Лекція № 12

Тема: Нижчі рослини

Мета: Ознайомити студентів з завданнями систематики рослин, з особливостями будови, поширення, розмноження та різноманітністю водоростей, грибів та лишайників.

Професійна спрямованість: Матеріал даної теми може бути використаний майбутніми вчителями початкових класів при поясненні теми: "Різноманітність рослинного світу".

План

1. Загальна характеристика водоростей.

2. Способи розмноження водоростей.

3. Загальна характеристика грибів. Їх будова і живлення.

4. Способи розмноження грибів.

5. Будова талома лишайників

6. Способи розмноження лишайників.

Обрані методи: лекція.

Питання для самостійного вивчення:

1. Бактерії як прокаріотичні організми. Живлення. Розмноження.

2. Характеристика основних відділів водоростей: зелені, діатомові, бурі водорості.

3. Класи грибів, їх основні представники.

Основні поняття теми: систематика рослин, таксони, нижчі рослини, вищі рослини, морфологічна та анатомічна структура слані водоростей, розмноження водоростей.

Запитання для самоаналізу і самоперевірки:

1. У чому принципова відмінність між нижчими і вищими рослинами?

2. Яке положення в системі живих організмів займають водорості?

3. Які особливості будови клітин водоростей?

4. Які морфологічні структури талому водоростей найбільш типові?

5. Як відбувається безстатеве і статеве розмноження водоростей?

6. На яку ядерну фазу припадає більша частина життя водоростей?

1.Загальна характеристика водоростей.

Водорості становлять велику групу нижчих рослин. Вони відомі ще з давніх геологічних епох, оскільки виникли наприкінці протерозойської ери і панували на Землі перші три періоди палеозойської ери (кембрій, ордовик, силур - 450-400 млн. років тому), які часто називають часом панування водоростей. Переживши цілі геологічні епохи більшість водоростей збереглися до наших днів у формах, що мало відрізняються від початкових.

Серед них є одноклітинні, колоніальні і багатоклітинні організми. Переважна більшість водоростей живе у воді, але зустрічаються вони також в грунті, на скелях, стовбурах дерев, на поверхні грунту, у квіткових горшечках та ін. Сама назва «водорості» говорить про те, що ці рослини ростуть у водному середовищі. Вони дуже різноманітні за своїми розмірами. Одні з них є мікроскопічно дрібними одноклітинними організмами, інші являють собою великі багатоклітинні організми, що досягають у довжину декількох десятків метрів і мають вигляд ниток, кущиків або пластин.

Більшість водоростей містять хлорофіл і живляться автотрофно. Під час фотосинтезу вони збагачують воду киснем, що дуже важливо для життя риб та інших мешканців водойм. Деякі водорості (синьозелені, деякі жовтозелені, діатомові) мають змішаний тип живлення. Серед водоростей є навіть справжні паразити.

Вегетативне тіло водоростей називається сланню, або таломом. Всі водорості, за винятком синьозелених, належать до еукаріотичних організмів. Будова їх клітин більш-менш однакова і нагадує будову клітин вищих рослин. Клітинна оболонка складається з целюлози і пектинових речовин. У деяких водоростей в оболонках наявні й інші компоненти: кремнезем (діатомові водорості), залізо (червоні водорості), альгінова кислота (бурі водорості), хітин (кладофора - зелені водорості) та ін. Цитоплазма виповнює всю порожнину клітини або займає пристінне положення, має вакуолі (одну велику або кілька малих вакуолей). Одне або декілька ядер і характерні для еукаріот органоїди. Функцію фотосинтезу у водоростей виконують хлоропласти, які називаються ще хроматофорами.

За формою хлоропласти водоростей досить різноманітні: диско-подібні, зірчасті, зернисті, пластинчасті, стрічкоподібні, сітчасті. Форма хлоропластів, їх кількість та місце в клітині - одна з важливих систематичних ознак водоростей. В хлоропластах знаходяться пігменти: хлорофіл a, b, c, d, e, каротин, ксантофіл, бурий пігмент - фукоксантин, синій - фікоціанін, червоний - фікоеритрин та інші. Різноманітне забарвлення водоростей часто пов’язане з їх назвою (бурі, червоні, жовті, зелені та інші) і залежить від того, який з пігментів переважає в їхньому тілі. В хлоропластах часто містяться особливі включення - піреноїди, що являють собою тільця білкового походження, навколо яких відкладаються запасні поживні речовини у вигляді крохмалю або подібного до нього вуглеводу (н-д, багрянковий крохмаль - у червоних водоростей, ламінарин - бурих водоростей та ін.). Кількість піреноїдів у клітинах може бути різною (1, 2 і більше). У деяких водоростей (наприклад, у діатомових) піреноїди називаються «голими», бо на них поживні речовини не відкладаються і їхню функцію остаточно не з’ясовано. Крім крохмалю, як запасні речовини можуть накопичуватись жирна олія, волютин, лейкозин та ін.

Крім перерахованих органоїдів у одноклітинних джгутикових водоростей є також червоне вічко - стигма, що орієнтує клітину у просторі і скоротливі вакуолі.