Поліпи слизової оболонки цервікального каналу

Поліпи слизової оболонки цервікального каналу утворюються із слизової оболонки зовнішнього вічка, середньої або верхньої третини ендоцервіксу. Вони южуть мати ніжку або широку основу. Морфологічно розрізняють

• залозисті,

• залозисто-фіброзні й

• аденоматозні поліпи залежно від переважання в їхньому складі залоз чи сполучної тканини.

Від цього також залежить консистенція (щільна при фіброзних поліпах і м'яка при залозистих). Колір поліпа залежить від його кровопостачання. При достатньому кровопостачанні поліп матиме рожевий чи блідо-рожевий колір. Якщо приєднуються ускладнення (крововилив, некроз, запалення) — від червоного до ціанотичного.

Клініка, Частіше поліпи виникають у жінок після 40 років. Симптома­тики неускладнені поліпи не дають, виявляють їх переважно при онкопрофоглядах. У деяких жінок можуть з'являтися слизові або незначні кров'янисті виділення з піхви.

Діагностика. При огляді у дзеркалах видно утворення переважно округлої форми, що міститься у цервікальному каналі або звисає у піхву. Для уточнення діагнозу проводять кольпоскопію. Якщо поліп покритий циліндричним епітелієм, то при розширеній кольпоскопії він має характерну сосочкову поверхню; якщо поліп покритий плоским епітелієм (епідермальний поліп), то поверхня його гладенька, з розгалуженимим судинами. Поліпи із слизової оболонки ендоцервіксу розчином Люголя не забарвлюються.

Лікування. Поліпи видаляють шляхом відкручування з наступною коагуляцією ніжки, якщо основа її доступна зору. Якщо основа ніжки поліпа знаходиться високо у цервікальному каналі, проводять вишкрібання цервікального каналу з наступним дослідженням поліпа і отриманого вишкребу. Можна використовувати кріодеструкцію основи поліпа, при цьому методі виникає менше рецидивів. Якщо поліп рецидивує, хворій потрібна консуль­тація онкогінеколога.

Ендометріоз

До фонових захворювань шийки матки належить також ендометріоз.

Папілома шийки матки

Захворювання викликане папіломавірусом людини (HPV). Відомо 18 типів папіломавірусів, але лише окремі з них спроможні викликати ура­ження статевих шляхів. HPV -інфекції найчастіше зустрічаються у моло­дих жінок, що живуть активним статевим життям і нехтують правилами особистої гігієни.

Існує три види HPV -уражень шийки матки:

• гострокінцеві кондиломи (екзофітний тип);

• плоскі кондиломи;

• інвертовані (ендофітний тип).

Клінічних ознак, специфічних для HPV -інфекції, немає, вони проявля­ються ознаками кольпіту — виділеннями із статевих шляхів, свербінням. Виявляють папіломи при огляді зовнішніх статевих органів або при огляді шийки матки в дзеркалах. Характерною цитологічною ознакою вірусної інвазії є явища койлоцитозу, які виявляються у вигляді просвітлення ци­топлазми навколо ядра. Гістологічно виявляють розростання багатошаро­вого плоского епітелію ектоцервікса разом із сполучною тканиною, кліти­ни без ознак атипії, можуть бути явища ангіоматозу, вторинні запальні зміни, при вагітності — децидуальні зміни.

Лікування. При великих папіломатозних розростаннях проводять біоп­сію, після чого вдаються до лазерокоагуляції високоінтенсивним лазером або до кріодеструкції рідким азотом. Невеликі розростання на ніжці ліку­ють шляхом діатермокоагуляції ніжки папіломи з наступним гістологічним дослідженням отриманої тканини. З консервативних методів пропонують присипання порошком резорцину, обробку подофіліном, кондиліном або ферізолом. Дуже ефективним є застосування сучасного препарату солкодерм — суміші органічних та неорганічних кислот, під впливом яких тка­нини папіломатозних розростань коагулюються і кондиломи відпадають.