2. Складання схеми ділянки

1. На аркуші креслярського паперу розміром 60 х 60см за допомогою лінійки Дробишева будується координатна сітка. Оцифрувати її для масштабу 1: 25 000 таким чином, щоб можна було нанести по прямокутним координатам вершини кутів рамок трапеції

2. По координатам нанести вершини кутів рамок трапеції і з'єднати їх прямими лініями. Накладку вершин перевірити по відстаням між ними (припустима розбіжність 0,2. > .0,3 мм).

3. Побудувати кілометрову сітку.

4. Викреслити рамку трапеції, вказати на ній виходи меридіанів і паралелей через \\ підписати номенклатуру трапеції. Під південною рамкою показати числовий, пояснювальний і лінійний масштаби та дані, необхідні для орієнтування карти на місцевості та визначення по ній азимутів і дирекцщних кутів.

5. На отриману схему ділянки нанести вихідні опорні пункти, границі трапецій масштабу 1:5 000, а надалі - розроблений проект планово-висотного геодезичного обґрунтування.

6. Після попередньої перевірки схеми ділянки викладачем, остаточно оформити у туші.

3. Розробка і оцінка проекту прив’язки полігонометричного ходу 4 класу

1, У відповідності з завданням розробити проект прив'язки одного з кінців полігонометричного ходу способом знесення координат з вершини знаку на землю (рис. 1). При цьому пункт полігонометрії і допоміжні точки А і В проектуються так, щоб кути були близькі до 60...90°.

2. Розрахувати середні квадратичні помилки і визначення

сторони за формулою

сформулювати основні вимоги до проектування одиночних ходів полігонометрії 4 класу і привести у вигляді таблиці її основні технічні характеристики (допустимі довжини і число сторін, помилки кутових і лінійних вимірювань і тощо),

2. Вивчити місцевість за учбовою топографічною картою, між заданими вихідними пунктами, та запроектувати з дотриманням відповідних нормативів полігонометричний хід 4 класу. Хід може бути як витягнутим, так і зогнутим. Між сусідніми пунктами повинна бути взаємна видимість. Місця, помічені для встановлення полігонометричних знаків, повинні забезпечувати їх довготривалу збереженість, мати добру видимість для зйомки місцевості, бути зручними дая під'їзду до них транспорту.

3. Після утвердження проекту викладачем, визначити по карті довжину ходу [5], замикаючу L, число сторін п та кутів n+1, максимальну, мінімальну і середню довжини сторін ходу. Зіставити ці дані з нормативними вимогами і зробити попередній висновок про якість розробленого проекту полігонометрії. Привести креслення рекомендованого центру пункту полігонометрії [7].

4. Визначити форму ходу та помилки пункту у його самому слабкому місці після зрівняння:

   1. Використовуючи критерії зігнутості, встановити форму запроектованого полігонометричного ходу. Хід визнається витягнутим, якщо одночасно виконується відношення: різниця дирекційних кутів

всіх сторін ходу і замикаючої ходу не більше 24^а; відстань від кутів повороту ходу до замикаючої не перевищує 1/8 довжини замикаючої

4.2 Обчислити граничну нев'язку ходу

(8)

де - гранична відносна нев'язка ходу, рівна ддя полігонометрії 4 класу 1:25 000 [4].

4.3. Обчислити очікувану середню квадратичну помилку кінцевої точки ходу до його зрівняння:

4.4. Розрахувати очікувану середню квадратичну помилку і граничну помилку знаходження пункту у найбільш слабкому місці ходу (приблизно у його середині) після зрівняння:

5. Розрахувати вплив помилок лінійних вимірів:

5.1. Виходячи із принципу рівних впливів помилок кутових і лінійних вимірювань, обчислити допустиму суму квадратів середніх квадратичних помилок ліній ходу:

де середня квадратична помилка виміру сторони $ світловіддалеміром,

5.2. Визначити тип світловіддалеміра, яким можна користуватись при лінійних вимірюваннях у запроектованому полігономегричному ході 4 класу. При цьому виходячи з припущення, що будуть використані світловіддалеміри, що дозволяють вимірювати відстані із середньої квадратичною помилкою не більше

Необхідно підраховувати і впевнитися у тому, що;

де довжина сторони ходу, км; - число сторін у ході.

У пояснювальній записці до цього розділу курсової роботи надати короткий опис і технічні характеристики рекомендованих типів світловіддалемірів (одного вітчизняного і одного зарубіжного).

6, За завданням викладача передбачити вимірювання однієї чи двох ліній ходу паралактичним методом - із ланки трикутної та ромбічної форми.

При виборі відстані допоміжного базису і попереднього розрахунку точності вимірювань паралактичних кутів використати формули:

- у ланці трикутної форми:

необхідно виходити з величини як цього потребує інструкція [4].

Якщо годі проект полігонометрії вважається незадовільним. У цьому випадку всі свої розрахунки треба показати викладачу.

5.2. Розрахувати необхідні величини впливів окремих джерел помилок кутових вимірювань, вважаючи, що всі джерела діють самостійно і можуть викликати помилку у положенні кінцевої точки полігонометричного ходу. Застосовуючи принцип рівних впливів, розрахунок виконується за формулою:

- середні квадратичні помилки відповідно редукції, центрування приладу, власне виміру кута» зовнішніх умов і вихідних даних [7]* _и

5.3. Вичислити необхідну точність центрування візирних марок і теодоліту над центром знака за формулами ;

припустима помилка центрування відповідно візирних марок (лінійний елемент редукції) і теодоліту (лінійний елемент центрування); середня довжина сторони запроектованого полігонометричного ходу.

Визначив величини зробити висновок про методику центрування

теодоліту І візирних марок, враховуючи, що середня квадратична помилка центрування нитяним підвісом

5.4. Припускаючи, що кути у ході будуть вимірюватися оптичними теодолітами типу або їм рівногочними, визначається необхідна кількість прийомів вимірювання

5.5. У текстовій частині у кінці цього розділу вказати: запропонований тип теодоліту, методи центрування приладу і візирних марок, спосіб і кількість прийомів вимірювання горизонтальних кутів.

Для згущення планової геодезичної основи на учбовій карті запроектувати два пункти тріангуляції 1-го розряду, передбачив визначення координат одного з них прямою, а другого - зворотньою багаторазовими засічками з вже наявних пунктів опорної мережі. Між пунктами повинна бути взаємна видимість, а куш при визначених пунктах повинні задовольняти нормативним вимогам [4,5]. Проект затверджується викладачем,

Розрахувати очікувану середню квадратичну помилку положення пункту тріангуляції 1-го розряду, який визначається зворотньою багаторазовою засічкою* Для цього відповідно до складеного проекту вибрати два найкращих варіанти одноразової засічки з погляду величин кутів

Середня квадратична помилка положення пункту зі зворотної одноразової засічки находиться за формулою

пункту полігонометричного ходу» у самому слабкому місці (середині), після зрівнювання:

- середня квадратична помилка врівноваженої позначки середньої точки ходу; допустима гранична нев'язка ходу, котра для нівелювання

класів підраховується відповідно за формулами:

довжина запроектованого нівелірного ходу, км. Клас нівелювання визначається з умови, що висота

перерізу майбутнього топографічного плану.

7.3. Передбачити закріплення однієї з вершин нолігонометричного ходу (бажано у середині) у вигляді ґрунтового реперу. Тип реперу (глибину заставляння, зовнішнє оформлення і тощо) вибрати з урахуванням фізико-географічних умов місцевості у відповідності з вимогами діючих інструкцій. Привести розріз реперу.

7.4. Для визначення висот пунктів тріангуляції 1-го розряду запроектувати одиничні ходи геометричного нівелювання, які опираються на пункти старших класів, у тому числі пункти полігонометрії. Ходи повинні проходити по місцевості, зручної для нівелювання [7].

7.5. Розрахувати середні квадратичні помилки врівноважених відміток кожного із пунктів тріангуляції 1-го розряду без врахування помилок за висоту вихідних пунктів за формулою:

середня квадратична помилка середнього перевищення за ходом

довжина всього нівелірного ходу, км; частини нівелірного

ходу відповідно від початку ходу до пункту тріангуляції і та від пункту тріангуляції і до кінцевої точки нівелірного ходу, км.

7.6. Встановити необхідний клас нівелювання для визначення висот пунктів тріангуляції розряду. Для цього визначити очікувану повну

середню квадратичну помилку визначення зрівняних відміток пунктів тріангуляції за формулою:

де середня квадратична помилка різниці відміток вихідних реперів та

пунктів полігонометрії 4 класу:

де - середня квадратична помилка вихідного пункту нівелірного ходу, визначається за формулою (27)»

Клас нівелювання назначається з умови, що

7*7. У висновку цього розділу курсової роботи вказати рекомендований клас нівелювання для визначення висот пунктів полігонометрії і тріангуляції; типи приладів і рейок, за допомогою яких будуть виконуватись польові роботи; нормативні вимоги до відповідних класів нівелювання (допустимі довжини пліч, мінімальну висоту візирного проміння і тощо); порядок роботи на станції; найбільш сприятливий час доби для нівелювання.