1.2 Вибір параметрів оптимізації та факторів варіювання процесу

Для правильного вибору параметра оптимізації будь-якого технологічного процесу необхідно:

- з’ясувати особливості та напрямок проведення даного технологічного процесу ( максимізація або мінімізація);

- сформулювати мету дослідження;

- визначити, який з параметрів процесу необхідно оптимізувати (цей параметр переважно називають параметром або критерієм оптимізації Y).

Для вибору факторів варіювання під час постановки повного факторного експерименту (ПФЕ) 2² з усіх факторів, що впливають на процес, який вивчається, виявляють ті два, що є більш вагомими для цього процеccу. Ці фактори називають факторами варіювання (х₁ та х₂). Інші фактори, як правило, можуть бути умовами обмеження.

Робочі записи: _______________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

Обрані параметр оптимізаціі та фактори варіювання перевіряють, чи відповідають вони вимогам, які до них ставляться__________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1.3 Складання плану експерименту щодо оптимізації технологічного процесу

Планування експерименту з оптимізації технологічного процесу - це вибір кількості та умов проведення дослідів, що мінімально необхідні для пошуку оптимальних умов здійснення процесу.

Існує велика кількість методів планування експерименту (повний факторний експеримент, дрібний факторний експеримент, симплекс-планування та інші).

Для планування експерименту рекомендуємо повний факторний експеримент, в якому реалізуються всі можливі сполучення факторів на вибраних рівнях.

Складання плану експерименту, або матриці, починають з визначення нульового рівня факторів варіювання. Визначення базується на знаннях про процес на основі даних з літературних джерел. Як правило, за нульові рівні вважають значення, які максимально близькі до оптимуму.

Потім задаються значеннями інтервалів варіювання: для кожного фактору обираються два рівні, на яких він буде варіювати в експерименті, –верхній та нижній.

Прийняті значення рівнів факторів варіювання краще надати у вигляді таблиці 2.

Таблиця 2 – Рівні факторів варіювання

Рівень фактора	Фактор варіювання		Кодове позначення
	х1-	х2-
Нульовий рівень			0
Інтервал варіювання			 i
Нижній рівень			-
Верхній рівень			+

Матрицю повного факторного експерименту ПФЕ 2² у натуральних величинах та кодованих позначеннях надають у вигляді таблиці 3.

Таблиця 3 – Матриця повного факторного єксперименту ПФЕ 2²

Дослід	Рівень фактора
	Кодована величина		Натуральна величина
	х1	х2	х1	х2
1
2
3
4

Робочі записи: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­________________________________________

____________________________________________________________________

_________________________________________­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­___________________________

____________________________________________________________________