- •Лекція 4
- •Тема 4. Інтегральне перетворення Фур’є
- •1. Пряме перетворення. Обернене перетворення. Властивості інтегрального перетворення Фур'є.
- •Властивості перетворення Фур'є
- •2. Затримка
- •3. Зміна масштабу осі часу
- •7. Множення сигналу на гармонійну функцію
- •4. Диференціювання сигналу
- •5. Інтегрування сигналу
- •6. Спектр згортки сигналів
- •8. Зв'язок перетворення Фур'є і коефіцієнтів ряду Фур'є
- •Фур'є-аналіз неінтегрованих сигналів
8. Зв'язок перетворення Фур'є і коефіцієнтів ряду Фур'є
Нехай
s(t)
- сигнал кінцевої тривалості, а S(ω)
- його спектральна густина. Отримаємо
на основі s(t)
періодичний сигнал, узявши період
повторення Т
не менше тривалості сигналу: sТ(t)
=
s(t-kT).
З порівняння формул для розрахунку перетворення Фур'є сигналу s(t)
і
для
розрахунку коефіцієнтів ряду Фур'є
сигналу sT(t),
можна помітити, що ці формули передбачають
обчислення одного і того ж інтегралу.
Відмінність полягає в тому, що для
розрахунку коефіцієнтів ряду Фур'є в
підінтегральний вираз підставляються
не довільні, а дискретні значення частоти
ωk=2πk/T
і, крім того, результат інтегрування
ділиться на період сигналу T.
Таким чином, між спектральною функцією
поодинокого імпульсу і коефіцієнтами
ряду Фур'є для періодичної послідовності
таких імпульсів існує простий зв'язок:
ЗАУВАЖЕННЯ
Ця формула справедлива і у тому випадку, якщо період повторення імпульсів менше їх тривалості (тобто якщо сусідні імпульси періодичної послідовності перекриваються).
Далі розглянемо приклади Фур'є-аналізу неінтегрованих сигналів.
Фур'є-аналіз неінтегрованих сигналів
При введенні поняття перетворення Фур'є були вказані умови його застосовності: виконання умов Діріхле і абсолютна інтегрованість сигналу. Проте у ряді випадків можна застосувати перетворення Фур'є і до сигналів, що цим умовам не задовольняють, і отримати при цьому цілком осмислений і практично корисний результат.
Отже, зараз ми скористаємося перетворенням Фур'є для спектрального аналізу таких сигналів, до яких воно формально непридатне.
Дельта-функція
Передусім обчислимо перетворення Фур'є для сигналу у вигляді дельта-функції (про її властивості йшла мова в розділі "Класифікація сигналів", і її фільтрувальна властивість (1.1) зараз нам знадобиться) :
.
Спектр дельта-функції є константою, тобто є рівномірним в нескінченній смузі частот.
Це цілком узгоджується із загальним співвідношенням між тривалістю сигналу і шириною його спектру: дельта-імпульс має нескінченно малу тривалість, а його спектр нескінченно широкий. З отриманого результату виходить, що дельта-функцію можна записати у вигляді оберненого перетворення Фур'є таким чином
.
Це корисне співвідношення використаємо при аналізі наступного сигналу.
Постійний за часом сигнал (константа)
Оскільки ми вже знаємо, що спектром дельта-функції є константа, завдяки дуальності перетворення Фур'є, можна відразу ж сказати, що спектром константи (s(t) = А) буде дельта-функція частоти. Перевіримо це, скориставшись тільки що отриманим співвідношенням:
Наші припущення повністю підтвердилися. Тут знову добре простежується обернена пропорційність між тривалістю сигналу і шириною його спектру: нескінченно протяжний сигнал має нескінченно вузький спектр.
Функція одиничного стрибка
Функція одиничного стрибка (див. розділ "Класифікація сигналів") є інтегралом від дельта-функції, тому, відповідно до властивостей перетворення Фур'є , ми отримаємо
.
Оскільки
функція
має
ненульову (рівну 1) постійну складову,
то в повній відповідності з формулою
приведеною для даного випадку в розділі 5 "Властивостей перетворення Фур'є", в спектрі з'являється додатковий доданок у вигляді дельта-функції на нульовій частоті.
Гармонійний сигнал
Розрахуємо
спектр гармонійного сигналу загального
вигляду:
.
Помножимо
вихідний сигнал f(t)
, спектр якого нам відомий, на гармонійну
функцію:
і
подивимося, що сталося із спектром
сигналу:
.
Для розрахунку спектральної функції представимо косинус у вигляді півсуми комплексних експонент і скористаємося формулою :
Результат, як бачимо, є парою дельта-функцій, розташованих на частотах ±ω0. Множники при них відбивають амплітуду і початкову фазу (тобто комплектую амплітуду) гармонійного сигналу.
ЗАУВАЖЕННЯ
Той же результат можна було б отримати, застосувавши до спектру постійного за часом сигналу властивість перетворення Фур'є, що стосується множення сигналу на гармонічну функцію.
Комплексна експонента
Цей сигнал, на відміну від попередніх, є уявним:
.
Результат обчислення його спектру легко передбачити: тільки що розглянутий гармонійний сигнал дав спектральну функцію у вигляді двох дельта-функцій, а косинус за допомогою формули Ейлера можна представити у вигляді півсуми двох комплексних експонент. Тому, спектром комплексної експоненти повинна бути поодинока дельта-функція
.
Результат, як бачите, відповідає очікуванню. Зверніть увагу на те, що оскільки сигнал не є дійсним, його спектр втрачає властивість симетрії.
На перший погляд, користь від розгляду комплексних сигналів невелика. Однак вони виявляються дуже зручним засобом для аналізу модульованих сигналів, особливо коли у них одночасно міняються і амплітуда, і початкова фаза.
Довільний періодичний сигнал
Як ми вже знаємо, періодичний сигнал з періодом Т може бути представлений у вигляді ряду Фур'є
Після обчислення спектрів гармонійного сигналу і комплексною експоненти стає ясно, що спектральна функція такого сигналу є набором дельта-функцій, розташованих на частотах гармонік ряду Фур'є
Множники при дельта-функціях дорівнюють відповідним коефіцієнтам ряду Фур'є , помноженим на 2π.
ЛІТЕРАТУРА
1. Цифровая обработка сигналов / А. Б. Сергиенко — СПб.: Питер, 2002. — 608 с: ил.. (Электронный ресурс)/
2. Волощук Ю.І. Сигнали та процеси в радіотехніці том. 1-4. - Харків: «СМІТ», 2003.
3. Гоноровский И.С. Радиотехнические цепи и сигналы. - М.: Радио и связь, 1986. – 512 с.
43. Баскаков С.И. Радиотехнические цепи и сигналы. - М.: «Высшая школа» 2003.
5. Сато Ю. Обработка сигналов. Первое знакомство. – ОΔЕКА, 1999. – 175 с.
