Нормативна грошова оцінка земель: навіщо вона потрібна

1. Види і зміст платежів за використання природних ресурсів і їх охорону.

З прийняттям Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” (1991 р.) В Україні створилися передумови для кардинальної перебудови екологічної політики і для створення нових режиму і механізму природокористування, більш адекватних об’єктивним вимогам суспільного розвитку, сучасного етапу НТР і ринковим відносинам. При цьому центральне місце відводилось посиленню економічного регулювання і економічним підоймам раціоналізації сфери природокористування.

Основою для формування нового економічного механізму по забезпеченню розширеного відтворення природних ресурсів, їх охороні, регулюванню раціонального використання став принцип платного, компенсаційного за змістом природокористування зі створення системи відповідних платежів.

Введення платного природокористування покликане розв’язати таке коло питань:

- створення економічних умов для прискореного розвитку ринкових відносин у цій сфері та приведення всієї системи природокористування в Україні у відповідність з практикою найбільш розвинених країн і міжнародними стандартами;

- стимулювання комплексного, раціонального, використання природних ресурсів і створення для нього відповідних науково-технічних передумов;

- забезпечення сталого і достатнього фінансування робіт по охороні та відтворенню природно-ресурсного потенціалу, посилення на цій основі соціальних і екологічних функцій природних ресурсів;

- вирівнювання умов господарювання при використанні природних ресурсів різних якості та доступності;

- розширення інвестиційних можливостей щодо соціально-економічного розвитку територій з інтенсивним природокористуванням;

- забезпечення узгодження загальнодержавних інтересів з інтересами територій шляхом збалансованого розподілу коштів, одержуваних від плати за природні ресурси, між державним і місцевими бюджетами;

- запобігання порушенням встановленого режиму природокористування.

Об’єктами плати є джерела природних ресурсів – родовища корисних копалин, водосховища, лісові ділянки тощо, а суб’єктами – підприємства, організації та установи, їх філії та об’єднання, окремі громадяни, які використовують природні ресурси (незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та підпорядкування). До суб’єктів плати належать також міжнародні позаурядові організації, іноземні юридичні особи, спільні підприємства, що створюються на території України за участю українських та іноземних юридичних осіб і громадян, іноземні громадяни і особи без громадянства.

Плата за використання природних ресурсів стягується з усіх природокористувачів як на території України, так і в межах її морської економічної зони і континентального шельфу.

Плата за природні ресурси може вноситися у вигляді спеціальних зборів, податку (земельного, лісового тощо), орендної плати або в інших формах, передбачених законодавством.

Орендна і орендні відносини визначаються як форма господарювання з переданням у строкове, повторне користування землі, надр, інших природних об’єктів, власником яких є держава, юридичні та фізичні особи. Ставки оподаткування, порядок і терміни виплати визначаються законодавством. Розмір орендної плати встановлюється у межах законодавства і за згодою сторін.

Науковою основою ля визначення розмірів плати служить економічна оцінка, в основі якої покладено диференційну ренту. У загальному виді розрізняють шість видів платежів за ресурси:

1. Платежі за право користування природними ресурсами.

2. Плата за відтворення та охорону природних ресурсів.

3. Рентні платежі за експлуатацію кращих природних ресурсів чи за якістю, чи за місцем їх розташування стосовно ринку.

4. Штрафні платежі за понаднормове використання природних ресурсів.

5. Компенсаційні платежі за вибуття природних ресурсів із цільового використання або погіршення їхньої якості, спричинене діяльністю цих підприємств.

6. Плата підприємств за використання середовища для розміщення відходів виробництва.

Платежі за користування природними ресурсами є засобом вилучення частини абсолютного і додаткового доходів природокористувачів. Відповідно, вони складаються з фіксованих відрахувань, пов’язаних з диференціальною рентою.

Платежі за охорону і відтворення природних ресурсів є формою компенсації бюджетних та інших витрат власника чи користувача ресурсів на збереження, відновлення і підвищення якості природноресурсного потенціалу. Зокрема, вони передбачають відшкодування витрат на геологорозвідувальні роботи, на відтворення поголів’я тварин, на відновлення рибних запасів, рибопромислових угідь тощо.

Платежі за охорону і відтворення природних ресурсів встановлюють у вигляді ставок, тарифів, такс та інших нормативних показників. Для відновлювальних видів природних ресурсів вони визначаються за нормативними витратами на охорону і відтворення, а для невідновлювальних – за витратами на їх виявлення, оцінку і підготовку до використання.

Економічні санкції у вигляді штрафних платежів за понадлімітне і нераціональне використання природних ресурсів встановлюється з метою посилення відповідальності підприємств та інших природокористувачів за порушення діючих норм і правил використання природних ресурсів.

Розмір штрафів повинен забезпечувати умови, за яких порушення є невигідним з точки зору госпрозрахункових інтересів природокористувача. Платежі за понадлімітне і нераціональне використання природних ресурсів у вигляді штрафів стягуються з прибутку, що залишається у розпорядженні природокористувача, і з цього приватних коштів. Всі платежі згідно нормативу розподіляються між державними та місцевими бюджетами.

Кошти від платежів за використання природних ресурсів направляються на здійснення заходів по охороні природи, поліпшенню розширеного відтворення природних ресурсів і підвищенню їх якості; на потреби соціально-економічного розвитку відповідних територій; на реалізацію науково-технічних програм і створення техніко-технологічних передумов для інтенсифікації та більш комплексного використання ресурсів і відходів виробництва; на створення системи контролю за станом природних ресурсів, введеня кадастрів, геоекологічної зйомки; на формування фінансових засобів органів управління всіх рівнів тощо.

Ради народних депутатів в межах своїх повноважень мають також право встановлювати для користувачів природних ресурсів різні пільги – з метою створення необхідних сприятливих умов для підприємств, а також заохочення або підтримки економічно слабких природокористувачів.

Основними формами таких пільг є зниження ставок платежів, повне або часткове звільнення від них на деякий час або безстроково, відстрочка виплат, встановлення диференційованих термінів виплат з метою стимулювання і заохочення. Передбачається також пільгове кредитування заходів по раціональному використанню природних ресурсів, пільгове оподаткування при досягненні високої ефективності природоохоронної діяльності, звільнення від плати в основні фонди в природоохоронній сфері тощо.

2. Платежі за землю.

Плата за землю здійснюється у формі орендних платежів. Нормативи плати за землю в кожній державі розробляються самостійно, але загальна методика і цілому вже опрацьована.

Плата за землю визначається окремо для сільськогосподарських і міських земель. Перша форма платежів враховує відшкодування земелекористувачем збитків, спричинених вилученням або тимчасовим захопленням (відчуженням) земельних ділянок, а також втрат сільськогосподарського виробництва за затвердженими нормативами освоєння нових земель з урахуванням втрат диференційної ренти, яка виникла через використання гірших земель на заміну відчужених угідь.

Приклад розрахунку плати за землю для спільного підприємства. Для підприємства виділено землю за 3 км від м. Тернопіль площею 20 га, з них 15 га – орної, 5 га – пасовищ. Гектар орних земель згідно нормативів оплати в Тернопільській області коштує 7000 грн., а гектар пасовища 2000 грн. Отже, загальна сума оплати становить (7000´15)+(2000´5)=105000+10000=115000. Ця плата є мінімальною. Для уточнення використовують спеціальні коефіцієнти подорожчання залежно від пливу великих центрів на розвиток виробництва. Так, для міст із різною чисельністю жителів вони становлять: