Типи фрезерних верстатів

Група верстата		Типи верстатів
назва	шифр	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Фрезерні	6	вертикально-фрезерний консольний	фрезерний безперервної дії	поздовжньо-фрезерний одностійковий	копіювальний та гравіювальний	вертикальний безконсольний	поздовжньо-фрезерний двох стійковий	широко-універсальний	горизонтально-консольний	різні фрезерні

Позначення верстатів фрезерної групи:

Наприклад, під моделлю 6М82 розуміють:

6 – фрезерний верстат (цифра показує групу)

8 – горизонтальне розміщення шпинделя (тип верстата);

2 – типорозмір столу верстата 2 (320 × 1250 мм)

Основні вузли верстата 6М82

Горизонтально-фрезерний верстат (рис. 10) має такі вузли: привод верстата 9, основу 1, станину 2, шпиндель 6 з оправкою 8, хобот 5 з підвісками і оправкою 7, коробку швидкостей 10, коробку подач 11, консоль 3, поперечні полозки, робочий стіл 4.

Приводом верстата є індивідуальний електродвигун (тип А042-4, N = 7,5 кВт, n = 1460 об/хв), який вмикають за допомогою пускача. Від електродвигуна через коробку швидкостей зі шківом і пасом рух передається шпинделю верстата.

Станина – це чавунний виливок, в якому розрізняють основу і стояк. Основу встановлюють на фундаменті і закріплюють бортами, а вже на ній монтують стояк, кронштейн з гайкою гвинта для піднімання консолі та насос для подавання емульсії.

У нижній частині порожнини стояка розміщена коробка швидкостей з органами керування та рукоятками перемикання. У порожнину верхньої частини стояка вмонтовано шпиндель з механізмом руху.

На передній стінці стояка станини є вертикальні напрямні, по яких рухається консоль, а зверху станини – горизонтальні напрямні для зсування хобота під час зміни фрези.

Шпиндель призначений для кріплення на ньому фрези і надання їй обертального руху. Для цього в торці шпинделя є внутрішня конічна поверхня, в яку входить оправка із затиснутою на ній фрезою.

Хобот з підвіскою (сергою) підтримує вільний кінець фрезерної оправки. У нижній частині хобота по всій його довжині йдуть напрямні, призначені як для переміщення самого хобота відносно станини, так і для переміщення серг, які є опорами для оправок.

Хобот можна з'єднати спеціальними тримачами з консоллю, в результаті чого збільшується жорсткість конструкції.

Коробка швидкостей змінює кількість обертів шпинделя, а отже, і фрези. Коробка має вісімнадцять різних швидкостей, які передаються шпинделю.

Блоки шестерень пересовують рукояткою, що є на лівому боці станини.

Коробка подач має індивідуальний привод від асинхронного електродвигуна ( N = 2,2 кВт, n = 1430 об/хв), вмонтованою в консоль. Рух від електродвигуна через шестірні передається коробці подач.

Кількість обертів ходового гвинта, зв'язаного з подачею стола, можна змінювати, як і в токарних верстатах. Маховичок перемикання подач винесено на передню стінку консолі.

Рукоятки ручних подач стола розміщені на консолі спереду.

Стіл під час фрезерування подається за допомогою гвинтової передачі. Для визначення величини переміщення стола в процесі обробки рукоятка ходового гвинта має лімб.

Рис. 10 – Загальний вигляд горизонтально-фрезерного верстата

моделі 6М82

Консоль встановлено на вертикальних напрямних станини. Закріплюють її на станині клиновим з'єднанням, натискуючи на фіксатори. Переміщувати консоль можна вручну за допомогою спеціального механізму гвинтовою передачею, але тільки при ослабленні фіксаторів.

На верхній частині консолі є горизонтальні напрямні, по яких вручну переміщують поперечні полозки робочого стола. Як і консоль, полозки забезпечені фіксаторами. На поперечних полозках є напрямні, призначені для поздовжнього переміщення робочого стола.

Робочий стіл призначений для закріплення заготовок. Заготовку можна закріплювати безпосередньо на поверхні стола або у встановлених на столі пристроях (лещатах, ділильних головках). Закріплюють її звичайно за допомогою болтів, які своїми головками входять у Т-подібні пази стола.

Вручну або механічно стіл переміщують також за допомогою гвинтової передачі. Механізм подачі розміщений в полозках.

Охолодження значно підвищує продуктивність фрезерування. Охолодна емульсія і вся система розміщені на основі, під заднім кожухом, звідки емульсія подається до інструмента.

Головний рух різання:

Це обертання фрези, яке вона отримує від коробки швидкостей.

Рис. 11 – Кінематична схема горизонтально-фрезерного верстата

моделі 6М82

Рівняння кінематичного ланцюга для максимального числа обертів шпинделя за хвилину має вигляд:

об/хв

Рух подачі:

Коробка подач надає столу верстата рух подачі й змінює величину подачі у поздовжньому, поперечному та вертикальному напрямах.

Рівняння кінематичного ланцюга поздовжньої подачі для мінімального значення має вигляд:

мм/хв.

Ділильні головки та їх настроювання

Ділильні головки являються важливим приладдям фрезерних верстатів. Які значно розширяють їх технологічні можливості. Ділильні головки використовують:

1. для встановлення вісі заготовки, яка оброблюється під необхідним кутом відносно столу верстата;

2. для періодичного повороту заготовка навколо її вісі на визначений кут (ділення на рівні частини);

3. для безупинного обертання заготовки при нарізуванні гвинтових канавок, або гвинтових зуб’їв зубчастих коліс.

Ділильні головки використовують для виготовлення інструментів (фрез, розгорток, зенкерів, мітчиків та т. ін.) а також для виготовлення деталей машин (головки болтів, гайки, пази, шліци, зубчасті муфти та т. ін..).

Ділильні головки бувають таких видів: лімбові (з ділильними дисками) – безпосередньо простого поділу, напівуніверсальні та універсальні; безлімбові (без ділильного диска) – із зубчастим планетарним механізмом і набором змінних зубчастих коліс; оптичні (для точних розподілів і контрольних операцій).

Зазвичай використовують одношпиндельні ділильні головки. Для одночасної обробки відповідно двох чи трьох заготовок іноді застосовують дво- і тришпиндельні головки. Без лімбові ділильні головки дають змогу виконувати поділ за допомогою змінних зубчастих коліс. При цьому рукоятку ділильної головки повертають на один чи декілька повних оборотів. Однак конструкція і кінематична схема безлімбових ділильних головок значно складніша, ніж лімбових.

Ділильні головки є найважливішим приладдям консольних фрезерних верстатів, які значно розширюють їх технологічні можливості. Використовують їх, по-перше, для установки осі оброблюваної заготовки під необхідним кутом до столу верстата; по-друге, для періодичного повороту заготовки навколо її осі на визначений кут (поділ на рівні та нерівні частини); по-третє, для безупинного обертання заготовки при нарізуванні гвинтових канавок і гвинтових зуб'їв зубчастих коліс. Ділильні головки використовують також при виготовленні різних інструментів (фрез, розгорток, зенкерів, мітчиків), стандарті них деталей машин (головок болтів, граней гайок, пазів і шліців на торцях зубчастих муфт) й інших деталей. Ділильні головки бувають таких видів: лімбові (з ділильними дисками) – безпосередньо для простого поділу, напівуніверсальні, універсальні; безлімбові (без ділильного диска) – із зубчастим планетарним механізмом і набором змінних зубчастих коліс; оптичні (для точних розподілів і контрольних операцій).

Зазвичай застосовують одношпиндельні ділильні головки. Для одночасної обробки відповідно двох чи трьох заготовок іноді застосовують дво- і тришпиндельні головки. Безлімбові ділильні головки дають змогу виконувати поділ за допомогою змінних зубчастих коліс. При цьому рукоятку ділильної головки повертають на один чи декілька повних обертів. Однак конструкція і кінематична схема безлімбових ділильних головок значно складніша, ніж лімбових.

Розглянемо найпоширеніші види ділильних головок.

• Головки безпосереднього поділу. При виконанні багатьох фрезерних робіт, пов'язаних із безпосереднім поділом, більш продуктивними й економічними є головки, за допомогою яких здійснюється тільки безпосередній поділ.

Ділильна головка з відліком кута повороту шпинделя за диском, що має 12 поділок, і, отже, допускає поділ на 2; 3; 4; 6 і 12 рівних частин, показана на рис. 12. У корпусі 6 головки обертається шпиндель, на правий кінець якого надіто повідковий патрон 7. Центр 8 вставлено у шпиндель головки. На лівий кінець встановлено диск 4 з 12-ма прорізами. Гайка 2 слугує для регулювання зазору в підшипниках шпинделя. Обертання здійснюється за допомогою рукоятки 3.

Рис. 12 - Ділильна головка безпосереднього поділу

Кут повороту шпинделя відраховують за диском 4, який встановлюють у необхідне положення стопорним важелем. Кожух 5 слугує для захисту головки від стружки та бурду. Задня бабка 10 підтримує другий кінець заготовки. Центр 9 задньої бабки може переміщатися в поздовжньому напрямі за допомогою маховичка 12 і закріплюється гвинтом 11 у необхідній позиції. Подібні головки застосовують при вертикальному розташуванні шпинделя.

• Головки простого поділу. Ділильними головками простого поділу називаються такі, у яких відлік виконується по нерухомому ділильному диску, а поділ – рукояткою, зв'язаною зі шпинделем ділильної головки через черв'ячну передачу.

Рис. 13 - Просторова кінематична схема ділильної головки простого поділу:

1 – рукоятка; 2 – шпиндель ділильної головки; 3 – черв'ячне колесо (z - 40);

4 – трикулачковий патрон; 5 – однозаходний черв'як (k = 1); 6 – ділильний диск;

7 – защіпка; 8 – розсувні ніжки сектора; 9 – гвинт

Просторова кінематична схема головки простого поділу показана на рис. 13. Зазвичай у ділильних головках простого поділу черв'ячне колесо має 40 зуб'їв, а черв'як – однозахідний. Отже, щоб шпиндель головки зробив один оберт, рукоятці (черв'яку) треба надати 40 обертів, для одержання половини оберту – 20 обертів. Число обертів рукоятки, необхідне для повороту шпинделя ділильної головки на один оберт, називається характеристикою ділильної головки і позначається буквою N. Число обертів п рукоятки головки, необхідне для одержання поділу фрезерованої заготовки на z частин, знаходять за формулою п = N/z.

Оптичні ділильні головки. Ці головки застосовують для виконання особливо точних робіт, а також для перевірки правильності виконання поділу. За стандартом (ГОСТ 9016-77) встановлено такі типи оптичних ділильних головок: ОДГ-2 – з ціною поділки 2"; ОДГ-5 – з ціною поділки 5"; ОДГ-10 – з ціною поділки 10" та ОДГ-60 – з ціною поділки 60". Для усіх головок найбільший діаметр виробу, що закріплюється в центрах, становить 250 мм. Загальний вигляд і розріз по шпинделю оптичної ділильної головки ОДГ-60 наведено на рис. 14. Зовні головка нагадує механічну. Складається вона з корпусу 4, що закріплюється на столі верстата, і шпинделя 11, встановленою на підшипниках 10 і 13 у поворотній частині 3 головки. Черв'ячне колесо 8 приводить до обертання черв'як 12, сполучений з маховичком 1. Черв'ячне колесо 8, а отже і шпиндель, можуть бути закріплені в необхідному положенні рукояткою 2, сполученою з притискною шайбою 9. Черв'як 12 і черв'ячне колесо 8 слугує тільки для повороту шпинделя, їх похибки не впливають на точність роботи головки. Один кінець валика з черв'яком розташований у ексцентриковій втулці 7, що дає змогу опускати валик із черв'яком униз і, розчепивши черв'як із черв'ячним колесом шпинделя, швидко вручну повертати шпиндель головки.

Усередині корпусу головки знаходиться шкала, розділена на 360°. Зверху головки розташований окуляр 5 з мікроскопом, в оптичній системі якого є нерухома шкала 6, розподілена на 60 частин з ціною поділки 1°. Ці поділки видно в окулярі настільки чітко, що за наявності певного досвіду за ними можна вести відлік з точністю до 1/4 хвилини.

Рис. 14. Оптична ділильна головка ОДГ-60:

а – загальний вигляд; б – розріз за шпинделем; в – поле зору окуляра

Поле зору окуляра мікроскопа з відліком поділки кута 9° показано на рис. 14,в. Поворот шпинделя головки на необхідне число градусів і хвилин виконується за допомогою маховичка, а остаточна точна установка шпинделя – повільним поворотом накатної головки (на рисунку не вказана) через пару конічних зубчастих коліс, сполучених із маховичком 1. Кут повороту (в градусах) шпинделя визначається так само, як і при безпосередньому поділі із застосуванням механічної головки, а саме за формулою = 360°/z Якщо заданий крок поділів виміряно за окружністю визначеного діаметра, то кут повороту визначають за формулою = Р · 360°/ ·D де D – діаметр окружності заготовки (за якою задається крок поділу), мм; Р – коловий крок поділок, мм.

У разі використання головки варто враховувати те, що кути послідовних поворотів додаються: це призводить до необхідності попереднього складання повної таблиці кутів для усіх поворотів шпинделя головки. Так, при поділі на z=51 таблиця має містити 50 рядків (1-й поворот – ₁ = 7°03'32"; 2-й – ₂ =4°07'04" і т. д.).

• Універсальні ділильні головки. За основний розмір ділильних головок прийнято найбільший діаметр оброблюваної заготовки. За стандартом головки мають шість типорозмірів: 160, 200, 250, 320, 400 і 500 мм.

Кожному розміру верстата (за шириною столу) має відповідати визначений типорозмір ділильної головки. Так, для консольних фрезерних верстатів із шириною столу 320 мм рекомендується ділильна головка з D = 250 мм, а до фрезерних верстатів із шириною столу 400 мм - головка УДГ-320 і т. д.

Універсальна ділильна головка показана на рис. 15. На чавунній основі 20 із стяжними дугами 9 встановлено корпус 10. Послабивши гайки, можна повертати корпус на кут, що визначається за шкалою і ноніусом 12. На опорній площині основи ділильної головки є два паралельних до шпинделя сухарі, призначені для встановлення головки в пази стола фрезерного верстата. У корпусі розташований шпиндель з наскрізним отвором, який має вигляд конуса Морзе. На одному з них встановлюють центр 21, на іншому – оправку диференціального поділу.

На передньому кінці шпинделя знаходиться різьба і центруючий поясок 7 для кріплення трикулачкового самоцентрувального чи повідкового патрона. На буртику шпинделя встановлено лімб 8 безпосередньо поділу з 24-ма отворами. В середній частині шпинделя розміщене черв'ячне колесо з коловою виточкою на торці, в яку входить кінець зажима 11. Обертання до колеса надходить від черв'яка, розташованого в ексцентриковій втулці. Поворотом втулки рукояткою черв'як зчеплюється або розчеплюється з колесом.

Ділильний диск знаходиться на валу, змонтованому в підшипниках ковзання, що встановлені у кришці 19. Фіксується кришка на корпусі 10 центруючою розточкою і нерухомо кріпиться до основи. До ділильного диска пружиною притиснутий розсувний сектор 18, що складається з лінійок 14 і затискного гвинта 13, який фіксує лінійки, установлені під необхідним кутом. Пружинна шайба запобігає самочинному повороту сектора.

Рис. 15 - Універсальна ділильна головка

Вал 16 механічного привода від станка змонтований у підшипниках ковзання і розташований у втулці 15, яка закріплена на кришці 19. На кінці вала розміщене конічне зубчасте колесо, що постійно зчеплене з конічним зубчастим колесом, яке насаджено на вал ділильного диска. Необхідне положення цього диска фіксується стопором 17. Центр задньої бабки можна переміщувати в горизонтальному і вертикальному напрямах.

У комплект ділильної головки входить задня бабка, в основі 24 якої розташований корпус 2, з'єднаний з рейкою штифтом. Обертанням головки зубчастого вала можна переміщати корпус вгору і повертати відносно осі штифта. У необхідному положенні задня бабка кріпиться на столі верстата болтами і гайками. Піноль 3 із напівцентром 4 переміщується при обертанні маховичка 1, закріпленого на гвинті.

На опорній площині основи є два напрямні сухарі, вивірені щодо осі пінолі, які забезпечують збіг центрів ділильної головки і задньої бабки при встановленні їх на столі верстата. Люнет, що входить у комплекс, слугує додатковою опорою при обробці нежорстких заготовок. У корпусі 23 люнета розташований гвинт, що переміщається за допомогою гайки 5 і має призматичну головку 6. Гвинт з призмою в заданому за висотою положенні закріплюють стопорним гвинтом 22. Напівуніверсальна ділильна головка за будовою аналогічна універсальній.

Види поділу

Безпосередній поділ. При безпосередньому поділі черв'як головки має бути виведений із зачеплення з черв'ячним колесом. Поворот оброблюваної заготовки здійснюється обертанням шпинделя. Кут повороту визначають за градуйованим на 360° диском, ціна поділки якого 1. Ноніус дає змогу визначати поворот шпинделя з точністю до 5'. Кут повороту (в градусах) шпинделя при розподілі на і частин визначають за формулою = 360° Д.

При кожному повороті головки шпинделя до відліку, що відповідає положенню шпинделя до повороту, варто додавати величину а, знайдену за цією формулою.

Простий поділ. Кінематична схема універсальних ділильних головок УДГ-320 показана на рис. 16. У разі простого поділу черв'як 10 має бути введений у зачеплення з черв'ячним колесом 8. Поворот шпинделя 9 (поділ) виконують обертанням рукоятки 2 з фіксатором 3 відносно нерухомо закріпленого бічного ділильного диска 1, що має концентричні окружності з отворами. При настроюванні фіксатор і установлюють напроти обраної окружності на ділильному диску. Поворот рукоятки передається через циліндричні зубчасті колеса 7 з передаточним відношенням і = 1 і черв'ячну пару з передаточним відношенням і = k / z = 1 / 40 (k = 1 однозахідний черв’як, z = 40 число зуб їв черв’ячного колеса) на шпиндель. Шпиндель при цьому має повертатися на 1/z частину оберту для поділу окружності на z рівних частин.

Рис. 16 - Кінематична Схема головок УДГ-320 простого поділу

Отже, рівняння кінематичного ланцюга руху шпинделя матиме вигляд п-1 (1/40) = 1/z, звідки одержимо число обертів рукоятки

п = (1)

Універсальна ділильна головка комплектується двома дисками. В яких з обох боків просвердлено глухі отвори, які розташовано по концентричним колам, при чому кількість отворів на кожному колі різна. Ділильна головка УДГ-320 комплектується дисками з наступною кількістю отворів по колу:

Таблиця 1 – Кількість отворів на дисках

№ диска	Сторона диска	Кількість отворів по колу
Перший	А	16	17	19	21	23	29	30	31
Перший	В	33	37	39	41	43	47	49	54
Другий	А	24	25	28	30	34	37	38	39	41	42	43
Другий	В	46	47	49	51	53	54	57	58	59	62	66

Приклад. Визначити число обертів рукоятки головки при фрезеруванні зубчастого колеса з числом зуб їв z=28.

По формулі (1) знаходимо:

п об.

Тобто для повороту шпинделю на рукоятку необхідно повернути на один повний оберт і об. Для того, щоб підібрати диск і настроїти сектор помножимо дріб на таке число, щоб в знаменнику отримати число отворів, що маються на диску, наприклад 7. Тоді . Отже необхідно встановити диск перший стороною

Рис.17 – Сектор для простого та диференціального поділу

В назовні і після фрезерування впадини виконати один повний оберт і відрахувати 21 отвір по колу 49. Встановлюють їх так, щоб між ними було необхідна кількість отворів. Для установки сектора в робоче положення стрижень фіксатора треба ввести в один із отворів обраного ділильного кола, наприклад в отвір А. Звільнивши гвинт 2, що кріпить ніжки 1 і 3 сектора, ніжку 1 підводять до

стрижня фіксатора. Відрахувавши число проміжків кола, ніжку 3 фіксатора підводять до останнього отвору В і закріплюють сектор гвинтом 2.

В назовні і після фрезерування впадини виконати один повний оберт і відрахувати 21 отвір по колу 49. Встановлюють їх так, щоб між ними було необхідна кількість отворів. Для установки сектора в робоче положення стрижень фіксатора треба ввести в один із отворів обраного ділильного кола, наприклад в отвір А. Звільнивши гвинт 2, що кріпить ніжки 1 і 3 сектора, ніжку 1 підводять до стрижня фіксатора. Відрахувавши число проміжків кола, ніжку 3 фіксатора підводять до останнього отвору В і закріплюють сектор гвинтом 2.

Диференціальний поділ. Для ділення на частини, виражені простими числами, наприклад 61, 79, 83, 97, 103 та ін. Кінематична схема ділильної головки для диференціального поділу представлена на рис. 18.

Рис.19 – Кінематична схема ділильної головки УДГ-320 під час диференціального поділу

Сутність методу диференціального поділу полягає в тому, що потрібний поворот шпинделя ділильної головки отримується в результаті двох поворотів: повороту рукоятки головки відносно ділильного диска і повороту самого ділильного диска, якому цей рух передається примусово від шпинделя ділильної головки через гітару змінних зубчастих коліс. У конічний отвір позад кінця шпинделя вводять конічний хвостовик оправки з гітарою змінних зубчастих коліс z₁, z₂, z₃, z₄, пов’язуючи шпиндель 9 із конічною зубчастою парою 5 гільзою 4 і з ділильним диском 1. Якщо вивести пружинний фіксатор 3 з отвору ділильного диска й обертати шпиндель 9 за допомогою рукоятки 2 через пару циліндричних зубчастих коліс 7, черв'як 8 і черв'ячне колесо 10 то обертатимуться валик 6, пара конічних зубчастих коліс 5 та гільза 4 разом з ділильним диском 1. Оскільки обертання шпинделя відбувається у 40 разів повільніше за обертання рукоятки, то й ділильний диск обертатиметься повільно. Передаточне відношення конічних зубчастих коліс 5 і циліндричних зубчастих коліс 7 дорівнює одиниці. До даної ділильної головки надаються змінні зубчасті колеса з числами зуб їв 25, 30 (2 шт.), 35, 40, 50, 55 (2 шт.), 60, 70, 80, 90, 100. Схема налагодження ділильної головки на рис. 19.

Таблиця 2 – Число проміжних зубчатих коліс в гітарі ділильної

головки при диференціальному поділу

Число пар змінних зубчастих коліс	При іД  0, тобто коли х  z	При іД  0, тобто коли х  z
Одна пара	Схема І – одне проміжне колесо - проміжне зубчасте колесо з довільно вибраною кількістю зубів	Схема ІІ – два проміжних колеса і - проміжне зубчасте колесо з довільно вибраною кількістю зубів
Дві пари	Схема ІІІ – без проміжних коліс - проміжне зубчасте колесо з довільно вибраною кількістю зубів	Схема ІV – одне проміжне колесо

Примітки.

При введении в зацепление двух пар сменных зубчатых колес необходимо проверить выполнение условия их зацепления:

(15)

Если Z_х выбрано больше Z, то направление вращения делительного диска 2 будет совпадать с направлением вращения рукоятки 3 (i_см0). Если Z_х выбрано меньше Z, то направления вращения рукоятки и делительного диска будут противоположными (i_см0).

Потрібно зробити поділ заготовки на z частин, причому z > 40 і не може бути здійснений ні безпосередній, ні простий поділ. Поворот черв'яка і шпинделя головки, а отже і оброблюваної заготовки, утворюється у цьому разі як сума двох рухів: повороту рукоятки головки, а отже і шпинделя, і повороту ділильного диска від шпинделя через змінні і постійні зубчасті колеса. Для здійснення першого із зазначених рухів замість заданого числа z поділів приймаємо допоміжне число поділів х, яке має бути таким, щоб:

• число х було близьке до числа z (чи більше, чи менше – байдуже);

• розподіл на х частин був би можливий способом простого поділу;

• передаточне відношення і можна було встановити за допомогою наявних змінних зубчастих коліс.

Під час поділу на х частин число обертів рукоятки буде п = 40 об/хв. При обертанні рукоятки 2 і шпинделя 9 ділильний диск, зв'язаний з ним передачею гітари i = під час поділу повернеться на п_Д = . В результаті цих двох рухів рукоятки її кут повороту п = . Під час операції поділу заготовка повертатиметься на частину оберту, що і потрібно. При цьому рукоятка зробить обертів. Порівнюючи останню формулу з попередньою, одержимо .

Передаточне відношення гітари визначається за формулою:

(2)

де х – допоміжна кількість поділок;

z – задана кількість поділок на деталі.

Якщо х >z, то і >0 (позитивне), якщо де x<z, то і <0 (негативне). Якщо і позитивне, то напрям обертання збігається зі звичайним напрямом обертання рукоятки (за годинниковою стрілкою). При негативному і та обертанні рукоятки за годинниковою стрілкою лиск обертається у зворотному напрямі (проти годинникової стрілки).

Приклад. Визначити число обертів рукоятки ділильної головки та настройку гітари змінних коліс при фрезеруванні зубчастого колеса з числом зуб їв z = 75.

п (просте ділення не прийнятно).

Приймаємо х = 75.

п

Кількість отворів 16 знаходиться на першому диску сторона А. Установлюємо лінійки сектору на 16 проміжок. Підбираємо змінні зубчасті колеса гітари за формулою (2) знаходимо:

Вибираємо наступні змінні зубчасті колеса z₁=60, z₂=90, z₃=80, z₄=50.