Питання для самоконтролю, узагальнення й систематизації знань

1. Які звуки називаються голосними?

2. Який принцип покладено в основу класифікації голосних звуків?

3. Як поділяються голосні звуки української мови за місцем творення?

4. Як поділяються голосні звуки української мови за ступенем підняття спинки язика?

5. Як поділяються голосні звуки української мови за участю губ при їх творенні?

6. Які звуки називаються приголосними?

7. Який принцип покладено в основу класифікації приголосних звуків?

8. За якими ознаками класифікуються приголосні української мови?

9. Як поділяються приголосні за участю голосу й шуму?

10. Які основні ознаки сонорних приголосних?

11. Як поділяються приголосні за способом творення?

12. Як поділяються приголосні за діючим мовним органом?

Практичні заняття № 5-6 Фонологія української мови

План

1. Предмет і завдання фонології. Фонологічні школи.

2. Поняття фонеми. Функції фонем.

3. Різновиди алофонів фонем.

4. Принципи виділення фонем.

Мета та короткий зміст:

з’ясувати місце фонології в системі інших мовознавчих розділів, її об’єкт, предмет і завдання; визначити поняття фонеми, її функції, диференційні й недиференційні ознаки фонем, сильні й слабкі позиції голосних і приголосних фонем; диференціювати терміни головний вияв фонеми, інваріант фонеми, алофон, практично визначати комбінаторний, позиційний типи варіантів фонем, факультативний варіант фонеми; запис тексту фонетичною і фонематичною транскрипцією.

Ключові поняття: Фонологія, фонема, конститутивна функція, смислорозрізнювальна, або сигніфікативна функція, перцептивна функція, алофони, варіанти, інваріанти фонем, Московська фонологічна школа, Ленінградська фонологічна школа, фонематична транскрипція.

Література:

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. А.П. Грищенка. – К.: Вища школа, 1997.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища школа, 1994.

3. Сучасна українська літературна мова / за ред. І.К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1969 – 1972.

4. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – Ч.1. – К.: Вища школа, 1972.

5. Волох О.Т., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа, 1989.

6. Тоцька Н.І. Сучасна українська літературна мова: Фонетика, орфоепія, графіка, орфографія. – К.: Вища школа, 1981.

Домашнє завдання

1. Користуючись підручником І.П. Ющука «Українська мова» (К., 2004. – С. 77–78), пояснити різницю між звуками й фонемами. Основні положення законспектувати.

2. З'ясуйте, яка різниця у фонемному складі слів.

Вази — в'язи, пишу — пищу, буран — бур'ян, плюш — плющ.

Робота в аудиторії

1. Які функції виконують фонеми в системі мови? Розкрийте на конкретних прикладах суть кожної з них.

2. Наведіть 10 пар слів, які б демонстрували словорозрізнювальну і форморозрізнювальну функції фонеми.

3. Вимовте слова вголос і запишіть фонематичною транскрипцією. Назвіть фонеми, за допомогою яких розрізняються подані пари слів, і покажіть, якими диференційними ознаками розрізняються ці фонеми.

Сам — сум — сом; дим — дум — дам; цех — цих; жити — шити; сину — син'у; липнути — рипнути; знати — зн'ати; саду — с'аду; суди — с'уди; жати — шати; кози — коси; гадка — гатка; кіт — кит; вас — ваш; рад' — рат'; т'іло — д'іло; бути — дути; дума — ґума; сам — там; ката — хата; вожу — воджу; ден' — дзен'; сом — сон.

4. Встановіть фонемний склад слів.

Черга, підземний, стільці, ґедзь, ящик, підживити, дріжджі, міст, з'їзд, синє, в'є, п'ять, сядь, в'юн, сюди, водиця — водиться.

5. Змінюючи весь час лише одну з фонем (голосну чи приголосну) у словоформі мив, утворіть ще 15 нових слів в одній із форм.

6. У яких парах слів однакова кількість фонем, а в яких — різна?

Бюро — пюре; б'ючи — бюджет; бязь — бюро; реп'ях — комаха.

7. У наведеному тексті знайдіть корелятивні (співвідносні за будь-якою диференційною ознакою) приголосні фонеми. Випишіть їх.

Пароплав, висадивши на берег кількох пасажирів, прийняв на палубу двох дачників і, прийнявши, рушив далі, на південь. І що далі він посувався на південь, то більше затягувало горизонти масивами сивих хмар (М. Хвильовий).

8. Наведені нижче слова запишіть фонематичною транскрипцією, а потім розподіліть на 4 групи залежно від походження подовжених приголосних у них: 1) які утворилися внаслідок збігу двох однакових приголосних на межі морфем; 2) що виникли історично внаслідок прогресивної асиміляції; 3) що виникають у сучасній живій мові внаслідок регресивної асиміляції; 4) у словах іншомовного походження.

Міллю, узбіччя, сонний, розрісся, ванна, оббігти, рілля, б'ються, спросоння, роззброїти, тушшю, юннат, невблаганний, молоддю, знаряддя, зшити, вітчизна, беззоряний, зрання, імміграція, осінній, міццю, зілля, коріння, віссю, коритце, понісся, квітчати.

9. Виділіть із тексту слова з подовженими приголосними. Встановіть, як утворилися ці приголосні.

Як добре, що смерті не боюсь я

і не питаю, чи тяжкий мій хрест.

Що перед вами, судді, не клонюся

в передчутті недовідомих верств.

Що жив, любив і не набрався скверни,

ненависті, прокльону, каяття.

Народе мій, до тебе я ще верну,

я в смерті обернуся до життя

своїм стражденним і незлим обличчям.