Семінар № 3. Сучасна філософська парадигма

План

1. Криза класичної філософії в середині ХІХ ст. і становлення нових філософських напрямків.

2. Екзистенційно-антропологічна філософія та її основні напрямки.

3. Науково-позитивістська філософія та її передумови.

4. Сучасна релігійна філософія (неотомізм).

5. Марксистсько-ленінська філософія як завершення філософії доби Модерну.

6. Ситуація Постмодерну у філософії.

Проблемно-пошукові питання:

1. В чому принципова відмінність між сцієнтистською та антисцієнтистською світоглядними позиціями?

2. Чим обумовлена вагомість ірраціоналістичних течій у світовій філософії другої половини ХІХ- першої половини ХХ ст.?

3. Чому в ХХ ст. особливої актуальності набуває проблема існування людини?

4. Як вирішувалася проблема людини в екзистенціальній філософії?

5. Які течії сучасної філософії зводять свій предмет до проблем людини та її існування?

6. Які течії сучасної філософії зводять філософію тільки до проблем наукового пізнання?

7. Визначте особливості філософії Постмодернізму.

8. Окресліть проблематику постмодерної філософії.

Теми для обговорення та творчих робіт:

1. Перехід від класичної філософії до некласичної.

2. Категорії «суспільного буття» і «суспільної свідомості» в філософії марксизму.

3. Предмет філософії і класифікація наук в філософській концепції Г.Спенсера.

4. Концепція «надлюдини» Ф. Ніцше.

5. Метод феноменологічної редукції в філософії Е. Гуссерля.

6. Проблема свободи в екзистенціалізмі.

7. Російська релігійна філософія.

8. Філософська антропологія: ідейні витоки та проблемне поле.

9. Структуралістська критика традиційної філософії.

Література

основна

Історія філософії: Підруч. для студ. вищ. навч. заклад./. За ред. В.І. Ярошовця.- К.: ПАРАПАН, 2002.

Ярошовець В.І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. Підручник. – К., 2004.

Лук’янець В.С., Соболь О.М. Філософський постмодернізм. – К., 1998.

Современная западная философия: Словарь. - М., 1998. - 544 с.

Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. /за ред. Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009.

Ярошовець В.І. Історія філософії: від структуралізму до постмодернізму. Підручник. – К., 2004.

Зотов А.Ф., Мельвиль Ю.К. Западная философия ХХ в.: Уч. пособие. - М., 1998.

Зарубіжна філософія XX століття. – К., 1993.

Хрестоматия по истории философии: В 2-х ч. - М., 1994.

Хюбнер А. Мыслители нашего времени: Справочник по философии Запада XX века. - М., 1996.

додаткова

Бодрійяр Ж. Символічний обмін і смерть. - Львів: Кальварія, 2004.

Бодрійяр Ж. Симулякри і симуляція. –Київ: Основи”, 2004.

Вітгенштайн Л. Логіко-філософський трактат. – К., 1995.

Возняк Тарас. Цивілізація очікування. // Народознавчі зошити. Студії з інтегральної культурології. – Львів, 1996, № 1.

Гайдеггер М. Шлях до мови // Дорогою до мови. – Л., 2007.

Гейзінга Й. Homo ludens. – К, 1994.

Гуманізм: сучасні інтерпретації та перспективи. – К., 2001.

Гуссерль Е. Криза європейської філософії // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

Делёз Ж. Логика смысла: Пер. с фр. – М.: Академия, 1995.

Джеймс В. Що таке прагматизм. – К., 2000.

Дільтей В. Виникнення герменевтики // Сучасна зарубіжна фiлософiя. Течії i напрями. Хрестоматія. – К., 1996.

Камю А. Бунтующий человек. М., 1990.

Кун Т. Структура научных революций. – М., 1975

Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.

Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

Леві-Строс К. Структурна антропологія. – К., 1997.

Ліотар Ж.-Ф. Постмодерністська ситуація // Після філософії: кінець чи трансформація? – К., 2000 – С.71-90.

Лук’янець В.С., Соболь О.М. Філософський постмодерн. – К., «Абрис», 1998.

Мід Г. Джордж. Дух, самість і суспільство. – К., 2000.

Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., 1993.

Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983.

Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К., 2001.

Сорос Дж. Утвердження демократії. – К., 1993.

Сумерки богов. М., 1989.

Теяр де Шарден. Феномен человека. – М., 1987.

Тойнбі Дж. Дослідження історії. У 2-х т. – К., 1995.

Тофлер Э. Третья волна. – М. – 2000.

Ясперс Карл. Смысл и назначение истории. – М., 1991.