1.2. Особливості стратегічного аналізу
Стратегічний аналіз відокремлено у конкретну функцію менеджменту внаслідок його специфіки порівняно з іншими видами економічного аналізу за часовою ознакою. Особливості стратегічного аналізу надані на рисунку 1.4.
Глобалізація – один з магістральних напрямків розвитку світової економіки на декілька десятиріч [8]. Країни-лідери, трансконтинентальні корпорації та ін. не уступають своїх позицій на міжнародних ринках, а підсилюють свій вплив на них. Відмічену особливість слід враховувати при розробці концепцій розвитку і стратегічних планів країни, галузей, економічних регіонів і суб’єктів господарювання та в аналітичній підтримці прогнозування і перспективного планування. Це потребує сполучення мікроекономічного і макроекономічного аналізу, створення та безперервного удосконалення відповідного їм інформаційного забезпечення стратегічних управлінських рішень, адекватних дійсності і перспективам розвитку макроекономічних соціально-економічних систем.
Розповсюдження ринкових відносин, входження України у світові організації та об’єднання передбачають не тільки підсилення аналітичних досліджень, але й уміння аналітиків оцінювати ситуації в масштабах регіону, галузі і визначати своє рейтингове місце в них.
На початку двадцятого сторіччя російський вчений зі світовим ім’ям Микола Дмитрович Кондратьєв (1892 – 1938рр.) висунув концепцію коливання активності ринкової економіки з циклічністю середньої тривалості у 40 – 60 років [9]. Світова наука назвала її ”теорією великих циклів Кондратьєва”. Згідно з цією теорією, матеріальною основою великих циклів є зношування, заміна та розширення основних виробничих сил суспільства. В основі довгих циклів по Кондратьєву М.Д. покладено заміну пасивної частини основного капіталу (будов, споруд, передаточного
Рис. 1.4. Особливості стратегічного аналізу
обладнання). Обґрунтована Кондратьєвим М.Д. у 1922 році теорія довгих циклів, поряд з установленими Карлом Марксом фазами середнього циклу (основою яких є матеріальне зношування та заміна знаряддя виробництва, тобто активної частини основного капіталу – машин, устаткування, що функціонують протягом 10 років), або циклічності розвитку системи, враховується в аналітичних оцінках досі. Сучасна концепція використання теорії циклічного розвитку передбачає необхідність оцінки на кожній стадії життєвого циклу системи та товарів. Особливого значення вона набуває в прогнозних і перспективних оцінках, тобто у стратегічному аналізі.
Головним елементом предметної структури соціально-економічної системи є сукупність операційних (технологічних) процесів та виробничих ресурсів, об’єднаних комунікаціями та управлінською підсистемою в єдине ціле з метою досягнення заданих результатів.
Усі елементи розглянутої системи під впливом економічних законів і закономірностей відбиваються у часовому інтервалі, який характеризує їх життєвий цикл.
На рисунку 1.5 проілюстровано підхід до перспективних оцінок на прикладі ціноутворення на товар у залежності від стадій його життєвого циклу і конкурентних позицій на ринку.