Тема 5. Історія та сучасний стан релігійних вірувань та конфесій в Україні

Дохристиянські вірування та культи в Україні. Міфологічний світогляд і специфіка давньоукраїнської міфології. Криза язичництва та спроби його реформування в Київській Русі ІХ—Х ст.

Проникнення світових релігій на територію України, їх розвиток до 988 року.

Прийняття християнства в 988 р. — причини й наслідки. Загальна характеристика Києво-руського християнства. Боротьба за незалежність Київської митрополії в Х—ХІІІ ст. Двовір’я як релігійний феномен Київської Русі.

Політична боротьба довкола Київської митрополії в ХІІІ—ХV ст. Становище православної церкви в складі Польської та Литовської держав. Єресі та передреформаційні рухи на території України ХІІІ—ХV ст. Протестантизм і католицизм в Україні в ХVІ—ХVІІ ст. Православні братства як політичний та релігійний феномен.

Причини й наслідки Берестейської унії 1696 р. Церковні реформи Петра Могили. Підпорядкування українського правосла­в’я Москві в 1686 р.

Православ’я в Україні в ХVІІ—ХІХ ст. Відновлення автокефалії української церкви у ХХ ст. Сучасний стан православ’я в Україні.

Українська греко-католицька церква в ХVІІ—ХVІІІ ст. Відродження УГКЦ у ХХ ст. та її роль в українському визвольному русі. Діяльність митрополита Андрія Шептицького. УГКЦ в СРСР. Сучасний стан УГКЦ. Римсько-католицька церква в Україні.

Протестантизм в Україні в ХVІІ—ХVІІІ ст. Проникнення нових протестантських течій у ХVІІІ—ХХ ст. Сучасний стан протестантизму. Іудаїзм, іслам, вірмено-григоріанська церква в Україні.

Нетрадиційні неорелігії в Україні. Спроба їх класифікації, вивчення, легалізації.

Тема 6. Конституційно-правові основи забезпечення свободи совісті в Україні

Поняття «свобода совісті» — його філософський і конституційно-правовий аспекти. Конституція та закони України про свободу совісті. Правове регулювання стосунків держави та релігійних об’єднань.

Конституційно-правовий зміст свободи совісті. Свобода совісті як право сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної. Принцип відокремлення церкви від держави. Конституційні норми свободи совісті та реальні можливості її забезпечення в Україні. Необхідність законодавчого регулювання релігійних стосунків між людьми.

Українське законодавство про свободу совісті та міжнародні правові документи про права людини (Загальна декларація прав людини (1948 р.), Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини (1950 р.)).

Екуменічні процеси в Україні.

3. Завдання контрольної роботи

Контрольна робота виконується з урахуванням досвіду, набутого студентом при виконанні контрольних робіт з інших гуманітарних дисциплін.

Мета контрольної роботи – виявити вміння студента аналізувати джерельну базу, літературу з певної проблеми, узагальнювати підібраний науковий та методичний матеріал, логічно правильно висловлювати його у письмовій формі та робити власні висновки та узагальнення.

Виходячи з цього, за своєю структурою робота повинна мати:

• титульний аркуш за зразком; „Зміст”, де вказаний номер варіанту та тема контрольної роботи; основний текст роботи, список джерел та літератури;

• об’єм контрольної роботи має дорівнювати 15 – 20 аркушам. В середньому 5-6 сторінок на питання;

• до теми контрольної роботи студент повинен самостійно скласти план із 2 - 5 пунктів, що розкривають основні аспекти теми;

• розгляд теми має починатись вступом та закінчуватись висновками;

• в кінці роботи додається список використаних джерел літератури;

• на всі приведені в роботі фактичні, цифрові дані, цитування джерел повинні додаватися посилання у підстрочнику на відповідній сторінці;

• контрольна робота виконується в друкованій формі (шрифт 14 Times New Roman, інтервал між рядків – 1,5)

• робота повинна бути виконана охайно та грамотно.

У випадку, коли без поважних причин контрольна робота не представлена за місяць до початку сесії або не зараховується, студент не допускається до складання заліку. Він зобов’язаний доопрацювати (переробити) роботу відповідно до зауважень викладача і надати її разом з незарахованою роботою на повторну перевірку. Повторна контрольна робота виконується за тією самою темою.

Робота повинна бути обов’язково представлена за місяць до початку екзаменаційної сесії. Після рецензування її викладачем студент допускається до складання заліку.