- •3. Зразки розв’язування задач та виконання вправ
- •Методичні рекомендації до розв’язання розрахункових задач
- •Приклади розв’язання задач з відповідними міркуваннями
- •Розв’язання:
- •Розв’язування задач та виконання вправ
- •Mr(h2wo4) − ? певного виду, що входять до однієї молекули сполуки (формульної одиниці речовини);
- •H2wo4 − дигідроґен тетраоксовольфрамат(vі) або
- •Розв’язування:
- •Д ано: Розв’язування:
- •Розв’язування
- •Алгоритм дій:
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •2 Моль а12о3 –– 3342 кДж
- •1 Моль а12о3 –– х кДж
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •Розв’язування:
- •За р.Р. П 1 моль
- •44,1 Г (12%) −− 12 г (44,1% тобто крис-т) і 32,1 г (0% тобто вода)
- •Алгоритм дій:
- •В иконання вправи:
- •Алгоритм дій:
- •Алгоритм дій:
- •Відповідь:
- •Алгоритм дій:
- •Алгоритм дій:
- •Виконання завдань:
- •Відповідь:
- •Алгоритм дій:
- •В иконання вправи:
- •В.: 270 г 8%-ного та 60 г 30%-ного.
- •В.: 750 г 3%-ного та 510 г 45%-ного.
- •В.: 440 г 16%-ного та 80 г 42%-ного.
- •Найбільш поширені формули та аналітичні вирази правил і законів, що використовуються при розв’язуванні задач з хімії
- •Масова частка домішок у технічному зразку речовини:
- •Співмірність одиниць виміру реагуючих речовин та продуктів реакцій:
- •Загальні схеми більшості хімічних властивостей представників основних класів неорганічних сполук
- •13Б. Середні солі (кристалічні) (які складаються із залиш-
- •2. Взаємодія сульфатної кислоти (н2sо4) з металами
- •3. Взаємодія нітратної кислоти (нnо3) з металами
- •4. Термічний розклад нітратів
- •5. Несолетворні (або індиферентні) оксиди
- •6 . Поведінка основних окисників у різних середовищах
- •У “Електрохімічному ряді напруг” метали розташовані так (див. Табл. 2):
- •Графічні формули деяких неорганічних сполук
- •Розчинність основ, кислот і солей у воді. Відносні молекулярні маси речовин
- •Відносна електронегативність елементів
- •Основна
- •Додаткова
Розв’язування
1. Яка кількість речовини метану містить-
ся у посудині такого об’єму за нормальних умов ?
n(CH4) =
;
n(CH4) =
=
0,75 моль
2. Яке число молекул метану міститься у посудині такого
об’єму за н.у.?
nA(X) = n(X)NA
nA(CH4) = n(CH4)6,021023
nA(CH4) = 0,756,021023 = 4,5151023 (молекул)
3. Яка маса газу метану міститься у посудині такого об’єму
за н.у.?
m(CH4) = n(CH4)M(CH4);
m(CH4) = 0,7516 = 12 (г)
В.: n(CH4)=0,75 моль,
nA(CH4)=4,5151023 молекул,
m(CH4)=12 г
Приклад 8. Пропишіть всі способи передачі будови атомів хімічних елементів Ванадію та Астату. Поясніть окисно-відновні властивості їх.
Способи передачі будови атома ванадію:
23V Умовна схема
2 8 11 2
1s2 2s2 2p6 3s2 3p6 3d3 4s2 − Електронна (ідеальна) формула
1s2 2s2 2p6 3s2 3p6 4s2 3d3 − Електронна (реальна) формула
s
1 p − Електронно-графічна формула
2 d
3
4
Хімічний елемент ванадій (V) стоїть в періодичній таблиці (ПТ) у V групі, побічній підгрупі. Отже, атом ванадію має 5-ть валентних електронів, які розміщуються так: 2 ē на останньому 4s-паідрівні, решта валентних електронів (3 ē) − на передостанньому рівні, d-підрівні. Щоб набути благородно газову конфігурацію (8 ē на зовнішньому рівні) або навіть наблизитися до неї, атом ванадію може віддавати від 1 до 5 ē. При цьому він проявлятиме тільки відновні властивості. Тому електронейтральний атом ванадію може виступати в хімічних реакціях тільки відновником. Віддаючи свої валентні електрони у атома Ванадію ступінь окиснення підвищується від +1 до +5.
Способи передачі будови атома Астату:
85Аt Умовна схема
2 8 18 32 18 7
1s2 2s2 2p6 3s2 3p6 3d10 4s2 4р6 4d10 4f14 5s2 5p6 5d10 6s2 6p5−
Електронна формула (ідеальна форма)
1s2 2s2 2p6 3s2 3p6 4s2 3d3 4р6 5s2 4d10 5p6 6s2 4f14 5d10 6p5−
Електронна формула (реальна форма)
s
1
p
2 d Електронно-графічна формула
3 f
4
5
6
. .
. .
:
At
− Валентна
схема
У електронейтрального атома Астату на зовнішньому рівні 7 ē (елемент VІІ групи, головної підгрупи). До благородно-газової конфігурації йому не вистачає 1 ē. Приєднуючи його, атом Астату набуває стану більшої стійкості та мінімуму енергії. При цьому ступінь окиснення стає найнижчою (−1). Астат проявляє при цьому властивості окисника. Але електро-нейтральний атом Астату має здатність (як і всі інші неметалічні елементи) здатність віддавати валентні електрони, проявляючи при цьому властивості відновника. Астат може віддавати від 1 до 7 ē. При цьому ступінь окиснення Астату підвищується від +1 до +7. Отже, віддаючи електрони, електронейтральний атом Aстату, виступає відновником. Ступінь окиснення електро-нейтрального атома Астату 0 є проміжною. Тому він під час окисно-відновних реакцій в залежності від умов проявляє властивості або окисника, або відновника.
Приклад 9. Опишіть будову атома хімічного елемента з протонним числом 7.
Протонне число вказує на порядковий номер елемента в ПТ. Так як протонне число 7, то і порядковий номер елемента в ПТ, становить 7. Це Нітроґен.
Протонне число 7 вказує, в ядрі атома Нітроґену 7 протонів. Так як атом − це електронейтральна частинка, то атом Нітроґену має 7 електронів, які рухаються навколо ядра.
Нітроґен є елементом другого періоду. Отже, атом має два енергетичні рівні. На 1-ому енергетичному рівні рухається 2 ē, на другому − 5 ē. Нітроґен − елемент головної підгрупи, V групи. Тому всі електрони зовнішнього рівня є валентними; вони приймають участь в утворенні хімічного зв’язку. Так як це неметалічний хімічний елемент, ступінь окиснення електронейт-рального атома становить 0. Це є проміжна ступінь окиснення для неметалів; в окисно-відновних реакціях (в залежності від умов реакції) він може виступати як окисником (приєднує 3 ē, набуває найнижчої ступені окиснення), так і відновником (віддавати від 1 до 5 ē, ступінь окиснення підвищується).
Приклад 10. Користуючись таблицею електронегативно-сті, визначте вид зв’язку в сполуках N2O5, At2 та LiC1.
Щоб визначити вид зв’язку у сполуці, треба скористатися числовими значеннями відносних електронегативниностей еле-ментів, що входять у сполуку (див. табл. 2) та шкалою Поллінга.
Ш
кала
Поллінга:
∆
ВЕН
0
1,9
3,2
ковалентний йонний
полярний:
ковалентний
неполярний слабкополярний − ближче до 0;
сильнополярний − ближче до 1,9
N
2O5 − динітроґен
пентаоксид
ВЕН(N) = 3,0 N
ВЕН(О) = 3,5
∆ВЕН(N−O) = 3,5 − 3,0 = 0,5
Зв’язок − ковалентний N
слабкополярний
Аt2 − астат At−At
ВЕН(At) = 2,2
∆ВЕН(At−At)=2,2−2,2=0. Зв’язок − ковалентний неполярний
LiC1 − літій хлорид Li−C1
ВЕН(Li) = 1,0
ВЕН(C1) = 3,5
∆ВЕН(C1−Li) = 3,5−1,0 = 2,5. Зв’язок − йонний
Приклад 11. Вкажіть формули оксидів та гідроксидів таких елементів як С1 (валентність Ш), Селен (вища валент-ність), Астат (валентність І) та Аурум (валентність Ш).
Формули оксиду та гідроксиду Хлору, в яких він проявляє валентність ІІІ, такі: С12О3 (хлор(ІІІ) оксид) та С1(ОН)3 (хлор(ІІІ) гідрооксид) або Н3С1О3 (тригідроґен триоксохлорат(ІІІ)). Оксид і гідроксид мають кислотний характер. Так як Хлор − неметалічний елемент, то гідроксид − нестійкий; з його молекули виштовхується молекула води і утворюється НС1О2 (гідроґен діоксохлорат(ІІІ) або гідроґен хлорат(ІІІ)) − стійка форма хлоратної(ІІІ) кислоти.
Формули вищого оксиду та вищого гідроксиду Селену (тобто такі, в яких він проявляє свою вищу валентність, яка дорівнює номеру групи) такі: SеО3 (селен(VІ) оксид, або селен триоксид, або селен оксид) та Sе(ОН)6 (селен(VІ) гідро-оксид) або Н6SеО6 (гексагідроґен гексаоксоселен(VІ), або гексагідроґен гексаоксоселенат(VІ)). Оксид і гідроксид мають кислотний характер. Так як Селен − неметалічний елемент, то гідроксид − нестійкий; з його молекули виштовхується 2 моле-кули води і утворюється Н2SеО4 (дигідроген тетраоксо-селенат(VІ) або гідроґен селенат(VІ) − стійка форма селенатної кислоти.
Формули оксиду та гідроксиду Ауруму, в яких він проявляє валентність ІІІ, такі: Au2О3 (аурум (ІІІ) оксид) та Au(ОН)3 (аурум (ІІІ) гідрооксид. Так як Аурум є металічним елементом, то його оксид і гідроксид мають основний характер.
Приклад 12. Наведіть схематично зображення будови гідроксидів Н2SіО3 та Со(OH)2 за допомогою структурних формул. Вкажіть оксиди, які їм відповідають. Визначте валентність та ступінь окиснення атома елемента, який утворює гідроксид. Назвіть наведені гідроксиди та вкажіть їхню належність до класу неорганічних сполук.
