Прямі іноземні інвестиції в Україну з інших країн світу у 1996–2009 рр. (на початок року в млн дол. Сша)

Країни	1996	2000	2002	2004	2006	2008	2009
Всього в тому числі:	896,9	3281,8	4555,3	6794,4	16890,0	29542,7	35723,4
Кіпр	51,5	211,2	478,0	779,2	1562,0	5941,8	7682,9
Німеччина	156,9	228,5	249,5	441,45	5505,5	5917,9	6393,8
Нідерланди	46,5	302,9	370,2	463,9	721,8	2511,2	3180,8
Австрія			144,1	252,1	1423,6	2075,2	2445,6
Сполучене Королівство	53,9	246,1	420,4	686,1	1155,3	1968,8	2273,5
Російська Федерація	50,0	287,9	295,4	377,6	799,7	1462,2	1851,6
США	183,3	589,5	730,9	1074,8	1374,1	1436,8	1471,5

Позитивні фактори залучення іноземних інвестицій в Україну: вигідне географічне розташування, потенційно великий ринок, висока кваліфікація робочої сили та її відносна дешевизна; низький курс національної валюти; правове забезпечення сприятливого інвестиційного клімату; захист інвестицій; можливість вивезення прибутку; система компенсації збитків тощо.

Таблиця 4

Прямі інвестиції з України в інші країни світу у 1996–2009 рр. (на початок року в млн дол. Сша)

Несприятливі фактори для інвестицій в українську економіку: незбалансованість економіки; нерозвинута інфраструктура; відносно слабка банківська і фінансова система; недосить гнучка податкова система; низька культура праці; невідповідність організаційних управлінських форм світовим; економічна і політична нестабільність.

Головні фактори, що стримують приплив іноземних інвестицій в Україну, такі:

• недостатня ефективність законодавства в частині захисту прав приватних інвесторів;

• недосконалість механізму реалізації наявних нормативних актів;

• неточність податкового регулювання і його непередбачуваність;

• дефіцит ефективної інфраструктури для іноземного підприємництва.

За надійністю інвестування згідно з різними оцінками Україна займає 143 місце серед 170 країн світу. Тому, в першу чергу, постає питання про створення сприятливого інвестиційного клімату для вітчизняних та іноземних інвесторів.

Україні за останні роки не вдалося отримати мінімально необхідний рівень іноземних інвестицій, а потреба в них за різними оцінками сягає 40–50 млрд дол. США. На перший погляд, при рівних умовах залучення іноземних інвестицій в Україну вкладається їх значно менше в абсолютному відношенні і в розрахунку на душу населення.

Україна залишається в переліку 30 країн, які є перспективними для залучення капіталу. Найбільш високу зацікавленість іноземні інвестори приділяють наступним видам економічної діяльності в Україні: фінансова діяльність, оптова і роздрібна торгівля, операції з нерухомістю, харчова промисловість. Основними змінами в потоках ПІІ в країну можна вважати зростання інвестицій в хімічну промисловість, виробництво коксу та продуктів нафтопереробки. Однак, світова фінансова криза стала додатковим фактором втрат для інвестиційного ринку України.

Умови активізації притоку іноземних інвестицій в Україну:

– вдосконалення законодавства, яке має забезпечувати державні гарантії захисту вітчизняних та іноземних інвестицій протягом тривалого часу;

– створення сприятливого інноваційного клімату для реалізації пріоритетних державних програм та інвестиційних проектів у виробничій сфері;

– сприяння залученню прямого продуктивного іноземного капіталу у сферу матеріального виробництва та встановлення державного контролю за його використанням;

– створення сприятливих умов для розвитку СП, які займаються виробництвом. При цьому важливі: заборона ввезення СП застарілої продукції та технологій, удосконалення законодавчої бази щодо страхування їх ризиків та розмежування в СП частки українських та іноземних партнерів стосовно валюти та контролю за рухом української частки валюти.