- •Тема 4 : Рекламне дослідження ринку.
- •Сутність та зміст рекламного дослідження.
- •2. Аналіз прийняття рішень про проведення рекламної кампанії
- •1.Маркетинговий аналіз в рекламі
- •Споживач
- •3. Дослідження цілей реклами
- •4. Дослідження цільової аудиторії та її ставлення до рекламодавця та його товарів
- •5. Прогнозування ефективності рекламного звернення.
- •Дослідж зв”язку рз з його носіями
3. Дослідження цілей реклами
Рекламне дослідження ринку потрібно починати з постановки завдань та визначення цілей проведення досліджувальних заходів
Постановка завдань – основний аспект будь- якої дії в рекламному менеджменті. Кожне завдання має кінцеву мету та оптимальні шляхи вирішення. Без визначеної мети неможливо керувати процесом прийняття рішень у галузі рекламної діяльності та контролювати його.
Цілі– це те, що об”єднує рекламодавця, менеджера рекламної агенції та творчу групу, яка розробляє рекламне звернення.
Найважливішою функцією планування цілей є забезпечення менеджерів, спеціалістів, які приймають рішенння чіткими критеріями визначення ефективності рекламної кампанії. Тобто, визначення цілей передбачає фіксування фактичного стану справ на початку РК (поінформованість про торогову марку, частку на ринку) та після її закінчення. Шляхом оцінки результатів можна визначити ефект ,отриманий від проведеної РК.
Принципи опрацювання цілей у своєму розвитку пройшли кілька етапів.
На першому етапі основним критерієм ефективності реклами було зростання обсягів продажу товарів і зростання частки продукту фірми на ринку. Основними показниками успіху є рекламний дохід та рекламний прибуток.
Рекламний дохід – це збільшення внаслідок рекламування обсягів продажу товарів, а рекламний прибуток- це різниця між рекламним доходом та витратами на рекламу.
На жаль, цей спосіб ефективності реклами має ряд недоліків:
Реклама –це лише одна з багатьох складових, які впливають на обсяги продажу. До інших складових належать –
маркетингова ситуація в даному сегменті ринку,
ціна,
споживчі характеристики товару,
рівень сервісу,
смаки споживачів, які постійно змінюються.
законодавство.
Т.ч. виокремити з усіх цих складових тільки дані про конкретний вплив реклами на продаж даного товару практично дуже важко, навіть із допомогою сучасної обчисл. техніки.
Зростання обсягів продажу може відбуватися без РК (за ажіотажного попиту)
Ефект уповільнюваної дії – коли час рекламного звернення не співпадає з часом збільшення обсягів продажу. (Н-д, споживач, який побачив рекламне зверненння може купити рекламований товар пізніше, коли з”явиться у ньому потреба)
Якщо рекламодавець послідовно проводить кілька РК для одного продукту або одну для багатьох груп продуктів паралельно, то вони накладаються одна на одну і дані щодо їхньої ефективності неможуть бути точно підраховані.
Навіть найефективніше РК незавжди веде до негайного і відчутного зростання обсягів продажу товару.
Зарубіжні фахівці стверджуюють, що вплив РК може виявитися навіть через кілька років. Тому необхідно протягом тривалого часу після проведення РК очікувати та підраховувати її результати.
Нові економічні умови визначили і нову трактовку функціональних завдань і кінцевих цілей рекламного менеджменту.
Основна мета рекламування – це налагодження комунікацій.
Критерії ефективності комунікативної реклами на сучасному етапі мають в основному психологічний характер: збільшення популярності торгової марки та наближення іміджу фірми до ідеального.
Враховуючи це було розроблено значну кількість так званих моделей навчання. Їх суть полягає в тому, що потенційний покупець перед тим, як стати реальним клієнтом послідовно проходить у своїх діях такі етапи:
Етап інформації (конгнітивний)
Етап ставлення (афективний)
Етап поведінки (канативний)
Цілі кожного етапу мають специфічний характер:
На етапі інформації необхідно повідомити покупцю про основні споживчі. властивості товарів даної торгової марки, а також реквізити про місця їх можливого придбання
На етапі ставлення шляхом грамотного створення та показу рекламного звернення потрібно сформувати у свідомості покупця позитивне ставлення до фірми та її торгової марки
На етапі поведінки реклама повинна спонукати до встановлення ділових контактів з продавцем з метою купівлі товарів або як мінімум сприяти знайомству з товаром.
Менеджер з рекламування планує рекламну кампанію або проводить простий показ рекламного звернення у засобах масової інформації, використовуючи для цього п’ять ефектів комунікації, які і визначають цілі рекламної комунікації підприємства.
Ефекти комунікації — це відносно міцні асоціації у думках потенційного споживача, пов’язані з певною торговою маркою. З їхньою допомогою створюється позиція товару на ринку, а споживач схиляється до думки про купівлю цього товару.
Фахівці виділяють п’ять таких ефектів рекламних комунікацій:
перший — потреба в товарній категорії,
другий — поінформованість про дану торгову марку товара,
третій — ставлення до цієї торгової марки товару,
четвертий — намір купити товар певної марки,
п’ятий — сприяння покупці.
Потреба в категорії — це визнання споживачем, що придбання товару або послуги необхідно для зняття невідповідності, яку відчуває цей споживач, між існуючим та бажаним умотивованим станом споживача.
Поінформованість про торгову марку — здатність покупця ідентифікувати (взнати або пригадати) торгову марку даної товарної категорії в обсязі, достатньому для здійснення покупки.
Ставлення до торгової марки — оцінка покупцем здатності торгової марки відповідати його поточному спонуканню (в основі цієї оцінки лежить впевненість в матеріальній і емоційній вигоді від такого придбання).
Намагання купити товар певної торгової марки — це рішення покупця придбати дану торгову марку або зробити певні дії, які пов’язані з можливою покупкою цього товару.
Сприяння покупці — це впевненість покупця в тому, що фактори маркетингу будуть сприяти покупні (стимулювання продажу, обслуговування).
Стан покупця при потребі в категорії можна описати такими трьома напрямками:
очевидна потреба у товарі,
скрита потреба у товарі,
відсутність потреби або слабка потреба у товарі.
Комунікативні цілі для кожного з цих станів покупця наведено у табл. 1.
Таблиця 1
КОМУНІКАТИВНА ЦІЛЬ «ПОТРЕБА В КАТЕГОРІЇ» ЯК ПРЕДМЕТ ВИБОРУ МЕНЕДЖЕРА З РЕКЛАМИ
Стан покупця |
Комунікативна ціль |
Очевидна потреба у товарі |
Як ціль рекламного звернення потреба в категорії може бути проігнорована (бо вона вже є) |
Прихована потреба у товарі |
Треба тільки натякнути про потребу в категорії, щоб покупець пригадав про раніш визнану необхідність у категорії |
Відсутність потреби або слабка потреба у товарі |
Потреба у категорії є основною ціллю рекламного звернення. Вона має бути «запродана» споживачеві за допомогою ефектів рекламної комунікації |
Покупець подумки пов’язує (а рекламне звернення має так зробити) впізнання та пригадування торгової марки з потребою в категорії (рис..1). Наведена схема взаємозв’язку поінформованості про торгову марку та потребу в категорії працює таким чином:
Рис. 1. Взаємозв’язок поінформованості товарної марки рекламодавця та потреби споживача у товарній категорії
впізнання (стрілки 1а та 1б): у покупця є потреба в категорії (ПК), але він тільки визначився щодо наміру зробити покупку (Н) і тому має впізнати торгову марку (ВМ) (1а), або спочатку помічає торгову марку товара, а потім питає себе, чи є у нього потреба в такій категорії (1б). Послідовність така: ПК Н ВМ або ВМ ПК;
пригадування (стрілка 2): спочатку виникає потреба в категорії, а потім пригадується торгова марка (ПМ). Послідовність: ПК ПМ;
впізнання, прискорене пригадуванням (стрілка 3): спочатку виникає потреба в товарній категорії, потім іде пригадування торгової марки, а вже потім — впізнання торгової марки. Послідовність: ПК ПМ ВМ.
Спосіб вибору торгової марки та відповідні цілі рекламної комунікації наведені у табл. 2.
Таблиця 2
ПОІНФОРМОВАНІСТЬ ПРО ТОВАРНУ МАРКУ РЕКЛАМОДАВЦЯ ЯК ЦІЛЬ РЕКЛАМНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Спосіб вибору товарної марки |
Ціль рекламної комунікації |
У місці придбання |
Впізнання товарної марки рекламодавця |
Попереднє ознайомлення |
Пригадування товарної марки рекламодавця |
Попередній вибір, що підтверджується у місці покупки |
Впізнання, прискорене пригадування |
Ставлення до торгової марки є універсальною метою рекламної комунікації. У більшості ситуацій вибору потенційні споживачі проінформовані більш ніж про одну марку даної категорії, тобто їхній вибір буде базуватися на ставленні до всіх торгових марок.
Ставлення до торгової марки складається з чотирьох основних компонентів:
переконання, тобто власне ставлення;
знання про конкретну вигоду, різне за своїм емоціональним та оцінковим впливом;
можливі автономні емоції, які є частиною переконання про здатність марки товару відповідати споживацькій мотивації;
«правило вибору», згідно якому думки та емоції складаються у переконання (рис. .2).
Рис..2. Правило вибору позитивне ставлення до товару рекламодавця (переконання) як компонент 4 (сукупність компонентів 2 і 3)
Фахівці розподілили споживацькі мотиви на вісім груп. До негативних (інформаційних) мотивів віднесли такі, як зняття проблеми споживача, избежание ним проблеми, неповне задоволення, змішаний мотив «приемлемость — избежание» та звичайне истощение запасів. Позитивними (трансформативними) є: сенсорне задоволення, інтелектуальне або професійне стимулювання та соціальне одобрение.
Фахівці уважають, що негативні (інформативні) мотиви переважають у поведінці споживача. Як майбутній споживач людина спокійно ставиться до певної товарної марки, не збираючись його купувати, тому що у такої людини відсутня потреба у покупці. Але настає час, коли ця товарна марка, якою вона користується, зламається або перестане задовольняти за якістю або взагалі зникнуть запаси цього товару. Будь-яка з цих проблем приведе до негативного стану людини, «звільнитись» від якого допоможе придбання такого ж або аналогічного товару споживачем. Спочатку рівень мотивації зростає, тим самим спонукаючи людину потенційного споживача до пошуку товарної марки. Потім спонукання знижується завдяки придбанню (задоволеному використанню) потрібного товару. Тобто ці мотиви називають інформативними, тому що споживач шукає інформацію, або звільнитись від негативного стану. Їх ще називають мотивами звільнення.
Позитивні (трансформативні) мотиви мають місце, коли людина хоче піднятися над спокійним ставленням до існуючої ситуації та купити що-небудь, щоб «нагородити» та «побалувати» себе. У такому випадку пошуки також випереджаються посиленням стимулу до покупки. У кінці кінців пошуки товарної марки закінчуються послабленням ставлення до ситуації. Фахівці уважають, що в основі мотиваційного механізму переконання лежить збільшення стимулу завдяки обіцяній винагороді. А три стимула для покупки та використання товарної марки (сенсорне схвалення, стимулювання та соціальне схвалення) мають назву мотивів винагороди або трансформативними, тобто споживач прагне до позитивних змін.
Щодо правила вибору, то його розуміють таким чином: майбутній покупець формує загальне ставлення до товарної марки, сумуючи емоційно пофарбовані думки про вигоди та автономні емоції. А до автономних емоцій відносять вплив емоційних асоціацій на потенційного споживача через різного роду прийомів, напряму не пов’язаних зі знанням про вигоди цієї товарної марки.
Фахівці не заперечують можливість, коли споживач може мати своє правило вибору («Спочатку розгляну марки в даному діапазоні цін, а потім виберу згідно загального враження від них» або «Виберу найбільш швидкодіючу марку незалежно від інших характеристик, навіть від ціни»).
Ставлення до торгової марки як предмет вибору менеджера складається на основі таких цілей рекламної комунікації, як створення, поліпшення, підтримування, модифікація або зміна ставлення цільової аудиторії до торгової марки (табл. 3). Яку з них вибрати, залежить від попереднього ставлення аудиторії до конкретної торгової марки, тобто від ставлення, яке склалося до начала рекламної кампанії.
Таблиця 3
СТАВЛЕННЯ ДО ТОВАРНОЇ МАРКИ РЕКЛАМОДАВЦЯ ЯК ПРЕДМЕТ ВИБОРУ МЕНЕДЖЕРА З РЕКЛАМИ
Попереднє ставлення покупця до товарної марки рекламодавця |
Цілі рекламної комунікації |
Ставлення відсутнє через незнання потенційного споживача про товарну марку рекламодавця |
Створити ставлення до товарної марки рекламодавця |
Помірно сприятливе ставлення споживача до товарної марки рекламодавця |
Поліпшити ставлення |
Максимально сприятливе ставлення |
Зберегти таке ставлення |
Ніяке ставлення, а цільовим споживачем є будь-яка людина |
Модифікувати ставлення, репозиціювати її за іншими характеристиками |
Негативне ставлення |
Змінити ставлення потенційного споживача до рекламодавця та його марки |
Намір зробити покупку — рішення покупця придбати товарну марку або зробити інші дії, пов’язані з майбутньою покупкою. В залежності від того, кому з учасників процеса прийняття рішення про покупку спрямована рекламна комунікація, намір зробити покупку, на думку фахівців, полягає у наступному:
пропозиції (ініціатор пропонує зробити покупку),
рекомендації (той, хто впливає на рішення пропонує свої доводи),
виборі (той, хто вирішує, виносить свій вердикт),
придбанні (покупець здійснює конкретну покупку),
більш частому використанні торгової марки (користувач ініціює нову покупку, споживаючи посилено попередню).
Аби у покупця виникло бажання купити торгову марку негайно, тобто аби у нього виникло рішення «Я маю спробувати це» чи «Я куплю це», необхідно, щоб у нього була потреба в даній товарній категорії. Багато рекламних звернень мають на меті нагадати про товар або «продати» категорію, але вони водночас породжують наміри купити його.
Фахівці уважають, що незначна частина покупців приходить на ринок за конкретним товаром після контакту з рекламним зверненням. За даними американських спеціалістів, на протязі будь-якого тижня тільки біля 20% дорослих споживачів планують купити миючі засоби, тільки 2% — придбати засіб для чистки килимів і тільки (!!!) 0,25 планують покупку авто.
Тобто більшість рекламних звернень і спеціальних пропозицій не викликають негайного наміру купити, тому що такий намір купити просто не є можливим без існування потреби.
Цілі рекламної комунікації у разі створення наміру купити, коли намір купити є предметом вибору менеджера, наведені у табл. 4.
Таблиця 4
НАМІР КУПИТИ ТОВАРНУ МАРКУ РЕКЛАМОДАВЦЯ ЯК ПРЕДМЕТ ВИБОРУ МЕНЕДЖЕРА З РЕКЛАМИ
Стратегія за різних форм ставлення споживача до товарної марки рекламодавця |
Ціль рекламної комунікації |
Низька залученість (відсутність стимулюючої пропозиції) |
Можливою ціллю є намір споживача купити товарну марку рекламодавця |
Низька залученість за наявності стимулюючої пропозиції |
Виникає намір купити товарну марку рекламодавця |
Висока залученість |
Те ж саме |
П’ятий, останній, ефект рекламної комунікації, який менеджер має розглядати як предмет вибору, — це сприяння покупці. Фахівці його визначають як впевненість покупця, що такі фактори маркетингу, як наявність товару та спосіб оплати за нього не викличуть ускладнень і не затримають процес купівлі. До інших факторів маркетингу, які здатні ускладнювати здійснення покупки, належать ціна, розподілення (місце покупки) та продаж через посередників. Але деякі проблеми неможливо передбачити.
Сприяння покупці як предмет вибора менеджера має на меті цілі рекламної комунікації, наведені у табл. 5.
Таблиця 5
СПРИЯННЯ ПОКУПЦІ СПОЖИВАЧА ЯК ПРЕДМЕТ ВИБОРУ МЕНЕДЖЕРА З РЕКЛАМИ
Стан потенційного покупця товару рекламодавця |
Ціль рекламної комунікації |
Не відчувається ніяких проблем з факторами маркетингу (тому немає проблем, на які б звернув увагу менеджер з реклами) |
У рекламному зверненні немає потреби звернути увагу на сприяння покупці, тому що вони вже вирішені на стадії планування маркетингу |
Є проблеми з факторами маркетингу |
Адаптувати рекламне звернення до проблеми, що виникла, та запропонувати її вирішення, акцентуючи на цьому увагу потенційного споживача |
Менеджер може вирішити в залежності від конкретної рекламної кампанії, сприяти чи не сприяти покупці. Якщо все враховано при плануванні маркетингу, тоді цілями комунікації можна знехтувати.
З 1961 року в рекламних дослідженнях реалізується модель ДАГМАР, яка створена американським фахівцем з рекламного бізнесу Р. Коллі. Назва моделі абревіатура вислову „визначення рекламних цілей – розрахунок рекл результатів”
Використання комунікативних цілей у моделі ДАГМАР мають такі особливості:
Рекламні дослідження грунтуються на вимірювання ставлення покупця до фірми, її торгової марки, конкурентів та ін елементів ринкового процесу
Необхідно скласти перелік атрибутів, що потребують вимірювання з належною надійністю та точністью. Факторний аналіз допомагає зробити вибірку потрібних атрибутів.
Необхідно визначити відправну точку відліку, яка характеризуватиме стан моделі на момент проведення дослідження
Необхідно провести чітку опереціоналізацію цілей, на підставі чого визначається: яку рекламну дію, для якого продукту, для якої цільової групи і коли саме потрібно здійснити, щоб отримати багатовимірну модель поведінки споживачів.
Між першим контактом з рекламою і конкретним рішенням про купівлю товару покупець проходить ще 4-10 етапів, які створюють так звану ієрархію ефектів, а саме:
реклама є початковим стимулом, який привертає увагу ЦА;
Свідоме сприйняття рекл звернення породжує інтерес до рекламованого товару.
Інтерес є передумовою для бажання придбати товар, отже для певних дій
Ринок можна сегментувати на основі ставлення потенційних клієнтів до торгової марки – позитивне, нейтральне, негативне. В такому випадку цілі реклами будуть визначатися виходячи із результатів ставлення споживачів з урахуванням спеціальних умов сегментів чи ринку в цілому.
Рекламні дослідження мають дати відповіді на питання: „на якому рівні ієрархії ефектів необхідно зосередити основні зусилля, які змінні величини повинні стати центром РК?
Для прогнозування ефективності РК необхідно розрахувати витрати на переміщення покупця від найнижчого рівня ієрархії до найвижчого, тобто від першого контакту з рекламою до купівлі товару. Вартість такого переміщення залежатиме від складності передачі інформації. Це дає змогу визначити результати стосовно стаких показників як поінформованість про торгову марку , її імідж або ставлення до неї.
