- •Пояснювальна записка
- •Основний розрахунковий випадок …………………………………………….13
- •Гідравлічний розрахунок бокового водозабору з наносоперехоплюючими галереями
- •Компоновка і конструкція водозабору
- •Робота водозабору
- •Гідравлічний розрахунок водозабору
- •Розрахунок магістрального каналу
- •2.1. Гідравлічний розрахунок щитової водозливної греблі
- •2.1.1. Основний розрахунковий випадок
- •Розрахунок промивних галерей
- •2. Гідравлічний розрахунок комбінованої водозливної греблі
- •2.1.2. Перевірочний розрахунковий випадок
- •2.2. Гідравлічний розрахунок автоматичної водозливної греблі
- •2.2.1. Основний розрахунковий випадок
- •2.2.2. Перевірочний розрахунковий випадок
- •Розрахунок спряження б'єфів
- •3. Гідравлічний розрахунок відстійника з періодичним промивом наносів
- •3.1. Компоновка і основні елементи відстійника та їх призначення
- •3.2. Визначення основних розмірів відстійника з періодичним промивом
- •3.3. Розрахунок відстійника на замулення
- •3.4. Промивка камер відстійника
- •3.5Розрахунок пульпопровода
- •Статичний розрахунок автоматичної водозливної греблі
- •Визначення зусиль, що діють на щитову водозливну греблю
3. Гідравлічний розрахунок відстійника з періодичним промивом наносів
Відстійник - це гідротехнічна споруда, призначена для затримування зважених або завислих наносів з розрахункового діаметра більше. Розрахунковий діаметр наносів залежить від мети, яку ставить водоспоживач, так для гідроенергетики необхідно забезпечити осідання наносів діаметром більше 1,00 мм, а для цілей зрошення більше 0,25 мм.
Відстійники влаштовують безпосередньо за водозабором або на каналі. За конструкцією вони представляють собою розширений і заглиблений басейн із бетону чи залізобетону з верховою і низовою головою,в яких розміщуються затвори. В нижній голові відстійника в нижньому ярусі влаштовуються наносовідвідні галереї, які об'єднуються в колектор - збірну наносовідвідну галерею.
У відстійниках з періодичним промивом видалення наносів з камер відбувається через 12, 24, 36 або 48 годин. Час промивки становить 20...25 хвилин.
3.1. Компоновка і основні елементи відстійника та їх призначення
3.2. Визначення основних розмірів відстійника з періодичним промивом
Згідно технічних умов і норм проектування відстійників енергетичних об'єктів (ГЕС) швидкість руху води в камерах відстійника для частинок з розрахунковим діаметром dP = 0,2…0,4 мм приймається рівною VР = 0,2…0,4 м/с. Для розрахункового діаметра частинок dР = 0,2 мм, швидкість прийнята VР = 0,2 м/с.
З досвіду проектування відстійників середня глибина в їх камерах призначається в межах 3,0…6,0 м. Приймаємо НСР = 5,0 м.
З умов експлуатації число камер відстійника повинно бути не менше двох при цьому витрата однієї камери приймається не більшою 10 м3/с. Промивна витрата складає 0,5…1,0 від витрати води в камері відстійника.
Гранулометричний склад наносів Таблиця 3.1
d, мм |
вміст наносів,% |
∑ вміст,% |
>0,50 |
4 |
100 |
0,5…0,2 |
43 |
96 |
0,2…0,1 |
13 |
53 |
0,1…0,05 |
19 |
40 |
<0,05 |
21 |
21 |
|
Каламутність |
|
|||
d, мм |
∑ вміст,% |
вміст наносів,% |
вага,км/м |
об'ємт/м3 |
Гідр.круп. |
>0,50 |
100 |
4 |
0,14 |
0,1 |
5,07 |
0,5…0,4 |
96 |
8 |
0,28 |
0,2 |
3,95 |
0,4…0,3 |
88 |
18 |
0,63 |
0,45 |
2,83 |
0,3…0,2 |
70 |
17 |
0,6 |
0,43 |
1,71 |
0,2…0,1 |
53 |
13 |
0,45 |
0,32 |
0,51 |
<0,1 |
40 |
40 |
1,4 |
1 |
- |
|
|
∑100 |
∑3,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис.3.2.Крива залежності Q=f(d)
Рис.
3.3. Розрахункова схема до визначення
основних розмірів відстійника
Приймаємо відстійник з двома камерами, тоді:
,
(3.1)
,
(3.2)
Ширину камери відстійника визначаємо за формулою:
,
(3.3)
де
- швидкість руху води в камері згідно
технічних умов і норм проектування
відстійника енергетичних об'єктів
(ГЕС).
Приймаємо Вк= 9 м.
Довжину камери відстійника з періодичною промивкою визначаємо із умови випадання в камері відстійника наносів з розрахунковим діаметром за такою формулою:
,
(3.4)
де К – коефіцієнт запасу, який враховує резервний об'єм для накопичення наносів і знаходиться у межах К = 1,2…1,5. Приймаємо К = 1,4;
W – гідравлічна крупність наносів (швидкість осідання наносів в стоячій воді) з розрахунковим діаметром. При dP = 0,2мм значення WР = 1,71 см/с = 0,017 м/с.
Тоді:
Приймаємо
Lр= 83м.
З досвіду проектування бажано, щоб виконувалась умова
.
(3.5)
Умова виконується.
В
подальшому довжину камери відстійника
уточнюємо розрахунком його замулення.
Для визначення швидкості води, необхідної
для змивання наносів використовуємо
таблицю 34 [1, с.310], в якій
,
де qПР – питома промивна витрата, що визначається за формулою:
;
(3.6)
Р – транспортуюча здатність потоку.
З
таблиці 34 [1, с.310] визначаємо промивну
швидкість і транспортуючу спроможність
потоку по питомій витраті
0,96
м2/с.
Приймаємо VПР = 2,8 м/с,
Транспортуюча здатність потоку Р = 12 %.
Тоді визначаємо наступні параметри:
-
глибина потоку при промиві:
;
(3.7)
-
площа живого перерізу:
9
· 0,34=3,06 (м2); (3.8)
-
змочений периметр:
9
+ 2 · 0,34=9,86 (м); (3.9)
-
гідравлічний радіус:
=3,06
/ 9,68=0,32 (м); (3.10)
Гідравлічні елементи промивного потоку визначаємо при коефіцієнті шорсткості для наносів n = 0,02 .Коефіцієнт Шезі рівний:
=41,35
(3.11)
Похил дна камери обчислюємо за формулою:
.
(3.12)
Отримане значення похилу задовольняє умову 0,02 >i> 0,005.
Дно камери відстійника на початку вище дна в кінці камери на величину:
0,051·83=0,42(м).
(3.13)
Тоді глибини на початку і в кінці камери відповідно рівні:
,
(3.14)
.
(3.15)
