Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bondaruk_M_V_GTS_Kursovy.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

3. Гідравлічний розрахунок відстійника з періодичним промивом наносів

Відстійник - це гідротехнічна споруда, призначена для затримування зважених або завислих наносів з розрахункового діаметра більше. Розрахунковий діаметр наносів залежить від мети, яку ставить водоспоживач, так для гідроенергетики необхідно забезпечити осідання наносів діаметром більше 1,00 мм, а для цілей зрошення більше 0,25 мм.

Відстійники влаштовують безпосередньо за водозабором або на каналі. За конструкцією вони представляють собою розширений і заглиблений басейн із бетону чи залізобетону з верховою і низовою головою,в яких розміщуються затвори. В нижній голові відстійника в нижньому ярусі влаштовуються наносовідвідні галереї, які об'єднуються в колектор - збірну наносовідвідну галерею.

У відстійниках з періодичним промивом видалення наносів з камер відбувається через 12, 24, 36 або 48 годин. Час промивки становить 20...25 хвилин.

3.1. Компоновка і основні елементи відстійника та їх призначення

3.2. Визначення основних розмірів відстійника з періодичним промивом

Згідно технічних умов і норм проектування відстійників енергетичних об'єктів (ГЕС) швидкість руху води в камерах відстійника для частинок з розрахунковим діаметром dP = 0,2…0,4 мм приймається рівною VР = 0,2…0,4 м/с. Для розрахункового діаметра частинок dР = 0,2 мм, швидкість прийнята VР = 0,2 м/с.

З досвіду проектування відстійників середня глибина в їх камерах призначається в межах 3,0…6,0 м. Приймаємо НСР = 5,0 м.

З умов експлуатації число камер відстійника повинно бути не менше двох при цьому витрата однієї камери приймається не більшою 10 м3/с. Промивна витрата складає 0,5…1,0 від витрати води в камері відстійника.

Гранулометричний склад наносів Таблиця 3.1

d, мм

вміст наносів,%

∑ вміст,%

>0,50

4

100

0,5…0,2

43

96

0,2…0,1

13

53

0,1…0,05

19

40

<0,05

21

21

 

Каламутність

 

d, мм

∑ вміст,%

вміст наносів,%

вага,км/м

об'ємт/м3

Гідр.круп.

>0,50

100

4

0,14

0,1

5,07

0,5…0,4

96

8

0,28

0,2

3,95

0,4…0,3

88

18

0,63

0,45

2,83

0,3…0,2

70

17

0,6

0,43

1,71

0,2…0,1

53

13

0,45

0,32

0,51

<0,1

40

40

1,4

1

-

∑100

∑3,5

Рис.3.2.Крива залежності Q=f(d)

Рис. 3.3. Розрахункова схема до визначення основних розмірів відстійника

Приймаємо відстійник з двома камерами, тоді:

, (3.1)

, (3.2)

Ширину камери відстійника визначаємо за формулою:

, (3.3)

де - швидкість руху води в камері згідно технічних умов і норм проектування відстійника енергетичних об'єктів (ГЕС).

Приймаємо Вк= 9 м.

Довжину камери відстійника з періодичною промивкою визначаємо із умови випадання в камері відстійника наносів з розрахунковим діаметром за такою формулою:

, (3.4)

де К – коефіцієнт запасу, який враховує резервний об'єм для накопичення наносів і знаходиться у межах К = 1,2…1,5. Приймаємо К = 1,4;

W – гідравлічна крупність наносів (швидкість осідання наносів в стоячій воді) з розрахунковим діаметром. При dP = 0,2мм значення WР = 1,71 см/с = 0,017 м/с.

Тоді:

Приймаємо Lр= 83м.

З досвіду проектування бажано, щоб виконувалась умова

. (3.5)

Умова виконується.

В подальшому довжину камери відстійника уточнюємо розрахунком його замулення. Для визначення швидкості води, необхідної для змивання наносів використовуємо таблицю 34 [1, с.310], в якій ,

де qПР – питома промивна витрата, що визначається за формулою:

; (3.6)

Р – транспортуюча здатність потоку.

З таблиці 34 [1, с.310] визначаємо промивну швидкість і транспортуючу спроможність потоку по питомій витраті 0,96 м2/с.

Приймаємо VПР = 2,8 м/с,

Транспортуюча здатність потоку Р = 12 %.

Тоді визначаємо наступні параметри:

- глибина потоку при промиві: ; (3.7)

- площа живого перерізу: 9 · 0,34=3,06 (м2); (3.8)

- змочений периметр: 9 + 2 · 0,34=9,86 (м); (3.9)

- гідравлічний радіус: =3,06 / 9,68=0,32 (м); (3.10)

Гідравлічні елементи промивного потоку визначаємо при коефіцієнті шорсткості для наносів n = 0,02 .Коефіцієнт Шезі рівний:

=41,35 (3.11)

Похил дна камери обчислюємо за формулою:

. (3.12)

Отримане значення похилу задовольняє умову 0,02 >i> 0,005.

Дно камери відстійника на початку вище дна в кінці камери на величину:

0,051·83=0,42(м). (3.13)

Тоді глибини на початку і в кінці камери відповідно рівні:

, (3.14)

. (3.15)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]