Опорний конспект з навчальної дисципліни «Іноземна мова(англійська)», який відповідає мінімальному обсягу знань на залік у 5-му семестрі для груп спеціальності “тсм”

The Present Indefinite Tense

Неозначені часи вживаються для вираження дії, що відбувається в теперішньому, минулому чи майбутньому часі, але не вказують на її характер, тривалість, завершеність чи передування іншій дії або певному моменту в минулому чи майбутньому. Дієслова в неозначенному часі можуть перекладатися на українську мову дієсловами доконаного і недоконаного виду.

Теперішній неозначений час – одна з часових форм дієслова, що вживається для вираження дії повторюваної або постійної, яка відбувається в теперішньому часі.

Стверджувальна форма дієслова в Present Indefinite в усіх особах однини і множини, крім третьої особи однини, збігається з інфінітивом без частки to.

We work – ми працюємо

У третій особі однини в Present Indefinite до інфінітива (без частки to) додається закінчення –s або –es.

He helps – він допомагає

Заперечна і питальна форми Present Indefinite утворюються з допоміжного дієслова to do в Present Indefinite та інфінітива основного дієслова без частки to.

The Present Continuous Tense

Тривалі часи виражають дію як процес, тобто дію, яка відбувається в момент мовлення. Оскільки тривала форма виражає незакінчену дію, вона перекладається на українську мову дієслівними формами недоконаного виду.

Present Continuous утворюється з допоміжного дієслова to be в Present Indefinite та дієприкметника теперішнього часу (Present Participle) основного дієслова. У питальній формі допоміжне дієслово ставиться перед підметом. У заперечній формі після допоміжного дієслова вживається частка not.

He is working.

What is he doing?

Present Continuous вживається для вираження тривалої дії, що відбувається в певний період теперішнього часу, а також для вираження тривалої дії, яка відбувається одночасно з іншою дією, яка відноситься до теперішнього часу.

The Present Perfect Tense

Доконані часи виражають дію що відбулася до певного моменту чи періоду в теперішньому часі, минулому чи майбутньому. Перфектні часи звичайно виражають наявність якогось результату дії, пов’язаної з наступними подіями.

Present Perfect утворюється з допоміжного дієслова to have в Present Indefinite та дієприкметника минулого часу (Past Participle) основного дієслова. У питальній формі допоміжне дієслово ставиться перед підметом. У заперечній формі після допоміжного дієслова вживається частка not.

I have done my task.

Why have you broken the window?

Present Perfect вживається для вираження дії, яка відбулася до моменту мовлення, і той, хто говорить, має на увазі результат цієї минулої дії, її важливість на момент мовлення. Час дії, вираженої дієсловом у Present Perfect, здебільшого не зазначається, тому що у центрі уваги результат дії, а не час її перебігу.

Present Indefinite дієслів to be і to have

Дієслово to be бути широко вживається і як повнозначне дієслово, і як допоміжне, для утворення різних часових форм інших дієслів. У Present Indefinite воно відмінюється не за загальним правилом:

І am We

Не You are

She is They

It

Питальна й заперечна форми Present Indefinite дієслова to be утворюються без допоміжного дієслова to do.

У питальній формі дієслово to be ставиться перед підметом:

Are you a doctor? Ви лікар?

Is your wife at home? Ваша дружина вдома?

У заперечній формі після.дієслова to be ставиться частка not:

She is not my friend. Вона не моя подруга.

You are not happy. Ви нещасливі.

В усному мовленні замість is not і are not вживаються переважно скорочені форми isn't і aren't. Am not скороченої форми не має:

He isn't that kind of man. Він не така людина. But you aren't sure. Але ви ж не певні.

У питально-заперечній формі дієслово to be ставиться перед підетом, а частка not - після підмета, але частіше тут вжи­ваються скорочені форми isn't і aren't:

Am I not your friend? Хіба я не твій товариш?

Aren't you tired? Невже ти не стомився?

Isn't he at home? Хіба його немає вдома?

Дієслово to have теж вживається і як повнозначне, і як допоміжне. Воно служить для утворення різних часо­вих форм інших дієслів. У Present Indefinite дієслово to have відмінюється так:

І have We

Не You have

She has They

It

Питальна й заперечна форми Present Indefinite дієслова to have утворюються без допоміжного дієслова to do.

У питальній формі дієслово to have ставиться перед підме­том

Have you many friends here? У вас тут багато друзів?

Has she a ball? У неї є м'яч?

Заперечні речення з дієсловом-присудком to have будують­ся двома способами:

а) із заперечною часткою not:

І haven't any red pencil. У мене немає червонного олівця.

б) із заперечним займенником nо:

І have no brothers. У мене немає братів.

Примітки. 1. Якщо іменник-додаток до дієслова to have вжито з присвійним або вказівним займенником, кількісними займенниками much, many або з кількісними числівниками, то заперечна форма ут­ворюється лише за допомогою частки not:

І haven't your pen. У мене немає твоєї ручки.

We haven't this magazine. У нас немає цього журналу.

She has not (hasn't) many Eng- У неї небагато англійських книжок.

lish books.

2. Якщо дієслово to have входить до складу виразів to have breakfast снідати, to have dinner обідати, to have supper вечеряти, to have tea пити чай, to have a rest відпочивати, to have a walk прогулюватися та ін., питаль­на й заперечна форми речень з цими виразами в Present Indefinite ут­ворюються за допомогою дієслова to do:

What time do you have breakfast? О котрій годині ви снідаєте? І do not have dinner at home. Я не обідаю вдома.

3. В американському варіанті англійської мови питальна й запереч­на форми дієслова to have у Present Indefinite утворюються за допомо­гою дієслова to do:

Does he have any children? У нього є діти?

Do you have a pen? У вас є ручка?

АРТИКЛЬ

В англійській мові перед іменниками вживається особливе службове слово — артикль.

В англійській мові є два артиклі — неозначений (the indefi­nite article) і означений (the definite article). В українській мові артиклів немає.

Неозначений артикль має дві форми: а і an .

Форма а вживається перед словами, що починаються з приголосного звука: a woman, a good engineer.

Форма an вживається перед словами, що починаються з голосного звука: an old woman, an engineer.

Неозначений артикль походить від староанглійського числівника an один, тому він вживається лише перед злічуваними іменниками в однині.

Означений артикль the походить від вказівного займенника that той і вживається перед іменниками в однині і множині.

Артикль, як правило, буває ненаголошеним і ви­мовляється разом з наступним словом.

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ ОЗНАЧЕНОГО І НЕОЗНАЧЕНОГО АРТИКЛЯ

Іменник вживається з неозначеним артиклем, коли називають будь-який предмет з усього класу однорідних предметів.

This is a table. Це стіл.

Вживаючи речення такого типу, називають предмет, на який вказують. Цей предмет є одним з тих, що називаються сло­вом table на відміну від chair, bed, window тощо:

І need a pencil. Мені потрібен олівець.

Тут мається на увазі будь-який олівець, а не ручка, гумка, лінійка тощо, тобто один з предметів, що називаються словом pencil.

His father is a doctor. Його батько—лікар.

Неозначений артикль вжито перед іменником, що називає особу за її професією, тобто його батько є одним з тих, кого ми називаємо словом doctor на відміну від teacher, worker і т.д.

Іменник вживається з означеним артиклем, коли мова йде про певний предмет (або предмети), виділений із класу предметів, до якого він належить.

Вживання означеного артикля свідчить про те, що співрозмовникам (або тому, хто читає чи пише) з ситуації (контексту) зрозуміло, про який саме предмет йдеться.

My watch is on the table. Мій годинник на столі.

У цьому реченні говориться не про будь-який стіл взагалі, а про цілком певний стіл, скажімо, той, що стоїть у цій кімнаті. The pencil is hard. Олівець твердий.

Говорячи так, мають на увазі якийсь певний олівець, а не олівець взагалі, будь-який олівець.

The doctor examined John. Лікар оглянув Джона.

Наявність означеного артикля перед словом doctor свід­чить про те, що йдеться про лікаря, якого викликали, або до яко­го Джон звертався, або про якого перед цим щось говорилося, тобто про конкретну особу.