2.4 Текстова інформація

На схемі можуть бути показані різні категорії даних, що мають текстову та символічну форми. Ці дані в залежності від змісту можуть бути розміщені:

• поряд з графічними позначеннями (буквенно-цифрові позначення, позначення сигналів, форми імпульсів, технічні параметри та ін.);

• всередині графічних позначень (найменування пристроїв, функціональних груп, умовні позначення потужності резисторів та ін.);

• поряд з лініями (позначення ліній зв’язку, кваліфікуючі символи);

• на вільному місці схеми.

Текстова інформація, що наведена на вільному полі схеми, може мати наступні форми запису:

• суцільний текст (технічні вимоги, пояснення);

• таблиці (перелік елементів, позначення вхідних і вихідних кіл, таблиці з’єднань та ін.).

Текстові дані, що відносяться до ліній, орієнтують паралельно горизонтальним ділянкам відповідних ліній. При великій щільності схеми допускається вертикальна орієнтація даних.

Технічні параметри резисторів і конденсаторів показують так, як показано на рис. 2.12, при цьому застосовують спрощений спосіб позначення одиниць вимірювання.

Рис. 2.12 Умовне позначення технічних параметрів

Для резисторів:

• від 0 до 999 Ом – одиниці вимірювання не вказуються;

• від 1×10³ до 999×10³ Ом – в кілоомах з позначенням одиниці вимірювання маленькою буквою “к”;

• від 1×10⁶ до 999×10⁶ Ом – в мегаомах з позначенням одиниці вимірювання великою буквою “М”;

• більше 1×10⁹ Ом – в гігаомах з позначенням одиниці вимірювання великою буквою “Г”.

Для конденсаторів:

• від 0 до 9999×10^-12 Ф – в пікофарадах, одиниці вимірювання не вказуються;

• від 1×10^-8 до 9999×10^-6 Ф – в мікрофарадах з позначенням одиниці вимірювання маленькими буквами “мк”.

Буквенно-цифрові позначення елементів і функціональних груп повинні забезпечувати взаємозв’язок документів в комплекті документації на об’єкт, повинні бути однаковими на всіх документах комплекта.

Дані про елементи повинні бути записані в перелік елементів. Перелік елементів оформляють у вигляді таблиці по формі, яка показана на рис. 2.13 і розміщують на першому листі схеми або виконують у вигляді самостійного документа. Якщо перелік елементів розміщують на першому листі схеми, то його розташовують над основним написом на відстані не менше 12 мм. Продовження переліку розміщують зліва від основного напису, повторюючи шапку таблиці.

Перелік елементів у вигляді самостійного документа виконують на формату А4. Перелік елементів, що виконаний у вигляді самостійного документа присвоюють код П і в основному написі вказують найменування виробу і конструкторського документа “Перелік елементів”.

Рис. 2.13 Форма таблиці переліку елементів:

а – поле розбите на зони; б – поле схеми на зони не розбите

В графах переліку заносять наступні дані:

• в графі “Поз. позначення” – позиційне буквенно-цифрове позначення елемента, пристрою чи функціональної групи;

• в графі “Найменування” – найменування елемента чи пристрою, тип і позначення документа, на основі якого цей елемент чи пристрій застосовані;

• в графі “Примітка” – технічні дані, що не містяться в позначенні типу елемента, значення параметрів, які підбираються регулюванням та ін.

Зв’язок переліку з графічними позначеннями здійснюється через позиційне позначення. Елементи в перелік записуються групами в алфавітному порядку буквенних позиційних позначень. В межах кожної групи, яка має однакові буквенні позиційні позначення, елементи розміщують по зростанню порядкових номерів. Дозволяється залишати декілька незаповнених рядків між групами елементів. Елементи одного типу з однаковими електричними параметрами записують в перелік в один рядок, при цьому в графі “К-ть” вказують загальну кількість однакових елементів.

При записі однакових по найменуванню елементів рекомендується об’єднувати їх в групи, виконувати загальний заголовок і записувати в графі “Найменування” тільки тип і документ, на основі якого цей елемент застосований. Дозволяється позначення документів, на основі яких застосовані елементи, записувати в загальному найменуванні (заголовку). Якщо продовження переліку перенесено на наступний лист або вільне поле схеми, заголовок групи елементів повторюють.

Якщо у виріб входять декілька однакових функціональних груп або пристроїв, то елементи, які входять в такі групи і пристрої, записуються в перелік елементів окремо в межах кожного пристрою або функціональної групи. Запис елементів, які входять до кожного пристрою (функціональної групи), починають з найменування пристрою або функціональної групи, яке записують в графі “Найменування”. Нижче найменування пристрою залишають один вільний рядок, вище – не менше одного вільного рядка. При цьому на схемі виробу існують елементи, що не входять до пристрою (функціональної групи). В такому випадку, спочатку записуються ці елементи без заголовка, а потім – пристрої, котрі не мають самостійних принципових схем та функціональні групи з елементами, що входять до них. Якщо виріб має декілька пристроїв або функціональних груп, то в переліку вказують кількість елементів, що входять в один пристрій. Загальна кількість однакових пристроїв вказується в графі “К-ть” на одному рядку з заголовком (рис.2.14).

Рис.2.14 Приклад заповнення переліку елементів

3. Підготовка до виконання роботи

1. Ознайомитись з інструкцією.

2. Опрацювати теоретичний матеріал за темою роботи.

3. Дати відповіді на контрольні запитання вхідного контролю.

4. Продумати методику виконання роботи.

5. Підготувати бланк звіту.

4. Обладнання

1. Схема електрична принципова.

2. Правила оформлення конструкторської документації.

5. Завдання

Оформити перелік елементів, що складають електричну схему у вигляді самостійного документа.

6. Питання вхідного контролю

1. Дати визначення поняттю ”технічна документація”.

2. Види технічної документації.

3. Стандарт ЄСКД, його призначення.

4. Що розуміють під поняттям “схема”, як різновид конструкторського документа.

5. Види та типи схем.

7. Порядок виконання роботи

7.1 Вивчити основні умовні графічні позначення елементів, що використовуються при побудові електричних схем.

7.2 Освоїти загальні правила побудови електричної схеми.

7.3 Познайомитись із правилами нанесення на схему даних у текстовій та символічній формах.

7.4 За допомогою графічних позначень, визначити тип елементів, з яких складається електрична схема.

7.5 Виконати перелік елементів (по завданню викладача), що складають електричну схему у вигляді самостійного документа.