Властивості бази даних
Щоб користувач легко міг знайти інформацію вона повинна бути певним чином організована, тобто структурована. Так, наприклад, зручно знайти потрібну книгу в бібліотеці, користуючись каталогом. Всі книги описані однаково: автор, назва, видавництво, рік видавництва. Така легкість пошуку можлива тому, що дані у каталозі чи газеті мають структуру, або структуровані.
Але структура БД є складнішою, ніж структура простого каталогу. Це зумовлено насамперед властивість взаємозв’язаності даних у базі. Наприклад, якщо ми хотіли б в бібліотеці крім каталожних карток, що описують кожну книгу, мати картки з інформацією про кожного автора – рік народження, і т.д. Якби такі картки були створені, то мали б приклад взаємозв’язаних зв’язків: відомості про окрему книгу, пов’язані з інформацією про автора. Цей зв’язок здійснюється через спільний параметр – прізвище автора. Наприклад,
Каталог: автор, назва книги, видавництво
Картка: прізвище автора, місце проживання.
Основною властивістю БД є незалежність від прикладних програм. База даних складається таким чином, щоб із нею можна було б працювати в різних програмних середовищах і на різних комп’ютерах.
Базу даних ще називають набором інтегрованих записів з самоописом. В сукупності, опис даних називається системним каталогом (system catalog), чи словником даних (data dictionary), а елементи опису слід називати метаданими (meta-data), тобто “даними про дані”. Саме наявність самоопису даних в базі даних забезпечує в ній незалежність між програмами і даними (program-data independence).
Сучасний підхід організації баз даних відокремлений від програм. Користувачі об’єкту бачать тільки його зовнішнє визначення і не бачать того, як він визначається і як функціонує. Одна з переваг такого підходу, є абстрагування даних (data abstraction), яка полягає в тому, що можна змінити внутрішнє визначення об’єкта без будь-яких наслідків для його користувача, при умові, що зовнішнє визначення об’єкта залишається незмінним.
Аналогічно, у підході з використанням баз даних, структура даних відокремлена від програм і зберігається в базі даних. Додавання нових структур даних чи зміна існуючих не впливає на програмну обробку, при умові, що вона не залежать безпосередньо від компонентів що змінюються. Наприклад, додавання нового поля до запису чи створення нового файлу жодним чином не вплине на роботу існуючих програм обробки.
3. Історія розвитку субд
Історія розвитку БД пов’язана з виникненням ПК. При великих потоках інформації ручна обробка не ефективна. Спочатку цифри і символи об’єднували в записи. Пізніше записи об’єднували в файли. Кожний розробник міг створити свої файли і використовувати у програмах. Так в 50 роках минулого століття з’явилися файлові системи. Файлові системи – це набір програм, що виконують для користувачів ряд операцій над даними, наприклад створення звітів.
Файлові системи були розроблені для одержання ефективних способів доступу до даних. Недоліком були дублювання даних, труднощі використання даних різними користувачами, відсутність стандартів обробки даних.
В 1960-х роках з’явилися БД. З’явилися мови опису таких даних і маніпуляція ними. Розробкою стандартів БД займалися Е. Кодд і К. Дейт.
Є такі моделі БД:
Ієрархічна модель БД – це сукупність об’єктів різного рівня, причому об’єкти нижнього рівня підпорядковані об’єктам верхнього рівня. Ієрархічна модель це перевернуте дерево, об’єкти в якій з’єднані лініями зв’язку. Цей зв’язок відповідає відношенню один до багатьох, тобто одному об’єкту верхнього рівня відповідає багато об’єктів нижнього рівня.
Мережна модель.
Мережна модель це модель сукупності об’єктів на різних рівнях, однак схема зв’язків є будь-якою. Цей тип зв’язків називається багато до багатьох.
Ієрархічні системи є першим поколінням СУБД. Типовим представником ієрархічної моделі є система IMS (Information Management System), а мережної моделі ‑ система IDS (Integrated Data System). Обидві вони з'явилися в середині 60-х років.
Реляційна модель, вперше запропонована Е. Ф. Коддом в 1970 році, є другим поколінням СУБД. Третє покоління СУБД представляють об'єктно-реляційні СУБД і об'єктно-орієнтовані СУБД.
Типи архітектур БД СУБД поділяють на персональні та корпоративні. Персональні СУБД забезпечують можливість створення локальних БД, що працюють на одному комп’ютері. До персональних СУБД відносяться Paradox, dBase, FoxPro, Access .
Корпоративні СУБД дозволяють створювати інформаційні системи, що функціонують у архітектурі «клієнт-сервер». Найбільш відомі корпоративні СУБД – Oracle, Informix, Microsoft SQL Server, InterBase.
СУБД MS Access належить до об’єктно-орієнтованих систем. Множину об’єктів MS Access складають таблиці, записи, форми, звіти, макроси та модулі. Ці об’єкти визначаться користувачем, а їх сукупність складає базу даних. Всі об’єкти взаємопов’язані між собою, причому таблиці знаходяться в основі всіх зв’язків. Це пояснюється тим, що саме в таблицях зберігаються дані, які вже надалі обробляються формами, запитами тощо.
Таким чином таблиці призначені для збереження даних. Кожна таблиця містить інформацію певного типу, наприклад, облік учнів та викладачів училища. Таблиці можуть бути пов’язані між собою, що дає змогу представити інформацію як багатовимірну.