- •6.090506 „Турбіни” і
- •6.090511 „Теплофізика”
- •1. Дослідження обтікання циліндра дозвуковим потоком
- •1.1. Обтікання тіл при дозвукових швидкостях. Загальні положення.
- •1.2. Розрахунок числа Рейнольдcа
- •1.3. Опис установки і схеми вимірювання
- •1.4. Методика проведення лабораторної роботи на експериментальній установці
- •1.5 Димовий спосіб візуалізації потоку
- •1.6 Опис аеродинамічної труби для візуалізації потоку
- •1.7. Методика проведення лабораторної роботи на лабораторному стенді для візуалізації потоку
- •2. Тарування пневмометричних зондів
- •2.1. Методи вимірювання швидкості потоку і конструкції пневмометричних зондів. Загальні положення
- •2.2. Установка для тарування пневмометричних зондів
- •2.3. Тарування г-подібного кутомірного зонду
- •2.4. Тарування г-подібного зонда повного тиску
- •2.5. Тарування г-подібного зонда статичного тиску
- •2.6. Тарування триканального зонда
- •2.7. Тарування п’ятиканального зонда
- •3. Визначення витрат повітря методом траверсування потоку.
- •3.1. Визначення витрат повітря
- •3.2. Опис установки та схеми вимірювання
- •3.3. Методика проведення лабораторної роботи
- •3.4. Обробка дослідних даних
- •4. Дослідження течії за решітками пластин
- •4.1. Окрайкові втрати
- •4.2. Опис установки та схеми вимірювання.
- •4.3. Методика проведення лабораторної роботи
- •Список літератури
3. Визначення витрат повітря методом траверсування потоку.
Мета роботи
Метою цієї лабораторної роботи є визначення витрати повітря шляхом вимірювання поля параметрів в вихідного перерізу установки, та порівняння цієї витрати з витратою повітря, визначеною за допомогою мірного сопла.
3.1. Визначення витрат повітря
Рисунок 3.1
Тому для визначення середньої швидкості потоку вихідний переріз установки розбивається на n кільцевих ділянок з рівними площинами та вимірюється тиск на радіусі, який поділяє кільцеву площину на дві рівні частини. За цих умов приймають, що в усіх точках ділянки швидкість постійна і дорівнює заміряній. Вихідним перерізом установки є круг, тому рівновеликі ділянки утворюються концентричними колами з радіусами r1, r3....r2 n -1 (рис.3.1).
Величини визначених радіусів визначаються за залежностями:
r1
=
R
r3
=
R
......
r2n-1
=
R
(3.1)
де R - радіус круга вихідного перерізу установки.
Вимірювання тиску проводиться в чотирьох точках на взаємно перпендикулярних перетинах кола на кожному радіусі r1,r3,..r2n-1.
Кількість повітря, яке тече крізь установку, визначається за рівнянням нерозривності
G= CcpF ,
де
Сcp
=
.
Ці витрати повітря порівнюються з витратами повітря, підрахованими за формулою для мірного сопла [4, 5, 6].
3.2. Опис установки та схеми вимірювання
Схема
лабораторної установки показана на
рис.3.2. Повітря від відцентрового
нагнітача по трубопроводу 1
надходить у бак-ресивер 2,
в якому для вирівнювання потоку
встановлена дросельна сітка 3.
Повітря після установки виходить в
атмосферу. Для регулювання подачі
повітря в установку використовуєтьсязасувка
4,
для більш тонкого регулювання подачі
повітря використовується засувка 5.
У вихідній частині установки 6
знаходиться вимірювальна система –
координатний пристрій 7
та пневмометричний зонд повного тиску
8.
На вхідному трубопроводі міститься
мірне сопло 9.
Тиск до та після мірного сопла Рс1
і Рс2
та тиск
,
що заміряний пневмометричним зондом
повного тиску, фіксуються на манометричному
щиті 10.
Температура повітря t0
вимірюється термометром 11.
|
Рисунок 3.2. |
3.3. Методика проведення лабораторної роботи
Для проведення лабораторної роботи необхідно:
1. Повністю відкрити засувку 5 (рис.3.2).
2. Відкрити засувку 4, встановити тиск Р* в ресивері, вказаний викладачем.
3. Встановити зонд повного тиску 8 на необхідному радіусі rі на вихідному перерізі.
4.
Провести заміри показання зонда
на
кожному радіусі rі
в перерізах І,ІІ,ІІІ,ІV (рис. 3.1) пп. 3 та 4
повторити для кожного розрахункового
радіуса.
5. Заміряти тиски Рс1 та Рс2 мірного сопла.
6. Заміряти температуру t0 в °С.
7. Значення параметрів (пп. 4...6) занести в таб.3.1.
Таблиця 3.1
|
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
||||||||
|
r1 |
r3 |
r5 |
r1 |
r3 |
r5 |
r1 |
r3 |
r5 |
r1 |
r3 |
r5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Pс1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Pс2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
