Питання для підготовки до іспиту

1. Предмет, метод, функції цивільного права.

2. Поняття зобов’язання та підстави його виникнення.

3. Принципи цивільного права. Відмежування цивільного права від інших галузей права.

4. Загальні умови виконання зобов’язання.

5. Поняття і система цивільного права.

6. Неустойка.

7. Поняття і структура цивільного законодавства.

8. Застава.

9. Аналогія закону та аналогія права. Значення судової практики.

10. Підстави та способи припинення зобов’язання.

11. Поняття та види цивільних правовідносин.

12. Порушення зобов’язання та правові наслідки порушення зобов’язання.

13. Підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.

14. Поняття та види договору.

15. Право на захист цивільних прав та інтересів.

16. Зміст цивільно – правового договору.

17. Ім'я та місце проживання фізичної особи.

18. Укладення договору.

19. Цивільна правоздатність фізичної особи.

20. Підстави для зміни або розірвання договору.

21. Цивільна дієздатність фізичної особи та її елементи.

22. Договір купівлі-продажу.

23. Часткова та неповна цивільна дієздатність фізичної особи.

24. Договір найму.

25. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.

26. Види договору найму.

27. Право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності.

28. Види договору купівлі-продажу.

29. Поняття та види особистих немайнових прав.

30. Договір підряду.

31. Поняття та ознаки юридичної особи.

32. Договір перевезення вантажу.

33. Види юридичних осіб.

34. Договір позики.

35. Підприємницькі товариства.

36. Недоговірні зобов’язання.

37. Порядок виникнення юридичної особи.

38. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

39. Припинення юридичної особи.

40. Відшкодування шкоди, завданої органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органами досудового розслідування, прокуратури та суду.

41. Поняття та класифікація речей.

42. Відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами. Право зворотної вимоги до винної особи.

43. Поняття та види правочинів.

44. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

45. Представництво у цивільному праві.

46. Спадкування за законом.

47. Строки та терміни у цивільному праві.

48. Спадкування за заповітом.

49. Поняття та види строків позовної давності.

50. Здійснення права на спадкування.

51. Зміст права власності.

52. Сімейне право як галузь права.

53. Підстави набуття права власності.

54. Шлюб за сімейним правом.

55. Підстави припинення права власності.

56. Відносини подружжя.

57. Поняття права інтелектуальної власності.

58. Відносини батька, матері та дитини.

59. Авторське право (поняття, об’єкти, зміст).

60. Усиновлення (поняття, підстави, учасники).

Критерії успішності навчання та засоби діагностики успішності навчання

Успішність навчання курсантів і слухачів забезпечується шляхом реалізації контрольних заходів. Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має за мету перевірку рівня підготовленості курсантів і слухачів з певних тем навчальної програми, а також до виконання конкретних завдань. Контроль здійснюється шляхом:

- опитування під час проведення семінарських занять;

- проведення контрольних робіт;

- проведення тестів;

Основною системою оцінювання рівня знань під час проведення семінарських занять є виставлення оцінок.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання курсантів і слухачів на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його етапах.

Формами підсумкового контролю є залік, екзамен.

Оцінка “зараховано” виставляється якщо курсант, студент чи слухач виявив достатньо повні знання курсу; вміє узагальнювати теоретичний матеріал, співвідносити загальні знання з конкретними державно-правовими явищами, дає правильні, хоча і не завжди повні відповіді на поставлені запитання; висловлює власне ставлення до історико-правових процесів; допускає незначні неточності в розкритті окремих теоретичних положень; в цілому матеріал викладає логічно, послідовно і переконливо.

Оцінка “не зараховано” виставляється якщо курсант, студент чи слухач виявив слабкі (відсутність) знання теоретичного програмного матеріалу; не зміг дати визначення основних термінів, понять та подій; відсутні навички адекватної оцінки державно-правових процесів; виклад матеріалу непослідовний, нелогічний, фрагментарний, неточний, стислий; повна відсутність орієнтованості в матеріалі.

Оцінка “відмінно”/ А - виставляється якщо курсант, студент чи слухач продемонстрував глибокі і системні знання матеріалу, вміє узагальнювати теоретичний матеріал, співвідносити загальні знання з конкретними прикладами; орієнтується в хронології світових подій; оволодів навичками аналізу, порівняння, узагальнення та систематизації; вміє моделювати та адекватно оцінювати державно-правовий розвиток зарубіжних країн в різні часи; висловлює власне ставлення до державно-правових явищ та процесів;

Оцінка “добре”/ В, С - виставляється якщо курсант, студент чи слухач виявив достатньо повні знання курсу; дає правильні, хоча і не завжди повні визначення термінів, понять та подій; вміє аналізувати фактори розвитку держави і права в різні історичні періоди; матеріал викладає логічно, послідовно, разом з тим допускає незначні неточності.

Оцінка “задовільно”/ D, Е – курсант, студент чи слухач взагалі засвоїв програмний матеріал курсу в передбаченому обсязі, разом з тим є певні неточності у визначенні основних термінів, подій та процесів; власне ставлення до проблемних питань висловлює не завжди адекватно; вміє аналізувати набуті теоретичні знання, щодо державно-правових процесів минулого але прогнозування їх розвитку викликає певні складнощі; виклад матеріалу непослідовний, неточний, з наявними помилками.

Оцінка “незадовільно”/ FX, F – курсант, студент чи слухач виявив слабкі (відсутність) знання теоретичного програмного матеріалу; не зміг дати визначення основних термінів, понять та подій; відсутні навички адекватної оцінки державно-правових процесів; виклад матеріалу непослідовний, нелогічний, фрагментарний, з грубими помилками.

101