2.2. Суб’єкт умисного вбивства з обтяжуючими обставинами

Суб'єкт злочину умисного вбивства при обтяжуючих обставинах – це фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку. [25, с.119]

У науковій і навчальній літературі наводяться різні класифікації злочинців:

1) за соціально-демографічними ознаками (стать, вік, освіта) — чоловіки, жінки, неповнолітні; різноманітні вікові категорії, у тому числі 18-24, 25-29, 30-49 і понад 50 років; з початковою, середньою, вищою освітою;

2) за ознаками соціального становища і роду занять — робочі, службовці, працівники сільського господарства, військовослужбовці, працівники сфери торгівлі, приватні підприємці, студенти, фермери, безробітні, пенсіонери;

3) за ознаками місця проживання і тривалості проживання — житель міста, селища міського типу, села; місцевий житель, мігрант, переселенець;

4) за інтенсивністю і характером злочинної діяльності — повторність, рецидив (спеціальний або особливо небезпечний), у складі групи, організованого злочинного угруповання;

5) за даними про стан особи в момент вчинення злочину — у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, під час відбування покарання у виправно-трудовій установі;

6) за видами вчиненого злочину — злодії, грабіжники, вбивці, ґвалтівники, хулігани, хабарники тощо. [1, c. 110]

Було б правильно сказати, що зараз злочинцями є особи у яких є наступні якості: молодий вік; низький рівень освіти; соціальний статус, як правило, неодружений або розлучений, яка не займається суспільно корисною діяльністю; нетверезий стан; вчинення злочину у складі групи; притягнута раніше до відповідальності. [1, c. 120]

Після розгляду поняття суб’єкта злочину, його якостей, а також класифікація особи-злочинця, треба зробити наступні висновки.

Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116- 118 КК, підлягає кваліфікації за п. 13 ч. 2 ст. 115, якщо судимість особи за раніше вчинене умисне вбивство не знята чи не погашена в установленому порядку та на момент вчинення наступного умисного вбивства не спливли строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Підставою для кваліфікації діяння за п. 13 ч. 2 ст. 115 є вчинення особою не лише вбивства, передбаченого ст. 115, а й умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, відповідальність за яке передбачена іншими статтями КК (зокрема ст. ст. 112, 348, 379, 400, 443).

Відповідальність за повторне умисне вбивство чи замах на нього настає незалежно від того, чи вчинила особа раніше умисне вбивство або замах на нього, чи була вона виконавцем або іншим співучасником умисного вбивства. Якщо винний не був засуджений за раніше вчинене умисне вбивство або замах на нього, такі його дії підлягають самостійній кваліфікації, а наступне умисне вбивство слід кваліфікувати за п. 13 ч. 2 ст. 115. Подібним чином самостійно повинні кваліфікуватися діяння і у випадках, коли: а) спочатку вчинюється замах на умисне вбивство за обтяжуючих обставин (ч. 2 ст. 115), а потім умисне вбивство (ч. 1 ст. 115); б) коли спочатку вчинюється вбивство за обтяжуючих обставин, а потім замах на умисне вбивство.

Якщо винний в різний час вчинив два замахи на умисне вбивство за обтяжуючих обставин і за перший з них не був засуджений, вчинене загалом потрібно кваліфікувати за ч. ч. 2 або 3 ст. 15 і п. 13 ч. 2 ст. 115 та відповідними пунктами ч. 2 ст. 115, що передбачають обтяжуючі обставини обох замахів на умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Коли особа вчинила декілька умисних вбивств за обтяжуючих обставин, передбачених різними пунктами ч. 2 ст. 115, її дії слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених цими пунктами та за п. 13 ч. 2 ст. 115.

Для кваліфікації вбивства з обтяжуючими обставинами мають значення соціально-демографічні ознаки вбивці, а саме вік. Згідно з ч. 2 ст. 22 КК України особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за умисне вбивство. [24, с.43] Стать і освіта значення не мають, так само як і рід занять, соціальне становище, місце проживання. Інтенсивність і характер злочинної діяльності (повторність, рецидив, у складі групи) тягнуть за собою обтяжуючи обставини. Якщо розглядати особу, що вчинила умисне вбивство з обтяжуючими обставинами, за типологією, то ця особа є особливо небезпечною, насильницькою, криміногенного типу, негативної спрямованості (професійний і звичний тип). Такі аспекти типології як, ситуаційні, нестійкого, необережного чи випадкового типу злочинці не можуть бути застосовані щодо суб’єкта вбивства з обтяжуючими обставинами, бо умисне вбивство – це усвідомлення особою суспільно-небезпечного характеру свого діяння, передбачення його суспільно-небезпечних наслідків (смерті потерпілого) і бажання їх настання.

Одже, суб’єктом умисного вбивства з обтяжуючими обставинами є фізична осудна особа, який до моменту вчинення злочину виповнилося 14 років. Найчастіше злочинцями бувають чоловіки від 24 до 29 років, а також завжди вони чи неодружені чи розлучені, і з цього виходить що сім'я діє на людину позитивно.

ВИСНОВКИ

Таким чином, можна сказати, що вбивство – це умисне або з необережності протиправне заподіяння смерті інший людині, тобто позбавлення її життя.

Життя - це найкоштовніше що має кожна людина в цьому житті, і ніхто не має права позбавляти життя якої-небудь людини.

Об’єктом вбивства та вбивства з обтяжуючими обставинами є життя людини.

Об’єктивна сторона злочину характеризується як діями, так і бездіяльністю. Для позбавлення життя людини може бути застосований як фізичний вплив (удар ножем, отруєння, удушення тощо), так і психічний (заподіяння душевної травми, що викликала смерть, підбурювання до самогубства особи, яка не усвідомлює значення цього акту). На мій погляд, здійснювати вбивства шляхом бездіяльності жорстокіше по відношенню до потерпілого чим шляхом дії тому, що таким чином потерпіла людина вмирає поступово і відчуває важкий, сильний біль і нічим не може собі допомогти.

Враховуючи наведене, суб’єктивною стороною є умисна форма вини, мотив та мета злочину. Розрізняють вбивства, які вчиняються з прямим умислом, та вбивства з непрямим умислом.

Суб’єктом, відповідно, умисного вбивства з обтяжуючими обставинами є фізична, осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Проведене дослідження кримінально-правової характеристики умисних вбивств з обтяжуючими обставинами дозволило висловити рекомендації:

1. Я рекомендую, декілька змінити вміст санкції ч. 2 ст. 115 КК і залишити лише довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому п. 6 ч. 2 ст. 115, тобто прибрати такий вид покарання для цих злочинів як позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, тому що просто позбавлення волі на декілька років вважаю легким покаранням за злочини ч. 2 ст. 115. Адже як сказано вище ніхто не має права позбавляти життя якої-небудь людини: по-перше, тому що це нелюдяно, жорстоко, дуже негативно впливає на суспільство; по-друге, тому що всі люди рівні у всьому, і ніхто не має влади ні над ким, незалежно від метеріального стану (ні влада, ні богатсво, ні в яке порівняння не іде з життям якої-небудь людини ). Можна поглянути на умисні вбивства з іншого боку, адже жодна людина не може створювати, своїми руками навіть яку-небудь меленьку істоту (наприклад, мурашку, муху і так далі), так чому ж він хоче вбити людину, яка також має право жити. І тому щоб, хоч би, трішки зменшити кількість смертей людей, у наслідок умисних вбивств. Я рекомендую відразу ж давати довічне позбавлення волі, щоб це було уроком для людей, які замислюються про вбивства.

2. Так само я б хотіла поправити п. 2 ч. 2 ст. 115 КК і щоб вона звучала так малолітньої дитини або жінки, яка перебувала у стані вагітності, тобто прибрати слово яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності.

Умисне вбивство жінки, яка перебувала в стані вагітності, за п. 2 ч. 2ст. 115 КК квалікувався би за умови, якщо навіть коли винний наперед не знав про такий стан потерпілої. Якщо винний лише допускав, що потерпіла може бути вагітною, але вірогідно про це не знав, відповідальність за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК не виключалася б. Тому що я вважаю не має ніякого значення те, що винний підозрює що потерпіла вагітна чи ні, так як він умисно вбиває жінку (мати), а дитина-частина матері, тобто він все одно фактично позбавляє життя двох людей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александров Ю.В. Кримінологія: Курс лекцій / Ю.В. Александров, А.П. Гель, Г.С. Семаков. - К.: МАУП, 2002. - 295 с.

2. Балабанова Л.М. Судебная патопсихология (вопросы определения нормы и отклонений) / Л.М. Балабанова. - Д.: Сталкер, 1998. - 150 c.

3. Бережний С.Д. Відповідальність за умисне вбивство з корисливих мотивів за кримінальним законодавством України: дис. ... канд. юрид наук: 12.00.08 / С.Д. Бережний; КНУТШ. - К., 2009. - 82 с.

4. Білецький Л. «Руська Правда» й історія її тексту. / Л. Білецький. За ред. Ю. Книша - Вінніпег.: ВУАН в Канаді, 1993. - 166 с.

5. Борисенок С. Карний зміст «потока» Руської Правди / С. Борисенок // Праці Комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права УАН. - 1925. - № 1. - С. 6-31.

6. Борьба с преступностью в Украинской ССР / Автор очерка и состав, сб. док. юрид. наук, проф. П.П.Михайленко. -- К., 1966. Т. 1. 1917--1925 гг. -- 831 с.

7. Бочарников Д. М. Грушевський. Про історію створення та кримінальне право "Руської Правди" // Право України. -- 1996. -- №11. -- С.65-69.

8. Вереша Р.В. Кримінальне право України. Загальна частина / Р.В. Вереша, І.К. Туркевич. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 208 с.

9. Грищук В.К. Вбивство через необережність за Кримінальним кодексом України 2001 року / В.К. Грищук // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія ПРАВО. - 2002. - Вип. 1. - С. 147-153.

10. Грищук В. Юридичний аналіз основного складу умисного вбивства за Кримінальним кодексом України 2001 року / В. Грищук // Науковий вісник Чернівецького ун-ту: Правознавство. - 2005. - № 161. - С. 98-105.

11. Даньшин І. Співвідношення кримінології і соціології / І. Даньшин // Вісник Академії правових наук України. - №2 (33)-3 (34). - Х., 2003. - С. 684-685.

12. Захарченко П.П. Історія держави та права України: Навч. посіб. для дист. навч. / П.П. Захарченко. -- К.: Університет „Україна", 2005. -- 208 с.

13. Зелінський А.Ф. Кримінологія: Навчальний посібник. / А.Ф. Зелінський. - X.: Рубікон, 2000. - 240 с.

14. Іванов В. М. Історія держави і права України: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2002. - 2003. - Ч. 2. - 224 с.

15. Іванов Ю.Ф. Кримінальне право України. Загальна частина: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц / Ю.Ф. Іванов. - К.: КНЕУ, 2003. - 354с.

16. Іванов Ю.Ф. Кримінологія: навч. посіб. / Ю.Ф. Іванов., О.М. Джужа. - К.: вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. - 264 с.

17. Ігнатов О. Насильство як спосіб вчинення злочину: поняття та сутність / О. Ігнатов // ФП. - 2010. - № 3. - С. 144-151.

18. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

19. Константинов П.Ю. Влияние жестокости преступного поведения на квалификацию убийства: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Константинов Павел Юрьевич. - М., 2003. - 185 с.

20. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: навч. посіб. / М.Й. Коржанський. - Вид.3-тє, доповн. та переробл. - К.: Атіка, 2007. - 592 с.

21. Короленко М. П. Кваліфікація і класифікація умисних вбивств при обтяжуючих обставинах: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Короленко Микола Павлович; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - К., 2002. - 130 с.

22. Котюк І. І., Правові та морально-етичні аспекти евтаназії та її альтернатив / І.І. Котюк, А.В. Мусієнко // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2002. - № 2. - С. 121-124.

23. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, С. Б. Гавриш та ін.; За заг. ред. В.В. Сташиса, В. Я. Тація. -- К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. -- 1196 с.

24. Кримінальний кодекс України від 05.04. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.

25. Кримінальне право України: Особлива частина : Підручник / Ред. М.І. Мельник, В.А. Клименко. - К.: Юридична думка, 2004. - 656 с.

26. Кримінальний кодекс України вiд 28 грудня 1960 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1961. - № 2. - Ст. 14.

27. Кримінологія: Загальна та Особлива частини: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч. закладів / І.М.Даньшин, В.В.Голіна, О.Г.Кальман, О.В.Лисодєд; За ред. І.М. Даньшина. - Х.: Право, 2003. - 348 c.

28. Кузьминець О. Історія держави і права України / О. Кузьминець, В. Калиновський, П. Дігтяр. - К.: Україна, 2000. - 429 с.

29. Медведєв В.С. Кримінальна психологія: Підручник / В.С. Медведєв. -- К.: Атіка, 2004. -- 368 с.

30. Навроцький В.О. Склад злочину і його роль у процесі кримінально-правової кваліфікації / В.О. Навроцький // Правничий часопис Донецьк. ун-ту. - 2000. - № 1. - С. 47-51.

31. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / за заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. 2-е вид., перероб. та доп. - К.: Декор, 2008. - 1428 с.

32. Остроумов С.С. Преступность и ее причины в дореволюционной России / С.С. Остроумов. - М., 1980. - 422 с.

33. Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 р., № 2 // Вісник Верховного Суду України. - 2003. - № 1 (35).

34. Смілянський Я. Особлива жорстокість як кваліфікуюча ознака умисного вбивства / Я. Смілянський // ФП. - 2009. - № 3. - С. 591-596.