Збереження інформації про модель

Для збереження інформації про модель виконайте пункт меню Файл - Сохранить (кнопка на панелі інструментів).

Рис. 7. Діалогове вукно «Додати колону»

Етап 5. Створення і розташування на плані стін (пілонів)

Пілони (короткі стіни) можно моделювати як колонами прямокутного перерізу, так і короткими стінами (довжиною до 3-х метрів). Задайте параметри та положення пілона за допомогою меню Схема - Добавить элементы - Добавить стену (кнопка на панелі інструментів). У діалоговому вікні Добавить стену (рис.8) задайте такі параметри:

• матеріал – виберіть зі списку матеріалів той, що призначений для стіни (пілона);

• товщину b;

• умови обпирання тощо.

Вкажіть на схемі попарно вузли на перетині осей, де розташовані стіни (пілони), згідно із планом будівлі. Якщо потрібно вказати додатковий вузол для моделювання короткої стіни, який не розміщений на перетині осей, можна скористатися кнопкою — Указать координаты узла.

У діалоговому вікні (рис.1.5.2) задайте координати вузла (за замовчуванням вибрана опція Абсолютные); натисніть кнопку — Применить.

Рис.8. Діалогове вікно «Додати стіну»

Рис. 9. Діалогове вікно для вказання координат одного вузла

Якщо необхідно задати два додаткових вузли (наприклад, якщо стіна зміщена відносно осі), можна скористатися кнопкою — Указать координаты двух узлов (рис. 10). Натисніть кнопку — Применить.

Рис.10. Діалогове вікно для вказання координат двох вузлів

Етап 6. Моделювання отворів у стінах

Для моделювання отворів у стінах (перегородках) варто спершу додати у Базу отворів стільки типорозмірів вікон і дверей, скільки передбачено проектом. Для цього скористайтеся меню Сервис - База отверстий в стенах. У діалоговому вікні База отверстий (рис.11) виконайте такі дії:

• у групі Добавить натисніть кнопку Прямоугольное — відкриється діалогове вікно Отверстие (рис.12), у якому задайте параметри вікна (дверей);

• клацніть на кнопці OK — заданий отвір буде доданий у кінець списку отворів;

• клацніть на стрічці списку на імені заданого отвору (за замовчуванням Contur1) — у вікні перегляду буде показаний його контур;

• ще раз клацніть на назві заданого отвору та змініть назву отвору на Д1 (чи В1) – залежно від того, чи це двері, чи вікно. Варто вписати сюди й розміри даного отвору, щоб потім було легше орієнтуватись у базі отворів.

Рис.11. Діалогове вікно «База отворів»

Для того, щоб задати отвір у стіні, скористайтесь меню Схема — Корректировка — Отверстие в стене (перегородке) (кнопка на панелі інструментів). Після активації даного режиму вкажіть стіну на схемі.

Рис.12. Діалогове вікно «Отвір»

Зверніть увагу на орієнтацію стіни, заданої на схемі. У діалоговому вікні Отверстия в стенах на невеликому рисунку у верхньому лівому кутку показані 1-й і 2-й вузол стіни. Вони відображають порядок вказання вузлів у момент задання стіни та визначають положення місцевої системи координат стіни. При заданні отвору його координати мають погоджуватися із положенням місцевої системи координат стіни.

У діалоговому вікні Отверстия в стенах (рис. 13) виконайте такі дії:

• у групі Добавить натисніть на кнопку Из базы — відкриється діалогове вікно Добавить отверстие из базы;

• виберіть зі списку потрібний отвір і вкажіть координати точки вставки отвору у стіну;

• клацніть на кнопці OK — заданий отвір буде доданий на рисунок стіни у діалоговому вікні Отверстия в стенах;

• натисніть кнопку ОК.

Рис.13. Діалогове вікно «Отвори у стінах»

Таким самим чином задайте усі отвори на плані будівлі.

Рис.14. Діалогове вікно «Додати отвір із бази»

Етап 7. Моделювання плити перекриття

Задання контура плити перекриття

Задайте параметри та контур плити перекриття за допомогою меню Схема - Добавить элементы - Добавить плиту (кнопка на панелі інструментів).

У діалоговому вікні Добавить плиту (рис.15) задайте такі параметри:

• матеріал – виберіть зі списку матеріалів той, що призначений для плити перекриття;

• товщину плити b;

• навантаження на плиту (постійне, короткочасне, квазіпостійне).

Зверніть увагу на те, що навантаження, рівномірно розподі-лене по всій плиті, задається як параметр плити. Власна вага плити формується програмою автома-тично, тому її не треба враховувати у постійному навантаженні.

Рис.15. Діалогове вікно «Додати плиту»

Задайте контур плити перекриття – послідовно вкажіть на схемі вузли пересічення осей згідно із планом будівлі.

Якщо потрібно задати вузол, що знаходиться поза вузлами сітки, то у діалоговому вікні Добавить плиту натисніть на кнопку — Указать координаты узла. У діалоговому вікні (рис.16) оберіть потрібну опцію (абсолютні чи відносні) та задайте координати вузла. Натисніть на кнопку — Применить.

Рис.16. Діалогове вікно для вказання координат вузла

Будь-який із заданих контурів, у т.ч і контур плити перекриття, може бути у подальшому відредагований. Можна «прикинути» контур по вузлах сітки, а потім виправити його з урахуванням балконних виступів, отворів тощо.

Корегування контура плити перекриття – додавання нових вузлів і перенесення існуючих

Змінити контур плити перекриття (наприклад, додати балконний виступ) можна за допомогою меню Схема — Корректировка — Перенести или добавить узел контура (кнопка на панелі інструментів). Щоб полегшити роботу із заданням координат додаткових вузлів, перенесіть початок системи координат у найближчий до потрібного вузол на перетині осей за допомогою меню Схема — Система координат — Перенос (кнопка на панелі інструментів)..

Увага! У режимі корегування вузли контура додатково позначаються кружечками.

Щоб додати новий вузол, укажіть на сторону контура між двома існуючими вузлами згідно з планом будівлі, а потім – на потрібний вузол на перетині осей. На схемі з’явиться новий вузол контура.

Якщо потрібно задати вузол, який знаходиться поза вузлами сітки плану, або перенести існуючий вузол, то у діалоговому вікні (рис. 16) задайте відповідні координати вузла.

Моделювання отворів у плиті

Отвори у плиті задають за допомогою меню Схема — Добавить элементы — Добавить отверстие в плите (кнопка на панелі інструментів). Вкажіть на схемі вузли отвору згідно із планом будівлі.

Зверніть увагу на те, що на схемі, крім вузлів сітки, тепер можна вказувати кінечні вузли стін, вузли перетину стін і вузли контурів плит. У подальшому кількість вузлів, які можна вказувати мишкою, буде збільшуватись за рахунок появи нових, характерних вузлів схеми.

Якщо не вистачає вузлів для моделювання отвору, скористайтесь кнопкою — Указать координаты узла (крайня ліва у діалоговому вікні Добавить отверстие (рис. 17).

Рис.17. Діалогове вікно «Додати отвір»

Рис.18. Діалогове вікно для задання координат вузла

Прямокутний отвір за координатами можна задати за допомогою кнопки — Задать прямоугольное отверстие (крайня права у діалоговому вікні Добавить отверстие (рис.17).

Рис.19. Діалогове вікно для задання координат вузлів прямокутного отвору

Рис.20. Розрахункова схема типового поверху

Етап 8. Задання навантажень на плити

Урахування власної ваги елементів

Власну вагу елементів як зовнішнє навантаження задавати не потрібно – вона враховується автоматично за заданою об’ємною масою матеріалів. Навантаження від власної ваги елементів включається у постійне завантаження.

Моделювання штампів навантажень

При моделюванні плити перекриття уже було задане рівномірно-розподілене навантаження на неї. При цьому до постійного ввійшло навантаження від ваги підлоги, до змінного короткочасного – навантаження від людей, до змінного довготривалого (квазіпостійного) – навантаження від меблів, обладнання тощо. Змінне навантаження враховували згідно призначення будівлі (див. табл. 5). Якщо на одному поверсі проектованої будівлі розташовані приміщення різного призначення (наприклад, офісн, актові зали, архіви тощо), то потрібно врахувати різницю навантажень, задавши її для конкретних приміщень у вигляді штампу навантаження.

П ереконайтесь, що Ви обрали потрібне завантаження – короткочасне чи довготривале (квазіпостійне) – відповідно кнопки або на панелі інструментів.

Штамп навантаження задається за допомогою меню Схема – Добавить элементы – Добавить штамп нагрузки (кнопка на панелі інструментів).

Рис.21. Діалогове вікно «Додати штамп навантаження»

У діалоговому вікні Добавить штамп нагрузки (рис. 21) потрібно ввести значення різниці між зібраним навантаженням на дану площу та вже прикладеним навантаженням на плиту перекриття.

Навантаження на балкони та лоджії можна задавати також у вигляді штампу (див. табл. 5, п. 10,б) або лінійним рівномірно розподіленим на ділянці шириною 0,8 м уздовж огородження (див. табл. 5, п. 10,а).

Моделювання лінійних навантажень

Навантаження від зовнішніх ненесучих чи самонесучих стін можна задати у вигляді лінійного навантаження на плиту перекриття у місці обпирання стін - по контуру плити (рис.22).

Рис. 22. Лінійне навантаження на перекриття від зовнішніх стін

З адають лінійно розподілене навантаження за допомогою меню Схема – Добавить элементы – Добавить линейную нагрузку (кнопка на панелі інструментів).

У діалоговому вікні Добавить линейную нагрузку (рис. 23) потрібно задати її величину (погонне навантаження!).

Увага! Спершу переконайтесь, що обране потрібне за тривалістю завантаження – постійне, короткочасне чи довготривале (квазіпостійне)!

Рис. 23. Діалогове вікно «Додати лінійне навантаження»

Етап 9. Задання коефіцієнтів надійності за навантаженням

Навантаження згідно з ДБН В.1.2-2:2006 [9] у ПК МОНОМАХ рекомендують задавати таким чином:

• до розрахункової схеми прикладати експлуатаційні значення навантажень;

• у діалоговому вікні Ветер по ДБН задавати коефіцієнт надійності за експлуатаційним значенням (щоб до схеми були прикладені експлуатаційні значення вітрових навантажень);

• у діалоговому вікні Коэффициенты, що викликається командою Загружения - Коэффициенты загрузок, коефіцієнти надійності задавати як відношення коефіцієнтів за граничним значенням до коефіцієнтів за експлуатаційним значенням ( ) навантажень.

Таким чином, експлуатаційні навантаження згідно з ДБН відповідають нормативним за СНиП, а граничні навантаження за ДБН – розрахунковим за СНиП.

За такого підходу у конструювальних програмах ПК МОНОМАХ для розрахунку арматури за міцністю використовують граничні навантаження, а для розрахунку конструкцій за тріщиностійкістю – експлуатаційні.

Рекомендовані значення коефіцієнтів навантажень наведені у діалоговому вікні Коэффициенты (рис. 24).

Рис. 24. Діалогове вікно „Коефіцієнти”

Етап 10. Розрахунок поверху

У програмі КОМПОНОВКА передбачене виконання розрахунків двох видів – попереднього (спрощеного) і розрахунку МСЕ. Метою попереднього розрахунку є ідентифікація конструктивної схеми будівлі, збір навантажень, перевірка або підбір перерізів конструктивних елементів. Попередній розрахунок складається із серії розрахунків і виконується за допомогою меню Расчет - Расчет текущего этажа та Расчет - Расчет всего здания.

У процесі розрахунку програма виконує діагностику створеної моделі, виявлені помилки виводить у діалоговому вікні. Якщо виділити стрічку у списку помилок, то на схемі буде виділено червоним кольором елемент, через який сталася помилка. Якщо декілька поверхів мають однакову конфігурацію і навантаження, то створюють один поверх, виконують його розрахунок за допомогою меню Расчет - Расчет текущего этажа, після цього копіюють його на інші поверхи. При цьому автоматично копіюється і схема поверху, і результати розрахунку. Це суттєво скорочує час розрахунку будівлі.

Отже, для перевірки створеної схеми виконайте розрахунок поверху за допомогою меню Расчет - Расчет текущего этажа (кнопка на панелі інструментів). Результати розрахунку наведені на рис. 25.

Рис. 25. Результати розрахунку типового поверху у 3D

Етап 11. Копіювання поверху

Для формування просторово-планувальної схеми по висоті будівлі використовують функцію копіювання поверхів (Этажи- Копирование этажа) із подальшим коригуванням схеми на першому (підвал) та останньому (технічний) поверхах. Якщо планувальна схема інших поверхів суттєво відрізняється від типового, то бажано внести корективи і на цих поверхах.

Виконайте копіювання типового поверху за допомогою меню Этажи – Копирование этажа (кнопка на панелі інструментів). У діалоговому вікні Копировать текущий этаж (рис.25) задайте дані, з якого по який поверх здійснюється копіювання. Після цього натисніть на кнопку OK. Тепер задана модель буде складатись із 13-ти одинакових поверхів.

Рис.25. Окно диалога Копировать текущий этаж

Увага! Зверніть увагу на те, що номери поверхів на панелі інструментів, починаючи з номера 2, змінили свій колір на червоний — це означає, що на даних поверхах є задані елементи.

Увага! У програмі КОМПОНОВКА нумерація поверхів завжди починається із №1. Це потрібно враховувати при заданні підвальних (цокольних) поверхів. Номер поточного поверху, його назва, висота та відмітка верху поточного поверху відображається у лівому верхньому кутку схеми. Перед запуском задачі на розрахунок обов’язково перевірте відмітки верху кожного поверху!

Зміна висоти поверху

Щоб викликати потрібний поверх, потрібно натиснути на відповідну кнопку вибору на панелі інструментів.

Висоту поверху можна змінити за допомогою меню Этажи — Характеристики этажа. У діалоговому вікні Характеристики текущего этажа (рис.26) можна змінити назву поверху та задати іншу висоту.

Рис.26. Окно диалога Характеристики этажа

Етап 12. Коригування поверху

Коригування поверху виконайте згідно свого завдання. Так, на першому (підвальному) поверсі несучі стіни можуть мати інші параметри (товщина, матеріал), можуть бути розташовані дещо по-іншому тощо. На останньому (технічному) поверсі варто видалити всі перегородки та лінійне наватаження від стін, отвори в плиті для сходової клітки тощо.

Увага! Навантаження на плиту покриття буде дещо іншим, ніж на плити перекриття (див. таблиці збору навантажень).

Щоб вносити корективи, натисніть на кнопку із номером потрібного поверху, наприклад, . У нас це останній поверх будівлі. Щоб видалити усі перегородки та лінійні навантаження від зовнішніх стін, скористайтесь меню Схема — Выбор элементов — Выбрать элементы по критериям (кнопка на панелі інструментів). У діалоговому вікні Выбрать элементы по критериям (рис. 27) виконайте такі дії:

• клацніть на закладці — Перегородки;

• натисніть кнопку — Применить.

• клацніть на закладці — Линейные нагрузки;

• виберіть зі списку дію — Выбор, для того, щоб попоредній вибір перегородок не був відмінений;

• натисніть кнопку — Применить.

Рис. 27. Діалогове вікно „Вибрати елементи за критеріями”

Закрийте діалогове вікно Выбрать элементы по критериям. Видаліть виділені елементи за допомогою меню Схема — Удалить элементы (кнопка на панелі інструментів).

Для видалення на поверсі отворів, штампів навантажень або інших елементів потрібно скористатись меню Схема — Выбор элементов — Выбрать элементы (кнопка на панелі інструментів). Після активації даного режиму вибрати на схемі ці елементи та видалити їх за допомогою меню Схема — Удалить элементы (кнопка на панелі інструментів).

Якщо потрібно змінити величину навантаження на плиту, скористайтеся меню Схема — Корректировка — Свойства элементов (кнопка на панелі інструментів).

Для копіювання і переміщення елементів икористовуйте меню Схема — Корректировка — Копирование и перенос (кнопка на панелі інструментів) – рис. 28.

Рис. 28. Діалогове вікно „Копіювання і перенесення”

Етап 13. Моделювання фундаментних плит

Зробіть активним перший поверх, клацнувши на кнопках вибору поверхів і на панелі інструментів.

Задайте параметри та контур фундаментної плити за допомогою меню Схема - Добавить элементы - Добавить фундаментную плиту (кнопка на панелі інструментів).

У діалоговому вікні Добавить фундаментную плиту (рис.30) задайте такі параметри:

• виліт – 0.5 м;

• матеріал – виберіть зі списку матеріалів той, що призначений для фундаментної плити;

• товщину плити b (мінімальна рекомендована товщина – 0.6 м);

• навантаження на плиту (постійне, короткочасне, квазіпостійне).

Зверніть увагу на те, що навантаження, рівномірно розподі-лене по всій плиті, задається як параметр плити. Власна вага плити формується програмою автома-тично, тому її не треба враховувати у постійному навантаженні.

Задайте контур фундаментної плити – послідовно вкажіть на схемі вузли пересічення осей згідно із планом будівлі.

Рис.30. Діалогове вікно «Додати фундаментну плиту»

Фундаментні плити можна задавати лише на першому поверсі. Розрахункові параметри пружної основи С1, С2 для фундаментних плит на природній основі при виборі опції обчислювана жорсткість будуть обчислені за заданими характеристиками грунту.

Перегляд 3D-виду моделі

Переглядають 3D-вид створеної моделі (рис. 29) за допомогою меню Вид — Вид 3D — Все здание (кнопка на панелі інструментів).

Рис.29. Тривимірне зображення проектованої будівлі (перспектива)

• Переключіть аксонометричне зображення на перспективне за допомогою меню Вид — Проекция — Перспектива (кнопка на панелі інструментів).

• Перемістіть зображення моделі вниз за допомогою кількох натискань клавіші PageUp.

• Віддаліть зображення моделі за допомогою кількох натискань клавіші v.

• Розверніть зображення моделі навколо своєї вертикальної осі за допомогою кількох натискань кнопок або на панелі інструментів.

• Поверніться до головного вигляду за допомогою меню Вид — Главный вид (кнопка на панелі інструментів).

Етап 14. Моделювання вітрових і сейсмічних впливів

Моделювання вітрових впливів

Вітрові та сейсмічні впливи задають за допомогою меню Схема — Добавить элементы — Сейсмические и ветровые воздействия (кнопка на панелі інструментів). Увага! Напрямок вітру задається згідно із розташуванням Вашої будівлі відносно «рози вітрів».

У діалоговому вікні Сейсмика и ветер:

• поставте галочку для опції Ветер 1, задайте напрямок - 90 градусів;

• поставте галочку для опції Ветер 2, задайте напрямок - 135 градусів;

• задайте параметри для нормативного документа (ДБН), натисніть кнопку Параметры — відкриється діалогове вікно ДБН (рис. 31).

Рис.31.Діалогове вікно «ДБН»

У діалоговому вікні ДБН задайте такі параметри:

• оберіть зі списку вітровий район будівництва;

• оберіть зі списку тип місцевості;

• решту параметрів залиште за замочуванням;

• клацніть на кнопці OK.

Параметри вітрового району будуть занесені у діалогове вікно «Сейсміка та вітер» (рис. 33).

Аеродинамічний коефіцієнт при зборі вітрового навантаження прийнятий рівним 1,4.

Моделювання сейсмічних впливів

У діалоговому вікні Сейсмика и ветер:

• поставте галочку для опції Сейсмика 1, задайте напрямок - 0 градусів;

• поставте галочку для опції Сейсмика 2, задайте напрямок - 90 градусів;

• задайте параметри для нормативного документа (СНиП II-7-81(изм. 2000г.)), натисніть кнопку Параметры — відкриється діалогове вікно СНиП II-7-81(изм. 2000 г).;

Рис.32. Діалогове вікно «СНиП II-7-81(изм. 2000 г.)»

У діалоговому вікні СНиП II-7-81(изм. 2000г.) (рис.32) задайте такі параметри:

• оберіть зі списку бальність;

• оберіть зі списку категорію грунту;

• решту параметрів залиште за замочуванням;

• клацніть на кнопці OK.

Параметри сейсмічності району будуть занесені у діалогове вікно «Сейсміка та вітер» (рис. 33).

Рис.33.Діалогове вікно «Сейсміка та вітер»

Коефіцієнти надійності за навантаженням задаються в окремій таблиці (див. рис. 24). Для кожного заданого сейсмічного та вітрового впливу вказується напрямок — червона стрілка відображається у лівому нижньому кутку схеми. Потрібне завантаження вибирається за допомогою меню Загружения. Так, для вибору завантаження Ветер 2 оберіть пункт меню Загружения - 2-е ветровое (кнопка на панелі інструментів).

Етап 15. Розрахунок всієї будівлі

Виконайте попередній розрахунок всієї будівлі за допомогою меню Расчет - Расчет всего здания (кнопка на панелі інструментів).

Переглянути результати розрахунку у тривимірному зображенні можна за допомогою меню Вид — Вид 3D — Все здание (кнопка на панелі інструментів). Включіть відображення заданих навантажень і результатів розрахунку за допомогою меню Вид — Отобразить. У діалоговому вікні Отобразить виконайте такі дії:

• на активній закладці — Элементы встановіть прапорець для опції Нагрузки;

• клацніть на закладці — Результаты расчета;

• встановіть галочку для опції Результаты расчета этажа;

• натисніть кнопку — Применить.

Це саме можна виконати, натиснувши на кнопки — Нагрузки та — Результаты расчета этажа (панель інструментів Визуализация), а потім на кнопку — Перерисовать.

Повернутись до головного вигляду можна за допомогою меню Вид — Главный вид (кнопка на панелі інструментів).

Переглянути результати розрахунку кожного поверху можна, натискаючи на кнопки вибору поверхів .

Результати розрахунку зберігають за допомогою меню Файл — Сохранить. Формування розрахунково-пояснювальної записки за результатами попереднього розрахунку всієї будівлі виконують за допомогою меню Результаты — Расчетная записка — Расчетная записка (rtf-файл). У діалоговому вікні Расчетная записка відзначають ті чи інші елементи схеми, дані про розрахунок яких потрібно переглянути або вивести на друк.

Рис.34. Тривимірне зображення проектованої будівлі з результатами попереднього розрахунку

Етап 16. Ррозрахунок МСЕ

Розрахунок МСЕ (методом скінченних елементів) є обов’язковим, і остаточні результати приймають саме за ним. Розрахунок виконують за допомогою меню Расчет — МКЭ расчет (кнопка на панелі інструментів). Для цього автоматично формують скінченно-елементну схему з урахуванням заданих параметрів у діалоговому вікні МКЭ расчет (рис.35). Для верхніх поверхів багатоповерхової будівлі (4-13) крок тріангуляції плит і стін прийнято укрупненим (по 3 м), а для нижніх трьох поверхів, де потрібна більша точність розрахунку, – по 1,5 м. Для цього у діалоговому вікні МКЭ расчет за допомогою кнопки Задать уникальные этажи викликають однойменне діалогове вікно (рис. 36).

Рекомендації із вибору кроку тріангуляції наведені у довідковій системі програми КОМПОНОВКА у розділі Расчетные предпосылки.

Рис. 35. Діалогове вікно „Розрахунок МСЕ”

Запуск задачі на розрахунок виконують натисканням кнопки у діалоговому вікні МКЭ расчет (рис.35).

Рис. 36. Діалогове вікно

”Унікальні поверхи розрахункової схеми”

У вікні розрахункового процесора під час розрахунку буде відображена розрахункова схема, основні характеристики схеми та протокол розрахунку.

Після розрахунку МСЕ експертна система виконує перевірку перерізів залізобетонних елементів на отримані зусилля. Виявлені порушення виводяться у діалоговому вікні (йдеться про переармування перерізів).

Результати розрахунку МСЕ переглядають за допомогою меню Вид — Результаты МКЭ расчета (рис. 37). Деформовану схему відображають на екрані за допомогою меню Результаты —Деформированная схема. Переміщення аналізують за допомогою меню Результаты — Изополя перемещений, напруження - за допомогою меню Результаты — Изополя напряжений и усилий. Для перегляду інформації про певний елемент або вузол схеми використовують меню Результаты — Информация об элементе или узле (кнопка на панелі інструментів), вказують на елемент або вузол і отримують потрібну інформацію.

Рис. 37. Результати розрахунку МСЕ

Етап 17. Формування і збереження розрахункової записки

Розрахункову записку за результатами розрахунку МСЕ формують за допомогою меню Результаты — Расчетная записка - Расчетная записка (rtf-файл).

У діалоговому вікні Расчетная записка результатов МКЭ расчета у полі Исходные данные відзначте опції: характеристики будівлі, матеріали, коефіцієнти навантажень. У полі Расход материалов відзначте опції: по поверхах і всього.

У полі Результаты расчета вкажіть, результати розрахунку яких елементів потрібно вивести на друк (для багатоповерхової будівлі це можуть бути найбільш завантажені елементи 1-3 поверхів – інакше пояснювальна записка вийде дуже об’ємною).

Рис. 38. Діалогове вікно «Розрахункова записка»

Пояснювальна записка сформована. Для її збереження виконайте команду Сохранить как. За замовчуванням файл буде збережено у каталозі Notes ПК МОНОМАХ.

Перегляд розрахункової записки

• Відкривають файл із розрахунковою запискою, для цього виконують команду Windows: Пуск-Программы-Microsoft Word.

• Відкривають записку за допомогою меню Файл-Открыть.

• У списку Тип файла вибирають Текст в формате RTF (*.rtf).

• Відкривають потрібний файл.

Етап 18. Експорт до конструювальних програм ПК МОНОМАХ

Виконайте експорт результатів розрахунку МСЕ до конструювальних програм ПК МОНОМАХ за допомогою меню Результаты — Экспорт в конструирующие программы ПК МОНОМАХ (кнопка на панелі інструментів). У діалоговому вікні (рис.39) задайте: как колонны экспортировать стены с длиной до <= 3 м; решту параметрів залиште за замовчуванням. Після цього натисніть OK.

На диску в каталозі Port ПК МОНОМАХ буде створений каталог із іменем Вашої задачі. У цьому каталозі будуть розміщені файли з даними про конструктивні елементи будівлі.

Роботу програми КОМПОНОВКА закінчують за допомогою меню Файл - Выход.

Рис. 39. Діалогове вікно «Експорт до конструювальних програм ПК МОНОМАХ»