4.Що таке амортизаційне відрахування

Амортизаційні відрахування – це частина вартості основних фондів, що переноситься на новостворений продукті зараховується до витрат виробництва чи обігу. В умовах НТР зношені засоби праці замінюються досконалішими, які забезпечують вищу продуктивність праці. Тому амортизаційні відрахування створюють кращі функціональні можливості нових основних фондів. Останні, у свою чергу, збільшують амортизаційні відрахування та амортизаційний фонд, що є фінансовою основою розширеного відтворення засобів праці, збільшує частку амортизаційних відрахувань у загальній сумі інвестицій. Під час економічних криз має місце сповільнення процесу амортизації і накопичення засобів в амортизаційному фонді.Так, в Україні у 1991-98 частка амортизації знизилася з 10-12% ВНП до 3-3,5%, внаслідок чого не відбувалося навіть просте відтворення основних фондів. Надмірне фізичне та моральне зношування засобів праці у промисловості призводить до руйнування виробничого потенціал України. В 1997 до 2,5% амортизаційних відрахувань (із загальної суми понад 13 млрд. грн.) використовувалися не за призначенням, в 1998-99 було централізовано понад 10% таких відрахувань, що вимивало і без того мізерні обігові кошти підприємств.

Річна амортизація основного капіталу розраховується за формулою:

деА_р- річна амортизація; К - вартість основного капіталу; * - термін (кількість років) служби основного капіталу.

5.Що таке амортизаційний фонд

Амортизаційний фонд – кошти, призначені для відновлення вартості зношування основних фондів та їх розширення на якісно новій технічній основі. Амортизаційний фонд створюється за рахунок періодичних амортизаційних відрахувань відповідно до законодавче встановлених норм амортизації. За натуральною формою відшкодування зношування основних фондів здійснюють у процесі нового капітального будівництва та капітального ремонту основних фондів. Слід зазначити, що амортизація відшкодовує зношування фондів лише у процесі виробництва. За рахунок амортизації не відшкодовуються основні фонди, зруйновані під час стихійного лиха, війни, невстановлене устаткування, а також основні фонди, які тривалий час перебувають у капітальному ремонті. Амортизація нараховується при введенні в дію нових цехів, дільниць, відділків. Амортизаційний фонд накопичується підприємствами поступово і використовується для вкладень в основні засоби не відразу, а в міру накопичення коштів. Тому якийсь час кошти амортизаційного фонду є вільними, вони або відкладаються на банківських рахунках, або вкладаються підприємствами в оборотні засоби і засоби обігу. Вкладення цих коштів (які є частиною фонду основних коштів) у оборотні засоби і засоби обігу переконливо свідчить про неприпустимість змішування понять "основні засоби", "оборотні засоби", "засоби обігу" з фінансовими поняттями "основні кошти", "оборотні кошти": вочевидь, У даному разі мова йде по фінансування оборотних засобів і засобів обігу за рахунок основних коштів. Така точка зору, проте, в економічній літературі і в господарській практиці поки що не знаходить визнання. Звичайно вільні кошти амортизаційного фонду відносять до оборотних коштів. 6.Норма амортизації як вона визначається

З метою створення економічних передумов для оновлення основних фондів установлюється норма амортизації. Це — відношення річного обсягу амортизаційних відрахувань до середньорічної вартості основних фондів, виражене у відсотках. Норми амортизації визначаються на основі строків служби фондів, які залежать від їх довговічності, фізичного й морального зносу, фактичного віку засобів праці, затрат на капітальний ремонт, модернізацію. Водночас на підприємствах деяких галузей, специфічні умови яких не дають можливості визначати амортизаційні відрахування у відсотках за вартістю основних фондів, норма амортизації встановлюється до іншої бази. Наприклад, у вугільній, гірничодобувній, нафтодобувній промисловості норма амортизації визначається у грошах на тонну видобутого продукту. З 1 січня 1988 р. норми амортизації встановлюються тільки на повне відновлення (реновацію) основних фондів із урахуванням їхньої балансової вартості, строку служби, виручки від реалізації вибулих основних фондів (ліквідаційної вартості).Норма амортизації складається з двох частин: норми на реновацію (повне відновлення) і норми на капітальний ремонт. Ці частини взаємозв'язані і взаємозалежні. Так, чим коротший строк служби засобів праці, тим за інших рівних умов менша потреба у ремонті, а отже, й нижча частка амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт.

У загальному вигляді формула річної норми амортизації така:

деД' - норма амортизації; А - сума амортизаційних відрахувань зарік; К- вартість авансованого основного капіталу.Зурахуванням затрат на ремонт обладнання та ліквідаційної вартості основного капіталу ця формула набуває такого вигляду:

деЛ' - норма амортизації; К - початкова вартість основного капіталу; Р - затрати на ремонт обладнання; Л - ліквідаційна вартість основного капіталу; п - нормативний строк служби основного капіталу. Інтенсифікація виробництва у країнах з розвиненою економікою призводить до втрат амортизаційним фондом функцій фінансування відновлення основного капіталу в межах простого відтворення. За сучасних умов амортизаційні відрахування перетворюються на одне з найважливіших джерел нагромадження, виконуючи функції, аналогічні тим, які притаманні капіталізованій частині прибутку. 7.Які основні методи амортизації використовуються в сучасних умовах

До основних методів амортизації належать:

1. Метод прискореної амортизації-така система її нарахування, за якої протягом перших років чи всього амортизаційного періоду забезпечується випереджальне зростання нагромадженої суми амортизаційних відрахувань порівняно з реальними темпами втрати споживчих властивостей і вартості засобів праці.

У цьому випадку використовують:

а) незмінну річну норму амортизації відносно залишкової вартості засобів праці, яка поступово зменшується;

б) поступове скорочення річних норм амортизації відносно початкової вартості основного капіталу в міру подовження строків його функціонування.

Прискорена амортизація активізує виведення з експлуатації фізично зношеного і морально застарілого устаткування і дає змогу динамічно підходити до відтворення основних засобів з урахуванням фактора часу та тенденцій розвитку науково-технічного прогресу.

2. Метод неприскореної амортизації - така система її на* рахування, за якої протягом економічно раціонального строку служби засобів праці забезпечується рівність нагромадженої суми амортизаційних відрахувань та реальних темпів втрати споживчих властивостей і вартості цих засобів праці. Аналіз проблем неприскореної амортизації свідчить про неможливість точного розрахунку її параметрів для конкретного засобу праці. При використанні звичайного рівномірного методу нарахування амортизації ігнорують нерівномірність щорічного спрацювання елементів основного капіталу протягом строку їх служби. Тому з певним допущенням методом неприскореної амортизації прийнято вважати прямолінійний метод, згідно з яким амортизація нараховується пропорційно календарному часу використання засобів праці. Водночас необхідно зазначити, що прямолінійний метод нарахування може бути як неприскореним (при збігові амортизаційного періоду з економічно раціональним строком служби), так і прискореним (якщо ця умова не виконується).