- •Тема 1.3. Структура вищої школи. Особливості організації навчально-виховного процесу у вузі. Модульно-рейтингова система оцінювання. (2 год.) Логіка викладу:
- •Основні складові системи мрк
- •Структура педагогічного вузу.
- •Структура навчального плану.
- •Основні види навчальних занять.
- •Поняття «навчальний модуль».
- •Основні складові системи мрк
- •6. Рейтинговий контроль на кафедрах
- •Порядок висвітлення підсумкових оцінок: іспит, заліки, допуски до іспитів.
- •Зв'язок рейтингової системи з іншими шкальними системами.
- •Документація при модульно-рейтинговому контролі
Поняття «навчальний модуль».
В умовах орієнтації на закордонний освітній простір, ми маємо пам’ятати, що країни Західної Європи користуються європейською кредитно-трансферною системою (ЕСТŚ) – тобто системою, яка створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури оцінювання навчання. Система базується на трьох основних елементах:
інформації стосовно навчальних програм і здобутків студентів (інформаційний пакет);
взаємній угоді між закладами-партнерами і студентом (форма заяви навчального контракту);
використанні кредитів ЕСТŚ, які визначають навчальне навантаження студентів (перелік оцінок дисципліни).
ЕСТŚ-кредити відображають повне навантаження студента, необхідне для вивчення відповідного курсу, яке не обмежується лише аудиторними годинами. Один семестр денного навчання відповідає 30 кредитам, а один рік навчання — 60 кредитам ЕСТŚ, що присуджуються по завершенні періоду навчання і складання іспитів.
Кредити дають можливість забезпечити відповідність програми (навчального навантаження) за період навчання за кордоном з тим самим періодом навчання у місцевому навчальному закладі.
В основі ЕСТŚ лежить впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу – форми організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій та використанні залікових одиниць (залікових кредитів) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента у процесі аудиторної та самостійної роботи. Це накопичувальна система оцінок за певний, визначений період навчання студента.
Модуль – це логічно завершена частина навчального матеріалу з окремої навчальної дисципліни або ряд тем, пов'язаних між собою змістовно, та оцінюється в балах.
Навчальний модуль (дисципліна) – це система тісно пов'язаних між собою модулів або блок змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом. У межах однієї навчальної дисципліни рекомендується не більше 5-6 модулів. При цьому рекомендується уникати таких крайностей, як занадто великий чи занадто дрібний модуль, що ускладнює засвоєння матеріалу модуля.
Змістовий модуль (тема, розділ) – це впорядкована і структурована система навчальних елементів, об'єднаних за ознаками відповідності певному навчальному об'єкту, що реалізується відповідними формами навчального процесу протягом певного оптимального часу, визначеного на їх засвоєння, і забезпечує досягнення мети модуля.
Кредитний модуль (модуль) – це закінчений обсяг інформації, яку має засвоїти студент, або закінчений обсяг навчальної діяльності, яку має виконати студент.
Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження студента, яке необхідне для засвоєння модуля або блоку змістових модулів. Залікові кредити містять модулі одного або декількох видів навчальної діяльності студента (аудиторну, самостійну, індивідуальну). До 50 % залікового кредиту становить аудиторна робота, приблизно по 25 % – самостійна та індивідуальна роботи.
Кожний вид навчальної діяльності студента в межах залікового кредиту (модуль) оцінюється (визначається рейтинг) і має питому частку в підсумковій оцінці із залікового кредиту.
Сумарна модульна оцінка (модульна оцінка) –це сума балів, отриманих студентом під час усного опитування, виконання контрольних, лабораторних робіт, складання колоквіумів та інших форм контролю за відповідний період. Сумарна модульна оцінка формується з використанням шкали ЄКТС і заноситься до відомості навчальної дисципліни за семестр.
Модульний контроль – це діагностика засвоєння студентом навчального матеріалу модуля та досягнення цілей відпрацювання модуля за допомогою фонду кваліфікаційних знань або інших контрольних завдань.
Інформаційний пакет – це загальна інформація про університет (назва, адреса, межі навчального року, програми курсу, період сесій і канікул, історія закладу, процедура реєстрації, загальна практична інформація, організаційні формальності, забезпечення житлом, вартість проживання, здоров'я і страхування, умови для навчання); відомості про факультет (кваліфікація, навчальний графік, види навчальних занять, повний перелік пропонованих нормативних та вибіркових навчальних дисциплін і їх анотація, відомості про форми та умови проведення контрольних заходів та систему оцінювання якості освіти, оцінки системи ЕСТŚ).
Індивідуальна робота студентів є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для реалізації творчих можливостей студентів через науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальна робота студента проводиться під керівництвом викладача в позааудиторний час за окремим графіком з урахуванням потреб і можливостей студента. Види індивідуальних занять: консультація, індивідуальне завдання, індивідуальне навчально-дослідне завдання, курсова робота, дипломна робота, магістерська робота.
Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) – це вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується у процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується разом зі складанням підсумкового іспиту чи заліку з певної навчальної дисципліни. ІНДЗ – це самостійний змістовий модуль, що оцінюється як частка навчальної дисципліни. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці з дисципліни може становити від 30 % до 50 %.
Самостійна робота є основним способом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача. Час, відведений для самостійної роботи студента, в навчальну та індивідуальну роботу викладача не враховується. Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи студента (зазвичай, на індивідуальних заняттях) і аналізує її результати.
