А) швидкість руху рідини

В) об’ємна швидкість

С) в’язкість

D) густина

E) модуль градієнта швидкості

Термодинаміка

370. Теорема Пригожина справедлива для

А) організмів, що знаходяться поблизу стану термодинамічної рівноваги

В) організмів, що знаходяться поблизу стану термодинамічної нерівноваги

С) організмів, що знаходяться в нестаціонарному стані

D) ізольованих систем

Е) закритих систем

371. Біологічні об'єкти відносяться до

А) відкритих систем

В) закритих систем

С) ізольованих систем

D) стаціонарних систем

Е) нестаціонарних систем

372 Стан системи називають стаціонарним, якщо

A) температура й об’єм не змінюється протягом часу

В) тільки температура не змінюється протягом часу

С) тільки об’єм не змінюється протягом часу

D) тільки тиск не змінюється протягом часу

E) усі параметри системи не змінюються протягом часу

373. Ізольованою називається система, що

A) обмінюється з зовнішнім середовищем тільки масою

В) обмінюється з зовнішнім середовищем енергією і масою

C) не обмінюється з зовнішнім середовищем ні енергією, ні масою

D) обмінюється з зовнішнім середовищем тільки енергією

Е) обмінюється з зовнішнім середовищем тільки теплом

374. Первинним джерелом енергії в організмі для виробництва усіх видів робіт є

А) хімічна енергія харчових продуктів

В) теплова енергія Сонця

С) енергія АТФ

D) внутрішня енергія

Е) енергія міжмолекулярних взаємодій

375. Термодинаміка вивчає

A) рух нагрітих тіл

В) процеси, що протікають з постійною температурою

С) сили, що діють на нагріте тіло

D) сили, що викликають нагрівання тіла

E) закони перетворення енергії з одного виду в інший

376. Система називається закритою, якщо вона

A) обмінюється з навколишнім середовищем і енергією і масою

В) обмінюється масою з навколишнім середовищем, але не обмінюється енергією

С) не обмінюється з навколишнім середовищем ні енергією, ні температурою

D) обмінюється енергією з навколишнім середовищем, але не обмінюється масою

Е) обмінюється з навколишнім середовищем тільки теплом

377. Кількість теплоти – це

A) фізична величина, рівна зміні тільки енергії межмолекулярных взаємодій системи при теплообміні

В) фізична величина, рівна зміні тільки кінетичної енергії системи при теплообміні

С) фізична величина, рівна зміні тільки потенційної енергії системи при теплообміні

D) фізична величина, рівна зміні внутрішньої енергії системи при теплообміні

Е) кількість енергії, виділювана системою при розсіюванні тепла

378. Термодинамічний процес є оборотним, якщо

A) зворотний процес переходу системи в первісний стан вимагає додаткової витрати енергії

B) зворотний процес переходу системи в первісний стан не вимагає додаткової витрати енергії

С) відбувається обмін енергією системи з навколишнім середовищем

D) змінюється температура системи

Е) не змінюється температура системи

379. Система називається відкритої, якщо вона

A) обмінюється з навколишнім середовищем тільки теплом

В) обмінюється з навколишнім середовищем тільки масою

С) обмінюється з навколишнім середовищем тільки енергією

D) не обмінюється з навколишнім середовищем ні енергією, ні масою

E) обмінюється з навколишнім середовищем і енергією і масою

380. По теоремі Пригожина

A) у стаціонарному стані при фіксованих зовнішніх параметрах продукція энтальпии у відкритій системі мінімальна

В) у стаціонарному стані при фіксованих зовнішніх параметрах продукція ентропії у відкритій системі максимальна

С) у стаціонарному стані при фіксованих зовнішніх параметрах ентропія у відкритій системі не міняється

D) у стаціонарному стані при фіксованих зовнішніх параметрах продукція энтальпії у відкритій системі мінімальна

E) у стаціонарному стані при фіксованих зовнішніх параметрах продукція ентропії у відкритій системі мінімальна

381. Математичний запис першого закону термодинаміки має вигляд

A)

B)

С)

D)

E) ,

де - теплота, поглинена системою з зовнішнього середовища, - зміна внутрішньої енергії, - робота системи проти зовнішніх сил

382. Термодинамічний процес є необоротним, якщо

А) зворотний процес переходу системи в первісний стан вимагає додаткової витрати енергії

В) зворотний процес переходу системи в первісний стан не вимагає додаткової витрати енергії

С) не відбувається зміна температури системи

D) відбувається зміна температури системи

Е) відбувається обмін теплотою системи з навколишнім середовищем

383. Внутрішня енергія – це

A) механічна енергія системи

B) кінетична енергія теплового руху молекул системи і потенційна енергія взаємодії молекул між собою

С) теплова енергія системи

D) хімічна енергія системи

Е) електрична енергія системи

384. Термодинамічний стан системи визначається

A) тільки температурою

B) сукупністю макроскопічних параметрів системи

С) тільки тиском

D) тільки обсягом

Е) тільки її енергією

385. Відповідно до першого закону термодинаміки зміна енергії системи можливо в результаті

A) процесів, що відбуваються усередині самої системи

B) обміну енергією з навколишнім середовищем

С) зміни теплової енергії системи

D) зміни хімічної енергії системи

Е) зміни електричної енергії системи

386. Одиницею вимірювання ентропії є

A) ДжК

B) Дж/К

С) К/Дж

D) Дж

Е) Калорія

387. Зміна ентропії – параметр стану системи, що характеризує

A) тільки можливість протікання термодинамічних процесів

B) можливість протікання термодинамічних процесів, їхній напрямок і межа

С) тільки напрямок протікання термодинамічних процесів

D) тільки межа протікання термодинамічних процесів

Е) зміна внутрішньої енергії

Біофізика клітини

388. У стані спокою:

A) концентрація іонів усередині клітини менше, ніж зовні.

B) концентрація іонів усередині клітини більше, ніж зовні.

C) концентрація іонів усередині клітини більше, ніж зовні.

D) концентрація усередині і поза клітиною однакова.

E) концентрація усередині і поза клітиною однакова.

389. Основний внесок у створення потенціалу спокою вносять:

A) іони , ,

B) іони

C) іони

D) іони

E) іони

390. Рівняння Фіка описує:

A) явище переносу імпульсу

B) явище переносу заряду

C) дифузію нейтральних часток

D) електродифузію

E) явище переносу тепла

391. Товщина біологічних мембран:

A) ~100 нм.

B) 7-10 нм.

C) 1000 нм.

D) 200 нм.

E) 200-300 нм.

392. Рівняння Нернста-Планка описує:

A) явище переносу імпульсу

B) явище переносу заряду

C) дифузію нейтральних часток

D) електродифузію

Е) явище переносу тепла

393. За рахунок енергії АТФ відбувається:

A) пасивний транспорт речовин.

B) активний транспорт речовин.

C) дифузія через пори.

D) електродифузія.

E) обмінна дифузія.

394. Головними компонентами біологічних мембран є:

A) вуглеводи

B) нуклеінові кислоти

C) амінокислоти

D) вуглеводи і білки

E) білки і ліпіди

395. Пасивний транспорт речовин:

A) відбувається в напрямку зменшення їхньої концентрації.

B) відбувається в напрямку збільшення концентрації.

C) ніяк не зв'язаний з напрямком градієнта їхньої концентрації.

D) відбувається в напрямку збільшення температури.

E) відбувається в напрямку зменшення температури.

396. У фізіологічно адекватному діапазоні температур мембранні фосфоліпіди:

A) мають властивості тільки рідин

B) мають властивості тільки кристалів

C) сполучать властивості рідин і кристалів

D) мають властивості твердих тіл

E) сполучать властивості рідин і газів.

397. Під час роботи натрій-калієвого насоса відбувається перенос через плазматичну мембрану:

А) іонів Na із клітини назовні

В) іонів Na усередину клітини

С) іонів K із клітини назовні

D) іонів Н із клітини назовні

Е) іонів OН у клітину

398. Активний транспорт речовин через біологічну мембрану:

A) завжди вимагає витрат клітиною енергії.

B) не вимагає витрат клітиною енергії.

C) складається в переносі іонів у напрямку зменшення їхньої концентрації

D) складається в переносі іонів у напрямку зменшення температури

E) складається в дифузії безпосередньо через ліпідний біслой мембрани.

399. У клітин різних організмів потенціал спокою може приймати значення, що лежать у діапазоні:

A) від -50 до -100 В.

B) від -100 до -500 мв.

C) від -50 до -100 мв

D) від -1 до -10 В.

E) від -1 до -10 мв.

400. Проникності мембрани клітини для іонів , і співвідносяться як:

A) 1 : 10 : 100

B) 1 : 0,04 : 0,45

C) 1 : 2 : 3

D) 1 : 2 : 10

E) 1 : 4 : 45

401. Рівняння Фика має вигляд:

A) B)

C) D)

E)

де J- густина потоку речовини, D- коефіцієнт дифузії, - модуль градієнта концентрації.

402. Активний транспорт речовин:

A) відбувається в напрямку зменшення їхньої концентрації.

B) відбувається в напрямку збільшення їхньої концентрації.

C) ніяк не зв'язаний з напрямком градієнта концентрації.

D) відбувається в напрямку збільшення температури.

Е) відбувається в напрямку зменшення температури.

403. Мембранний потенціал - це:

A) потенціал на внутрішній поверхні клітинної мембрани.

B) потенціал на зовнішній поверхні клітинної мембрани.

C) різниця потенціалів між зовнішньою і внутрішньою сторонами мембрани.

D) різниця потенціалів між внутрішньою і зовнішньою сторонами мембрани.

E) різниця потенціалів між зовнішніми поверхнями двох сусідніх клітин.

404. Дифузія заряджених часток описується:

A) рівнянням Нернста-Планка

B) рівнянням Фика.

C) рівнянням Бернуллі.

D) рівнянням Гольдмана-Ходжкин-Катца.

E) формулою Пуазейля.

405. При роботі натрій-калієвого насоса перенесення іонів і здійснюється за рахунок:

A) градієнта температури всередині і зовні клітини.

B) різниці осмотичних тисків всередині і зовні клітини.

C) різниці гідростатичних тисків всередині і зовні клітини.

D) енергії гідролізу АТФ.

Е) градієнта електричного потенціалу всередині зовні клітини.

406. У фазі деполяризації мембранний потенціал:

A) змінює своє значення від позитивного до нуля.

B) змінює своє значення від негативного до нуля.

C) змінюється від нуля до позитивного значення.

D) має позитивне значення.

E) повертається до початкового значення.

407. Висока швидкість передачі нервового імпульсу у хребетних здійснюється завдяки:

A) мембранним порам.

B) білкам-переносникам клітинних мембран.

C) мієлінових волокнах.

D) обмінної дифузії.

E) фосфоліпідів клітинних мембран.

408. Причиною диффузії нейтральних частинок є:

A) градієнт электрического потенциала

B) градієнт температуи

C) градієнт осмотичного тиску

D) градієнт концентрації

Е) градієнт температури і градієнт електричного потенціалу

409. Дифузія заряджених частинок відбувається при наявності:

A) градієнта температури

B) градієнта осмотичного тиску

C) градієнта концентрації та електричного потенціалу

D) тільки градієнта концентрації.

Е) тільки градієнта потенціалу.

410. Сила електростатичної взаємодії двох зарядів q₁ і q₂, що знаходяться у вакуумі на відстані r один від одного дорівнює (закон Кулона):

A) ; D) ;

2. ; E) .

3. ;

де - електрична постійна.

411. Напруженість електричного поля – це:

A) скалярна фізична величина, що характеризує електричне поле в даній точці B) векторна фізична величина, що є силовою характеристикою поля C) фізична величина, що описує енергетичні властивості поля D) фізична величина, чисельно рівна добутку сили, що діє з боку електричного поля на заряд, поміщений у дану точку поля E) скалярна величина, чисельно рівна добутку модуля сили, що діє на заряд з боку електричного поля, на величину цього заряду

412. Електричний диполь – це:

A) система, що складається з двох точкових однакових по модулю, але протилежних за знаком зарядів(+q і -q), що знаходяться на відстані L один від одного B) система, що складається з двох одиничних точкових зарядів, що знаходяться на відстані L один від одного C) система, що складається з двох позитивних зарядів, що знаходяться на відстані L один від одного D) система, що складається з двох однакових за знаком і по модулю зарядів, що знаходяться на відстані 1 метр один від одного E) система, що складається з двох рівнобіжних струмів у нескінченному провідному середовищі

413. Величина напруженості електричного поля відокремленого точкового заряду в даній точці простору визначається по формулі:

А) d) ;

B) ; e) .

C) ;

де r – відстань до заряду, - електрична постійна.

414. Відповідно до закону Ома сила струму I у ділянці ланцюга з напругою U і опором R дорівнює:

А) I = UR; d) I = U/R;

B) I = R/U; e) I = 1/(UR);

C) I = U²/R;

415. Різниця потенціалів між двома різними точками організму змінюється згодом у зв'язку з:

A) наявністю в клітинних мембран потенціалу спокою B) наявністю пасивного переносу через мембрани кліток C) генерацією потенціалів дії на мембранах м'язових і нервових кліток D) наявністю об'ємних струмів у м'язовій тканині E) наявністю теплового руху іонів у біологічній тканині

416. При електроенцефалографії реєструються потенціали, генеровані:

A) головним мозком B) сітківкою ока C) серцем D) різними м'язами тіла

E) внутрішніми органами тіла

417. У формулі для дипольного моменту вектор - це:

A) відстань від центра диполя до точки поля, з якого ведеться спостереження B) відстань від позитивного заряду до точки поля, з якого ведеться спостереження C) відстань від негативного заряду до даної точки поля D) вектор, спрямований від негативного заряду до позитивного, який чисельно дорівнює відстані між ними E) вектор, спрямований від позитивного заряду до негативного, який чисельно дорівнює відстані між ними

418. Відповідно до закону Ома в диференціальній формі, величина струму, що протікає в середовищі (j), і напруженість електричного поля в ній (Е) зв'язані співвідношенням:

А) j= D) j=

B) j= E) j= ,

C) j=

де - питома електропровідність речовини, - питомий опір.

419. Потенціал поля, створеного диполем у точці, розташованій на відстані r від центра диполя, у випадку, якщо  (l – плече диполя), розраховується по формулі:

A) B) C) D) E)

420. Потенціал – це:

A) векторна, локальна характеристика електричного поля B) силова характеристика електричного поля C) скалярна величина, що є енергетичною характеристикою електричного поля D) локальна силова характеристика електричного поля E) силова характеристика перемінного електричного поля

421. Відповідно до принципу суперпозиції полів напруженість, створена в даній точці поля декількома зарядами, обчислюється в такий спосіб:

A) B) C) D) E)

422. Тканини організму здебільшого:

A) погано проводять електричний струм (за винятком шкіри і кісткової тканини) B) добре проводять електричний струм (за винятком шкіри і кісткової тканини) C) проводять тільки перемінний струм низької частоти D) проводять тільки постійний струм E) є діелектриками 423. Струмовий диполь – це:

A) система з двох точкових джерел струму (джерела і стоку), струми яких рівні по модулю B) точкове джерело струму в нескінченному провідному середовищі C) система з двох точкових джерел струму (джерела і стоку), струми яких не однакові по модулю D) система з двох точкових зарядів, рівних по модулю і протилежних за знаком E) система з двох зарядів одного знака, однакових по модулю

424. Потенціал електричного поля в деякій точці, створюваний електричним зарядом q, дорівнює:

A) B) C) D) E) де W- потенційна енергія заряду в даній точці.

425. Моментом електричного диполя Р називають величину:

А) Р = IL ; b) Р = qL ; c) Р = q IL ;

d) Р = q²L ; e) Р = I²L ;

де L - вектор, спрямований від негативного до позитивного заряду; q - величина точкових зарядів диполя; I - величина струму джерела і стоку.

426. Одиницею виміру дипольного моменту токового диполя є:

A) 1 B) 1 C) 1 D) 1 E) 1

427. Одиницею виміру сили струму в системі СІ є:

А) вольт (В); d) ват (Вт);

В) ампер (А); е) ом (Ом).

С) кулон (Кл)

428. Напруженість зв'язана з потенціалом співвідношенням:

A) B) C) D) E)

429. Електрокардіограма (ЕКГ ) – це:

A) крива залежності напруженості електричного поля, створюваного генератором серця, від часу протягом серцевого циклу B) графік залежності різниці потенціалів електричного поля, створюваного генераторами серця від відстані між точками виміру C) крива залежності різниці потенціалів електричного поля, створюваного генераторами серця, у двох точках на поверхні тіла людини від часу протягом серцевого циклу D) крива залежності потенціалу електричного поля у визначеній точці на поверхні тіла людини від часу протягом серцевого циклу E) графік залежності потенціалу електричного поля, обмірюваного в центрі трикутника Ейнтховена, від часу протягом серцевого циклу

430. Опір провідника (R) зв'язаний з напругою, прикладеною на кінцях провідника (U), співвідношенням:

А) D)

В) E) ,

С)

де I – сила струму в провіднику, S – площа поперечного переріза провідника.

431. Яка з біологічних тканин має найбільшу електропровідність?

А) кров

В) спинномозкова рідина

С) м'язова

D) нервова

Е) жирова

432. Електричне поле породжується:

A) тільки рухаючими зарядами B) постійними магнітами C) тільки спочиваючими електричними зарядами D) електричними зарядами і перемінними магнітними полями E) спочиваючими електричними зарядами тільки при наявності постійного магнітного поля.

433. Відповідно до принципу суперпозиції полів, потенціал електричного поля, створеного в деякій точці декількома зарядами, дорівнює:

A) B) C)

D) E)

434. Одиницею виміру заряду в системі СІ є:

А) вольт (В); d) ват (Вт);

В) кулон (Кл); е) ом (Ом).

С) ампер (А);

435. Величина напруженості електричного поля ( ), створюваного в деякій точці відокремленим точковим зарядом q, обчислюється по формулі:

A) B) C) D) E) де - діелектрична проникність середовища, - електрична постійна, r- відстань від точки, у якій визначається напруженість поля до точки, у якій знаходиться заряд

436. Напрямок вектора напруженості електричного поля

А) збігається з напрямком найбільшого зменшення потенціалу,

B) збігається з напрямком найбільшого зростання потенціалу,

C) не залежить від градієнта потенціалу,

D) збігається з напрямком сили, що діє в даній точці поля на негативний заряд,

E) протилежно напрямку сили, що діє в даній точці поля на позитивний заряд.

437. Потенціал поля точкового заряду q у даній точці простору розраховується по формулі:

A) C) B) D) E) де - діелектрична проникність середовища, - електрична постійна, r- відстань від точки, у якій визначається напруженість поля, до точки, у якій знаходиться заряд

438. Густина струму – це:

А) D) B) E)

C) де I – сила струму, S – площа поперечного переріза провідника.

441. Величини струмів, що протікають у середовищах, залежать:

A) від провідних властивостей цих середовищ і від напруженості електричного поля в них B) тільки від провідних властивостей цих середовищ C) винятково від температури, при якій знаходиться речовина D) тільки від напруженості поля в даному середовищі E) винятково від лінійних розмірів провідного середовища і від температури

442. Електропровідність речовини  зв'язана з його питомим опором  формулою:

А)  = ²; d) ² = ;

В)  = 1/²; e)  = 1/.

С)  = ;

443. Сила струму I і заряд q, що протікає через поперечний переріз провідника, зв'язані співвідношенням:

А) D)

В) E)

С)

де t - час протікання заряду, R- опір провідника.

444. Електродіагностика – це метод:

A) дослідження кровонаповнення тканин з використанням змінного електричного струму частотою кГц B) дослідження електрозбудження тканини імпульсним струмом з імпульсами прямокутної форми C) визначення електрозбудження тканин при проходженні постійного електричного струму D) вимірювання біопотенціалів у різних точках тіла людини E) дослідження електроопору тканини при проходженні електричного змінного струму

445. В електрохірургії використовується:

A) постійний електричний струм B) імпульсний електричний струм C) електричний струм низької частоти D) електричний струм високої частоти E) електричне поле ультрависокої частоти

446. Який з нижче приведених методів полягає у реєстрації зміни імпедансу тканини в залежності від кровонаповнення судин у процесі серцевої діяльності?

A) реографія B) електрокардіографія C)електродіагностика D) вектор-кардіографія E) енцефалографія

447. Основним результатом дії змінного струму низької частоти на біологічні тканини є:

A) поліпшення кровообігу B) посилення метаболізму C) подразнення тканин D) тепловий ефект E) утворення вільних радикалів

448. Яка напруга використовується при гальванізації?

A) 100 - 150 В

B) 220 В

C) 1-5 кВ

D) 10-20 В

E) 60-80 В

449. Для електрофореза лікарських речовин у лікувальній практиці використовують:

A) електричний струм високої частоти ( МГц) B) імпульсний електричний струм напругою В C) постійний електричний струм напругою В D) змінний електричний струм частотою 50 Гц E) високовольтний розряд напругою кВ

450. Електричний струм високої частоти ( МГц) використовують при:

A) діатермотомії

B) реографії C) гальванізації D) місцевій дарсонвалізації E) електродіагностиці

451. Укажіть, в якому з нижче наведених методів використовується змінний електричний струм частоти 20 – 30 кГц?

A) реографія B) електродіагностика C) електростимуляція D) електросон E) електронаркоз

452. Укажіть, яке з наведених біологічних середовищ має найбільшу питому електропровідність?

A) кров B) м'язи C) жирова тканина D) спинномозкова рідина E) кістка

453. До лікувальних методів, які засновані на дії постійного електричного струму напругою В, відноситься:

A) дефібріляція B) електросон C) лікарський електрофорез D) електростимуляція E) УВЧ-терапія

454. Яка тканина з приведених нижче при діатермії нагрівається слабкіше:

A) шкіра B) кров C) кісткова D) м'язова E) жирова

455. Подразливу дію на біологічні тканини здійснює:

A) постійний електричний струм B) електричний струм УВЧ C) електричний струм високої частоти D) електричний струм низької частоти E) електричне поле УВЧ

456. Укажіть, яка з перерахованих біологічних тканин при діатермії нагрівається сильніше?

A) кров B) печінка C) легені D) шкіра E) нервова тканина

457. Електрофорез лікарських речовин здійснюється за допомогою апарата для:

A) діатермії B) УВЧ-терапії C) гальванізації D) електростимуляції E) реографії

458. Дія на біологічну тканину при УВЧ – терапії здійснюється змінним електричним полем частотою порядку:

A) 20 -50 МГц

B) 20 -50 кГц

C) 1,5 - 2 МГц

D) 20-50 Гц

E) 2-3 кГц

459. Вкажіть, в якому з перерахованих методів використовується вплив змінного електричного струму на біологічні тканини з діагностичною метою:

A) електродіагностика B) електрокардіографія C) реографія D) діатермія E) гальванізація

460. Постійний електричний струм напругою В використовують при :

A) діатермії B) гальванізації C) електрохірургії D) дарсонвалізації E) реографії

461. Який з нижче перерахованих методів використовується для розрізання біологічних тканин:

A) діатермотомія B) діатермокоагуляція C) реографія D) індуктотермія E) дарсонвалізація

462 Для електростимуляції м’язів, які частково втратили скорочувальну здатність, використовують:

A) постійний електричний струм напругою В B) імпульсний електричний струм з імпульсами струму трикутної та експоненціальної форми C) електричний струм з частотою МГц D) електричне поле з частотою МГц E) постійне електричне поле

463. Для змінного електричного струму імпеданс біологічної тканини складається:

A) з активного опору

B) з індуктивного опору

C) з активного та індуктивного опорів

D) з ємнісного та індуктивного опорів E) з активного і ємнісного опорів

464. Лікування електросном засновано на використанні:

A) імпульсного електричного струму з імпульсами трикутної форми B) електричного струму з частотою МГц C) імпульсного електричного струму з імпульсами прямокутної форми D) електричного поля частотою МГц E) змінного магнітного поля

465. Електродіагностика – це метод дослідження електрозбудження тканини організму за допомогою:

A) постійного електричного струму B) імпульсного електричного струму з імпульсами прямокутної форми C) електричного струму частотою кГц D) електричного струму частотою МГц E) змінного електричного поля

466. Первинна дія постійного електричного струму напругою В на біологічні тканини пов'язана з:

A) рухом іонів та зміною їх концентрації у різних елементах тканин B) виділенням теплоти в тканинах організму C) збільшенням питомої електропровідності тканин D) подразненням тканин E) коливанням іонів

467. Електричний струм високої частоти (1-2 МГц) застосовується при:

A) гальванізації B) діатермії C) індуктотермії D) електростимуляції E) електрофорезі

468. Ефект місцевої анальгезії (знеболювання) у біологічних тканинах можна здійснити при:

A) використанні електричного струму низької частоти

B) використанні електричного струму високої частоти

С) використанні постійного електричного струму

D) індуктотермії

Е)УВЧ-терапії

469. Для дослідження електрозбудження біологічної тканини використовується:

A) електричний струм частоти Гц B) імпульсний електричний струм з імпульсами струму трикутної форми C) постійний електричний струм D) імпульсний електричний струм з імпульсами струму прямокутної форми E) електричний струм високої частоти

470. УВЧ-терапія – це фізіотерапевтичний метод, при якому на тканини організму діють:

A) електромагнітними хвилями частотою МГц B) постійним електричним полем C) електромагнітними хвилями частотою МГц D) електричним полем частотою МГц E) змінним магнітним полем

471. Яка з перерахованих біологічних тканин має найбільшу питому електропровідність:

A) спинномозкова рідина B) шкіра C) м'язи D) кров E) жир

472. Вплив електричного струму високої частоти на біологічні тканини приводить до:

A) подразливого ефекту B) напрямленого руху іонів у тканинах-провідниках C) теплового ефекту D) збільшення електропровідності тканин E) зменшення електропровідності тканин

473. В електрохірургії використовується:

А) постійний електричний струм B) імпульсний електричний струм C) електричний струм низької частоти D) електричний струм високої частоти E) електричне поле ультрависокої частоти

474. Яка тканина з приведених нижче при діатермії нагрівається слабкіше ?:

A) шкіра B) кров C) кісткова D) м'язова E) жирова

475. Електричний струм високої частоти застосовується при:

A) гальванізації B) діатермії C) індуктотермії D) електростимуляції E) електрофорезі

476. До лікувального методу, який заснований на дії постійного електричного струму напругою В, відноситься:

А) дефібріляція B) електросон C) лікарський електрофорез D) електростимуляція E) УВЧ-терапія

477. Електрофорез лікарських речовин здійснюється за допомогою апарата для:

A) діатермії B) УВЧ-терапії C) гальванізації D) електростимуляції E) реографії

478. Який з нижче перерахованих методів полягає в реєстрації зміни імпедансу тканини в залежності від кровонаповнення судин у процесі серцевої діяльності?

A) реографія B) електрокардіографія C) електродіагностика D) вектор-кардіографія E) енцефалографія

479. Укажіть, у якому з нижче перерахованих методів використовується електричний струм частоти 20 – 30 кГц?

A) реографія B) електродіагностика C) електростимуляція D) електросон E) електронаркоз

480. В основі електрографічних методик дослідження лежить:

1. вимір потенціалу на клітинних мембранах;

2. вимір різниці між потенціалом спокою і потенціалом дії;

3. вимір напруженості електричного поля на зовнішній поверхні клітинної мембрани;

4. вимір різниці потенціалів між різними крапками біологічного об'єкта;

5. вимір потенціалу дії.

481. При електроміографії реєструються потенціали, генеровані:

1. сітківкою ока;

2. головним мозком;

3. різними м'язами тіла;

4. серцем;

5. печінкою.

482. Вектор дипольного моменту серця за час серцевого циклу:

А) не змінює свою орієнтацію;

2. не змінює свою величину;

3. змінює тільки свою орієнтацію;

4. змінює тільки свою величину;

5. змінює свою величину й орієнтацію.

483. Вважається, що початок вектора токового дипольного моменту розташовано:

A) у центрі серця;

B) у лівому шлуночкусерця;

C) у правому шлуночкусерця;

D) у синусному (синатриальному) вузлі серця;

E) в атреовентрикулярному вузлі

484. Зубець Р на електрокардіограмі зв'язаний з електричними процесами, що відбуваються:

A) під час діастоли (розслаблення міокарда);

B) при скороченні передсердь;

C) під час скорочення шлуночків серця;

D) під час процесів реполяризації (відновлення потенціалів);

E)за рахунок протікання іонних струмів при генерації потенціалу дії під час систоли шлуночків

485. В електричному відношенні серце являє собою:

1. електричний диполь; d) позитивний заряд;

2. негативний заряд; e) струмовий диполь.

3. спрямований струм;

486. Вектор дипольного моменту серця за час серцевого циклу робить у просторі:

A) 0 обертів; D) 3 оберти;

B) 1 оберт; E) 4 оберти.

C) 2 оберти;

487. Система зубців QRS на електрокардіограмі обумовлена:

1. розслабленням міокарда;

2. процесами реполяризації;

3. скороченням передсердь;

4. розслабленням лівого шлуночка;

5. протіканням іонних струмів при генерації потенціалів дії під час скорочення шлуночків

488 Тривалість інтервалу РТ на ЕКГ приблизно:

А)3 с;

B)1 с;

C)10 с;

D)1 мс;

E)0,3 с.

489. Зубець Т на ЕКГ у II стандартному відведенні відбиває:

1. порушення шлуночків ;

2. загасання порушення шлуночків ;

3. порушення передсердь;

4. порушення синусового вузла;

5. загасання порушення передсердь.

490. У моделі Ейнтховена серце розглядається, як:

1. електричний диполь, що знаходиться в нескінченному ізотропному провідному середовищі;

2. токовий диполь, що знаходиться в нескінченному ізотропному провідному середовищі;

3. токовий диполь, що знаходиться в анізотропному середовищі;

4. сукупність токових диполів в анізотропному провідному середовищі;

5. електричний диполь, що знаходиться в діелектричному середовищі.

491. Напруженість електричного поля – це:

1. скалярна фізична величина, що характеризує електричне поле в даній крапці;

2. векторна фізична величина, що є силовою характеристикою полючи;

3. фізична величина, що описує енергетичні властивості полючи;

4. векторна фізична величина, рівна добутку сили, діючої з боку електричного поля на заряд, поміщений у дану крапку полючи;

5. скалярна величина, чисельно рівна добутку модуля сили, що діє на заряд з боку електричного поля, на величину цього заряду.

492. Реєстрація зміни біопотенціалів, генеруємих сітківкою ока називається:

1. електроретинографією; d) фонокардіографією;

2. електрокардіографією; e) енцефалографією;

3. електродіагностикою.

493. Електрокардіограма - це графік тимчасової залежності:

А) опору; d) потенціалу;

В) сили струму; е) різниці потенціалів.

С) частоти;

494. У II стандартному відведенні знімається різниця потенціалів між:

А) правою рукою - лівою рукою;

В) правою рукою - лівою ногою;

С) лівою рукою - лівою ногою;

4. правою рукою - правою ногою;

5. лівою рукою - правою ногою.

495. Максимальні значення біопотенціалів, реєструємих при електроенцефалографии (ЕЕГ), складають величину порядку декількох:

A) мілівольт; B) мікровольт; C) вольт; D) нановольт; E) сантивольт.

496. Найбільше значення різниці потенціалів у стандартних відведеннях по Ейнтховену одержують при знятті ЕКГ:

A) у I відведенні (ліва рука – права рука); B) у II відведенні (ліва стопа – кисть правої руки); C) у III відведенні (ліва стопа – кисть лівої руки); D) у III відведенні (ліва стопа – кисть правої руки); E) у IV відведенні (права рука – стопа правої руки).

497. У I стандартному відведенні знімається різниця потенціалів між:

1. правою рукою - лівою рукою;

2. правою рукою - лівою ногою;

3. лівою рукою - лівою ногою;

4. правою рукою - правою ногою;

5. лівою рукою - правою ногою.

498. Вектор дипольного моменту серця за час серцевого циклу робить у просторі:

A) 0 обертів; D) 3 оберти;

B) 1 оберт; E) 4 оберти.

C) 2 обороти;

499. У теорії Ейнтховена зроблене допущення про те, що середовище, що оточує серце:

A) безмежне й однорідне; B) обмежене розмірами тіла й однорідне; C) безмежне і неоднорідне; D) обмежене розмірами тіла і неоднорідне; E) практично являє собою діелектрик.

500. На електрокардіограмі представлені:

A) різниці потенціалів між визначеними точками на тілі людини; B) тимчасові залежності напруги у відповідних відведеннях; C) потенціали характерних точок на поверхні тіла людини; D) значення напруженості в точках відповідних відведень; E) значення напруги, що виникають у III відведенні у фазі деполяризації.

501. Джерелами електричного поля серця є:

A) електричні диполі, розташовані на його поверхні; B) електричні диполі, розташовані в центрі трикутника Ейнтховена C) струми, розподілені по об’єму серця і змінюються в часі; D) постійні струми, розподілені по об’єму серця; E) електричні заряди, розподілені по обєму серця.

502. По Ейнтховену, серце являє собою:

1. позитивно заряджену частку;

2. негативно заряджену частку;

3. спрямований струм;

4. електричний диполь;

5. струмовий диполь.

503. У III стандартному відведенні знімається різниця потенціалів між:

А) правою рукою - лівою рукою;

В) правою рукою - лівою ногою;

С) лівою рукою - лівою ногою;

1. правою рукою - правою ногою;

2. лівою рукою - правою ногою.

504. При електроенцефалографії реєструються потенціали, генеровані:

1. головним мозком;

2. сітківкою ока;

3. серцем;

4. різними м'язами тіла;

5. внутрішніми органами тіла.

505 У стані спокою:

A) концентрація іонів усередині клітини менше, ніж зовні.

B) концентрація іонів усередині клітини більше, ніж зовні.

C) концентрація іонів усередині клітини більше, ніж зовні.

D) концентрація усередині і поза клітиною однакова.

E) концентрація усередині і поза клітиною однакова.

506. Основний внесок у створення потенціалу спокою вносять:

A) іони , ,

B) іони

C) іони

D) іони

E) іони

507. Головними компонентами біологічних мембран є:

A) вуглеводи

B) нуклеінові кислоти

C) амінокислоти

D) вуглеводи і білки

Е) білки і ліпіди

508. Натрій-калієвий насос плазматичних мембран забезпечує:

A) активний транспорт речовин.

B) пасивний транспорт речовин.

C) обмінну дифузію.

D) вирівнювання концентрації іонів хлору усередині і зовні клітини

E) полегшену дифузію

509. У стані спокою цитоплазма клітини:

A) заряджена негативно стосовно позаклітинного середовища.

B) заряджена позитивно стосовно позаклітинного середовища.

C) має заряд, дорівнює заряду позаклітинного середовища.

D) має потенціал, у тисячу разів перевищуючий потенціал позаклітинного середовища.

E) має потенціал, дорівнює потенціалу позаклітинного середовища.

510. Одиницею вимірювання напруги U у системі СІ є:

A) ампер (A) D) джоуль (Дж)

B) вольт (B) E) ом (Ом)

C) ват (Bт )

511. Механізми дії струмів на тканині визначаються:

A) винятково характером струмів

B) тільки електричними властивостями біологічних тканин

C) характером струмів і електричних властивостей біологічних тканин

D) напрямком проходження струму в тканинах

E) тривалістю впливу струмів на біологічну тканину

512. Для вимірювання частотної характеристики імпедансу еквівалента біологічної тканини в даній роботі використовують:

A) осцилограф D) звуковий генератор

B) джерело постійного струму E) генератор прямокутних імпульсів

C) джерело змінного струму

513. З наведених найкращу електропровідність має:

A) шкіра D) спинномозкова рідина

B) кров E) тканина жирова

C) м'яза

514. Одиницею вимірювання опору в системі СІ є:

A) вольт (B) D) ват (Bт)

B) кулон (Кл) E) ом (Ом)

C) ампер (А)

515. Електропровідність тканин і органів в основному зв'язана з

A) переносом іонів розчинних електролітів

B) вимірюванняом температури цитоплазми

C) зміною тиску в організмі

D) переносом імпульсу макромолекулами

E) дифузією незаряджених часток

516. Дисперсія імпедансу живої тканини - це залежність її повного опору від:

A) температури D) напруги

B) частоти змінного струму E) функціонального стану

C) сили струму

517. У реографії дослідження периферичного кровообігу проводиться за допомогою змінного струму з частотою (приблизно):

A) 100 Гц D) 30 кГц

B) 1 кГц E) 100 кГц

C) 5 кГц

518. Величина активного (омічного) опору біологічної тканини залежить від:

A) тільки від геометричних розмірів об’єкта

B) тільки від його температури

C) геометричних розмірів об’єкта і його питомої електропровідності

D) зовнішнього тиску

E) довжини хвилі падаючого світла

519. При реографії головного мозку одержують:

A) ехоенцефалограми D) реоенцефалограми

B) фонокардіограми E) реокардіограми

C) реоплетізмограми

520. При реографії використовуються струми, сила яких:

A) дорівнює граничному значенню

B) менше граничного значення

C) більше граничного значення

D) ніяк не зв'язана зі значенням граничного струму

E) не перевищує подвоєного значення граничного струму

521. Життєздатність біотканин і органів, що підлягають трансплантації, можна оцінити за:

A) кольором

B) запахом

C) коефіцієнту поляризації

D) температурою

E) силою пружності

522. Методи реоплетізмографії засновані на:

A) вимірюванні різниці потенціалів

B) вимірюванні і записі повільних коливань імпедансу

C) пропущенні через біологічну тканину постійного струму

D) вимірюванні і записі повільних коливань імпедансу

E) застосуванні імпульсного струму трикутної форми

533. Особливістю теплової дії перемінного електричного поля при УВЧ-терапії є:

А) Загальне нагрівання всіх тканевих структур

В) Більш інтенсивне нагрівання тканин з низькою електропровідністю

С) Інтенсивне нагрівання тканевих рідин

D) Виділення тепла в тканинах з високою електропровідністю

Е) Нагрівання шкіри й охолодження підшкірних шарів

534. Повний опір біологічних тканин перемінному струму включає:

А) Тільки активну складову

В) Активну, ємнісну й індуктивну складові

С) Ємнісну й активну складові

D) Індуктивну і ємнісну складові

Е) Тільки ємнісну складову

535. УВЧ-діапазон електромагнітних хвиль складає:

A) 30 – 300 кгц

B) 1 – 10 Мгц

C) 10 – 30 Мгц

D) 30 – 300 Мгц

E) понад 300 МГц

536. Фізіотерапевтичний метод УВЧ-терапії використовує дію на тканини:

А) Перемінного магнітного поля ультрависокої частоти

В) Електромагнітних хвиль з частотами, великими 300 Мгц

С) Перемінного електричного поля 30 – 300 Мгц

D) Електромагнітних хвиль з частотами, меншими 10 Мгц

Е) Електромагнітних хвиль мікрохвильового діапазону

537. Провідні властивості тканин при впливі перемінним струмом залежать від його:

A) Фази

B) Амплітуди

C) Частоти

D) Часу впливу

E) Не залежать від характеристик перемінного струму

538. Струми провідності, що виникають у біологічних тканинах під впливом перемінного електричного поля, зв'язані з наявністю:

А) Мембранних зарядів

В) Вільних носіїв заряду

С) Зв'язаних носіїв заряду

D) Полярних молекул і неполярних, здатних поляризуватися

Е) Молекул води

539. Залежність швидкості (v) руху іонів в електроліті від напруженості (Е) постійного електричного поля, що діє, є:

A) Лінійною

B) Квадратичною

C) Кубічною

D) v не залежить від Е

E) v 

540. Одиниця виміру рухливості іонів:

А) м2/(Вc)

В) (Вc)/м2

C) м²(Вc)

D) (м²В)/c

Е) м/(Вc)

541. Нагрівання речовин в електричному полі УВЧ відбувається за рахунок:

A) Руху іонів і переорієнтації дипольних молекул

B) Тільки струмів провідності

С) Тільки струмів зсуву

D) Збільшення рухливості іонів

E) Збільшення маси іонів

542. Контрольно-діагностична апаратура призначена для…

A)	переробки, збереження й автоматизованого аналізу медико-біологічної інформації
B)	керування процесами життєдіяльності людини
C)	автоматичного регулювання стану середовища, що оточує людину
D)	знімання, передачі і реєстрації інформації про процеси в організмі людини, у навколишньому середовищі, у різних конструкціях медичного призначення
E)	дозованого впливу на організм людини різними фізичними факторами з метою лікування

543. Електронна терапевтична апаратура призначена для…

A)	переробки, збереження й автоматизованого аналізу медико-біологічної інформації
B)	керування процесами життєдіяльності людини
C)	автоматичного регулювання стану середовища, що оточує людину
D)	знімання, передачі і реєстрації інформації про процеси в організмі людини
E)	дозованого впливу на організм людини різними фізичними факторами з метою лікування

545. Датчики – це пристрої, що …

A)	підсилюють вхідні сигнали за рахунок енергії стороннього джерела струму
B)	перетворюють енергію джерел постійної напруги в енергію електромагнітних коливань різної форми
C)	перетворюють електричний сигнал у форму, зручну для сприйняття людиною
D)	служать для знімання електричних сигналів з об'єкта (людини)
E)	Перетворюють неелектричний сигнал в адекватний йому електричний

548. До пристроїв знімання медичної інформації відносяться …

A)	підсилювачі перемінного струму
B)	генератори гармонійних коливань
C)	електроди і датчики
D)	підсилювачі постійного струму
E)	імпульсні (релаксаційні) генератори

549 Підсилювачі електричних сигналів – це пристрої, що …

A)	підсилюють амплітуду вхідних сигналів за рахунок енергії зовнішнього джерела
B)	перетворюють енергію джерел постійної напруги в енергію електромагнітних коливань різної форми
C)	перетворюють електричний сигнал у форму, зручну для сприйняття людиною
D)	служать для знімання електричних сигналів з об'єкта (людини)
E)	перетворюють неелектричний сигнал в адекватний йому електричний

550. Генератор електричних сигналів – це пристрій, що …

A)	підсилює вхідні сигнали за рахунок енергії постійного джерела
B)	Перетворює енергію джерел постійної напруги в енергію електромагнітних коливань різної форми
C)	перетворює електричний сигнал у форму, зручну для сприйняття людиною
D)	служить для знімання електричних сигналів з об'єкта (людини)
E)	перетворює неелектричний сигнал в електричний

551. Електроди в контрольно-діагностичній апаратурі – це пристрої, що:

A)	служать для знімання неелектричних величин з об'єкта (людини)
B)	перетворюють неелектричний сигнал в електричний
C)	Підсилюють вхідні сигнали за рахунок енергії постійного джерела
D)	служать для знімання електричних сигналів з об'єкта (людини)
E)	перетворюють енергію джерел постійної напруги в енергію електромагнітних коливань різної форми

552. Для забезпечення захисту від поразки електричним струмом корпус електронної медичної апаратури з'єднують …

A)	с фазовим проводом електромережі
B)	с контуром захисного заземлення в приміщенні
C)	с корпусом іншого апарата
D)	с трубою водопровідної системи
E)	с трубою опалювальної системи

555 До електронної діагностичної апаратури відноситься…

A)	електрокардіограф
B)	електрокардіостимулятор
C)	Дефібрилятор
D)	апарат для електрохірургії
E)	апарат для гальванізації

556. Електронним пристроєм для графічної реєстрації тонів і шумів серця є…

A)	Фонокардіограф
B)	Електрокардіограф
C)	Кардіостимулятор
D)	Реограф
E)	стетоскоп

557 Пристроями знімання інформації при електроенцефалографії є …

A)	Електроди
B)	генераторні датчики
C)	параметричні датчики
D)	підсилювачі електронних сигналів
E)	генератори електричних сигналів

558. Вкажіть, до якого виду електронної медичної апаратури відноситься апарат штучного дихання…

A)	до високочастотної фізіотерапевтичної апаратури
B)	до низькочастотної фізіотерапевтичної апаратури
C)	до кібернетичних систем
D)	до контрольно-діагностичної апаратури
E)	до побутової апаратури

Оптика

561. Довжини хвиль видимого світла лежать у діапазоні:

А) 0,38 мкм – 0,76 мкм

B) 0,42 км – 2,3 км

C) 0,23 мм – 0,76 мм

D) 0,64 нм – 0,43 нм

E) 0,38 м – 0,76 м

562. Головна оптична вісь ока проходить:

А) Через геометричні центри роговиці, зіниці і хрусталика

B) Тільки через геометричний центр роговиці

C) Тільки через геометричний центр зіниці

D) Тільки через геометричний центр хрусталика

E) Через геометричний центр сліпої плями

563. Найбільший внесок у загальну оптичну силу ока вносить:

А) Хрусталик

B) Роговиця

C) Склоподібне тіло

D) Сліпа пляма

E) Зіниця

564. Такий недолік світлопровідної системи ока як астигматизм обумовлений:

А) Витягнутою формою очного яблука

B) Укороченою формою очного яблука

C) Несферичною формою роговиці або хрусталика

D) Помутнінням хрусталика

E) Утратою хрусталиком еластичності

565. Визначити фокусну відстань лінзи з оптичною силою 4 дптр:

А) 0,25 см

B) 25 см

C) 4 см

D) 2,5 см

E) 2,5 см

566. Формула тонкої лінзи має вигляд (де F-фокусна відстань лінзи, f і d-відстані від лінзи до зображення і предмета):

А) B)

C) D)

E)

567. Оптична сила ненапруженого ока дорівнює:

А) 25 дптр

B) 120 дптр

C) 40 дптр

D) 20 дптр

E) 60 дптр

568. При астигматизмі:

А) Зображення розглянутого предмета формується перед сітківкою

B) Зображення розглянутого предмета формується за сітківкою

C) Контури і лінії, орієнтовані в різних напрямках мають різну різкість

D) Відсутній кольоровий зір

E) Не розрізняються червоний і зелений кольори

569. Акомодація – це:

А) Здатність ока пристосовуватися до бачення при різних яскравостях світла

B) Відстань найкращого зору

C) Найменша відстань від ока до предмета, при якому ще можливе одержання його чіткого зображення

D) Порушення оптичної системи ока

E) Процес пристосування ока до чіткого бачення різновіддалених предметів

570. Визначити оптичну силу силу лінзи з фокусною відстанню 50 см:

А) 0,2 дптр

B) 2·10^-2 дптр

C) 0,5 дптр

D) 5 дптр

E) 2 дптр

571. Оптичний центр ока знаходиться на відстані від сітківки:

А) 2,3 см

B) 25 см

C) 17 мм

D) 21 мм

E) 7,5 мм

572. При міопії:

А) Зображення розглянутого предмета формується за сітківкою

B) Різна різкість предметів, орієнтована у різних напрямках

C) Відсутній кольоровий зір

D) Не розрізняються червоний і зелений кольори

E) Зображення розглянутого предмета формується перед сітківкою

574. Максимуму чутливості ковбочок відповідає світло з довжиною хвилі

А) 510 нм

B) 380 нм

C) 760 нм

D) 555 нм

E) 450 нм

575. Відстань найкращого зору складає:

А) 17 см

B) 2,5 см

C) 25 см

D) 40 см

E) 60 см

576. При гіперметропії:

А) Зображення розглянутого предмета формується перед сітківкою

B) Зображення розглянутого предмета формується за сітківкою

C) Спостерігається помутніння хрусталика

D) Не розрізняються червоний і зелений кольори

E) Відсутній кольоровий зір

577. Максимуму чутливості паличок відповідає світло з довжиною хвилі

А) 510 нм

B) 380 нм

C) 760 нм

D) 555 нм

E) 450 нм

578. Жовта пляма – це:

А) Ділянка сітківки, на якій фокусується зображення розглянутого об'єкта

B) Ділянка сітківки, де в око входить зоровий нерв

C) Зовнішня оболонка ока

D) Внутрішня оболонка ока

E) Середня оболонка ока

579. Дальтонізм – це захворювання, обумовлене:

А) Витягнутою формою очного яблука

B) Сплющеною формою очного яблука

C) Порушенням роботи однієї з груп ковбочок

D) Порушенням роботи однієї з груп паличок

E) Несферичністю роговиці або хрусталика

580. Адаптація – це:

А) Пристосування ока до чіткого бачення різновіддалених предметів

B) Пристосування до бачення при різних яскравостях світла

C) Нездатність розрізняти колір

D) Явище помутніння хрусталика

E) Відстань найкращого зору

581. При найменшому куті зору промені, що йдуть від країв предмета:

А) Проходять через дві різні палички

B) Проходять через сліпу пляму

C) Проходять через жовту пляму

D) Проходять через дві сусідні ковбочки

E) Проходять через паличку і ковбочку

583. Явище подвійного променезаломлення завжди спостерігається

А) при проходженні світла крізь оптично анізотропне середовище;

В) при проходженні світла крізь оптично ізотропне середовище

С) у середовищах, абсолютний показник заломлення яких більший 2;

D) у середовищах, оптична густина яких більша 1;

Е) у розчинах оптично активних речовин.

584. Світло називається плоскополяризованим, якщо

А) коливання векторів і відбуваються в одному напрямку, що збігається з напрямком поширення електромагнітної хвилі;

В) періоди коливань векторів і відрізняються на 2 секунд;

С) коливання вектора відбуваються чітко уздовж однієї прямої, перпендикулярної напрямку поширення хвилі;

D) вектор залишається незмінним з часом, а вектор змінюється за гармонійним законом;

Е) вектор залишається незмінним з часом, а вектор змінюється за гармонійним законом ;

де - вектор напруженості електричного поля, - вектор магнітної індукції

585. Цукрометр - прилад для визначення змісту цукру в оптично активному розчині для виміру:

А) показника заломлення розчину;

В) кута повороту площини поляризації поляризованого світла;

С) граничного кута заломлення;

D) інтенсивності світлового потоку, що пройшов крізь розчин;

Е) ступеня поляризації світла, що пройшло крізь досліджуваний розчин.

586. Світло - це

А) електромагнітні хвилі;

В) механічні коливання часток середовища;

С) рух зарядів

D) постійне електричне поле;

Е) постійне магнітне поле.

587. Кут повороту площини поляризації плоскополяризованого світла, що пройшло крізь оптично активний розчин, залежить, зокрема, від

А) абсолютного показника заломлення розчину;

В) інтенсивності плоскополяризованого світла;

С) концентрації розчину;

D) кута падіння світла;

Е) ступеня поляризації світла.

588. Інтенсивність плоскополяризованого світла, що вийшло з аналізатора, залежить від кута, що є кутом між

А) головними площинами аналізатора і поляризатора;

В) напрямком поширення світла і головною площиною поляризатора;

С) головною площиною поляризатора і нормаллю до головної площини аналізатора;

D) головною площиною аналізатора і нормаллю до головної площини поляризатора;

Е) напрямком поширення світла і головною площиною аналізатора.

590. При проходженні світла крізь оптично анізотропне середовище спостерігається явище:

А) повороту площини поляризації;

В) зміни електропровідності середовища;

С) обертальної дисперсії;

D) поляризації світла;

Е) зміни питомого обертання.

591. Оптично активними називають речовини, що

А) поглинають світло визначеної довжини хвилі;

В) відбивають світло визначеної довжини хвилі;

С) повертають площина поляризації плоскополяризованого світла на деякий кут;

D) поляризують природне світло;

Е) відбивають світло всіх довжин хвиль.

592 У формулі для визначення кута повороту площини поляризації світла шаром оптично активної речовини величина L - це

А) довжина хвилі падаючого світла;

В) довжина шляху, пройденого світлом в оптично активній речовині

С) показник поглинання розчину

D) інтенсивність падаючого світла

Е) ширина кювети з досліджуваним розчином.

593. Оптичними осями оптично анізотропного кристала називаються напрями, у яких;

А) швидкість поширення звичайного променя більша швидкості незвичайного;

В) швидкість поширення незвичайного променя більша швидкості звичайного;

С) подвійного променезаломлювання не спостерігається, тому що звичайний і незвичайний промені поширюються з однаковою швидкістю;

D) спостерігається найбільше розходження у швидкостях звичайної і незвичайної хвилі;

Е) звичайний промінь поглинається сильніше, ніж незвичайний

594. При подвійному променезаломленні звичайний промінь

А) поширюється в площині, утвореній падаючим променем і оптичною віссю кристала, що проходить крізь крапку падіння променя;

В) завжди цілком поглинається кристалом;

С) поширюється уздовж границі розділу двох оптичних середовищ;

D) поширюється в площині падіння лучачи;

Е) поширюється зі швидкістю, що дорівнює швидкості світла у вакуумі.

595. Умова повної поляризації відбитого світла при падінні світла на границю двох оптичних діелектриків виражає закон

А) Малюса;

В) Брюстера;

С) Гюйгенса;

D) Нернста;

Е) Бугера-Ламберта-Бера.

596. Поляризоване світло можна використовувати для вивчення

А) показника заломлення досліджуваного розчину;

В) проникності клітинних мембран;

С) рухливості іонів ;

D) розподілу механічних напруг у моделях кісткової тканини людини;

Е) оптичних властивостей ізотропного середовища.

597. Поляризаторами називаються пристрої, що призначені для:

А) повороту площини поляризації світла на 90⁰;

В) змін напрямку поширення світла;

С) виділення з природного світла поляризованого;

D) зміни інтенсивності падаючого світла;

Е) зміни швидкості поширення світла.

598. До складу поляризаційного мікроскопа на відміну від звичайного оптичного мікроскопа входить

А) поляризатор і аналізатор;

В) тільки поляризатор;

С) тільки аналізатор;

D) конденсор темного поля;

Е) імерсійна система.

599. Дихроїзм - це

А) термін, що позначає двоїсту природу світла;

В) система, що складається з поляризатора й аналізатора;

С) явище різного поглинання речовиною світла в залежності від його поляризації;

D) явище подвійного променезаломлення при падінні світла на кристал;

Е) здатність речовини повертати площину поляризації на деякий кут.

600. При подвійному променезаломленні незвичайний промінь

А) поширюється в площині, утвореній падаючим променем і оптичною віссю кристала, що проходить крізь крапку падіння;

В) завжди цілком поглинається кристалом;

С) поширюється уздовж границі розділу двох оптичних середовищ;

D) поширюється в площині падіння променя;

Е) поширюється зі швидкістю, що дорівнює швидкості світла у вакуумі

601. Світло називається плоскополяризованим, якщо

А) коливання векторів і відбуваються в одному напрямку, що збігається з напрямком поширення електромагнітної хвилі;

В) періоди коливань векторів і відрізняються на 2 секунд;

С) коливання вектора відбуваються чітко уздовж однієї прямої, перпендикулярної напрямку поширення хвилі;

D) вектор залишається незмінним з часом, а вектор змінюється за гармонійним законом;

Е) вектор залишається незмінним з часом, а вектор змінюється за гармонійним законом;

де - вектор напруженості електричного поля, - вектор магнітної індукції

602. Повна поляризація відбитого світла при падінні світла на границю двох оптичних діелектриків

А) відбувається, якщо тангенс кута падіння дорівнює відносному показнику заломлення 2-ох середовищ;

В) відбувається завжди, якщо абсолютний показник заломлення першого середовища менший абсолютного показника заломлення другого середовища;

С) неможлива ні при яких умовах

D) відбувається завжди при падінні природного світла на оптично анізотропне середовище;

Е) відбувається завжди на границі 2-х оптичних діелектриків.

603. Для визначення кута повороту площини поляризації світла оптично активним розчином у даній лабораторній роботі необхідно

А) обертати досліджуваний розчин до повного затемнення поля зору;

В) обертати поляризатор до повного затемнення поля зору;

С) обертати аналізатор до повного затемнення поля зору;

D) повернути поляризатор на 180⁰;

Е) повернути аналізатор на 180^0.

604. Поляриметрія - це

А) метод визначення абсолютного показника заломлення середовища;

В) метод визначення концентрації оптично активних речовин у розчині;

С) метод дослідження залежності показника заломлення розчину від його концентрації;

D) метод визначення в'язкості крові;

Е) метод одержання поляризованого світла.

605. З призми Ніколя виходять

А) звичайний і незвичайний промені;

В) звичайний промінь;

С) незвичайний промінь;

D)частково поляризоване світло;

Е) природне неполяризоване світло.

606. Для визначення кута повороту площини поляризації оптично активними речовинами використовують

А) фотоколориметри;

В) спектрометри;

С) цукрометри;

D) рефрактометри;

Е) віскозиметри.

607 Кут повороту площини поляризації плоскополяризованого світла при проходженні крізь оптично активну речовину зі збільшенням концентрації речовини в розчині

А) завжди зменшується;

В) завжди збільшується;

С) не залежить від концентрації;

D) збільшується, якщо натуральний показник поглинання середовища більший двох;

Е) збільшується, якщо натуральний показник поглинання середовища менший двох.

608 У медицині поляриметрія використовується для визначення

А) показника гематокрита

В) швидкості осідання еритроцитів

С) цукру в сечі

D) в'язкості крові

Е) проникності клітинних мембран

609. В основі методу визначення концентрації оптично активної речовини в розчині лежить залежність

А) кута повороту площини поляризації від концентрації

В) питомого обертання розчину від довжини хвилі

С) питомого обертання розчину від температури

D) інтенсивності світла, що вийшло з аналізатора, від інтенсивності світла, що падає на аналізатор у цукрометрі;

Е) показника заломлення розчину від концентрації.

610. Рацемічною сумішшю називається

А) суміш, що складається з молекул різних речовин

В) суміш, у якій концентрації лівообертальних і правообертальних молекул однакові;

С) суміш, у якій більша концентрація правообертальних молекул;

Д) суміш, у якій більша концентрація лівообертальних молекул;

Е) будь-яка суміш оптично активних речовин.

611. Кут повороту  площини поляризації світла розчином оптично активної речовини обчислюється за формулою:

А)  = СL

B)  = ₀ СL

C)  = ₀ СLD

Д)  = D₀

Е)  = С₀,

де ₀  питоме обертання, С  концентрація оптично активної речовини в розчині, L  довжина шляху, пройденого світлом в оптично активному розчині, D  оптична густина розчину.

612. По своїй природі світло - це:

A) механічні коливання часток середовища;

B) електромагнітні хвилі;

C) рух зарядів;

D) стаціонарне електромагнітне поле;

E) визначений стан речовини.

613. Довжина хвилі світла (l ), його частота (n ) і швидкість (с) зв'язані співвідношенням: A) l=n/c

B) l=c/n

C) l=c²/n²

D) l=n²/c²

E) l=c/ n²

614. Для будь-якого середовища чисельне значення абсолютного показника переломлення (n₀):

A) завжди менше одиниці (n₀<1);

B) завжди більше одиниці (n₀>1);

С) для деяких довжин хвиль світла більше, а для інших довжин хвиль – менше одиниці;

D) менше або дорівнює одиниці (n₀ £ 1);

E) дорівнює швидкості поширення світла в даному середовищі.

615. Закон переломлення світла можна записати у виді:

A) sina/sinb= v₁/v₂;

B) sina/sinb= v₂/v₁;

C) sina/sinb= n₂/v₁;

D) sina/sinb= n₂/v₂;

E) sina/sinb= n₁/v₂;

де: a - кут падіння; b - кут переломлення; v₁ - швидкість світла в середовищі,

відкіля падає світло; v₂ - швидкість світла в середовищі, де поширюється переломлений промінь; n₁ і n₂ - показники переломлення середовищ.

616. Для визначення показника переломлення речовин використовуються:

A) спектрометри;

B) фотоколориметри;

C) поляриметри;

D) рефрактометри;

E) віскозиметри.

617. В основі принципу дії рефрактометра лежать явища:

А) поляризації світло;

В) дифракції світла;

С) поглинання світла;

D) інтерференції світла;

Е) переломлення і повного внутрішнього відображення світла.

618. Повне внутрішнє відображення світла використовується:

А) для визначення оптичної щільності середовища;

В) для визначення площини поляризації світла;

С) для одержання спектральної лінії досліджуваного світла;

D) для одержання поляризованого світла;

Е) для визначення показника переломлення середовища.

619. Коли швидкість поширення світла в середовищі менше швидкості світла у вакуумі

(с= 299790 км/с)?

А) завжди;

В) ніколи;

С) коли абсолютний показник переломлення середовища більше 1;

D) коли абсолютний показник переломлення середовища менше 1;

Е) коли оптична густина середовища більше1.

620. Довжини хвиль видимого світла (l ) лежать у діапазоні:

А) 0,23 мм ¸ 0,76 мм;

В) 0,42 км ¸ 0,76 км;

С) 0,38 мкм ¸ 0,76 мкм;

D) 0,34 дм ¸ 0,76 дм;

E) 0,23 см ¸ 0,76см.

621 Рентгенівське випромінювання – це

А) електромагнітні хвилі з довжиною хвиль, меншою, ніж в ультрафіолетового випромінювання, але більшою, ніж у гамма-випромінювання

В) електромагнітні хвилі з більш короткими довжинами хвиль, чим у гамма-випромінюванні

С) механічні хвилі, що поширюються в пружному середовищі

D) механічні хвилі, більш короткі, чим звукові

Е) електромагнітні хвилі з великими довжинами хвиль, чим в ультрафіолетового випромінювання

622. Гальмівне і характеристичне випромінювання – це два види:

А) гамма-випромінювання

В) рентгенівського випромінювання

С) альфа-випромінювання

D) бета-випромінювання

Е) потоку нейтронів

623. Гальмівне рентгенівське випромінювання спостерігається

А) при внутрішньоядерних процесах

В) при електронних переходах в атомах

С) у рентгенівських трубках

D) при анігіляції позитрона з електроном

Е) як первинний процес при утворенні пари електрон-позитрон

624. Спектр гальмівного рентгенівського випромінювання є

А) смугастим

В) лінійчатим

С) гармонійним

D) суцільним

Е) імпульсним

625. Спектр характеристичного рентгенівського випромінювання є:

А) суцільним

В) гармонійним

С) імпульсним

D) смугастим

Е) лінійчатим

626. Зі збільшенням напруги на рентгенівській трубці спектр гальмівного випромінювання

А) зміщується убік більш коротких довжин хвиль

В) зміщується в довгохвильову область

С) не зміщується

D) змінює свою форму, не змінюючи значення

Е) міняється положення без зміни значення

627. Характеристичне рентгенівське випромінювання виникає

А) при гальмуванні електронів речовиною антикатода

В) при внутрішньоядерних процесах

С) при електронних переходах

D) при анігіляції позитрона з електроном

Е) при термоелектронній емісії з катода

628. Гальмівне і характеристичне випромінювання – це два види:

А) гамма-випромінювання

В) рентгенівського випромінювання

С) альфа-випромінювання

D) бета-випромінювання

Е) потоку нейтронів

де - частота спектральної лінії, Z – атомний номер елемента, що випускає,

А й В – постійні

629. При фотоефекті

А) енергія кванта рентгенівського випромінювання зменшується і змінюється напрямок його поширення

В) енергія кванта рентгенівського випромінювання цілком витрачається на

утворення фотоелектрона або на порушення атома

С) енергія кванта рентгенівського випромінювання цілком поглинається ядром

атома

D) енергія кванта рентгенівського випромінювання збільшується і змінюється

напрямок його поширення

Е) змінюється напрямок поширення рентгенівського випромінювання без

поглинання його енергії

630. При збільшенні напруги на рентгенівській трубці

А) у спектрі з'являється характеристичне випромінювання на тлі незмінного

суцільного спектра

В) спектр випромінювання зміщується в довгохвильову область

С) спектр випромінювання не змінюється

D) спектр уплощается

Е) спектр випромінювання зміщується убік коротких довжин хвиль

631. Дослідження внутрішніх органів людини за допомогою рентгенівських променів при використанні люмінесцентних екранів називається:

А) рентгеноскопією

В) рентгенографією

С) рентгенолюмінісценцією

D) рентгенівською томографією

E) рентгенотерапією

632. Дослідження внутрішніх органів людини за допомогою рентгенівських променів при використанні фотоплівки називається:

А) рентгеноскопією

В) рентгенографією

С) рентгенолюмінісценцією

D) рентгенівською томографією

Е) рентгенотерапією

633. Іонізуюче випромінювання - це

А) електромагнітне випромінювання в діапазоні від 760 до 20000 нм

В) електромагнітне випромінювання в оптичному діапазоні

С) випромінювання, вплив якого на речовину приводить до іонізації атомів

цієї речовини

D) випромінювання, обумовлене порушенням атомів і молекул при зіткненнях

у результаті теплового руху

Е) випромінювання, вплив якого на речовину приводить до його нагрівання

634. Рентгенівське випромінювання – це

А) електромагнітні хвилі з довжиною хвиль, менше, ніж в ультрафіолетового випромінювання, але більшою, ніж у гамма-випромінювання

В) електромагнітні хвилі з більш короткими довжинами хвиль, чим у гамма-випромінювання

С) механічні хвилі, що поширюються в пружному середовищі

D) механічні хвилі, більш короткі, чим звукові

Е) електромагнітні хвилі з великими довжинами хвиль, чим в ультрафіолетового випромінювання

635. Радіоактивним випромінюванням називають:

А) виняткове гамма-випромінювання при радіоактивному розпаді

В) виняткове бета-випромінювання при радіоактивному розпаді

С) винятково альфа-частинки, що випускаються при радіоактивному розпаді

D) виняткове випущення нейтрино й антинейтрино при радіоактивному розпаді

Е) усі види випромінювання при радіоактивному розпаді

636. При - розпаді з вихідного атомного ядра з масовим числом А и порядковим номером Z

А) утворяться -частка і ядро атома з масовим числом А-4 і порядковим

номером Z-2

В) утворяться -частка, антинейтрино і ядро атома з масовим числом А и

порядковим номером Z+1

С) утворяться -частка, нейтрино і ядро атома з масовим числом А и

порядковим номером Z-1

D) унаслідок захоплення цим ядром одного з внутрішніх електронів цей же атом

утворяться нейтрино і ядро атома з масовим числом А и порядковим

номером Z-1

Е) унаслідок захоплення цим ядром одного з внутрішніх електронів цей же атом

утворяться антинейтрино і ядро атома з масовим числом А и порядковим

номером Z-1

637. При електронному розпаді з вихідного атомного ядра з масовим числом А і порядковим номером Z

А) утворяться -частка і ядро атома з масовим числом А-4 і порядковим

номером Z-2

В) утворяться -частка, антинейтрино і ядро атома з масовим числом А і

порядковим номером Z+1

С) утворяться -частка, нейтрино і ядро атома з масовим числом А і

порядковим номером Z-1

D) унаслідок захоплення цим ядром одного з внутрішніх електронів цей же атом

утворяться нейтрино і ядро атома з масовим числом А і порядковим

номером Z-1

Е) унаслідок захоплення цим ядром одного з внутрішніх електронів цього ж атома

утворяться антинейтрино і ядро атома з масовим числом А і порядковим номером Z-1

638. При електронному захопленні з вихідного атомного ядра з масовим числом А і порядковим номером Z

А) утворяться -частка і ядро атома з масовим числом А-4 і порядковим номером Z-2

В) утворяться -частка, антинейтрино і ядро атома з масовим числом А і порядковим номером Z+1

С) утворяться -частка, нейтрино і ядро атома з масовим числом А і порядковим номером Z-1

D) утворяться нейтрино і ядро атома з масовим числом А і порядковим номером Z-1

Е) утворяться антинейтрино і ядро атома з масовим числом А і порядковим номером Z-1

639. Закон радіоактивного розпаду встановлює:

А) залежність числа атомів, що нерозпалися, N від часу t при радіоактивному

розпаді (при даному початковому числі атомів радіоактивної речовини N₀)

В) залежність постійної розпаду від часу t (при даному початковому числі

атомів радіоактивної речовини N₀)

С) зв'язок між числом атомів, що нерозпалися, N і температурою t

D) зв'язок між періодом напіврозпаду радіоактивної речовини і температурою

Е) зв'язок між числом атомів, що нерозпалися, N і довжиною хвилі -випромінювання

при радіоактивному розпаді

640. У законі радіоактивного розпаду величина - це

А) період напіврозпаду речовини

В) постійна розпаду

С) довжина хвилі -випромінювання при радіоактивному розпаді

D) постійна Планка

Е) червона границя фотоефекта

641. У законі радіоактивного розпаду величина t - це

А) період напіврозпаду радіоактивної речовини

В) температура

С) час

D) тривалість -випромінювання при радіоактивному розпаді

Е) лінійний коефіцієнт ослаблення потоку випромінювання речовиною

642. У законі радіоактивного розпаду величина Т - це

А) температура

В) тривалість -випромінювання при радіоактивному розпаді

С) лінійний коефіцієнт ослаблення потоку випромінювання речовиною

D) період напіврозпаду радіоактивної речовини

Е) постійна Больцмана

643. Активність радіоактивної речовини (А) характеризує

А) густина цієї речовини

В) спектральну густина енергетичної світності речовини

С) швидкість анігіляції

D) лінійну гальмівну здатність цієї речовини

Е) швидкість розпаду цієї речовини

644. Активність радіоактивної речовини виміряється в

А) беккерелях (Бк)

В) берах (бер)

С) радах (радй)

D) греях (Гр)

Е) рентгенах (Р)

645 Основним механізмом іонізації речовини під дією - і -випромінювань є:

А) реакція анігіляції

В) іонізаційне гальмування

С) фотоефект

D) ефект Комптона

Е) утворення електрон-позитронних пар

646. Основним механізмом іонізації речовини під дією -випромінювання є:

А) фотоефект