2. Склад земельних угідь.

Земельні ділянки, систематично використовуються для певних господарських цілей та відрізняється за природно-історичними ознаками називається земельні угіддя. Головною ознакою, що покладена в основу розподілу окремих угідь є характер використання землі.

Сільськогосподарські угіддя – це ділянки, що безпосередньо використовуються для виробництва с/г продукції.

Таблиця 2. Склад і структура земельних угідь в Інституті с/г Полісся.

Показники	2011 р.		2012 р.		2013 р.
	га	%	га	%		га	%
Загальна земельна площа	20	100	20	100		20	100
Всього с/г угідь з них:	16,64	83,2	16,64	83,2		16,64	83,2
Дослідний хмільник Незайняті плантації	2,2 14,4	11 72,2	2,2 14,44	11 72,2		2,2 14,4	11 72,2
Інші угіддя	3,36	16,8	3,36	16,8		3,36	16,8

Рівень розораності становить 11%, що є дуже низьким.

В Інституті с/г Полісся вирощують лише хміль (монокультура), 14,44 га незайманих хмелем плантацій засіяні багаторічними травами. Трансформації в структурі земельних угідь не відбувається.

5. Рівень урожайності дослідної культури(хміль).

Лабораторія селекції хмелю Інституту сільського господарства Полісся НААУ працює над одним з головних завдань державної науково-технічної програми «Хміль», яке спрямоване на розробку нових селекційних технологій та на створення конкурентоспроможних сортів хмелю з цінними показниками якості сировини, стійких до стресових факторів зовнішнього середовища та придатних до механізованого вирощування та збирання. На 1 листопада 2010 року у використанні Інституту знаходилось 16,64 га залізобетонної хмелешпалери, з них 2,2 га ( лише на одній плантації №210) зайняті під дослідами та маточними насадженнями реєстрованих сортів, решта насаджень списані та підлягають пере закладанню.

Для підвищення рівня урожайності хмелю в Інституту с/г Полісся розроблена інтенсивна технологія вирощування хмелю, яка базується на сучасних наукових розробках підрозділів Інституту і передбачає застосування нових високоврожайних сортів, удосконалених агротехнічних прийомів догляду за рослинами, науково-обгрунтованих норм добрив, комплексної системи захисту від шкідливих організмів, використання сучасних засобів механізації. Дана технологія дає змогу отримати 15 ц/га і більше шишок при затраті праці 1550 люд.год./1га. Аналіз продуктивності плантацій в ДП ДГ «Хмелярство» показав, що при дотриманні рекомендованих технологій, навіть на збіднених грунтах, можна отримати запланований обсяг сировини (15 ц/га) високої якості.

Сорти Інституту мають потенційну врожайність 20-30 ц/га. Сорти є основним фактором підвищення врожайності хмелю. ІСГП є оригінатором 23 сортів хмелю(Заграва, Оскар, Промінь, Альта та ін..). На плантаціях ІСГП планується закладання маточних розсадників хмелю сортів Альта, Слов’янка, Заграва, Промінь, Кумир, та Гайдамацький. Для перспективних сортів (Полісянка, Хмелеслав, Житомирський 75,Оскар, Зміна та ін..) передбачається закладення маточних насаджень для їх збереження ( в кількості 50-100 рослин).

Отже, рівень урожайності хмелю в ІСГП в середньому коливається від 12 до 19 ц/га в залежності від сорту.

Для підвищення рівня урожайності хмелю в ІСГП запровадили нову, сучасну технологію вирощування, яка передбачає застосування нових високоврожайних сортів хмелю. Виведенням нових сортів в ІСГП займається лабораторія селекції хмелю, з 2010 р. лабораторією завідує кандидат с/г наук Штанько І.П., крім основних селекційних завдань НТП «Хміль», лабораторія селекції з 1996р. виконує завдання НТП «Технічні ресурси рослин». Розроблено базу даних «Генофонд хмелю», яку внесено до Національного та Європейського каталогів ресурсів рослин EURISCO, зареєстровано зразки генофонду рослин України, отримано авторські свідотства на базову та ознакову колекції генофонду, видано каталог сортів хмелю тощо.