3. Підтримка процесора
Безумовно, процесор фізично і електрично повинен бути сполучимий з МВ. Зараз абсолютна більшість CPU перейшло на використання роз’ємів Socket. Slot-1 використовувалися під Pentium II, Slot-A – під ядра Athlon Classic, K75 і K76. Зараз Intel веде політику постійної зміни типів роз’ємів: Socket 370, Socket 423, Socket 478. Причому дуже важливою особливістю роз’єму Socket 370 є те, що він має декілька електрично несумісних різновидів – їх прийнято розрізняти по типах корпусів процесорів, що вставляються в них: PPGA, FCPGA і FCPGA2. Перший з них не підтримує ядро Coppermine і Tualatin, другий – тільки Tualatin. Компанія AMD дотримується політики більшої турботи про покупця і використовує тільки один роз’єм Socket A для всіх ядер, починаючи з Thunderbird і Spitfire.
4. Живлення плати.
На материнську плату подається напруга від блоку живлення (БЖ): у випадку АТ форми-фактора це 5V, У випадку ATX – 3.3V, тому в МП форми-фактора АТ використовується кілька мікросхем VRM для перетворення 5В в більш низькі напруги, а в ATX такий модуль один. Різні компоненти, установлені на МВ живляться від різної напруги. Найбільш розповсюджені компоненти споживають +5В (такі як чіп ВіоSа, годинник реального часу, контролер клавіатури, DRAM чіпи, логіка більшої частини контролерів, коннекторы) і +3.3У (L2 кэш, чіпсет, SDRAM чипы, AGP). Двигуни накопичувачів і кулери живляться від +12В. Але БЖ також виробляє від’ємні напруги, і виникає законне питання, навіщо? Відповідь проста: у сучасних комп'ютерах вона не використовується. –5В раніш підводилося до ISA шини і використовувалося для живлення старих контролерів НГМД. Напруги +12 і –12В на системній платі також не використовуються, вони підводилися до шини ISA для живлення різних адаптерів і контролерів послідовних портів.
Блок живлення не тільки виробляє необхідні напруги, але і контролює включення і вимикання комп'ютера, а саме не дозволяє комп'ютерові включитися при позаштатній напрузі. Перед запуском системи виконується перевірка вихідної напруги – для цього використовується сигнал Power_Good +5V, що виробляється БЖ через 0,1-0,5 с після запуску комп'ютера, якщо перевірки пройшли успішно. Цей сигнал подається на МВ, де мікросхемою тактового генератора формується сигнал початкової установки CPU. При відсутності Power_Gооd'а мікросхема генератора буде увесь час подавати сигнал початкової установки, не дозволяючи включитися комп'ютерові, до установки нормального живлення. В АТ корпусах він подається на контакт 1 колодки Р8, у ATX – на 8 контакт. У деяких дешевих БЖ цього сигналу немає взагалі, а ланцюг його просто підключений до +5В, використовувати такі БЖ – піддавати «маму» смертельній небезпеки, утім як і CPU.
БЖ АТ і ATX мають різні принципи підключення і взаємодії із системною платою: АТ підключається через два 6-штирькові роз’єми, PS8 і PS9, а ATX – одним 20-контактним роз’ємом із ключем, що виключає можливість неправильного приєднання до МВ. В АТ-корпусах живлення 220В від БЖ подається на 4-жильний кабель, з'єднаний із кнопкою живлення Power, коли ця кнопка натиснута, то контакти замикаються і змінна напруга повертається в БЖ, а відтіля на МП. У корпусах ATX система включається подачею сигналу PS_ON (Power_On), що надходить з 14 контакту 20-pin роз’єму при натисканні кнопки живлення на корпусі (яка не має 2 положення як раніше) замиканням на конектор PW_BTN на «мамці». Це низький активний сигнал, при високому рівні цього сигналу БЖ виключається. Оскільки цей сигнал подається з МП, то він може бути згенерований ОС або перемикачем Power, тому ми маємо можливість виключати комп'ютер за допомогою Windows. Крім того, ще одним нововведенням у ATX стало використання сигналу
«очікувального режиму» +5V SB (Stand_by, Soft power), що завжди активний і подає на плату живлення малої потужності, навіть коли комп'ютер виключений, тому рекомендовано використовувати БЖ із вимикачем позаду, який варто відключати, коли комп'ютер не використовується. Ці два сигнали дозволяють, використовуючи APM, в ОС Windows ME, Win 2K і WindowsXP кнопкою Power на клавіатурі виключати живлення, а Sleep – переходити в « очікувальний режим» (у Windows 98 обидві кнопки викликають «очікувальний режим»).
При підключенні пристроїв до МП необхідно знати принципи розводки і схемотехніки. Головне правило будь-якого підключення – дотримання полярності. Перший контакт колодки на МП необхідно сполучити з першим контактом на шнурі (шлейфі). Перший контакт на шнурах часто відзначається червоним кольором.