- •Теоретичні матеріали до робочого зошита для самостійних робіт з « Екології»
- •Теоретичний матеріал до самостійної роботи № 1
- •1. Атмосфера, її склад та значення.
- •2. Проблема збереження озонового шару: причини та наслідки.
- •3. Екологічні проблеми атмосфери.
- •Теоретичні відомості до самостійної роботи № 2
- •1. Особливості використання земельних ресурсів.
- •2. Основи земельного законодавства.
- •4. Заходи з раціонального використання земель.
- •3. Наслідки радіаційного забруднення земель в україні.
- •Тема . Використання рослинного і тваринного світу, екологічні проблеми.
- •1.Фітосфера, тваринний світ, його роль у біосфері.
- •2. Ендемічні, реліктові та зникаючі види.
- •3. Охорона рослин і твари в україні.
- •Тема . Проблеми забруднення навколишнього середовища .
- •1. Стійкість природних компонентів до антропогенного забруднення.
- •2. Теоретичні відомості до практичної роботи.
- •Тема проблема зміни ланок кругообігу речовини та енергії.
- •Тема методи очищення навколишнього середовища від забруднень.
- •1. Стандарт якості довкілля.
- •2. Методи захисту навколишеього середовища від забруднень.
- •3. Очисні споруди
- •Тема . Екологічно допустимий ризик.
- •1.Категорія „екологічно допустимий ризик”.
- •2.Оцінка впливу на навколишнє середовище.
- •3.Практична робота № 8 „ Визначення параметрів допустимого ризику урбанізованого середовища для людини”.
- •Тема урбанізоване середовище і здоров’я.
- •1.Категорія „урбосередовище”.
- •2. Екологічні проблеми міст України.
- •3.Урбосередовище і здоров’я населення.
- •4. Практична робота № 10 „Аналіз гостроти екологічних проблем індустріальних міст України”
- •Тема проблема збереження різноманіття.
- •1.Категорія «біорізноманіття».
- •2.Причини і наслідки деградації біорізноманіття.
- •3. Практична робота 12 „Аналіз особливостей розвитку заповідної мережі України”
- •Тема. Світова екологічна політика.
- •1. Всесвітня стратегія сталого розвитку.
- •2. Основні напрями і механізми забезпечення збалансованого розвитку України та її регіонів.
- •3. Роль освіти у забезпеченні збалансованого розвитку.
3. Наслідки радіаційного забруднення земель в україні.
Значно вплинула на землі ряду областей і здоров'я людей аварія на Чорнобильській АЕС. Сумарний викид радіоактивних продуктів у атмосферу оцінюється в 77 кг, для порівняння — під час вибуху атомної бомби над Хіросімою було викинуто 740 г радіонуклідів. До складу радіоактивних опадів увійшло близько 30 радіонуклідів з періодом напіврозпаду від 11 (Криптон-85) до 24100 годин (Плутоній-239). Найнебезпечнішим є викид довгоживучих радіонуклідів: Цезію-137 (137Cs), Стронцію-90, Плутонію-239. Особливо сильний вплив на природу відбувся в радіусі 30 км від реактора, де була припинена діяльність людини. У цій зоні сильно постраждали хвойні ліси із сосни звичайної, які є найбільш чутливими до радіації.
Специфікою тривалого радіологічного впливу наслідків аварії є стійке забруднення ґрунтів і лісової рослинності, надходження радіонуклідів у донні відкладення, насамперед у басейні р. Дніпро. На території України інтенсивне забруднення земель відбулося в західних і південних напрямках активної повітряної міграції радіонуклідів. У результаті приблизно п'ята частина країни є джерелом тривалого прояву малих доз радіації. На сьогодні в ґрунті міститься 110 тис. Кі Цезію-137, 100 тис. Кі Стронцію-90 і близько 1 тис. Кі Плутонію. За цими радіонуклідами зараз установлені такі тимчасові норми вмісту їх у ґрунті: до 15 Кі/км2 — Цезію-137, З Кі/км2 — Стронцію-90 і 0,1 Кі/км2 — Плутонію.
Екологічну небезпеку становить ядерне паливо й радіоактивні речовини, які осіли навколо блоку, а потім були закриті піском і бетоном. Небезпеку приховують і десятки тимчасових могильників навколо АЕС, у яких містяться сотні тисяч кубометрів твердих радіоактивних відходів. У них міститься 140 тис. Кі Цезію-137, близько 60 — Стронцію-90 і 1400 Кі Плутонію.
Радіоактивне забруднення території України впливає на здоров'я людей безпосередньо й побічно. Радіація шкідлива як у великих дозах (опромінення людей тягне за собою їх загибель), так і в малих (збільшення рівня захворюваності). Відомо, що 95 % радіонуклідів потрапляють до організму людини через продукти харчування, особливо через молоко, м'ясо, рибу й дарунки лісу. Тому їх необхідно перевіряти на вміст цих речовин, насамперед у забруднених регіонах.
Після аварії на Чорнобильській АЕС найбільш радіоекологічно значимим виявився довгоживучий радіонуклід 137 Cs, який через свою леткість поширився на величезні відстані від місця аварії. Активність ізотопів Цезію-137 на сьогодні істотно перевищує
активність усіх інших ізотопів Чорнобильського походження, тому за ними можна судити про загальне радіоактивне забруднення місцевості.
Найбільш сильного забруднення Цезієм-137 зазнали ґрунти в Київській, Житомирській і Рівненській областях. Значні ділянки забруднення — у Черкаській і Вінницькій областях. Окремі невеликі вогнища забруднення є в Донецькій, Хмельницькій та Івано- Франківській областях.
4. Заходи з раціонального використання земель.
На сьогодні значні площі сільськогосподарських угідь України еродовані, засолені, заболочені, спустошені. В умовах економічної кризи й відсутності фінансових і матеріально-технічних можливостей були практично припинені роботи з відновлення продуктивних угідь, рекультивації порушених земель, меліорації. На фоні падіння культури землеробства небезпечними стають тенденції деградації ґрунтового покриву, виснаження сільськогосподарських земель, використання ґрунторуйнівних систем землеробства й технологій.
З метою припинення деградації й підвищення родючості сільськогосподарських земель, а також забезпечення їх відтворення, слід використовувати комплекс агротехнічних заходів, зокрема впроваджувати сучасні технології, відновити систему застосування мінеральних і органічних добрив, використовувати засоби захисту рослин. Значним резервом підвищення ефективності використання земельних ресурсів є розробка й упровадження досконалішої структури посівних площ. Також слід провести заходи з рекультивації порушених земель, захисту їх від ерозії, підтоплення, висушування, зрушень, вторинного засолення й заболочування, забруднення промисловими відходами й хімічними речовинами та іншими видами деградації.
До правових форм запобігання деградації земель сільськогосподарського призначення відносять: економічне стимулювання, земельний контроль, моніторинг земель, планування і прогнозування, земельний кадастр. Так, земельний кадастр, як інформаційна база даних про земельні ресурси, необхідна для розробки науково обґрунтованого й більш ефективного комплексу заходів, спрямованих на запобігання деградації земель сільськогосподарського призначення.
Раціональне використання земельних ресурсів вимагає, щоб кожен природокористувач орієнтувався на їх дбайливе господарське освоєння з найбільшою вигодою. Вимоги до такого використання земель виражені в правових формах, обов'язковість яких у разі невиконання забезпечується можливістю державного примусу.
Система правових, організаційно-господарських, агротехнічних заходів, які забезпечують правильну організацію земельної території, називається землеустроєм. Його основні завдання полягають у такій організації земельної території, яка б відповідала всім вимогам агротехнічної науки, забезпечувала еколого-економічне обґрунтування впроваджених сівозмін, упорядкування угідь, а також розробку заходів щодо охорони земель.
Предметом дискусії є співвідношення раціонального використання й охорони землі. Наразі визначилися два напрямки, за якими можна згрупувати основні погляди щодо зазначеної проблеми. На думку представників першої групи, раціональне використання землі й охорона землі — різні й самостійні явища у сфері взаємовідносин суспільства й природи. Представники другої вважають, що раціональне використання землі включає також її охорону в процесі використання. Такий висновок роблять у зв'язку з тим, що сучасне розуміння використання землі визнає його раціональним у разі виконання конкретним суб'єктом комплексу заходів з охорони земель.
ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ № 3.
