Елементи податків.
Під час встановлення податку обов’язково визначаються такі елементи:
платники податку. Платниками податку визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом або податковими законами і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами;
об'єкт оподаткування. Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.
база оподаткування — це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання. Одиницею виміру бази оподаткування визнається конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини щодо якої застосовується ставка податку;
4) ставки податку — це законодавчо встановлений розмір податку на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування. Базовою (основною) ставкою податку визначається ставка, що визначена такою для окремого податку. У деяких випадках, під час обчислення одного і того самого податку можуть використовуватися декілька базових (основних) ставок. Граничною ставкою податку визнається максимальний або мінімальний розмір ставки за певним податком.
Існує два види ставок:
абсолютною (специфічною) є ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється як фіксована величина стосовно кожної одиниці виміру бази оподаткування;
відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування.
5) порядок обчислення податку. Обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосування відповідних коефіцієнтів. Специфічні ставки, фіксовані ставки та показники, встановлені у вартісному вимірі, підлягають індексації.
6) податковий період — період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків і зборів. Податковий період може складатися з декількох звітних періодів. Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених Кодексом, коли контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку. Види податкового періоду:
календарний рік;
календарний квартал;
календарний місяць;
календарний день;
7) строк та порядок сплати податку. Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати, чи статися, або на подію, що повинна відбутися Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених Кодексом. Зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення, встановленого податковим законодавством, строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки, розстрочки, податкового кредиту. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов’язку. Сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податку та збору встановлюється для кожного податку окремо;
8) строк та порядок подання звітності про обчислення і сплати податку.
Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.