2. Види мита та їх характеристика

Мита, які застосовують в Україні, класифікують за такими ознаками:

1) за способом нарахування:

• адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вар­тості товарів, які обкладаються митом;

• специфічне, що нараховується у встановленому грошо­вому розмірі на одиницю товарів, що обкладаються митом;

• комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення;

2) за напрямком переміщення товарів:

• експортне (вивізне), що нараховується на товари при їх вивозі за межі митної території України;

• імпортне (ввізне), що справляється митницями при поступленні іноземних товарів на внутрішній ринок України;

• транзитне, що справляється митницею при транзиті товару через митну територію України;

3) за призначенням:

— антидемпінгове, що використовується при ввезенні на митну територію України товарів за ціною, яка сут­тєво нижча їхньої конкурентної ціни та при вивезенні товарів з України за ціною, яка суттєво нижча від ціни інших експортерів подібних товарів, якщо такі операції можуть нанести збиток загальнодержавним інтересам;

• компенсаційне, що використовується при ввезенні чи вивезенні товарів, під час виробництва яких використо­вувалась субсидія, якщо таке ввезення чи вивезення за­грожує вітчизняним товаровиробникам або перешкоджає розширенню виробництва подібних товарів в Україні;

• спеціальне, що використовується як захисний засіб, якщо товари ввозяться на митну територію України в таких кількостях чи на таких умовах, які можуть нанести збиток вітчизняним виробникам подібних товарів;

• сезонне, що встановлюється на окремі товари на термін, не більше чотирьох місяців з моменту його встановлення;

4) за порядком встановлення:

• автономне, що встановлюється країною самостійно, незалежно від міжнародних договорів;

• конвенційне, що встановлюється на основі двосторонніх та багатосторонніх переговорів та зафіксоване в угодах.

Для встановлення фактів, які стають основою для застосування спеціального, антидемпінгового і компен­саційного мита, проводиться розслідування відповідним уповноваженим державним органом згідно з заявою ук­раїнських чи іноземних зацікавлених державних орга­нів, підприємств, організацій, а також за ініціативою Митно-тарифного комітету України.

3. Елементи нарахування та сплати мита

Мито сплачується в національній валюті України за встановленими ставками, виходячи з митної вартості товару.

Митна вартість — це ціна товару, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину мит­ного кордону України, До митної вартості включається ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунка-фактури:

1. на транспортування, навантаження, розвантаження та страхування до пункту перетину митного кордову;

2. комісійні та брокерські;

3. плата за використання об'єктів інтелектуальної влас­ності, що належить до даних товарів і яка повинна бути оплачена як умова їх ввезення (вивезення).

Порядок оплати і ставки мита визначаються Єдиним митним тарифом України. Згідно з законодавством, Єдиний митний тариф — це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або виво­зяться за межі цієї території. Єдиний митний тариф базується на міжнародних визнаних нормах і розвива­ється в напрямку максимальної відповідальності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи. Ставки Єдиного митного тарифу є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяль­ності незалежно від форм власності, організації госпо­дарської діяльності або територіального розміщення, за винятком випадків, передбачених законами України і її міжнародними договорами.

Єдиний митний тариф затверджує Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України.

Оподатковувані товари зводяться в товарну класифі­каційну схему, яка ґрунтується на Гармонізованій сис­темі опису і кодування товарів.

Єдиний митний тариф України передбачає три види ставок, які відрізняються розмірами:

1. Преференційні ставки використовуються:

• до товарів, які походять із країн, що входять разом з Україною в митні союзи;

• при встановленні спеціального преференційного митного режиму відповідно до міжнародних договорів;

• до товарів, які походять з країн, що розвиваються (крім продукції тваринництва, харчової промисловості, продук­тів рослинного походження).

2. Пільгові ставки використовуються до товарів, які по­ходять:

• з країн, що користуються в Україні режимом найбіль­шого сприяння (Австрії, Великобританії, Італії, США, Німеччини, Франції та ін.);

• з країн, що розвиваються (за винятком товарних груп, за якими застосовуються преференційні ставки).

3. Повні (загальні) ставки застосовуються до інших то­варів і предметів.

Вивізне мито є одним із інструментів структури екс­порту. Ставки вивізного мита затверджуються Кабінетом Міністрів України.