1. Підприємництво як сучасна форма господарювання

В останнє десятиліття, починаючи з моменту одержання Україною державної самостійності, на її території інтенсивно відбуваються процеси відродження підприємницької діяльності.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна господарсько-фінансова діяльність громадян, спрямована на отримання прибутку і здійснюється від свого імені на власний ризик та під свою особисту майнову відповідальність або ж від імені і під майнову відповідальність юридичної особи – підприємства (організації).

Якщо діяльність фізичних або юридичних осіб не зв’язана з отриманням прибутку, то вона не може вважатися підприємницькою.

Суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути:

• громадяни України та інших держав;

• юридичні особи – підприємства (організації) усіх форм власності.

Законодавство України передбачає певні обмеження щодо здіснення підприємництва. Зокрема, не дозволяється займатися підприємницькою діяльністю таким категоріям громадян: військовослужбовцям, посадовим особам органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного нотаріату, а також органів державної влади й управління, які здійснюють контроль за діяльністю підприємств і організацій.

Підприємницька діяльність здійснюється згідно чинного законодавства:

• без використання найманої праці;

• з використанням найманої праці;

• без утворення юридичної особи;

• з утворенням юридичної особи.

Основні принципи підприємництва:

• вільний вибір діяльності;

• залучення на добровільних засадах для здійснення підприємницької діяльності майна і коштів юридичних осіб і громадян;

• самостійне формування програми виробничої та інших видів діяльності; вибір постачальників ресурсів і споживачів виготовленої продукції; встановлення цін на товари і послуги відповідно до чинного законодавства України;

• вільний найм працівників для здійснення бізнесової діяльності;

• залучення і використання природних, трудових, матеріально-технічних, фінансових та інших ресурсів, якщо це не заборонено або не обмежено чинним законодавством;

• вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів до відповідних фондів згідно із законодавством;

• самостійне здійснення підприємцем-юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютного виторгу на власний розсуд.

Організаційно-правова форма передбачає класифікацію підприємств в залежності від 3-х форм власності, визначених у ст. 2 ЗУ „Про власність” та від способів розмежування в підприємствах окремих форм власності і управління майном.

Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

• приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);

• підприємство, що діє на основі колективної власності;

• комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

• державне підприємство, що діє на основі державної власності;

• підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності).

Особливості здійснення підприємницької діяльності пов’язані з різними формами оподаткування та ведення обліку доходів і витрат. На сьогодні існує три способи оподаткування приватних підприємців:

1. загальна система оподаткування;

2. оподаткування за фіксованим податком;

3. спрощена система оподаткування.