- •§ 1. Загальна конструкція кшм
- •§ 2. Нерухомі деталі кшм
- •§ 2.2. Картер
- •§ 2.3. Головка циліндрів
- •§ 3. Рухомі деталі кшм
- •§ 3.1. Поршень
- •§ 3.2. Поршневі кільця
- •§ 3.3. Поршневий палець
- •§ 3.4. Шатун
- •§ 3.5. Колінчастий вал
- •§ 3.6. Підшипники колінчастого вала
- •§ 3.7. Маховик
- •§ 4. Балансування двз
- •§ 5. Тенденції розвитку кшм
- •Критерії засвоєння
- •Вихід теми в інші дисципліни
§ 3.7. Маховик
Маховик являє собою масивний диск, штампований зі сталі чи відлитий з чавуну (рис. 1, поз. 43). Він підвищує рівномірність обертання двигуна і використовується для передачі крутного моменту до трансмісії (наприклад, через механізм зчеплення). На обід маховика звичайно напресовують сталевий зубцюватий вінець, призначений для провертання колінчастого вала стартером при пуску.
ПИТАННЯ 1 |
Як Ви вважаєте, як змінюється потрібна маса маховика зі збільшенням числа циліндрів двигуна:
зменшується. |
У сучасних ДВЗ отримують розповсюдження двомасові маховики (рис. 64), які додатково виконують і функцію демпфера крутильних коливань.
Рис.
64. Двомасовий маховик (Ford
Mondeo)
§ 4. Балансування двз
Сили і моменти, що виникають при здійсненні деталями КШМ зворотно-поступальних й обертальних рухів, утворюють вібрації, які передаються через опори двигуна на кузов.
Зрівноваженим вважається двигун, на опори якого при сталому режимі роботи передаються постійні за величиною й напрямком зусилля. Якщо вони безупинно й у значних межах змінюються, двигун є незрівноваженим. Існує кілька джерел виникнення цих зусиль: сили інерції деталей, що змінюються за величиною і знаком; нерівномірне, тобто через неоднакові інтервали часу, запалення суміші у циліндрах двигуна; різні й мінливі за величиною і напрямком дії крутні моменти двигуна — сумарний і перекидний; крутні моменти, які з’являються в результаті наявності в різних циліндрах пари сил, що спрямовані у протилежні сторони.
У циліндрі працюючого двигуна поршень і деталі КШМ рухаються із прискореннями, створюючи сили інерції й моменти від них. Їхній напрямок і величини змінюються залежно від кута повороту колінчастого вала. Коливальні збурювання відбуваються з одинарною й подвійною частотою обертання колінчастого вала і називаються незрівноваженими силами і моментами першого та другого порядків. У багатоциліндрових двигунах сили й моменти, що діють на деталі різних циліндрів, складаються та іноді компенсують один одного. Результат цієї суми й визначає ступінь зрівноваженості двигуна.
Виключають незрівноваженість двигуна правильним підбором числа й розташування циліндрів, кутів розміщення кривошипів. У незрівноважених ДВЗ з нетрадиційним розташуванням циліндрів вібрацію гасять за допомогою спеціальних наделастичних опор — гідроподушок. Там, де цей засіб не допомагає, використовують противаги й додаткові балансирні вали протиобертання.
Усі ДВЗ можна розділити на три групи — зрівноважені, частково зрівноважені й частково незрівноважені. До першої групи відносяться рядний та опозитний 6-циліндрові двигуни, V6, VR6 та V12. У цих моторів всі сили й моменти зрівноважені.
Друга група моторів — частково зрівноважені. Ці двигуни — носії незрівноважених сил і моментів, тому колінчасті вали багатьох з них оснащені противагами, а в більш сучасних конструкціях є додаткові балансирні вали.
Частково незрівноважені двигуни сьогодні зустрічаються частіше інших. У них, як правило, незрівноважені або сили, або моменти. У цю групу попадають рядний 4-циліндровий ДВЗ, 4-циліндровий опозитний та V8.
Таблиця 1 Зрівноваженість ДВЗ з розповсюдженими схемами розташування циліндрів |
||||||||||||||||
Розташування циліндрів і кривошипів |
R2 |
R3 |
R4 |
R5 |
R6 |
V4 |
V6 |
V6 |
V6 |
V8 |
V10 |
V12 |
B4 |
B6 |
VR5 |
VR6 |
Кількість кривошипів і кут їхнього розташування, ° |
2/180 |
3/120 |
4/180 |
5/144 |
6/120 |
2/180 |
3/120 |
3/90-30* |
6/120 |
4/90 |
|
6/60 |
4/180 |
6/120 |
5/144 |
6/120 |
Незрівноважені сили 1-го порядку |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
- |
+ |
Незрівноважені сили 2-го порядку |
- |
+ |
- |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
- |
+ |
Незрівноважені моменти 1-го порядку |
- |
- |
+ |
- |
+ |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
+ |
+ |
+ |
- |
+ |
Незрівноважені моменти 2-го порядку |
+ |
- |
+ |
- |
+ |
- |
+ |
+ |
- |
+ |
- |
+ |
- |
+ |
- |
+ |
*зсув кривошипа;
+ зрівноважені, – незрівноважені.
Балансирні вали встановлюються у піддоні картера (рис. 65, 66), рядом з колінчастим валом (рис.67, 68) або вище колінчастого вала (рис. 69). Приводяться вони шестернями, ременем або ланцюгом.
|
|
Рис. 65. Розташування балансирних валів у піддоні картера (BMW). |
Рис. 66. Балансирні вали у зборі (BMW). |
Рис.
67. Розташування балансирних валів у
картері (Mercedes
Benz)
|
|
Рис. 68. Розташування балансирних валів у картері (Volkswagen). |
Рис. 69. Балансирні вали двоциліндрового мотоциклетного ДВЗ |
Рис.
70. Розташування балансирних валів у
верхній частині блок-картера (SAAB)

зростає;