§ 3. Контактна система запалювання

Класична контактна є найпростішою системою запалювання. Елементи і конструкція системи показані на рис. 16.3. При роботі струм від АКБ поступає через вимикач запалювання на клему низької напругикотушки запалювання, через первинну обмотку котушки (близько 300 витків) і контакти переривника на масу. У первинній обмотці котушки утворюється магнітне поле. При розмиканні контактів переривника магнітне поле зникає. При цьому магнітне поле перетинає вторинну обмотку котушки (більше 20000 витків), і у ній індуцюється струм високої напруги, який подається на ротор (бігунок) розподільника. Ротор, обертаючись, подає струм на один з контактів розподільника, якій поєднується зі свічею запалювання. Конденсатор запобігає утворенню іскріння між контактами переривника і збільшує швидкість зникнення поля у первинній обмотці котушки (що збільшує величину напруги у вторинній обмотці).

Рис. 3. Контактна система запалювання: 1 — АКБ; 2 — вимикач запалювання; 3 — котушка запалювання; 4 — розподільник запалювання; 5 — конденсатор; 6 — контакти переривника; 7 — вакуумний регулятор запалювання; 8 — ротор розподільника

ПИТАННЯ 1

Подумайте, яку функцію у системі запалювання виконує переривник, і звірте свою відповідь з вірною

У поршневих ДВЗ найбільш розповсюджені свічі запалювання з повітряним іскровим проміжком (рис. 4). У роторних і газотурбінних двигунах іноді використовують свічі поверхневого розряду, коли розряд частково проходить повітрям, частково — поверхнею ізолятора. Температура свічі коливається від 70 до 2700°С. Теплова характеристика свічі виражається жаровим числом — це відвернене число, що залежить від індикаторного тиску на порозі жарового запалювання. У маркування входить ряд букв і цифр, наприклад, М26ДВ:

М — різьба М18×1,5 (А — М14×1,25);

26 — жарове число (8, 11, 14, 17, 20, 23, 26);

Д — довжина різьбової частини 19 мм (Н — 11 мм, немає букви — 12 мм);

В — кінець ізолятора виступає за торець свічі.

Рис. 4. Свічі запалювання: стандартна (а), екранована (б) і установлення свічі у головці блока циліндрів (в): 1 — ковпачок; 2 — стержень; 3 — ізолятор; 4 — корпус; 5 — центральний електрод; 6 — боковий електрод; 7 — ущільнювальна шайба; 8 — ущільнювач; 9 — струмопровідний склогерметик; 10 — накатка; 11 — резистор; 12 — пружина; 13 — провідник; 14 — керамічна втулка; 15 — гайка; 16 — гумова втулка

Недоліками контактної системи є зменшення надійності при великій частоті обертання колінчастого вала (зменшується час накопичення енергії у первинній котушці), великому ступені стиску і великій кількості циліндрів. Для підвищення надійності треба збільшувати струм у первинній обмотці, що неможливо.

§ 4. Контактно-транзисторна система запалювання

Контактно-транзисторна система (рис. 5) забезпечує надійнішу роботу ДВЗ, підвищує термін його роботи, полегшує пуск, зменшує витрату палива, зношування електродів свічі і контактів переривника. Струм високої напруги збільшується більш ніж на 25%, енергія і тривалість розряду збільшується більш ніж удвічі.

Основною відмінністю системи є наявність транзисторного комутатора, який додано у первісний ланцюг між котушкою і переривником. Транзистор розвантажує контакти переривника (через них йде невеликий струм керування транзистором) і розмикає первинний ланцюг.

Рис. 5. Схема контактно-транзисторної системи запалювання: 1 — свіча; 2 — ротор; 3 — розподільник; 4 — контакти переривника; 5 — комутатор; 6 — вторинна обмотка; 7 — первинна обмотка; 8 — вимикач запалювання