Засоби вимірювання , допоміжні пристої і матерали

• водяна баня;

• темостійка конічна колба;

• мірні колби на 100 см³;

• термометр від 0 до 100⁰С;

• піпетки на 5, 10,25 см³;

• бюретки;

• лійка;

• реактив Мюллера;

• розчин концентрацією с(СН₃СООН) = 5 моль/л;

• розчин концентрацією с( Na₂ S₂ O₃) = 1/30 моль/л;

• розчин концентрацією с(1/2 І₂ ) = 1/30 моль/л;

• 0,5% розчин крохмалю;

• Досліджуваний розчин.

Проведення дослідження

20 г цукру розчиняють в воді, переводять в колбу на 100 мл, доводять до мітки і фільтрують.

У термостійку конічну колбу на 300 мл вносять 50 мл(10 г цукру) досліджуваного розчину, в якому міститься 15-40 мг/100 мл редукуючих цукрів, доводять дистильованою водою об’єм до 100 мл і додають 10 мл реактиву Мюллера. Колбу витримують 10 хв у киплячій водяній бані так, щоб рівень розчину в ній був на 2-3 см нижчим, ніж рівень води у бані. Дно колби не повинне торкатися дна бані. Після десятихвилинного кип’ятіння колбу виймають з бані та, не перемішуючи її вмісту, швидко охолоджують до кімнатної температури під струменем холодної води.

Розчин повинен мати голубе або зелена забарвлення. Наявність жовтого забарвлення вказує на недостатню кількість реактиву Мюллера. У цьому випадку дослід необхідно повторит из меншою кількістю досліджуваного розчину. Після охолодження додають 5 мл розчину оцтової кислоти концентрацією 5 моль/л і 5-20 мл розчину І₂ концентрацією с(1/2 І₂ ) = 1/30 моль/л, залежно від кількості утвореного осаду оксиду міді (І), але так, щоб йод постійно був у надлишку. Колбу закривають корком і залишають на 2 хв при кімнатній температурі, періодично перемішуючи суміш. Надлишок йоду титрують Na₂ S₂ O₃ концентрацією с( Na₂ S₂ O₃) = 1/30 моль/л до появи блідо-жовтого забарвлення, надалі додають 2-3 мл 0,5% розчину крохмалю. Титрування завершують після досягнення зеленого забарвлення розчину.

Паралельно ставлять контрольний дослід за цією ж методикою, але без кип’ятіння.

Вміст редукуючи цукрі (у г/100 мл) розраховують з врахуванням того, що 1 мл витраченого на реакцію розчину І₂ концентрацією с(1/2 І₂ ) = 1/30 моль/л відповідає 1 мг інвертного цукру:

С = ,

де V₁ – об’єм доданого розчину І₂ мл;

V₂ – об’єм розчину Na₂ S₂ O₃ витрачений на титрування,в контрольному досліді, мл;

V₃ - об’єм розчину Na₂ S₂ O₃ витрачений на титрування,в основному досліді, мл;

n – ступінь розбавлення досліджуваного розчину;

V – об’єм аналізованої проби, мл;

1000 – коефіцієнт перерахунку мл розчину І₂ концентрацією с(1/2 І₂ ) = 1/30 моль/л;

100 – коефіцієнт перерахунку на мас.%.

Результати аналізу заносять у табл. 3

Таблиця 3 – Результати визначення вмісту редукуючих цукрі методом Мюллера

№ до сліду	Об’єм розчину І2, V1, мл	Об’єм Na2 S2 O3 витрачений на титрування, мл		Об’єм аналізованої проби, V	Ступінь розбав-лення аналі-зованого, розчину, n	Вміст Редуку-ючих цукрі, г/100 мл	Серед-нє значен- ня редуку-ючих цукрі, г/100 мл	Абсо лют на по хиб ка ∆ѡ, %	Відно сна похиб ка δѡ, %
		К.дослід, V2	О.дослід V3