- •Міністерство аграрної політики україни
- •Херсон 2008
- •Лабораторна робота № 2 « Вивчення класифікації мінералів, макроскопічне визначення основних породоутворюючих мінералів»
- •1. Класифікація мінералів.
- •2. Визначник породоутворюючих мінералів.
- •2.1. Методика користування визначником.
- •2.2. Схема визначення мінералів.
- •3. Первинні і вторинні мінерали.
- •Методи визначення й опису гірських порід.
- •Магматичні гірські породи.
- •Лабораторна робота №3 гірські породи. Магматичні гірські породи.
- •. Порядок вивчення й опису відмітних ознак інтрузивних порід.
- •Найбільш розповсюджені магматичні породи
- •Порядок вивчення й опису відмітних ознак ефузивних і жильних порід.
- •Опис і визначення магматичних порід.
- •Самостійна робота № 1
- •Лабораторна робота № 4
- •4.1. Уламкові породи
- •4.2 Органогенні і хемогенні породи
- •Хід роботи:
- •Самостійна робота №2
- •Лабораторна робота № 5 «метаморфічні гірські породи»
- •Розділ 2. Опис і визначення метаморфічних гірських порід
- •Хід роботи:
- •По розділу «мінералогія і петрографія»
- •Приклад відповіді 1.1
- •Приклад відповіді 2.1.
- •Література:
Лабораторна робота № 2 « Вивчення класифікації мінералів, макроскопічне визначення основних породоутворюючих мінералів»
Устаткування і матеріали: колекція мінералів, шкала Мооса.
1. Класифікація мінералів.
Найбільш поширеною є кристалохімічна класифікація, в основі якої кристалічна будова мінералу та хімічний склад. Мінерали розділяються на: надкласи, класи, підкласи, групи.
Найважливішими класами є наступні:
самородні елементи;
сульфіди;
окиси і гідроокиси;
галогенні сполуки;
вуглецеві сполуки.
До складу надкласу солі кисневих кислот входять наступні класи: карбонати, сульфати, фосфати, силікати.
У ряді класів мінерали по хімічному складу розділяються на підкласи, а усередині останніх – на групи, що особливо чітко виражено в силікатах.
З загального числа мінералів, близько 34% приходиться на силікати, близько 25% - на окисли і гідроокиси, близько 20% - на сульфіди, на долю всіх інших мінералів приходиться 21%.
Класифікація мінералів наведена в табл. 1.
2. Визначник породоутворюючих мінералів.
2.1. Методика користування визначником.
У даному посібнику пропонується спрощений визначник, що включає лише найголовніші породоутворюючі мінерали і їх діагностичні ознаки.
Визначення мінералів зручніше всього починати з твердості – постійної величини для більшості мінералів не залежної від розмірів зерен мінералу в породі.
Усі мінерали розділені по твердості на сім груп, перші шість груп розділені по блиску на невеликі підгрупи, де кожний мінерал має власний номер, проти якого зазначені найбільш характерні ознаки, що відрізняють його від інших.
Хід визначення мінералу наступний:
встановлюється твердість;
визначається блиск мінералу;
у групі мінералу по характерних властивостях визначається номер мінералу.
Далі варто перейти до табл.1, де головні породоутворюючі мінерали розподілені по мінералогічних класах. Установивши всі інші властивості мінералу, остаточно переконуємося в правильності нашого визначення. У характеристику мінералів входить: назва, хімічний склад, твердість, колір риси, спайність і злам, форма кристалів, щільність, форма перебування в природі і специфічні діагностичні ознаки.
2.2. Схема визначення мінералів.
№ |
Мінерали |
№ мінералу у табл.1 |
1 2
3 4
5 6
7 8 9 10
11 12 |
Мінерали з твердістю до 2 включно: З металоподібним блиском, бруднить руки Зі скляним і шовковистим блиском, спайність дуже досконала, безбарвний З жирним блиском, мильний на дотик Матовий, білий, землистий, при намоканні у воді пластичний Мінерали з твердістю понад 2 до 3 включно: З жирним блиском на раковистому зламі Зі скляним перламутровим блиском: зелений, дрібні зерна, риса зелена Чорний, розщеплюється на листочки Світлий, розщеплюється на листочки Солоний на смак Скипає під дією соляної кислоти Мінерали з твердістю понад 3 до 4 включно: З металевим блиском, золотавий, риса зеленувата – чорна Зі скляним шовковистим, перламутровим блиском: зелений, плямистий, волокнистий, білий, скипає в підігрітій соляній кислоті, |
1 18 35 30 2
29 28 27 38 14
4
- 15 |
13 14
15
16
17
18
19
20 |
фіолетовий, зелений, голубий, прозорі кубічні кристали білий, голубий, з досконалою спайністю, зернистий скипає в порошку під дією НСl жовтувато – бурий, скипає з підігрітою НСl Мінерали з твердістю понад 4 до 5 включно: З жирним, скляним блиском, жовтий і зеленуватий З матовим чи слабким жирним блиском, бурий, непрозорий, зернистий Мінерали з твердістю понад 5 до 6 включно: З металевим чи матовим блиском: риса чорна риса жовто - бура риса вишнево – бура З жирним шовковистим блиском: блиск жирний риса зеленувата, бура, спайність досконала Зі скляним блиском: темно-зелена, чорний, риса сіро-зелена сірий, ірідизує у синьо - блакитних і зелених тонах зеленувато-сіра, жовтувато-зелений, риса світла жовтуватий, рожевий, м'ясо-червоний, прямокутні уламки по спайності сірий, темно-сірий, жовтуватий, косокутні уламки по спайності Мінерали з твердістю понад 6 до7 включно: З металевим блиском: кубічні золотаві кристали, риса зеленувато-чорна З жирним чи скляним блиском: приховано кристалічний у виді жовен і натічних форм, слабо просвічує спайність відсутня, блиск жирний на зламі, скляний на гранях, злам раковистий темно-зелений, дрібні зерна в породі Мінерали з твердістю понад 7: Твердість 9, кристали бочонковидні, штрихування на площинах кристала
|
39 19 16 17
20 21
11 12 10
34 33
32 26 22 23 24 25
3
9
8 31
13 |