1 Іодаються узагальнені умовиводи, ідеї, думки, оцінки, пропозиції науковця.

До списку використаних джерел

Включають публікації переважно останніх 5-10 років. Особливу цінність мають роботи останнього року.

Обсяг роботи від 10 сторінок. Виклад матеріалу в рефераті мас бути коротким і стислим. Слід використовувати синтаксичні конструкції, властиві мові наукових і технічних документів, уникати складних граматичних зворотів. У рефераті слід використовувати стандартизовану термінологію, уникати незвичних термінів і символів або пояснювати їх при першому згадуванні в тексті. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і прийнятими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту.

Технічне оформлення

Під час написання реферативної роботи необхідно давати посилання на використані інформаційні джерела. Такі посилання дають змогу відшукати першоджерела і перевірити достовірність відомостей про цитування джерела.

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, годі в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі.

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад “у працях [ І - 7]..Л

Оформлення реферативної роботи відбувається за допомогою комп’ютера, текст розміщують на одній стороні аркушів білого паперу формату А4 (210 х 297 мм.) використовують шрифт Times New Roman, розміром 14 і через півтора міжрядкових інтервали.

Текст друкується посередині аркушу з дотриманням таких полів від краю сторінки: ліве - не менше 25 мм., праве - ие менше 10 мм., верхнє 20 мм., нижнє - 20 мм.

Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ” пишуть або друкують великими літерами симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзанного відступу.

Всі заголовки формулюються коротко. Вони повинні розкривати зміст відповідної структурної частини роботи. У заголовках не можна робити переноси слів. Кожна структурна частина роботи починається з нової сторінки, якщо попередня частина закінчується на початку сторінки. У кінці заголовків і підзаголовків крапок не ставлять.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подаються арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включається до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші реферативної роботи помер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Підрозділи нумеруються у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінні підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). 1 Іотім у тому ж рядку йде заг оловок підрозділу.

Ілюстрації (фотографії, схеми, графіки) і таблиці подаються в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу. Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст).

Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номеру розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номер формули пишеться біля правого краю аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (2.1) (перша формула другого розділу).

глосарій термінів

Автократія форма правління, за якої одній особі належить необмежена верховна влада: абсолютизм.

Атракція виникнення при сприйнятті людини людиною привабливості одного з них для іншого: це мистецтво подобатися іншим людям, справляти на них приємне враження.

Кар'єри спілкування психологічний феномен, що виникає в ході спілкування комунікатора і реципієнта. Йдеться про виникнення почуття неприязні, недовіри до самого комуні ка гора, яке поширюється і на передану ним інформацію.

Ьіологічне спілкування спілкування, необхідне для підтримки збереження і розвитку організму.

Внутрішній особнетісний конфлікт конфлікт всередині особистості, що представляє собою зіткнення її протилежно спрямованих мотивів (потреб, інтересів, цінностей, цілей, ідеалів).

Воля складний психічний процес, що викликає активність людини і спонукає її діяти направлено.

Сприйняття інтелектуальне усвідомлення стимулів, одержуваних від відчуттів. Через сприйняття визначається «реальність індивіда».

Витіснення найбільш універсальний спосіб уникнення внутрішнього конфлікту шляхом активного вимикання зі свідомості неприйнятного мотиву або неприємної інформації.

Група обмежена в розмірах спільність людей, що виділяється із соціального цілого на основі певних ознак.

Групові норми певні правила, вироблені групою, прийняті її більшістю і які регулюють взаємовідносини між членами групи.

Девальвація бальної оцінки зменшення її умовного кількісного змісту щодо вищого рівня вимог.

Делегування (від лат. Delegare посилати в якості делегата) передача завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання.

Ділове спілкування спілкування, змістом якого є те. чим зайняті люди, а не ті проблеми, які зачіпають їх внутрішній сві т.

Ділові комунікації засоби, що допомагають виконанню діяльності, у тому числі й управлінської.

Дипломатичний етикет правила поведінки дипломатів і інших офіційних осіб при контактах один з одним під час різних дипломатичних прийомів, візитів, переговорів.

Дисфункціональні конфлікти конфлікти, що перешкоджають ефективній взаємодії і ухваленню рішень.

Завдання навчальних занять комплекс теоретичних і практичних труднощів, подоланих учнями (студентами) самостійно або за сприяння викладача в організованому навчально-виховному процесі та сприяють їх цілеспрямованому навчання, виховання та розвитку.

Заміщення заміна дії. спрямованої на недоступний об'єкт, на дію з доступним об'єктом.

Зміст бальної оцінки її умовна відповідність одному з п'яти показників ступеня навченості учня, вираженог о у відсотках.

Ідентифікація ототожнення себе з іншим; полягає в уявній постановці себе на місце партнера по спілкуванню, взяття на себе ролі, яку виконує цей партнер, побудова своєї поведінки таким же способом, як і партнер, примикання до його позиції.

Імідж безпосередньо або навмисно створюване візуальне враження про особу або соціальній структурі.

Імперативне спілкування авторитарна, директивна форма впливу на партнера по спілкуванню з метою досяг нення кон тролю над його поведінкою і внутрішніми установками, примус до певних дій або рішень.

Індивідуальність властивості особистості, що зумовлюють особливості її поведінки та відповідність конкретних видів діяльності.

Інноваційний менеджер менеджер, здатний вирішувати незвичайну, нестандартну проблему.

Інструментальне спілкування спілкування, яка с самоціллю, то не стимулюється самостійної потребою, але переслідус будь-яку мету, відмінну від отримання задоволення від самого акту спілкування.

Інцидент збіг обставин, що с приводом для конфлікту.

Катарсис- полегшення внутрішнього конфлікту при співпереживанні.

Якість знань міцність, глибина і системність знань та їх усвідомлене застосування на практиці. Когнітивне спілкування обмін знаннями.

Колектив соціальна спільність людей, об'єднаних на основі суспільно значущих умінь, загальних ціннісних орієнтації, спільної діяльності та спілкування.

Комунікативна структура групи сукупність позицій членів групи в системах інформаційних потоків, що пов'язують членів групи між собою і зовнішнім середовищем, а також концентрація у них того чи іншого об'єму груповий інформації.

Композиція групи сукупність характеристик членів групи, важливих з точки зору аналізу групи як цілого.

Конвенційні ролі шаблони, яким має слідувати будь-яка людина, що опинився в даній ситуації: професійні ролі (вчителі, продавця, міліціонера), ролі пасажира, покупця, виборця, ролі сімейні (батька, матері, старшого брата та ін.)

Контроль у педагогічному менеджменті - третій основний компонент (функція) педагогічного менеджменту, процес отримання та переробки інформації про хід і результати навчально виховного пронесу для прийняття на цій основі певного управлінського рішення: включає в себе спостереження, вивчення, аналіз, діагностику та оцінку ефективності діяльності виконавців.

Конфлікт відношення між суб'єктами соціальної взаємодії, яке характеризується їх протиборством на основі протилежно спрямованих мотивів (потреб, інтересів, цілей, ідеалів, переконань) або суджень (думок, поглядів, оцінок тощо).

Конфліктна ситуація - накопичені протиріччя, пов'язані з діяльністю суб'єктів соціальної взаємодії і створюють грунт для реального протиборства між ними.

Конфліктогени слова, дії (бездіяльність), що сприяють виникненню і розвитку конфлікт), тобто безпосередньо призводять до конфлікту.

Конформізм підпорядкування судження або дії індивіда груповому тиску, виникає з конфлікту між його власною думкою і думкою групи.

Непряме спілкування спілкування, яке характеризується включенням в процес спілкування додаткового учасника як посередника, через якого відбувається передача інформації.

Лідер людина, що вміє впливати на колектив у системі міжособистісних відносин, заснованих па почутті симпатії чи антипатії, прийняття або неприйняття.

Лідерство (від англ. І.еаііег ведучий) - засіб, за допомогою якого керівник впливає на поведінку людей.

Людинопентрійський підхід підхід у контексті гуманізації людських стосунків

Особисгісне спілкування спілкування, зосереджене в основному навколо психологічних проблем внутрішнього характеру, тих інтересів і потреб, які глибоко й інтимно зачіпають особистість людини (пошук сенсу жигтя. визначення свого ставлення до значимого людині, до того, що відбувається навколо, дозвіл будь-якого внутрішнього конфлікту).

Особистісний стиль рішення сукупність індивідуальних особливостей керівника, яка включає в себе рішення для виконавців.

Особистість поняття, що означає сукупність стійких психологічних якостей людини, що складають його індивідуальність.

Манери спосіб гримати себе, зовнішня форма поведінки, поводження з іншими людьми, що вживаються в мові вирази, той. інтонація, характерні для людини хода, жестикуляція і навіть міміка.

Маніпуляцій поширена форма міжособистісного спілкування, передбачає вплив на партнера по спілкуванню з метою досягнення своїх прихованих намірів.

Масове спілкування множинні, безпосередні контакти незнайомих людей, а також комунікація, опосередкована різними видами масової інформації.

Матеріальне спілкування обмін продуктами і предметами діяльності, які, у свою чергу, служать засобом задоволення актуальних потреб суб'єктів.

Міжособистісне спілкування спілкування, пов'язане з безпосередніми контактами людей в групах або парах, постійних за складом учасників. Передбачає відому психологічну близькість партнерів (знання індивідуальних особливостей один одного, наявність співпереживання, розуміння, спільного досвіду діяльності).

Менеджер професійний керівник; людина, професійно здійснює функції управління. Його профессионализм полягає у знанні ринку та його законів, в умінні прогнозувати розвиток організації і створювати всі необхідні умови для досягнення її цілей, у здатності управляти ресурсами та їх розвитком шляхом постійного оновлення змісту і технології управління.

Менеджер навчально-виховного процесу керівник навчального закладу (директор, його заступник), який виступає в якості суб'єкта управління навчально виховною діяльністю педагогічних працівників.

Менеджер навчально-пізнавального процесу викладач, який виступає в якості суб'єкта системи управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів.

Менеджмент наука, мистецтво та діяльність з мобілізації інтелектуальних, матеріальних і фінансових ресурсів з метою ефективного га дієвого функціонування організації.

Менеджмент педагогічний комплекс принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління навчально-виховним і навчально-пізнавальним процесом, спрямованих на підвищення його ефективності.

Методи управління способи досягнення поставлених цілей менеджмент). спосоои реалізації основних його функцій.

Методи управління кадрами сукупність способів, процедур і технік роботи менеджера з персоналу, інваріантних для організацій різного типу та рівня розвитку і спрямованих на формування кадрового складу організації, підтримка його працездатності та оптимізацію кадрового потенціалу.

Моніторинг освітнього пронесу безперервне відстеження ходу, результату і ефективності освітнього процесу на основі використання комп'ютерної технології збору та обробки одержуваної про нього інформації.

Мотиваційний спілкування обмін спонуканнями, цілями, інтересами, мотивами, потребами.

Мотиви конфлікту внутрішні спонукальні сили, підштовхують суб'єктів соціальної взаємодії до конфлікту (мотиви виступають у формі погреб. гйте'рехт датей, і/іеа/т. .черехшань).

Невроз група нервово-психічних захворювань, що викликаються в основному внаслідок тривалих психічних переживань, перенапруг, недостатнього відпочинку та іи.

Нерефлексівне відчуття або слухання - уміння уважно мовчати, не втручаючись в мову співрозмовника своїми зауваженнями (застосовується на етапах постановки проблеми, коли вона тільки формулюється мовцем, а також у ситуації, коли мета розмови з боку мовця - «вилив душі», емоційна розрядка).

Неформалізовані ролі деякі стійкі шаблони, пов'язані з очікуванням від людини певної поведінки, не є загальними для всіх вимогами, залежать від того, що за людина виконує дану роль.

О Гір а і конфліктної ситуації відображення предмета конфлікту у свідомості суб'єктів конфліктної взаємодії.

Освітній процес цілеспрямована діяльність з навчання, виховання та розвитку особистості шляхом організованого навчально-виховного та навчально-пізнавального процесів в єдності з самоосвітою цієї особистості, що забезпечує засвоєння знань. умінь і навичок на рівні не нижче державного освітнього стандарту.

Зворотний зв'язок інформація, що містить реакцію реципієнта на поведінку комунікатора.

Загальногромадянський етикет сукупність правил, традицій і умовностей, додержуються громадянами при спілкуванні один з одним.

Спілкування взаємодія двох або більше людей з метою встановлення і підтримки міжособистісних відносин, досягнення загального результату спільної діяльності.

Об'єкт управління спільність людей, об'єднаних в рамках певної організації.

Обдарованість наявний в людині потенціал для виконання будь-якої роботи. Пов'язана ?і здібностями, але на відміну від них складається не тільки на основі навчання і набутого досвіду, але і вроджених якостей.

Опосередковане спілкування спілкування, яке може розглядатися як неповний психологічний контакт за допомогою письмових або технічних пристроїв, що ускладнюють або віддають у часі отримання зворотного зв'язку між учасника спілкування.

ІІара.іінгвісгічна система система вокалізації, тобто якість голосу, його діапазон, тональність, фразові і логічні наголоси, що віддаються перевага конкретною людиною.

Педагогічний конфлікт конфлікт, що виникає в результаті професійного та міжособистісної взаємодії учасників навчально-виховного процесу; проявляється у формі загострилися суб'єкт суб'єктних протиріч, що припускають конструктивний переклад зіткнення сторін конфлікту в зацікавлене усунення його причин.

План (від лаг. Ріапих плоский, рівний) прийняте управлінське рішення, зафіксоване будь-яким чином на папері, фотоплівці, магнітній стрічці, дискеті, т.п.

План роботи на навчальний рік взаємопов'язана, об'єднана спільними цілями сукупність практичних заходів та справ з реалізації поставлених перед навчальним закладом цілей.

Планування навчальних занять специфічний акт прийнято» рішення з конструювання загальної умоглядною або письмовій моделі взаємодії викладача та учнів у ходу занять.

Підбір професійний виявлення за індивідуальним якостям кандидатів, найбільш придатних до професійному виконанню діяльності. Позиції конфліктних сторін це те. про що конфліктуючі заявляють один одному в ході конфлікту чи переговорів.

Потреби внутрішній стан відчуття недостатнє чого-небудь.

Предмет конфлікту те. через що виникає конфлікт.

Проекція несвідомий перенесення (приписування) іншому чоло століття власних почуттів, бажань і потягів, в яких людина не хоче собі зізнатися, розуміючи їх соціальну неприйнятність».

Придворний етикет строго регламентований порядок і форми обходження, установлені при дворах монархів.

Прийоми спілкування переважні засоби спілкування, в тому числі вербальні і невербальні.

Принципи педагогічного менеджменту основні правила поведінки суб'єкта менеджменту при взаємодії з підлеглими суб'єктами (об'єктами).

Принципи аналітичної діяльності суб'єкта педагогічного менеджменту основні правила, яких повинен дотримуватися менеджер навчально-виховного процесу при спостереженні, аналізі та оцінці ефективності діяльності викладача і учнів.

Пряме спілкування природний контакт «обличчям до обличчя» за допомогою вербальних (мовних) і певербальних (жести, міміка, пантоміміка) коштів, коли інформація особисто передається одним з його учасників іншому.

Раціоналізація псевдо розумне пояснення людиною своїх бажань, вчинків, насправді викликаних причинами, визнання яких загрожувало втратою самоповаги.

Рсїсрїї розвитку група фахівців і керівників, орієнтованих на стратегічні напрямки діяльності організації.

Резерв функціонування група фахівців і керівників, відповідальних за довгострокове 'забезпечення ефективного функціонування організації.

Референтна група реальна чи ідеальна група, на яку орієнтований людина, цінності, ідеали і норми поведінки якої він поділяє.

Рефлексивне відчуття або слухання це об'єктивна зворотній зв'язок з промовистою, яка у ролі контролю точності сприйняття почутого (у ситуаціях, коли мовець погребує не стільки із емоційній підтримці, скільки в допомозі при вирішенні певних проблем).

Рефлексія усвідомлення людиною того , як він сприймається партнером по спілкуванню, корекція своєї поведінки у зв'язку з можливим поведінкою іншого.

Роль відповідний прийнятим нормам спосіб поводження людей у залежності від їхнього статусу чи позиції в суспільстві.

Світський етикет знання пристойності, уміння тримати себе в суспільстві гак. щоб заслужити загальне схвалення і ніякими зі своїх дій не образити нікого.

Зміст спілкування інформація, яка в міжособистісних контактах передається від однієї живої істоти до іншого.

Соціальна установка виражає стан психіки, яке характеризується схильністю людини сприймати (переживати, надавати увагу) об'єкт чи суб'єкт на імпульсивному рівні виходячи зі свого життєвого досвіду і виявляти до них своє вербальне і невербальне ставлення.

Соціально-психологічний клімат система емоційно-психологічних станів колективу, що відображають характер взаємовідносин між його членами у процесі спільної діяльності і спілкування.

Соніомеї рнчна структура сукупність супідрядних позицій членів групи в системі

внутрішньогрупових міжособистісних переваг.

Соціальне спілкування спілкування, спрямоване на розширення і зміцнення міжособистісних контактів, встановлення і розвиток інтер персональних відносин, особистісний ріст індивіда.

Здібності індивідуально-психологічні особливості особистості, що є умовами успішного виконання певної діяльності: розвинене стан природних задатків, сприятливий об'єктивний чинник успішної самореалізації особистості.

Засоби спілкування способи кодування, передачі, переробки і розшифровки інформації, що передається в процесі спілкування від однієї живої істоти іншому.

Статус становище суб'єкта в системі міжособистісних відносин, що визначає його права, обов'язки і привілей.

Ступінь навченості сукупність п'яти послідовних показників (розрізнення, запам'ятовування, розуміння, елементарних умінь і навичок і переносу), засвоєних учням в процесі навчання і вчення.

Стереотип стійко зберігаються у свідомості образи або подання, які є емоційно забарвленим упередженням або стійкої оцінкою.

Сторони конфлікту суб'єкти соціальної взаємодії, що знаходяться в стані конфлікту або ж явно чи неявно підтримують конфліктуючих.

Стрес спосіб досягнення стійкості організму при впливі на нього шкідливого чинника подразника.

Стресори фізичні та психічні реально діючі або ймовірні подразники. Психічними стресорами є необхідність прийняття особливо відповідальних рішень, швидкої перебудови при різкій зміні стратегії поведінки, не задовольняючи темпи просування по службі, конфлікти.

Структурна сумісність сумісність темпераменту, характеру і особистісних якостей партнерів.

Суб'єкт управління ієрархічно супідрядні посадові особи керівники.

Талановитість високий рівень розвитку спеціальних здібностей.

Темперамент закономірне співвідношення стійких особливостей індивіда, що характеризують різні сторони динаміки психічної діяльності.

Техніка спілкування способи перед налаштування людини на спілкування з людьми, його поведінку в процесі спілкування.

Управління конфліктом цілеспрямоване, обумовлене об'єктивними законами вплив на його динаміку в інтересах розвитку чи руйнування тієї соціальної системи, до якої має відношення даний конфлікт.

Управлінська етика система теоретико-прикладних етичних знань і практичних рекомендацій, орієнтованих на якісне виконання адміністративно-господарських функцій.

Успіх переживання стану радості, задоволення від того, що результат, до якого особистість прагнула у своїй діяльності, або збігся з її очікуваннями, надіями (з рівнем домагань), або перевершив їх.

Управління навчально-виховним процесом цілеспрямований вплив керівника на педагогічний колек тив та учнів шляхом науково обгрунтованого планування, організації та кон тролю їх діяльності.

Функціональні конфлікти конфлікти, що сприяють прийняттю обгрунтованих рішень і розвитку взаємовідносин.

Функціонально-рольова сумісність відповідність в уявленнях партнерів про тих міжособистісних ролях, які вони реалізовуватимуть самі й чекати від іншого в процесі спілкування і взаємодії.

Функції спілкування виділяються відповідно до змісту спілкування. Розрізняють чотири основні функції спілкування. Поєднуючись, вони надають процесам спілкування конкретну специфік) в конкретних формах.

Функція (від лаг. РипсПоп виконання ) відношення між керуючою системою і керованим об'єктом, що вимагає від керуючої системи виконання певної дії для забезпечення цілеспрямованості або організованості керованих процесів.

Функція керівника сукупність однорідно повторюваних завдань, які необхідно вирішити для забезпечення нормальної життєдіяльності системи.

Характер сукупність індивідуальних, своєрідних психічних властивостей, що виявляються в особистості в типових умовах і виражаються у властивих їй способах поведінки в подібних умовах.

Цільове спілкування засіб задоволення специфічної потреби, у даному випадку потреби в спілкуванні.

Цінності явища та ідеї, що втілюють у собі суспільні ідеали і виступаючі як еталон належною. І Ірииускають ранжування за значимістю.

Людська змінна в менеджменті наявність різноманіття індивідуальних людських характеристик і відносин особистості з зовнішнім середовищем.

Почуття стійко мотиваційні емоції, що відображають ставлення людини до яких-небудь предметів або явищ.

Емпатін співпереживання іншій людині, здатність відчувати ге ж. що і співрозмовник, розуміти його не «розумом», а «серцем»; тобто осягнення емоційного стану, проникнення відчування в переживання іншої людини.

Емоції психічний спосіб ставлення людини до навколишнього світу, інших людей, самото себе, що виявляється у формі безпосереднього переживання.

Етикет важлива частина загальнолюдської культури, моральності, моралі, виробленої протягом багатьох століть всіма народами відповідно до їхніх представлень про добро, справедливість, людяність в галузі моральної культури і про красу, порядок, благоустрій, побутовій доцільності в галузі кул ьту р и м а тер іал ь н ої.