1. Стратегії інтенсифікації

Інтенсивний (або органічний) ріст передбачає збільшення обсягів продажу, ринкової частки та прибутку підприємства шляхом інтенсифікації його існуючих ресурсів.

Розрізняють такі види стратегії інтенсифікації:

Стратегія глибокого проникнення на ринок означає збільшення обсягів збуту та ринкової частки підприємства без зміни його товарно-ринкових позицій. Тобто підприємство намагається збільшити обсяг збуту, ринкову частку та прибуток за рахунок існуючих товарів на існуючих ринках збуту.

Стратегія розвитку ринку означає адаптацію існуючих товарів підприємства до нових ринків збуту: підприємство виходить з існуючим товаром на новий ринок.

Стратегія розвитку товару означає модифікацію товару фірми або його якісних параметрів (стилю, іміджу, розширення асортиментної лінії) для існуючого кола споживачів підприємства, тобто підприємство пропонує на існуючому ринку збуту вдосконалений товар або розширює його асортимент. Наприклад, фірма "Кока-Кола", розпочинаючи свою діяльність на ринку, пропонувала один вид напою, сьогодні ж— велику кількість різновидів.

2. Стратегії інтегративного зростання підприємства

Інтегративний ріст передбачає розширення обсягів збуту, прибутку та/або ринкової частки підприємства внаслідок його об'єднання з постачальниками, торговельними організаціями, конкурентами

Залежно від того, з ким об'єднується підприємство, виділяють такі види стратегій інтегративного росту:

• вертикальна регресивна інтеграція;

• вертикальна прогресивна інтеграція;

• горизонтальна інтеграція.

Стратегія прямої інтеграції передбачає об'єднання підприємства з посередником.

Вертикальна регресивна інтеграція передбачає об'єднання підприємств з постачальником матеріально-технічних ресурсів.

Вертикальна прогресивна інтеграція передбачає об'єднання підприємства з організаціями системи розподілу (гуртовою та роздрібною торгівлею).

Якщо передбачається розширення масштабів діяльності підприємства за рахунок об'єднання його зусиль з конкурентним підприємством, то така стратегія називається горизонтальною інтеграцією.

3. Стратегії диверсифікації

Стратегії диверсифікації застосовуються в тому випадку, коли підприємство знаходить привабливі для себе можливості поза його бізнесом.

Диверсифікація — це стратегія, яка передбачає вихід підприємства в нові для нього сфери бізнесу.

Розрізняють такі види диверсифікації:

• концентрична (центрована) диверсифікація,

• горизонтальна диверсифікація,

• конгломеративна диверсифікація.

Сутність концентричної (вертикальної) диверсифікації полягає у тому, що підприємство починає виробляти нові товари, які в технологічному та/ або маркетинговому аспекті пов'язані з існуючими товарами.

Горизонтальна диверсифікація передбачає випуск підприємством нових товарів, які технологічно не пов'язані з існуючими, але призначені для існуючих клієнтів (споживачів) підприємства. Наприклад, туристичне агентство вступає в готельний бізнес. Таке розширення діяльності — від продажу путівок до забезпечення відпочинку для туристів (націлене на один і той самий ринок)— і є горизонтальною диверсифікацією.

Конгломеративна диверсифікація являє собою стратегію, націлену на розроблення й виробництво нових товарів, які жодним чином не пов'язані ні з існуючою діяльністю підприємства, ні з його ринками збуту. Наприклад, взуттєва фабрика розпочинає виробництво іграшок. Такий вид диверсифікації потребує найбільших фінансових витрат і під силу тільки великим фірмам.

Стратегії зростання розробляються для підприємств, які діють на перспективних ринках збуту, мають певні конкурентні переваги і в змозі ефективно використати необхідні фактори успіху.

III. Стратегію скорочення вибирають тоді, коли організація має перегрупувати сили після тривалого періоду зростання чи з’являється необхідність підвищити ефективність. Вона зумовлює скорочення частки ринку для збільшення прибутку внаслідок поступового виходу з ринку чи ліквідації певного виду діяльності.

Розрізняють такі види стратегії скорочення: «збір урожаю», скорочення витрат, скорочення та ліквідація організації.

1. «Збір урожаю» передбачає відмову від довгострокових цілей і отримання доходів в короткостроковій перспективі. Застосовують до безперспективних видів діяльності, щоб одержати максимальний сукупний дохід за період, протягом якого відбувається скорочення їх випуску.

2. Скорочення витрат передбачає пошук можливостей, які спиятимуть зменшенню витрат виробництва, підвищенню продуктивності праці тощо.

3. Скорочення організації вимагає закриття або продажу одного з її підрозділів заради досягнення довгострокових цілей. Цю стратегію вибирають диверсифіковані організації.

4. Ліквідація організації – це крайній випадок стратегії скорочення. Вона здійснюється тоді, коли організація не має змоги продовжувати свою діяльність.

На практиці вибирають комбіновану стратегію, яка є поєднанням розглянутих вище альтернатив.