- •Методичні вказівки
- •Практичне заняття № 1 розрахунок захисного заземлення
- •Приклад розрахунку № 1 Розрахувати захисне заземлення для виробничої ділянки з електроустаткуванням. Вихідні дані наведені в табл. 1.8
- •Практичне заняття № 2 розрахунок занулення електрообладнання
- •Запитання для самоконтролю
- •Список літератури
Приклад розрахунку № 1 Розрахувати захисне заземлення для виробничої ділянки з електроустаткуванням. Вихідні дані наведені в табл. 1.8
Таблиця 1.8 – Вихідних даних до розрахунку захисного заземлення
Трансформаторна підстанція напругою U, кВ |
Розміри приміщення |
Розрахунковий опір природного заземлювача, Rпр, Ом |
Протяжність лінії електропередач |
Параметри вертикального електрода |
Параметри горизонтального електрода |
Питомий опір землі виміряне (супісок), Омм |
Кліматична зона (підвищення вологість) |
|||
Довжина L, м |
Ширина В, м |
lК.Л., км |
lВ.Л., км |
Довжина lВ, м |
Діаметр d, мм |
Площа смуги, мм2 |
||||
10/0,4 |
18 |
6 |
17 |
50 |
60 |
3 |
12 |
6 х 56 |
130 |
IІI |
Розрахунок
У нашому випадку заземлюючий пристрій використається для електроустановки напругою понад 1000 В, тому розрахункове значення струму замикання на землю може бути визначене по наступній напівемпіричній формулі (1.1):
,
де Uл – лінійна напруга мережі (на високій стороні трансформаторної підстанції), кВ; lк, lв – довжина електричнозв'язаних відповідно кабельних і повітряних ліній, км.
Таким чином,
Відповідному отриманому розрахунковому значення струму замикання на землю нормативне значення опору заземлюючого пристрою (ЗП) Rз знаходимо по формулі(табл.1.2):
Rз = 125/Iз, Rз = 125/51,71 = 2,32 Ом.
При використанні природних заземлювачів необхідний опір штучного заземлювача Rш визначається по формулі(1.15):
де Rпр – опір розтіканню струму природних заземлювачів, Ом; Rш – необхідний опір штучного заземлювача, Ом; Rз.пує – розрахунковий нормований опір ЗП, Ом;
Визначаємо розрахунковий питомий опір землі по формулі(1.16):
,
де
–
розрахунковий питомий опір землі, Ом·м;
ρизм
– питомий опір землі, отримане в
результаті вимірів, Ом·м (заданий в
умові завдання, табл. 1.3); ψ – коефіцієнт
сезонності, що враховує промерзання
або висихання ґрунту.
Для кліматичного пояса ІІІ для землі з підвищеною вологістю ψ = 1,5 (табл. 1.1,1.4) тоді,
ρ = 130 1,5 = 195 Омм.
Обчислюємо опір розтіканню струму одиночного вертикального заземлювача Rв. У випадку стержня круглої площі (трубчастого) заземлювача, заглибленного в землю, розрахункова формула має вигляд:
де ρр.з. – розрахунковий питомий опір ґрунту Ом·м; l – довжина вертикального стержня, м; d – діаметр , мм; t – відстань від поверхні ґрунту до середини довжини вертикального стержня, м.
Рисунок 1.2 – Схема заглиблення стержня
Розрахуємо наближену кількість вертикальних стержнів:
де Rв – опір розтіканню струму одиночного вертикального заземлення, Ом; Rш – необхідний опір штучного заземлювача, Ом;
Отримане число стержнів округляємо до найближчого більшого довідкового значення(табл.1.6). Отже, n = 40.
Визначаємо конфігурацію групового заземлювача (контур) з урахуванням можливості його розміщення на відведеній території й відповідній довжині горизонтальної смуги:
lг = 1,05·а·п,
де а – відстань між вертикальними стержнями, м; п – кількість вертикальних стержнів;
а = k ·lв,
де k – коефіцієнт кратності, рівний 1, 2, 3; lв – довжина вертикального стержня, м.
Коефіцієнт кратності приймемо рівним 2.
а = 2·3 = 6 м,
lг = 1,05·6·40 = 252 м.
Периметр
будинку
=
2 (18 + 6) = 48 м.
Обчислюємо опір розтіканню струму горизонтального стержня Rг. У випадку горизонтального смугового заземлювача розрахунок виконується по формулі(1.15):
де ρ – розрахунковий питомий опір ґрунту, Ом·м; l – довжина горизонтальної смуги, м; b – ширина смуги, м; t – відстань від поверхні ґрунту до середини ширини горизонтальної смуги, м;
Рисунок 1.3 – Схема заглиблення полоси
Вибираємо коефіцієнти використання вертикальних стержнів (ηв) і горизонтальної смуги (ηг) з урахуванням числа вертикальних стержнів (п) і відношення відстані між стержнями (а) до їх довжини (lв) таблиця 1.6–1.7.
;
ηг
=
0,29; ηв
=
0,58.
Розрахуємо еквівалентний опір розтіканню струму групового заземлювача(1.19):
,
де Rв, Rг – відповідно опори вертикального стержня й горизонтальної смуги, Ом; ηв, ηг – відповідно коефіцієнти використання вертикальних стержнів і горизонтальної смуги, Ом; n – кількість вертикальних стержнів.
Отриманий опір розтіканню струму групового заземлителя не повинне перевищувати необхідний опір
Rгр ≤ Rш.з.
1,95 < 2,04.
Тобто отриманий опір задовольняє необхідній умові.
Таким чином, ми визначили основні конструктивні параметри заземлювача, при яких опір розтікання струму обраного групового заземлювача (Rгр) не перевищує необхідного опору (Rш).
Таблиця 1.9 – Варіанти вихідних даних до розрахунку захисного заземлення приклада № 2
№ вар. |
Розміри об'єкта, що захищається, м |
Ґрунт |
Кліматичні зони (вологість нормальна) |
Rпр., Ом |
Довжина кабельних ліній lк.л., км |
Довжина повітряних ліній lв.л., км |
|
|
L |
B |
|
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
1 |
12 |
19 |
Глина |
I |
15 |
15 |
20 |
2 |
14 |
22 |
Пісок |
II |
16 |
17 |
22 |
3 |
16 |
24 |
Супісок |
III |
17 |
18 |
28 |
4 |
11 |
22 |
Суглинок |
IV |
18 |
15 |
19 |
5 |
12 |
24 |
Пісок |
I |
19 |
14 |
22 |
6 |
13 |
26 |
Глина |
II |
20 |
13 |
19 |
7 |
15 |
25 |
Суглинок |
III |
21 |
15 |
26 |
8 |
10 |
20 |
Супісок |
IV |
19 |
16 |
22 |
9 |
11 |
22 |
Суглинок |
I |
17 |
17 |
20 |
10 |
13 |
19 |
Пісок |
II |
16 |
18 |
24 |
11 |
14 |
23 |
Глина |
III |
15 |
14 |
21 |
12 |
15 |
30 |
Супісок |
IV |
14 |
15 |
26 |
13 |
13 |
27 |
Суглинок |
I |
16 |
14 |
20 |
14 |
12 |
28 |
Глина |
II |
17 |
16 |
21 |
15 |
14 |
26 |
Пісок |
III |
21 |
17 |
22 |
16 |
13 |
25 |
Глина |
IV |
22 |
18 |
24 |
17 |
16 |
30 |
Суглинок |
I |
20 |
19 |
20 |
18 |
15 |
27 |
Пісок |
II |
17 |
20 |
22 |
19 |
14 |
22 |
Супісок |
III |
19 |
22 |
24 |
20 |
13 |
29 |
Суглинок |
IV |
21 |
14 |
17 |
21 |
12 |
25 |
Пісок |
I |
20 |
15 |
26 |
22 |
14 |
26 |
Суглинок |
II |
18 |
16 |
24 |
23 |
17 |
30 |
Глина |
III |
17 |
17 |
30 |
24 |
14 |
26 |
Супісок |
IV |
16 |
18 |
21 |
25 |
15 |
28 |
Пісок |
I |
15 |
19 |
26 |
