2.4. Тестові завдання Завдання «с»

При виконанні тестових завдань зміст тестів не переписується. Необхідно при оформленні відповіді вказувати, до якого модулю вони відносяться. Відповідь до кожного тесту записується у рядок. Наприклад:

Модуль 0. Модуль 1.

1) а) б) в); 1) а) б) в);

2) а) б) в); 2) а) б) в);

…. …

30) а) б) в). 30) а) б) в).

Модуль 0

1. Фінансова безпека країни включає такі складові.

а) бюджетна безпека;

б) боргова безпека;

в) валютна безпека;

г) банківська безпека;

д) продовольча безпека;

є) виробнича безпека;

ж) грошово-кредитна безпека;

з) безпека страхового ринку.

2. Бюджетна безпека — це:

а) стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів;

б) такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи;

в) такий стан розвитку держави, при якому держава здатна забезпечити гідний і якісний рівень життя населення незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз;

г) такий рівень забезпеченості страхових компаній фінансовими ресурсами, який дав би їм змогу в разі потреби відшкодувати обумовлені в договорах страхування збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування;

д) такий стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення.

3. Боргова безпека — це:

а) стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів;

б) такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи;

в) такий стан розвитку держави, при якому держава здатна забезпечити гідний і якісний рівень життя населення незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз;

д) такий рівень забезпеченості страхових компаній фінансовими ресурсами, який дав би їм змогу в разі потреби відшкодувати обумовлені в договорах страхування збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування;

є) такий стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення.

4. Соціальна безпека — це:

а) стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів;

б) такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи;

в) такий стан розвитку держави, при якому держава здатна забезпечити гідний і якісний рівень життя населення незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз;

г) такий рівень забезпеченості страхових компаній фінансовими ресурсами, який дав би їм змогу в разі потреби відшкодувати обумовлені в договорах страхування збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування;

д) такий стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення.

5. Безпека страхового ринку — це:

а) стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів;

б) такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи;

в) такий стан розвитку держави, при якому держава здатна забезпечити гідний і якісний рівень життя населення незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз;

г) такий рівень забезпеченості страхових компаній фінансовими ресурсами, який дав би їм змогу в разі потреби відшкодувати обумовлені в договорах страхування збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування;

д) такий стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення.

6. Грошово-кредитна безпека — це:

а) стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного й місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів;

б) такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи;

в) такий стан розвитку держави, при якому держава здатна забезпечити гідний і якісний рівень життя населення незалежно від впливу внутрішніх та зовнішніх загроз;

г) такий рівень забезпеченості страхових компаній фінансовими ресурсами, який дав би їм змогу в разі потреби відшкодувати обумовлені в договорах страхування збитки їх клієнтів і забезпечити ефективне функціонування;

д) такий стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення.

7. Критерії економічної безпеки — це:

а) реальні статистичні показники, за якими здійснюється оцінка стану економіки країни з точки зору забезпечення її сталого розвитку;

б) реальні статистичні показники розвитку економіки країни, які найбільш повно характеризують явища і тенденції в економічній сфері;

в) інтервал величин, у межах яких створюються найбільш сприятливі умови для відтворюваних процесів в економіці;

г) кількісні величини, порушення яких викликає несприятливі тенденції в економіці;

д) кількісні величини, порушення яких викликає загрозливі процеси в економіці.

8. Індикатори економічної безпеки — це:

а) реальні статистичні показники, за якими здійснюється оцінка стану економіки країни з точки зору забезпечення її сталого розвитку;

б) реальні статистичні показники розвитку економіки країни, які найбільш повно характеризують явища і тенденції в економічній сфері;

в) інтервал величин, у межах яких створюються найбільш сприятливі умови для відтворюваних процесів в економіці;

г) кількісні величини, порушення яких викликає несприятливі тенденції в економіці;

д) кількісні величини, порушення яких викликає загрозливі процеси в економіці.

9. Оптимальні значення індикаторів — це:

а) реальні статистичні показники, за якими здійснюється оцінка стану економіки країни з точки зору забезпечення її сталого розвитку;

б) реальні статистичні показники розвитку економіки країни, які найбільш повно характеризують явища і тенденції в економічній сфері;

в) інтервал величин, у межах яких створюються найбільш сприятливі умови для відтворюваних процесів в економіці;

г) кількісні величини, порушення яких викликає несприятливі тенденції в економіці;

д) кількісні величини, порушення яких викликає загрозливі процеси в економіці.

10. Порогові значення індикаторів — це:

а) реальні статистичні показники, за якими здійснюється оцінка стану економіки країни з точки зору забезпечення її сталого розвитку;

б) реальні статистичні показники розвитку економіки країни, які найбільш повно характеризують явища і тенденції в економічній сфері;

в) інтервал величин, у межах яких створюються найбільш сприятливі умови для відтворюваних процесів в економіці;

г) кількісні величини, порушення яких викликає несприятливі тенденції в економіці;

д) кількісні величини, порушення яких викликає загрозливі процеси в економіці.

11. Граничні значення індикаторів — це:

а) реальні статистичні показники, за якими здійснюється оцінка стану економіки країни з точки зору забезпечення її сталого розвитку;

б) реальні статистичні показники розвитку економіки країни, які найбільш повно характеризують явища і тенденції в економічній сфері;

в) інтервал величин, у межах яких створюються найбільш сприятливі умови для відтворюваних процесів в економіці;

г) кількісні величини, порушення яких викликає несприятливі тенденції в економіці;

д) кількісні величини, порушення яких викликає загрозливі процеси в економіці.

12. Складовими економічної безпеки є:

а) макроекономічна безпека;

б) фінансова безпека;

в) зовнішньоекономічна безпека;

г) інвестиційна безпека;

д) науково-технологічна безпека;

є) політична безпека;

ж) енергетична безпека;

ж) виробнича безпека;

з) демографічна безпека;

і) соціальна безпека;

к) продовольча безпека.

13.Методика розрахунку рівня економічної безпеки України була затверджена:

а) у 2005 році;

б) у 2007 році;

в) у 2009 році;

г) у 2011 році.

14.Рівень бюджетної безпеки країни визначають індикатори:

а) рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду), % ;

б) відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП, % ;

в) покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень, %;

г) відношення дефіциту, профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі, % ;

д) обсяг трансфертів з державного бюджету, % до ВВП ;

є) амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України, % ;

ж) дохідність облігацій внутрішньої державної позики, % .

15. Рівень боргової безпеки країни визначають індикатори:

а) відношення загального обсягу державного боргу до ВВП, % ;

б) відношення загального обсягу зовнішнього боргу до ВВП, % ;

в) рівень зовнішньої заборгованості на одну особу, дол. США ;

г) відношення державного зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг, % ;

д) відношення відсоткових платежів з обслуговування зовнішнього боргу до річного експорту товарів і послуг, % ;

є) відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування зовнішнього боргу до доходу державного бюджету, % ;

ж) відношення обсягу внутрішнього боргу до ВВП, % ;

з) відношення обсягу сукупних платежів з обслуговування внутрішнього боргу до доходів державного бюджету, % ;

і) відношення заборгованості уряду за державними цінними паперами до ВВП, % ;

к) відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП, % ;

л) покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень, %;

м) відношення дефіциту, профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі, % .

16. Рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду) має бути не більше:

а) 5 %;

б) 5 %;

в) 30 %;

г) 45 %;

д) 60 %.

17. Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень має бути не більше:

а) 5 %;

б) 15 %;

в) 30 %;

г) 45 %;

д) 60 %.

18. Відношення дефіциту/ профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі має бути не більше:

а) 5 %;

б) 15 %;

в) 30 %;

г) 45 %;

д) 60 %.

19. Відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП має бути не більше:

а) 3 %;

б) 15 %;

в) 30 %;

г) 45 %;

д) 60 %.

20. Частка витрат на харчування (продовольчі товари та харчування поза домом) у загальному обсязі споживчих грошових витрат домогосподарств має бути не більше:

а) 5 %;

б) 15 %;

в) 30 %;

г) 50 %;

д) 60 %.