5.3. Безпека праці та захист від іонізуючого випромінювання

Іонізуюче випромінювання – це потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні під час взаємодії з будь-якою речовиною утворювати в ній негативні та позитивні іони. Основними документами, у відповідності до яких здійснюється радіаційний контроль за безпекою населення, є "Закон про радіаційну безпеку населення" і прийняті як його розвиток "Норми радіаційної безпеки України - НРБУ-97", санітарні правилами та нормами (СанПіН №5804-91), "Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань ОСП-72/87" система стандартів із захисту від опромінення де зазначені гранично допустимі рівні випромінювання на робочих місцях. Екологічних нормативів, які встановлювали б допустимі впливи на екосистеми, у галузі радіаційної безпеки не існує.

Система стандартів з безпеки праці та захисту від іонізуючого випромінювання

ДСТУ ISO 10703-2001 ISO 10703:1997	Визначення об'ємної активності радіонуклідів методом гамма - спектрометрії з високою роздільною здатністю.
ГОСТ 12.1.006-84	ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.
ГОСТ 12.4.120-83	ССБТ. Средства коллективной защиты от ионизирующих излучений. Общие технические требования.
ГОСТ 16950-81	Техника радиационно-защитная. Термины и определения.

Усі види іонізуючого випромінювання можна поділити на дві групи – корпускулярне і фотонне (електромагнітне).

Корпускулярне IB – це потік частинок з масою спокою, відмінною від нуля, які утворюються при радіоактивному розпаді або ядерних перетвореннях. До нього належать альфа-, бета-частинки, нейтрони, електрони, протони, мезони тощо. Корпускулярне випромінювання, яке складається з потоків заряджених частинок (альфа-, бета-частинок, протонів, електронів) належить до класу безпосереднього IB, а корпускулярне випромінювання, що являє собою потоки незаряджених частинок (нейтронів та інших елементарних частинок), називають непрямим IB.

Фотонне IB – це короткохвильова ділянка електромагнітного випромінювання, до якого належать рентгенівське та гамма-випромінювання, а також хвильова компонента космічного випромінювання.

Здатність ядер деяких хімічних елементів спонтанно перетворюватися в ядра інших хімічних елементів з виділенням енергії у вигляді іонізуючого випромінювання називається радіоактивністю. При розпаді різних нуклідів, які існують у природі, основними видами випромінювання є: альфа (α), бета (β), гамма (γ) і нейтронне (n°) випромінювання.

Альфа-випромінювання – це потік позитивно заряджених частинок з величиною заряду 2 і масою, яка дорівнює 4 (фактично — це ядра гелію), що рухається зі швидкістю 20000 км·с^-1.

Цей вид випромінювання легко поглинається будь-яким середовищем (від альфа-випромінювання можна захиститися навіть аркушем щільного паперу або картоном). Однак надходження джерела альфа-випромінювання всередину живого організму може викликати трагічні для нього (організму) наслідки.

Бета-випромінювання відрізняється корпускулярною природою і є спрямованим потоком електронів та позитронів. Їх швидкість прямує до швидкості світла. Бета-випромінюванню притаманна досить мала проникна здатність. Захиститися від зовнішнього джерела бета-випромінювання порівняно нескладно. Відомо, що бета-частинки можуть затримуватися навіть неушкодженою шкірою. Однак при надходженні всередину організму бета-активні радіонукліди випромінюють бета-частинки, які легко поглинаються тканинами організму. при цьому відбувається ураження організму, яке значно перевершує пошкодження, викликане гамма-випромінюванням.

Гамма-випромінювання – це електромагнітне короткохвильове випромінювання високої енергії, якому притаманна найбільша проникна здатність. Відповідно, проблема захисту від зовнішнього гамма-випромінювання є дуже складною.

Нейтронне випромінювання – це потік нейтральних частинок, що не є носіями електричних зарядів, проникна здатність яких дуже висока. Вони можуть вільно проникати крізь тіло людини і більш щільне середовище. У повітрі вони можуть розповсюджуватися на декілька сотень метрів.

Процес радіоактивного розпаду (перехід радіоактивного елемента в інший хімічний елемент) завжди супроводжується випромінюванням одного або декількох видів.