1. Чому нині у виші найбільш актуальним є компетентнісний підхід до формування майбутніх фахівців?

2. Розкрийте співвідношення понять “компетенція” і “компетентність”.

Основними категоріями компетентністного підходу є «компетенція» і «компетентність».

У чому ж різниця між цими поняттями? На сьогоднішній день в педагогічній науці немає єдиного їх розуміння, часто вони вживаються як синоніми. Якщо подивитись по різним словникам, то тлумачення теж не завжди однакові.

Словник «Професійна освіта» дає наступні визначення: Компетентність: 1) міра відповідностей знань, умінь і досвіду осіб певного соціально-професійного статусу реальному рівню складності виконуваних ними задач і вирішуваних проблем; 2) область повноважень управляючого органу, посадовця; коло питань, по яких вони володіють правом.

Компетенція: 1) коло повноважень, прав і обов'язків конкретного державного органу; 2) коло питань, в яких даний посадовець володіє пізнаннями, досвідом.

Як бачимо, у словниках ці поняття майже не „розведені”, незрозуміло їх співвідношення.

У словнику іншомовних слів ці поняття трактуються так. Компетентність –

1) авторитетність, обізнаність;

2) володіння компетенцією.

Компетенція

1) коло повноважень певної установи або посадової особи;

2) коло питань, в яких дана особа добре поінформована, має знання, досвід, що дає їй змогу фахово розв'язувати проблеми

Ще багато є джерел, в яких розглядається питання щодо цих понять.

Передивившись їх, я дійшла слідуючих висновків.

• компетентність, визначає взаємовідносини набутих знань, вмінь і навичок і здатності ефективно використовувати їх в реальній практичній діяльності, тобто компетентність - це володіння людиною відповідною компетенцією, що включає його особистісне відношення до неї і предмету діяльності;

• компетенція - узагальнені способи дій, що забезпечують продуктивне виконання професійної діяльності. Вона включає: знання і розуміння (теоретичні знання, здібність знати й розуміти); знання як діяти (практичне оперативне застосування знань до конкретних ситуацій); знання як бути ( цінності, що є невід’ємною частиною сприймання життя з іншими в соціальному контексті).

На мій погляд компетентність розглядається ширше, ніж компетенція і компетенція є складовою компетентності.

3. Яке поняття, Вашу думку, є ширшим “комунікативна компетентність” чи “професійно-комунікативна компетентність”?

Для того щоб відповісти на це питання необхідно розглянути поняття “комунікативна компетентність” та “професійно-комунікативна компетентність”

Під комунікативною компетентністю розуміють здатність встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми, певну сукупність знань, умінь і навичок , що забезпечують ефективне спілкування. Вона передбачає уміння змінювати глибину і коло спілкування, розуміти і бути зрозумілим для партнера по спілкуванню. Комунікативна компетентність формується в умовах безпосередньої взаємодії, тому є результатом досвіду спілкування між людьми. Цей досвід набувається не тільки у процесі безпосередньої взаємодії, а також опосередкованої, в тому числі з літератури, театру, кіно з яких людина отримує інформацію про характер комунікативних ситуацій, особливості міжособистісної взаємодії і засоби їх ви рішень . У процесі опанування комунікативної сфери людина запозичає з культурного середовища засоби аналізу комунікативних ситуацій у вигляді словесних і візуальних форм. 

Професійно-комунікативну компетентність  можна розглядати як інтегроване утворення, що дозволяє організовувати людині свідому діалогічну взаємодію у процесі професійного  спілкування з окремими людьми чи групами співпрацівників, яке забезпечує  підтримку цієї взаємодії у звичайних і екстремальних ситуаціях. Важливими характерними ознаками професійно-комунікативної компетентності є також сформованість в особистості вмінь розуміти мотиви та стилі ділової поведінки інших учасників ділового спілкування, досягати поставлених  цілей за допомогою вибору найбільш ефективних шляхів реалізації комунікації, використовувати різні прийоми й технології здійснення комунікативних актів.

Виходячи з вищевикладеного, на мій погляд ширше поняття «професійно-комунікативна компетентність», тобто до   комунікативної компетентності додається ще й професійна.