6. Найдавніші рукописні книги Київської Русі

Першою ілюстрованою книгою, яка дійшла до нас, є «Остромирове Євангеліє», виготовлене у 1056-1057 рр. для новгородського посадника Остромира. Чудовою пам'яткою книгомистецтва став «Радзивилівський літопис», оздоблений 618 кольоровими мініа­тюрами, виготовленими у XV ст. з давньоруських оригіналів.

Природну основу тодішньої літератури становила усна на­родна творчість: пісні, перекази, легенди, заговори і заклинання. Особливе місце посідали пісні-билини. Відомі билини Київського і Новгородського циклів.

Прикладом високого книжного письма є «Ізборники» (1073, 1076 рр.), створені для великих київських князів Ізяслава та Свя­тослава Ярославичів. У них, крім фрагментів Св. Письма і пи­сань отців Церкви, теж знаходяться деякі історичні відомості і показник «ложних» і «праведних» книг. Книга відкривається розворотом, на лівому аркуші якого зображений князь Свято­слав із сім'єю, на правому — Спас на престолі. На третьому ар­куші — зображення орнаментованого триглавого храму, далі — чотири портретні мініатюри. На берегах книги — знаки зодіаку. Чудовими пам'ятками книжкового мистецтва були вже згадувані нами «Остромирове Євангеліє», «Радзивилівський літопис», «Юрі- єве Євангеліє» та ін.

Слов'яни мали дві азбуки — глаголицю і кирилицю. Кири­лиця була створена грецькими ченцями Кирилом і Мефодієм, які поширювали християнство серед слов'ян. Саме кирилицею написані всі відомі твори XI ст. і наступних століть: «Остроми­рове Євангеліє», «Ізборники Святослава» 1073, 1076 рр., «Слово про закон і благодать митрополита Іларіона», «Мстиславове єван­геліє», «Повість минулих літ» та ін.

6. Перекладна література

Нові впливи й нові обставини життя, зокрема свіже зацікав­лення релігійними справами та питаннями, виявилися в ряді пе­рекладів книг Св. Письма мовою, найближеною до народної, чи так званою «посполитою». До найцінніших перекладів належить Пересопницьке Євангеліє з 1556-1561 рр. Назва його походить від монастиря в Пересопниці на Волині. Воно перекладалося «для першого виразумлення люду християнського посполитого».

Крім перекладної церковної побутувала і світська перекладна література. Це і збірки афоризмів, наприклад «Бджола», і при- родничо-наукові твори типу «Шестиднев» Іоанна Екзарха або «Фізіолог» і хронографи та історичні повісті.

Збірки афоризмів — це своєрідні антології стислих мудрих висловів, вибраних з Біблії за тематичним принципом: про добро і зло, про чистоту і невинність, мужність, правду, братолюбство, навіть про злих жінок.

«Шестидневів» було декілька. Найкращий із них — Василя Великого. Це коментар до біблійного повідомлення про тво­рення світу за шість днів, про астрономічні дослідження небо­зводу. Збірник «Фізіолог» — це окремі оповіді про рослини, тва­рин, каміння. «Християнська топографія» — перший підручник з географії.

Таким чином, перекладна література — це жанр давньої лі­тератури.

8. Біблія

Однією зі священних книг, що зібрали мудрість тисячоліть, є Біблія. Кожне її слово потребує глибокого осмислення, оскільки вона вказує шлях до вершин духу.

Біблія прагне чітко виписати, що є добро, а в чому сутність зла.

Заповіді Господні твердять:

• Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею

твоєю, і всім розумінням твоїм (Матвія, гл. 22:37).

• Люби ближнього свого, як самого себе (Матвія; гл. 22:39).

«На цих двох заповідях Закон і Пророки стоять»,— твердить

святий Матвій.

Завдання. Знайти афоризми, афористичні вислови з Біблії, пояснити їх зміст. Деякі афоризми починає називати вчитель, а учні продовжують їх: