- •Конструкції будинків і споруд бетонні та залізобетонні конструкції з важкого бетону Правила проектування
- •1 Сфера застосування
- •2 Нормативні посилання
- •З матеріали для бетонних і залізобетонних конструкцій
- •3.1 Бетон
- •3.1.1 Показники якості та використання їх при проектуванні
- •3.1.2 Характеристичні і розрахункові значення характеристик бетону
- •3.1.3 Деформаційні характеристики бетону
- •3.2 Арматура
- •3.2.1 Арматура для конструкцій без попереднього напруження
- •3.1.4 Діаграми механічного стану бетону
- •3.2.2 Арматура для попереднього напруження конструкцій
- •3.3 Попередньо напружені елементи і конструкції
- •3.3.1 Загальні положення
- •3.3.2 Сила попереднього напруження при натягуванні
- •3.3.3 Обмеження напружень у бетоні
- •3.3.4 Сила попереднього напруження
- •3.3.5 Миттєві втрати попереднього напруження
- •3.3.6 Залежні від часу втрати попереднього напруження при натягуванні на упори і на бетон
- •3.3.7 Урахування попереднього напруження у розрахунку
- •3.3.8 Вплив попереднього напруження на граничний стан за несучою здатністю і стійкістю
- •3.3.9 Вплив попереднього напруження на граничний стан за придатністю для експлуатації і граничний стан за втомою
- •4 Розрахунок елементів бетонних і залізобетонних конструкцій за граничним станом і групи
- •4.1 Розрахунок залізобетонних елементів за несучою здатністю
- •4.2 Несуча здатність залізобетонних елементів прямокутного перерізу на дію згинальних моментів та поздовжніх сил
- •4.3 Несуча здатність залізобетонних елементів двотаврового та таврового перерізів на дію згинальних моментів та поздовжніх сил
- •4.4 Несуча здатність залізобетонних елементів кругового перерізу на дію згинальних моментів та поздовжніх сил
- •4.5 Несуча здатність залізобетонних елементів при двовісному впливі згинальних моментів та поздовжніх сил
- •4.6 Розрахунок несучої здатності залізобетонних перерізів, похилих до поздовжньої осі
- •4.6.1 Додаткові загальні положення
- •4.6.2 Елементи, що не потребують розрахункового поперечного армування
- •4.6.3 Елементи, що потребують поперечної арматури за розрахунком
- •4.6.4 Зсув між стінкою і полицями
- •4.6.5 Зсув на контакті бетону, укладеного у різний час
- •4.7 Крутіння
- •4.7.1 Загальні положення
- •4.7.2 Методика розрахунку
- •4.8 Продавлювання
- •4.8.1 Загальні положення
- •4.8.2 Розподіл навантаження і основний контрольний периметр
- •4.8.3 Розрахунок на зріз при продавлюванні
- •4.8.4 Опір зрізу при продавлюванні основ плит і колон без поперечного армування
- •4.8.5 Опір зрізу при продавлюванні плит і фундаментів колон із поперечною арматурою
- •4.9 Розрахунок із використанням стиснуто-розтягнутих моделей
- •4.9.1 Стиснуті умовні елементи
- •4.9.2 Розтягнутий умовний елемент
- •4.9.3 Вузли
- •4.10 Місцева дія навантаження
- •4.11 Втома
- •4.11.1 Загальні положення
- •4.11.2 Методика перевірки звичайної і попередньо напруженої арматури
- •4.11.3 Перевірка з використанням діапазону еквівалентних напружень ушкодження
- •4.11.4 Інші перевірки
- •4.11.5 Перевірка бетону при стиску або зсуві
- •5 Розрахунок елементів бетонних і залізобетонних конструкцій за граничними станами II групи
- •5.1 Загальні положення
- •5.2 Обмеження рівня напружень
- •5.3 Обмеження розкриття тріщин
- •5.3.1 Загальні передумови
- •5.3.2 Мінімальна площа армування
- •5.3.3 Обмеження тріщиноутворення без прямих розрахунків
- •5.3.4 Визначення ширини розкриття тріщин
- •5.4 Обмеження прогинів
- •5.4.1 Загальні передумови
- •5.4.2 Випадки, коли обчислення можна не виконувати
- •5.4.3 Перевірка прогинів розрахунком
- •6 Розрахунок конструкцій
- •6.1 Геометричні неточності
- •6.2 Впливи другого порядку
- •6.2.1 Визначення
- •6.2.2 Спрощені критерії для впливів другого порядку
- •6.3 Робочий проліт
- •6.4 Врахування впливу повзучості
- •7 Основні правила конструювання бетонних і залізобетонних конструкцій
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Анкерування поздовжньої арматури
- •7.2.1 Загальні положення
- •7.2.2 Граничні напруження зчеплення
- •7.2.3 Базова довжина зони анкерування
- •7.2.4 Розрахункова довжина анкерування
- •7.2.5 Анкерування з'єднань і поперечної арматури
- •7.2.6 Анкерування за допомогою приварених стрижнів
- •7.3 Передача зусиль через напуски та механічні з'єднання 7.3.1 з'єднання внапуск
- •7.3.2 Поперечна арматура у зоні напуску
- •7.3.3 Напуски для зварних сіток із дротів періодичного профілю
- •7.4 Заанкерування арматурних пучків
- •7.4.1 Загальні положення
- •7.5 Анкерування попередньо напружених пучків
- •7.5.1 Улаштування напружених пучків і каналів
- •7.5.2 Передача попереднього напруження
- •7.5.3 Анкерування арматури при граничному стані і групи
- •7.5.4 Зони анкерування для елементів, напружуваних на бетон
- •7.5.5 Анкери і з'єднання для попередньо напруженої арматури
- •8 Особливі правила конструювання звичайних та попередньо напружених залізобетонних елементів
- •8.1 Загальні положення
- •8.2 Балки
- •8.2.1 Поздовжня арматура
- •8.2.2 Інші аспекти конструювання
- •8.2.3 Обрив поздовжньої розтягнутої арматури
- •8.2.4 Анкерування нижньої арматури на крайніх опорах
- •8.2.5 Анкерування нижньої арматури на проміжних опорах
- •8.2.6 Поперечне армування
- •8.2.7 Арматура на крутіння
- •8.2.8 Поверхневе армування
- •8.2.9 Проміжні опори
- •8.3 Суцільні (нерозрізні) плити
- •8.3.1 Арматура, що працює на згин
- •8.3.2 Поперечне армування
- •8.4 Плоскі плити (безбалкові)
- •8.4.1 Плити біля середніх колон
- •8.4.2 Плити біля крайніх і кутових колон
- •8.4.3 Поперечне армування на продавлювання
- •8.5 Колони
- •8.5.1 Загальні положення
- •8.5.3 Поперечне армування
- •8.6.1 Загальні положення
- •8.6.2 Вертикальне армування
- •8.6.3 Горизонтальне армування
- •8.6.4 Поперечне армування
- •8.7 Балки-стінки
- •8.8 Фундаменти
- •8.8.1 Пальові ростверки
- •8.8.2 Фундаменти колон і стін
- •8.8.3 Розподільні фундаментні балки
- •8.8.4 Фундаменти колон на скельних ґрунтах
- •8.8.5 Буронабивні палі
- •8.9 Системи в'язей
- •8.9.1 Загальні положення
- •8.9.2 Підбір в'язей
- •8.9.3 Нерозривність і заанкерування в'язей
- •9 Конструкції з неармованого і малоармованого бетону
- •9.1 Загальні положення
- •9.2 Матеріали
- •9.2.1 Бетон: додаткові розрахункові передумови
- •9.3 Спрощений метод розрахунку стін та колон
- •10 Додаткові положення для збірних залізобетонних елементів і конструкцій
- •10.1 Конструктивний розрахунок
- •10.1.1 Загальні положення
- •10.1.2 Моменти у плитах від защемлення
- •10.1.3 З'єднання стін і перекриттів
- •10.1.4 З'єднання стін і перекриттів
- •10.1.5 З'єднання, що передають зусилля стиску
- •10.1.6 Заанкерування арматури на опорах
- •10.1.7 Опори
- •10.1.8 Фундаменти стаканного типу
- •Додаток а
- •Алгоритм розв'язання системи нелінійних рівнянь рівноваги залізобетонного розрахункового перерізу за деформаційним методом
3.3 Попередньо напружені елементи і конструкції
3.3.1 Загальні положення
3.3.1.1 Впливи попереднього напруження можуть розглядатись як вплив або як опір, спричинені попередньою деформацією або попереднім створенням кривизни. Несуча здатність повинна визначатись відповідним чином.
Як правило, попереднє напруження виконується до прикладення сполучення впливів, визначених ДБН В.1.2-2, як складова певного випадку навантаження і його впливи повинні враховуватись прикладенням внутрішнього моменту та осьової сили.
Виходячи з вищенаведеного, внесок попередньо напруженої арматури в несучу здатність перерізу повинен обмежуватись її залишковою міцністю вище попереднього напруження. Цю величину можна визначити, припустивши, що початкова точка залежності "напруження-деформації для попередньо напруженої арматури зміщена внаслідок впливів попереднього напруження.
3.3.1.2 Крихкого руйнування елемента можна уникнути за допомогою одного або декількох наступних методів:
метод А – забезпечення мінімального армування відповідно до 8.2.1.1;
метод В – застосування попереднього напруження арматури шляхом її натягування на упори;
метод С – забезпечення легкого доступу до попередньо напружених залізобетонних елементів для перевірки і контролю стану арматури неруйнівними методами або спостереженням;
метод D – забезпечення об'єктивних даних, що підтверджують надійність роботи напруженої арматури;
метод Е – гарантування того, що у разі руйнування внаслідок збільшення навантаження або зменшення попереднього напруження при повторюваному сполученні впливів матиме місце утворення тріщин до того, як буде перевищено граничну несучу здатність, з урахуванням перерозподілу моменту.
3.3.1.3
Попереднє напруження у більшості
випадків передбачається як сприятлива
дія, і при перевірці граничного стану
необхідно застосовувати коефіцієнт
надійності
.
Розрахункова величина попереднього
напруження може базуватись на середньому
значенні зусиль поперед нього напруження.
Величина
для довготривалих і короткотривалих
розрахункових випадків дорівнює 1,0.
Це значення також може використовуватись при перевірці втоми.
У разі перевірки стійкості залізобетонних конструкцій при зовнішньому попередньому напруженні, коли воно може бути несприятливою дією, необхідно застосовувати
.
Рекомендованою величиною при загальному
розрахунку є
= 1,3.При перевірці місцевих впливів анкерування попередньо напружених пучків на упори також використовується
.
Рекомендованою величиною є
= 1,2.
3.3.2 Сила попереднього напруження при натягуванні
3.3.2.1
Сила попереднього напруження, що
прикладається до арматури,
,
не повинна перевищувати величини
Максимальне
значення сили напруження
може збільшуватись до
(наприклад, якщо має місце непередбачено
високе тертя при значній по довжині
конструкції) за умови, якщо домкрат
дозволяє вимірювати кінцеву величину
сили попереднього напруження з точністю
до ±5 %.
3.3.2.2
В усіх випадках для будь-якого класу
арматури значення
приймають не менше
3.3.3 Обмеження напружень у бетоні
3.3.3.1 Місцевому тріщиноутворенню і розколюванню бетону безпосередньо під анкерами при попередньому напруженні арматури на бетон можна запобігати відповідними конструктивними заходами.
3.3.3.2 Міцність бетону в момент прикладання або передачі попереднього напруження повинна бути не меншою ніж мінімальне значення, встановлене у 3.1.1.7.
Якщо напруження в окремій арматурі прикладається кроками, необхідна міцність бетону може бути знижена. Мінімальна міцність
у момент часу
повинна становити 50 % від необхідної
міцності для повного напруження.
Значення попереднього напруження для
проміжку між мінімальною і необхідною
міцністю бетону для повного напруження
можуть визначатись інтерполяцією між
30 % і 100 % величиною повного напруження.Напруження стиску у бетоні конструкції, що виникають внаслідок дії сили попереднього напруження та інших навантажень, які прикладені під час натягування або передавання попереднього напруження, повинні обмежуватись величиною
3.3.3.5
Для елементів, натягування арматури
яких виконується на упори, напруження
в момент передачі попереднього напруження
можуть збільшуватись до
,
якщо підтверджено випробуваннями або
практикою, що утворення поздовжніх
тріщин виключається.
3.3.3.6
Якщо напруження стиску в бетоні від
попереднього напруження арматури
перевищують
, повинна
враховуватись нелінійна повзучість.
