5. Системна (материнська) плата
Так називають велику друковану плату одного зi стандартних форматiв, яка несе на собi головнi компоненти комп’ютерної системи: ЦП; оперативну пам’ять; кеш-пам’ять; комплект мікросхем логiки, що пiдтримують роботу плати, — чипсет (chipset); центральну магiстраль, або шину; контролер шини й кiлька рознімних з’єднань-гнiзд (слотiв, вiд англ. slot — щiлина), якi служать для пiдключення до материнської плати iнших плат (контролерiв, плат розширення та iн.). Частина слотiв у початковiй комплектацiї ПК залишається вiльною. У рознiмнi з’єднання iншої конфігурації встановлюють модулi оперативної пам’ятi. Кiлькiсть i тип рознімних з’єднань є однiєю з важливих характеристик системної плати, оскiльки пiд час доукомплектовування або модернiзацiї комп’ютера вiльних слотiв може не вистачити.
Крiм того, на материнськiй платi є мiнiатюрнi перемички (jumpers) або перемикачi (switches), за допомогою яких відбувається налаштування плати. На системнiй платi розташовані також з’єднувачi, до яких за допомогою спецiальних кабелiв (шлейфiв) пiдключають додатковi пристрої.
Ще один важливий елемент, який встановлюють на системнiй платi, — мiкросхема BIOS (Basic Input-Output System, базова система введення-виведення). Вона є енергонезалежним постiйним запам’ятовувальним пристроєм (ПЗП), в який записано програми, що реалізують функцiї введення-виведення, а також програму тестування комп’ютера в момент вмикання живлення (POST, Power On Self Test), програму налаштування параметрiв BIOS та iншi спецiальнi програми.
У роботi BIOS використовують вiдомостi про апаратну конфiгурацiю комп’ютера, якi зберiгає ще одна мiкросхема — CMOS RAM. Це енергозалежна пам’ять, що постiйно пiдживлюється вiд батарейки, яка також знаходиться на системнiй платi. Вона живить i схему кварцового годинника — годинника реального часу, що безперервно вiдлiчує час i поточну дату.
6. Мiкропроцесор
Мiкропроцесор (МП) — це, по сутi, мiнiатюрна обчислювальнамашина. Основними параметрами МП є набiр команд, розряднiсть, тактова частота.
Набiр або система команд постiйно вдосконалюється, з’являються новi команди, що замiнюють серiї найпримiтивнiших команд, — мiкропрограми. На виконання нової команди потрiбна менша кiлькiсть тактiв, нiж на мiкропрограму. Сучаснi МП можуть виконувати до кiлькох тисяч команд (iнструкцiй).
Характеристика МП:
розряднiсть (бiт);
тактова частота (Гц);
кiлькiсть ядер;
розмiр кешу (Мб).
Розряднiсть показує, скiльки двiйкових розрядiв (бiтiв) iнформацiї обробляється (або передається) за один такт, а також скiльки двiйкових розрядiв може бути використано у МП для адресації оперативної пам’ятi, передачi даних та iн.
Тактова частота вказує, скiльки елементарних операцiй (тактiв) МП виконує за секунду, вимiрюється в мегагерцах (1 МГц = 1000000 Гц). Вона є лише вiдносним показником продуктивностi МП. Через архiтектурнi вiдмiнностi МП у деяких зних за один такт виконується робота, на яку iншi витрачають кiлька тактiв.
Важливими характеристиками сучасних МП, що впливають наїхню продуктивнiсть, є об’єм i швидкiсть функцiонування вмонтованої кеш-пам’ятi. Рiч у тiм, що сучаснi МП «обганяють» за тактовою частотою iншi елементи комп’ютера. Найпринциповiшим є те, що тактова частота МП у кiлька разiв вища, нiж частота синхронізації системної шини, по якiй вiдбувається обмiн iнформацiєю звiдносно повiльним оперативним запам’ятовувальним пристроєм (ОЗП). Без внутрiшньої кешпам’ятi (що має особливо високу швидкодiю) МП часто працював би вхолосту, чекаючи чергової iнструкцiї зОЗП або закiнчення операцiї запису в пам’ять.
Джерело безперебiйного живлення — пристрiй, призначений для захисту комп’ютера вiд стрибкiв напруги або вiдключення електроенергiї. Для надiйної роботи комп’ютера йому необхiдно постійне енергоживлення.