- •1.1. Специфіка антропонімічної системи німецької мови
- •1.2. Методи дослідження антропоніміки
- •1.2.1 Описовий метод
- •1.2.2 Порівняльно-історичний метод
- •1.2.3 Метод лінгвістичної географії
- •2.1. Прізвиська. Типи прізвиськ
- •2.2. Утворення прізвищ та їх типи
- •2.2.1 Прізвиська та прізвища
- •2.2.2 Прізвища, що походять від імен
- •2.2.3 Прізвища від назв походження
- •2.2.4 Прізвища, що позначають рід заняття
- •2.3. Географія прізвищ
- •3.1. Імена греків, римлян та ізраїльтян. Узгодження між германськими та грецькими іменами
- •3.2. Світ германських імен
- •3.2.1 Історичний розвиток германських власних назв
- •3.2.2 Германські імена іншомовного походження
- •3.2.3 Передумови появи християнських імен
- •3.2.4 Мода на імена
- •3.3.Старогерманські повні імена, що використовувались як прізвища
- •3.3.1 Похідні форми старогерманських імен, що служили прізвищами
2.1. Прізвиська. Типи прізвиськ
Про прізвиська в вузькому розумінні може йтися лише тоді, коли до вже існуючого імені додають ще одне ім’я, а саме з апелятивного словникового запасу.
Поява прізвиськ у мові була дуже важливою та необхідною. Саме з прізвиськ, на пізнішому етапі розвитку мови, утворилася більша частина прізвищ, бо прізвиська давалися, наприклад, за назвою заняття, а так як одним заняттям в межах певної родини могли займатися декілька поколінь, то прізвисько переходило від батька до сина і вже тоді мало ознаки прізвища.
Перші прізвиська зустрічаються уже в ранньому Середньовіччі, наприклад: Brün “Braun”; Erbio “der Erbe”; Ernust “Ernst, Eifer, Kampf, Sorge”; Karl “Mann, Ehemann”; Craft “Kraft, Fäigkeit, Vermögen, Tugend , Macht, Gewalt, Wunder, Herlichkeit” [65:28,34].
Прізвиська могли утворюватися від імен, наприклад: Franco, Suuab, Frenkin, Sehsin, Engila, Angilman, Peiarin, Deno, Frieso, Hessa, Nordman, Nortuuib, Nordo, Roman, Thuring, Uuentila, Uuinid, Uualaman (der Welsche) [68:51].
Прізвиська, що походили від назв населених пунктів зустрічаються також досить рано, наприклад: Rinbold, Rinbertus, Rinolf, Rinolt (nach dem Rein), Moinrat (nach dem Mein), Rumbald, Rumhart, Runbilt (möglicherweise nach dem Namen der Stadt Rom) [68:55].
Cеред перших прізвиськ зустрічаються назви професій та соціальних станів, наприклад: Boto “Bote, Gesandter, Apostel, Engel”; Burgio “Bürge”; Encheo “Knecht, Ochsenhirt”;Genoz “Genosse, Gefährte, Mitbürger”; Gisal “Bürge, Unterpfand”; Gotesman “Theologe”; Helid “Mann, Krieger”; Hirti “Hirt, Wächter”; Hououuib “ zu einem Hof gehörige Frau”; Holzman “Holzarbeiter, Holzhauer”; Piligrim “Pilger”; Thegan “Krieger, Gefolgsmann, Anhänger, Jünger, Diener, Begleiter”; Uuarto, Uuardman “Wächter”; Uuigman “rKrieger, Kämpfer”; Uuirtun “Gattin, Hausfrau, Gastgeberin” [68:57-59;69:22].
Прізвиськами виступали також назви спорідненості чи схожі позначення, які давалися не під час народження, а значно пізніше, наприклад: Fater “Vater, Abt”, friuntin “Freundin”, Buolo “naher Verwandter, Geliebter”, Gatto “der mir gleich oder verwand ist”, Gatte “Neue, Enkel, Verwandter, Nachkomme”, Uuasa “Vaterschwester, Base” [69:28].
Також абстрактні іменники виконують роль прізвиськ, наприклад: Anamuot “Lust”; Alttuom “Alter”; Thionost “Dinst, Bedingung, Untertänigkeit, Knechtschaft”; Fruma “Nutzen, Vorteil, Segen, Heil, das Gute, das Nützliche, Gut, Frucht”; Galm “Schall, Klang”; Hohmot “Hochmut”; Uodil “Besitztum, Heimat”; Minna “Liebe, Zuneigung, Eifer, Verlangen, Gemeischaft, Liebesgemeinschaft”; Sturmi “Aufruhr, Kampf, Getümmel”; Unuuan “Überraschung”; Uuidargelt “Entgelt”; Uuunnar „Freude, List, Wollust, Glück, Seligkeit“ [59:25].
Численними є також позначення тварин, що виступають прізвиськами. Декілька прикладів: Aro “Adler”; Bero “Bär”; Binin “Biene”; Ebur “Eber”; Hraban “Rabe”; Uuelf “junger Hund, Junges”; Uro “Wild, Stier, Auerochs” [50:30].
Серед перших прізвиськ можна зустріти й інші сфери людського життя, наприклад: Bebozs “Beifuss”; Dilli “Dill”; Freido „der Abtrünnige“; Friduman „Friedensbringer“; Harpfa „Harfe“; Krispo „Krauskopf“; Ertag „Dienstag“; Frittag „Freitag, Rüsttag“; Uuillicomo “der Willkommene”; Uuintarung „zum Winter gehörig“ [68:61-64].
Велике значення мають також прикметники, наприклад: Alauuar “ganz wahr, ganz sicher, gerecht”; Broda „hinfällig, schwach“; Geila „übermütig, erhaben“; Heiliga “heilig, geweiht, heilbringend, zum Heil bestimmt, fromm”; Knuz „munter, entschlossen“; Lud „laut, vernehmlich, laut schallend dröhnend, bekannt“; Michel “gross, bedeutend, der Besondere, stark mächtig, veil, laut” (не потрібно плутати з іменем Michael); Sconea „schön, herrlich, glänyend, festlich, gut,vortreflich, angenehm“; Spiligern “mutwillig”; Stur „stark, gross“; Untol „nicht dumm“; Zeizza „lieb, zart befreundet“ [68:30].
Потрібно також згадати прізвиська, що походять від дієслів у формі прислівників в теперішньому часі: Born (zu beran) “tragen, gebären, zeugen, bringen, hervorbringen, entgegenbringen, erweisen”; Otan (das altsächsische Partizip Perfekt odan, beschenkt, geschenkt); Uuallod (zu wallon, wandern, gehen, umhergehen, ziehen, umherziehen, pilgern, fortschreiten, sich ausbreiten, sich bewegen); Uuonot (zu wonon, wohnen, bleiben, zufrieden sein); Uurhta (zu wurken, wirken, bewirken, vollbringen,schaffen, erschaffen, errichten, verfertigen, bilden, tun, machen, handeln, ausführen) [59:35]. Як показують приклади з дієсловами, лексичне значення прислівників, що використовувалися як прізвиська, а потім як імена, визначити досить складно, а інколи просто неможливо.
