Вміння за видами мовленнєвої діяльності, якими повинен опанувати аспірант або здобувач наукового ступеню

Загальною метою підготовки аспірантів та здобувачів до іспиту є формування в них англомовної професійно спрямованої комунікативної компетенції з чотирьох видів мовленнєвої діяльності, яка забезпечить їм можливість спілкування в усної та писемної формах у академічному та науковому середовищах. Така підготовка передбачає вдосконалення й подальший розвиток знань та вмінь аспірантів та здобувачів з читання, говоріння, аудіювання та письма та досягнення ними рівня володіння англійською мовою не нижче, чім С1. За видами мовленнєвої діяльності випробувані повинні вміти:

Читання. Аспірант або здобувач наукового ступеню повинен мати вміння оглядового, інформативного і глибинного читання автентичних академічних, загальнонаукових, та наукових текстів за фахом обраної спеціальності.

Вміння з оглядового читання передбачають спроможність розуміти, інтерпретувати та критично оцінювати широкий спектр довгих і складних текстів, розпізнаючи тонкі стилістичні прийоми та значення, передані як імпліцитно, так і експліцитно.

Інформативне читання передбачає вміння швидко переглянути довгий і складний текст, знаходячи потрібні деталі, а також ідентифікувати зміст і відповідність новин, статей, повідомлень широкого діапазону, вирішуючи, чи потрібне більш уважне їх вивчення.

Вміння глибинного читання передбачають розуміння в деталях широкого діапазону довгих/розгорнутих автентичних наукових, професійно спрямованих текстів, здібність вилучати необхідну інформацію та точки зору з вузькоспеціальних джерел у межах своєї сфери наукового дослідження.

Говоріння. У монологічному мовленні аспірант або здобувач наукового ступеню повинен мати вміння продукувати плавне, зв’язне усне мовлення з ефективною логічною структурою; давати чіткі, детальні описи та презентації складних предметів, інтегруючі підтеми, розвиваючі окремі пункти та завершуючи відповідним висновком.

У діалогічному мовленні передбачаються вміння висловлюватися вільно і спонтанно, без усиль, в широкому діапазоні академічних, професійних та наукових проблем, чітко позначаючи зв’язки між ідеями та контролюючи граматичний аспект мовлення, без ознак необхідності обмеження того,що він/вона хоче сказати, приймаючи стиль мовлення залежно від обставин. Аспірант або здобувач наукового ступеню повинен мати вміння проводити свою лінію у формальний (офіційний) бесіді/дискусії на складні, абстрактні, комплексні теми, переконливо аргументувати свою позицію, відповідаючи на запитання та коментарі, швидко спонтанно й адекватно реагувати на складні лінії аргументації.

Аудіювання. Вміння аудіювання передбачають розуміння будь якого виду усного мовлення, живого чи запису, що звучить з природною швидкістю, а також здібність стежити за розгорнутим мовленням на складні абстрактні, наукові та професійні теми поза його/її сферами наукових інтересів, хоча іноді може знадобиться уточнення окремих деталей.

Письмо. Аспірант або здобувач наукового ступеню повинен вміти писати зрозумілі, добре структуровані тексти (доповіді, статті, есе) на складні теми, підкреслюючи необхідні вихідні положення, викладаючи і доводячи точки зору досить докладно, з допоміжними пунктами, причинами і відповідними прикладами, та завершуючи логічним висновком.

Медіація. Аспіранти та здобувачі наукового ступеню повинні мати вміння усного і письмового перекладу з англійської мови на рідну та навпаки; реферування, анотування та переказу текстів тією ж мовою, коли мова оригінального тексту не зрозуміла для реципієнта.

Вміння усного перекладу включають послідовний переклад на конференціях, урочистих зустрічах, тощо.

Письмовий переклад передбачає точний переклад контрактів, угод, наукових текстів.

Аспіранти та здобувачі повинні мати поняття про таки явища: еквівалент і аналог, перекладацька трансформація, компенсації втрат при перекладі, контекстуальні заміни, багатозначність слів, збіг і розбіжность значень інтернаціональних слів, "фальшиві друзі перекладача" тощо.

Анотування і реферування. Аспіранти та здобувачі наукового ступеню повинні мати вміння передавати у короткій формі основний зміст об’ємного тексту. Вміння реферування передбачають здатність підбору необхідної літератури за заданою темою, та висвітлення основних проблем, досягнень, ідей тощо, що пов’язані з нею.

Кінцеві навички і вміння мають давати можливість складати іноземною мовою анотації та реферати до наукових ста­тей, доповідей, матеріалів дослідження, тощо.