1.Тепловий ефект прямої реакції дорівнює тепловому ефекту зворотної реакції з протилежним знаком.

∆Н _пр. = -∆Н _звор

2.Тепловий ефект реакції дорівнює сумі теплот утворення (∆Нутв.) продуктів реакції з відрахуванням суми теплот утворення вихідних речовин:

∆Н _утв. = ∑ Н _{утв. прод.} - ∑ Н _{утв. вихідн. прод.}

3.Тепловий ефект реакції дорівнює сумі теплот згорання (∆Нзгор.) вихідних речовин з відрахуванням суми теплот згоряння продуктів реакції:

∆Н_згор. = ∑ Н_{згор. вихідн. реч.} - ∑ Н_{згор. прод.}.

Використання термохімічних розрахунків для енергетичної характеристики біохімічних процесів.

Енергія, необхідна для життєдіяльності організму, поступає з їжею у вигляді енергії хімічних зв’язків високомолекулярних харчових речовин. В організмі ці речовини окислюються до більш простих. Енергія, яка при цьому вивільняється, перетворюється в інші види енергії, головним чином, у теплоту, необхідну для підтримування температури тіла, а також роботу при різних рухах, включаючи й процеси трудової діяльності. Разом з тим в організмі людини відбувається також і утворення нових складних сполук із частковим поглинанням енергії, що звільнилася. Це має місце, наприклад, у м’язах, які є основним джерелом теплопродукції в організмі.

В організмі відбуваються коливання внутрішньої енергії, що міститься в різних його частинах. Однак за досить тривалий період, наприклад, за добу, всі ці коливання взаємно врівноважуються, чим і підтримується сталий стан організму. Тому, складаючи, наприклад, добовий енергетичний баланс організму, можна вважати, що його внутрішня енергія залишається в середньому незмінною. У застосуванні до живого організму закон збереження енергії (або перший закон термодинаміки) можна сформулювати:

Кількість теплоти Q, що вивільняється в організмі при засвоєнні їжі, використовується на компенсацію втрати теплоти q у навколишнє середовище та на виконану організмом роботу А, тобто Q = q + А.

Це є рівняння енергетичного балансу для організму людини, на підставі якого визначається необхідна калорійність харчового раціону. Їжа витрачається також на відновлення та ріст (у молодому віці) тканин організму, утворення запасів (відкладення жиру) тощо.

4.Самодовільними називають процеси, для перебігу яких не потрібне стороннє джерело енергії.

Наприклад: падіння каміння з рук на підлогу, розширення ідеального газу, плавлення льоду, розчинення солей, випаровування рідин тощо.

У наведених прикладах рушійною силою процесів є перехід термодинамічної системи з більш упорядкованим станом у менш упорядкований. Зворотний перехід системи менш ймовірний.

Для кількісної оцінки відносної ймовірності двох станів системи, або для оцінки ступеня невпорядкованості, введено термодинамічну функцію – ентропію, S.

5. Другий закон термодинаміки.

Всі процеси, пов’язані з переходом енергії з одного виду в інший, підпорядковуються першому закону термодинаміки, закону збереження енергії. Однак важливо знати не тільки енергетику процесів (наприклад, теплоту утворення або розкладання речовини), але й те, які фактори впливають на напрямок і глибину перебігу хімічних реакцій.

Є декілька формулювань другого закону: