4. Особливості індустріалізації економіки Японії.

Особливістю економічного розвитку Японії другої половини XIX — початку XX ст. було те, що процеси промислового перевороту збіглися в часі з процесами індустріалізації та монополізації і проходили прискореними темпами. Держава відіграла важливу роль в індустріалізації: уряд створював власні підприємства — взірцеві фабрики та корабельні, що діяли як державні з широким залученням іноземних експертів для керівництва ними. Згодом ці підприємства були передані в приватні руки за низькими цінами. Уряд виконував функції науково-дослідної і дослідно-конструкторської установи для нових підприємців і поступово перестав брати безпосередню участь у виробничому процесі. Практикувалися надання субсидій приватним підприємцям, звільнення їх від податків. Ліквідація феодальних відносин в Японії створила ринок вільної робочої сили (наймані робітники працювали за неймовірно низьку платню за тривалого робочого дня, який інколи сягав 15—18 год), люди всіх станів стали вільними, а приватна власність і приватне підприємництво отримали захист від сваволі старої аристократії. Крім того, уряд усіляко сприяв розвиткові системи загальної освіти.

5. Охарактеризуйте економічну політику Росії стосовно України та її наслідки в останній третині XVIII ст.

6. Назвіть та охарактеризуйте передумови, суть та наслідки аграрних реформ 1861 та 1848 років.

В Австрійській імперії аграрна реформа була проголошена в ході революції 1848-1849 рр. її зміст визначали закон від 18 березня 1848 р. для Угорщини і Закарпаття, закон від 17 квітня 1848 р. для Галичини, поширений за рішенням уряду від 1 липня 1848 р. на Буковину, закон від 7 вересня 1848 р. для Австрійської імперії. Останній розширював і уточнював попереднє законодавство

Аграрна реформа передбачала такі заходи:

o скасування кріпосного права, надання селянам прав громадян;

o наділення селян землею і визначення повинностей за користування нею;

o викуп селянських наділів.

Значення аграрних реформ

Ці реформи мали двоїстий суперечливий характер. За змістом це були буржуазні реформи, які створили умови для ринкового підприємництва поміщицьких і селянських господарств. Вони сприяли розвиткові товарно-грошових відносин, ринку землі та вільнонайманої праці. Селяни отримали права громадянина і могли вільно займатися господарською діяльністю. Поміщики зберегли маєтки, отримали кошти у вигляді викупних платежів, цінних паперів, відробітків, оренди селянами землі. Проте значні суми викупних платежів були спрямовані на покриття заборгованості поміщицьких маєтків кредитним закладам. У Східній Україні аграрна реформа пришвидшила проведення подальших ліберальних реформ: земської, фінансової, судової та військової.

Основним змістом економічного розвитку було утвердження ринкової економіки вільної конкуренції. Впродовж 1860-1870-х років внаслідок малоземелля і викупних платежів селянські господарства опинились у тяжкому економічному становищі. Посилилося їх майнове розшарування. Збільшились платежі та повинності селян щодо поміщиків і держави. Так, лише викупні платежі становили 4- 6 руб. на особу щорічно. Негативно впливало на економічне становище селян громадське землекористування. Наділи були розкидані черезсмужно, селяни змушені були дотримуватись однакової трипільної системи, що призводило до погіршення обробітку ґрунту.