2. Типологія методів наукового дослідження

До основних видів змістовної методології належать методи філософські, загальнонаукові, загальнологічні та спеціально-наукові. Виокремлюють також емпіричні і теоретичні, фундаментальні та прикладні, методи дослідження та методи викладення результатів.

Слід чітко розрізняти значення понять «метод», «методика" і «методологія».

Метод – спосіб досягнення мети, розв’язання конкретної задачі; сукупність прийомів (операцій) практичного впливу чи теоретичного освоєння об’єктивної дійсності з метою її пізнання.

Методика дослідження – це система правил використання методів, прийомів та способів для проведення будь-якого дослідження. Основне призначення методики дослідження полягає у тому, щоб на основі відповідних принципів (вимог, умов, обмежень, приписів тощо) забезпечити успішне вирішення визначених завдань, практичних проблем і досягнення мети наукового дослідження.

Методика дослідження під час вирішення конкретного завдання, має сталу структуру, основними компонентами якої є:

– теоретико-методологічна частина, на основі якої будується методика дослідження;

– аналітична частина, яка передбачає дослідження явищ, процесів з урахуванням зв'язків та взаємозалежностей між ними;

– практична, узагальнення результатів як логічне завершення наукового пошуку, їх аргументація.

Методологія – це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об’єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища.

У методології наукових досліджень виділяють два рівня пізнання:

• теоретичний – висунення і розвиток наукових гіпотез і теорій, формулювання законів та виведення з них логічних наслідків, зіставлення різних гіпотез і теорій;

• емпіричний – спостереження і дослідження конкретних явищ, експеримент, а також групування, класифікація та опис результатів дослідження.

Сучасна наука володіє потужним арсеналом різноманітних методів, які призначені для розв'язування різних за своїм характером наукових задач. При проведенні конкретного наукового дослідження використовуються ті методи, які можуть дати глибоку й всебічну характеристику досліджуваного явища.

Найскладнішою є методика експериментальних досліджень, як лабораторних, так і польових. У різних наукових галузях використовуються методи, що збігаються за назвою, наприклад, анкетування, тестування, шкалювання, однак цілі і методика їх реалізації різні.

3. Класифікація методів наукового пізнання. Вибір методів дослідження

Класифікація методів розроблена недостатньо.

Класифікація методів

Підстава класифікації	Види методів	Підстава класифікації
Тип знання	Філософські (діалектичний, метафізичний) Загальнонаукові (системний, структурно-функціональний, вірогідність, моделювання, формалізація) Окремі методи (властиві для конкретної науки) Дисциплінарні методи (застосовують у тій або іншій дисципліні, що входить в яку-небудь галузь науки) Міждисциплінарні методи (застосовують у примежових сферах)	Тип знання
Виконувані функції	Методи отримання інформації (спостереження, опитування, експеримент тощо) Методи подання інформації(угрупування, класифікація тощо) Методи аналізу інформації (класифікація, узагальнення тощо) Методи презентаційні формації (виклади, пояснення)	Виконувані функції
Рівень знання	Теоретичні методи (аналіз, синтез, теоретизування тощо) Емпіричні методи (спостереження, експеримент тощо)	Рівень знання
Співвідношення Кількісного і якісного підходів	Якісні методи, що спираються на якісний підхід до об'єкта (класичний аналіз документів, неформалізоване інтерв'ю) Кількісні методи, що використовують апарат математики (анкетне опитування, метод вимірювання соціальних характеристик)	Співвідношення кількісного і якісного підходів

Досить поширеним є поділ основних типів методів за двома ознаками: 1.мети і 2. способу реалізації.

1. За першою ознакою виділяються так звані первинні методи, що використовуються з метою збору інформації, вивчення джерел, спостереження, опитування та ін.

Вторинні методи використовуються з метою обробки та аналізу отриманих даних – кількісний та якісний аналіз даних, їх систематизація, шкалювання та ін.

Третій тип представлений верифікаційними методами і прийомами, що дають змогу перевірити отримані результати.

Вони зводяться також до кількісного та якісного аналізу даних на основі виміру співвіднесення постійних і змінних чинників.

2. За ознакою способу реалізації розрізняють логіко-аналітичні, візуальні та експериментально-ігрові методи. До перших (логіко-аналітичні) належать традиційні методи дедукції та індукції, що різняться вихідним етапом аналізу. Вони доповнюють один одного і можуть використовуватися з метою верифікації – перевірки істинності гіпотез і висновків.

Візуальні, або графічні, методи – графи, схеми, діаграми, картограми та ін. Ці методи тісно пов'язані з комп'ютерними технологіями.

Експериментально-ігрові методи безпосередньо стосуються реальних об’єктів, які функціонують у конкретній ситуації, і призначаються для прогнозування результатів. 3 ними пов'язаний цілий розділ математики – "теорія ігор"; з їх допомогою вивчаються ситуації в політичних, економічних, воєнних питаннях. Вони використовуються у психології ("трансакційний аналіз"), соціології ("управління враженнями", "соціальна інженерія"), в методиці нетрадиційного навчання.

Інколи методи поділяють на групи відповідно до їх функціональних можливостей: етапні, тобто пов'язані з певними етапами дослідження, й універсальні, які використовують на всіх етапах.

До першої групи відносять спостереження, експеримент, а до другої – абстрагування, узагальнення, дедукцію та індукцію та ін.

Розрізняють методи теоретичних та емпіричних досліджень. Такий розподіл методів завжди умовний, оскільки з розвитком пізнання один науковий метод може переходити з однієї категорії в іншу.

Отримання нових знань – це складний творчий процес, що характеризується певною логічною послідовністю наукової діяльності дослідника.

Основними формами становлення нового знання є науковий факт, наукова проблема, гіпотеза і теорія.