Невідкладна допомога:

1. Надати хворому горизонтальне положення.

2. Інфільтрувати місце ін’єкції знеболюючого розчину 0,5 мл 0,1 % р-ном адреналіну.

3. Ввести підшкірно 2 мл 1% р-ну димедролу або 2 мл 2% р-ну супрастину.

4. В/в ввести 2,4% р-ну еуфіліну 10 мл, розчиненого в 10 мл 40% р-ну глюкози.

5. При важкій формі в/в введення кортикостероїдів гідрокортизону 15, - 300 мг або преднізолону 60 – 90 мг, при неможливості в/в введення кортикостероїди вводять в/м

6. При наростанні асфіксії показана трахеостомія.

При тяжких алергічних станах виникає анафілактичний шок – загальна алергічна реакція негайного типу. Після введення алергену (розчину анестетика) з’являється почуття поколювання, свербіж шкіри обличчя, кінцівок, почуття страху, різка слабість, стиснення в грудях, біль за грудиною та в ділянці серця, біль голови і живота. При відсутності невідкладної допомоги вказані симптоми прогресують, і у хворих розвивається анафілактичний шок, при якому часто виникає ларингоспазм і бронхоспазм, який супроводжується набряком в ділянці верхніх дихальних шляхів, гостра недостатність серцево-судинної та дихальної систем, потім настає втрата свідомості, судоми тощо. Смерть настає від гострої серцевої недостатності, гострої гіпоксії або асфіксії, набряку головного мозку.

Невідкладна допомога:

1. В першу чергу ізолювати хворого від алергену:

- зупинити введення ліків (анестетика);

- негайно ввести 0,5 мл 0,1% р-ну адреналіну гідрохлоріду в місце введення знеболюючого р-ну;

2. Викликати реанімаційну бригаду швидкої допомоги;

3. Надати пацієнту горизонтальне положення з трохи припіднятими ногами;

4. Забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів для попередження асфіксії: видалити з порожнини рота знімні зубні протези;

5. В/м або в/в вводять 90 – 150 г р-ну преднізолону або 100 – 300 мг гідрокортизону;

6. В/в вводять 5% р-н глюкози 500 мл або ізотонічний розчин натрія хлориду разом з 2,5% р-ном піпольфену 2 мл, 0,1% р-ном адреналіна гідрохлорида 0,5 мл, при явищах бронхоспазма вводять 2,4% р-н еуфіліну 10 мл, при серцевій недостатності 0,06% р-н корглікона 0,5 – 1 мл, 2 – 4 мл р-на лазикса.

Фактори, які впливають на виникнення токсичних реакцій (в тому числі і важкого ступення: колапс, шок) при проведенні місцевого ін’єкційного знеболення:

• передозування анестетика (введення більше 4 мл знеболюючого розчину одномоментно);

• інтоксикація адреналіном (складовою частиною знеболюючого розчину) як практично здорових так і пацієнтів групи ризику;

• введення розчину анестетика в судину;

• проведення ін’єкційного знеболення пацієнтам з підвищеною чутливістю (ідіосинкразією) до розчину анестетика.

При перевищенні звичайної дози адреналіну в легких випадках настає поблідніння обличчя, пітливість, затерпання пальців, серцебиття, стиснення в грудях, задуха, головний біль, слабість, а у важких - тахікардія, загрудинні болі, різке підвищення АТ, колапс, набряк легень, смерть.

Невідкладна допомога: у легких випадках – надати пацієнту горизонтальне положення, дати понюхати амілнітріт, під язик дати одну таблетку валідолу або нітрогліцерину, у важких випадках – в/в введення серцевих і дихальних препаратів – 1,0 мл 0,05% строфантину на 20 мл 40% р-ну глюкози, еуфілін 2,4% - 5 – 10,0 мл на 10 мл 40% р-ну глюкози, повільно.

У пацієнтів «групи ризику» введення розчину анестетика з високим вмістом вазоконстриктора (адреналіну) призводить до загострення патологічного процесу, у пацієнтів з серцево-судинною патологією можуть виникнути такі небезпечні ускладнення, як гіпертонічний криз, інсульт, загострення ішемічної хвороби серця тощо.

Гіпертонічний криз – це різке загострення гіпертонічної хвороби з різким і стійким підвищенням АТ. Клініка: головна біль, тошнота, іноді рвота, серцебиття, біль в області серця, тахікардія. Лікування: надати хворому полусидяче положення, дібазол 1% р-н 4 мл в/м або в/в; папаверін 2% р-н 2 – 4 мл в/м або в\в реланіум або седуксен 10 мл в/м.

При ускладненні церебральними розладами – еуфілін 10 мл 2,4% р-ну в/в. Сечогінні: фурасемид в/в 2 – 6 мл, можливий також сублінгвальний прийом фуросемида в дозі 40 мг.

Епілепсія – це захворювання, яке супроводжується періодичними судомами, приступами з непритомністю. Епілептичний припадок виникає від різних подразників, в тому числі від ін’єкційного знеболення. Клініка: почервоніння обличчя судоми і непритомність з великою кількістю слиновиділення, зіниці розширені. Тривалість приступу від декількох секунд до декількох хвилин.

Невідкладна допомога: якщо епілептичний припадок виник в стоматологічному кріслі:

1. надати горизонтальне положення і голову повернути в сторону;

2. вставити між зубами роторозширювач, щоб уникнути прикушування язика;

3. утримувати пацієта;

4. очистити рот від слини;

5. при довготривалому припадку ввести в/в 10 мл 10% р-ну гексинала чи в/м 2 мл 0,5% р-на сибазона;

6. викликати психіатричну бригаду швидкої допомоги. Профілактичні заходи – своєчасний збір анамнезу.

Інфаркт міокарда – це стійка довготривала ішемія міокарда, яка приводить його некрозу. Клініка: сильний загрудинний біль з іррадіацією у ліву руку, шкіра бліда, волога, пульс слабкого наповнення, частий, дихання поверхневе, задуха.

Невідкладна допомога: хворого необхідно покласти, створивши фізичний та психічний спокій, доступ свіжого повітря. Дати нітрогліцерин 1 таблетка (0,0005) під язик. При відсутності ефекту через 5 хвилин повторити. Якщо це не допомогло, то через 10 хвилин ввести підшкірно, в/м або в/в, в залежності від важкості нападу, суміш р-ну анальгіну 50% - 2,0, папаверину 2% - 2,0, димедролу 1% - 1,0. при відсутності ефекту через 30 хвилин - в/в ввесті р-н фентанілу 0,005% - 1 – 2,0 в 10 – 20 мл ізотонічного р-ну – повільно та р-н дроперідолу 0,25% - 1,0 – 2,0 повільно на ізотонічному р-ні, вимірюючи постійно АТ. При відсутносні ефекту в/в ввести р-н промедолу 1% - 1,0 – 2,0 та викликати бригаду швидкої допомоги.

Гіпоглікемічна кома виникає при різкому зниженні рівня глюкози в крові до 2 – 1 ммоль/л. Виникає при порушенні режиму харчування, при передозуванні інсуліна. Клініка: втрата свідомості, психомоторне збудження, галюцинації, судоми. Шкіра і слизові оболонки різко бліді, вологі, тахікардія, при відносно нормальних показниках АТ, дихання часте, поверхневе. Рівень глюкози в крові знижується.

Невідкладна допомога: негайно в/в ввести 20 – 80 мл 40% р-ну глюкози. По показниках використовують глюкагон, адреналін, гідрокортізон, кокарбоксилазу.

До місцевих ускладнень місцевого знеболення відносять поранення судин з утворенням гематоми, ішемія ділянок шкіри обличчя, парез м’якого піднебіння, диплопія, ушкодження нервових стовбурів, післяін’єкційна травматична контрактура, післяін’єкційна біль, поломка голки, запальні ускладнення тощо.

Матеріали для самоконтролю (додаються).

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Кафедра ортопедичної стоматології

Ортопедична стоматологія

3 курс